Рішення № 56813547, 14.03.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2016 р. Справа № 911/70/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компас, м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Музичі

про стягнення 62 382 грн. 47 коп.

Суддя Мальована Л.Я.

Представники сторін:

позивач ОСОБА_2 (дов. № б/н від 14.12.2015 р.);

відповідач ОСОБА_3 (ФОП);

ОСОБА_4 (дов. № б/н від 22.01.2016 р.);

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору та стягнення з відповідача 62 382 грн. 47 коп. заборгованості за договором на створення/передачу/технічної продукції № 05/10 від 22.10.2012 р., з яких: 35 000 грн. 00 коп. боргу, 27 382 грн. 47 коп. - збитки (інфляційні втрати).

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив суд відмовити в позові повністю.

11.01.2016 року позивач через канцелярію суду заявив клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача та заборони відповідачу вчиняти дії щодо відчуження його майна.

Розглянувши дане клопотання, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, клопотання позивача щодо забезпечення позову не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 11.03.2016 року по 14.03.2016 року для підготовки вступної та резолютивної частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

22 жовтня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компас» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № 05/10 на створення /передачу/технічної документації, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання робіт: комплекс проектно-вишукувальних робіт по розробці технічної документації із землеустрою щодо внесення змін до рішення Київської міської ради № 1485/4318 «Про зміну цільового призначення земельної ділянки юридичної фірми у формі ТОВ «Корда» і використання її для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з обєктами соціально-культурного призначення на перетині вулиці ОСОБА_5 та проспекту ОСОБА_6 в Деснянському районі м. Києва.

Відповідно до п. 1.2 Договору технічні та інші вимоги до технічної продукції, яка являється предметом договору, знаходяться в технічному завданні, яке є невідємною частиною договору.

Згідно з п. 1.3 Договору строк здачі робіт по договору - 3 місяці з дня зарахування авансового платежу на розрахунковий рахунок виконавця.

Відповідно до п. 2.1 Договору вартість робіт по Договору згідно з даним договором та протоколом про договірну ціну складає 35 000,00 (тридцять пять тисяч гривень 00 коп.) без ПДВ.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що при закінченні робіт виконавець подає замовнику акт здачі-приймання технічної продукції.

Згідно п. 3.3. договору замовник протягом 5 днів після отримання акту здачі-приймання робіт, зобовязаний направити виконавцю підписаний акт здачі-приймання технічної продукції або мотивувати відмову від прийняття робіт.

31 жовтня 2012 року Позивач на виконання умов Договору платіжним дорученням № 686 від 31.10.2012 року сплатив авансовий платіж на розрахунковий рахунок Відповідача у розмірі 35 000,00 (тридцяти пяти тисяч гривень 00 коп.) без ПДВ, проте відповідач технічну документацію із землеустрою щодо внесення змін до рішення Київської міської ради № 1485/4318 «Про зміну цільового призначення земельної ділянки юридичної фірми у формі ТОВ «Корда» і використання її для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з обєктами соціально-культурного призначення на перетині вулиці ОСОБА_5 та проспекту ОСОБА_6 в Деснянському районі м. Києва» не передав позивачу, так як в матеріалах справи відсутній акт здачі-приймання технічної продукції, кошти, сплачені Позивачем в якості авансового платежу, не повернув.

Відповідно до наданих позивачем пояснень в звязку з пропуском строку виконання робіт ним було втрачено інтерес до результату виконуваних за договором робіт, тому останній і звернувся до суду з позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, субєкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а також, згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У разі порушення зобов'язання ст.ст. 610- 612 Цивільного кодексу України передбачено настання правових наслідків у вигляді припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ч. 2 ст. 852 ЦК України за наявності істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ч. З ст. 858 ЦК України якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, замовник має право відмовитись від договору та вимагати відшкодування збитків.

За таких обставин, позовні вимоги про розірвання договору на створення/передачу/технічної продукції № 05/10 від 22.10.2012 року, а також стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати в сумі 35 000 грн. 00 коп. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 27 382 грн. 47 коп. інфляційних втрат то суд зазначає, що обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013 року.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 27 382 грн. 47 коп. інфляційних втрат не підлягають задоволенню судом.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір № 05/10 від 22.10.2012 р. на створення /передачу/технічної продукції, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Компас» (01033, АДРЕСА_1, код 31028801) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (08125, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Музичі, вул. Карла Маркса, буд. 17, код НОМЕР_1).

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (08125, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Музичі, вул. Карла Маркса, буд. 17, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» (01033, АДРЕСА_1, код 31028801) - 35 000 (тридцять пять тисяч) грн. 00 коп. попередньої оплати, 1 901 (одна тисяча девятсот одна) грн. 37 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя Л.Я. Мальована