Рішення № 56813334, 29.03.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.03.2016 Справа № 905/416/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Осадчої А.М.

за участю секретаря судового засідання Щитової Л.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроналадка" м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроінвестстрой"м.Київ

про стягнення заборгованості в сумі 59988,96грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 32/12 від 09.12.2015 року

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю від 07.07.2015 р.

у судовому засіданні 24.03.2016року оголошувалась перерва до 29.03.2016року о 14:00

СУТЬ СПРАВИ:

26.01.2016р. шляхом направлення поштового відправлення Товариство з обмеженою відповідальністю "Електроналадка" м.Донецьк (далі ТОВ "Електроналадка") звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроінвестстрой" м.Донецьк (далі ТОВ "Євроінвестстрой") з вимогами про стягнення заборгованості у розмірі 59988,96 грн.

Ухвалою господарського суду від 03.02.2016року за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/416/16. Розгляд справи відкладався.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що на підставі укладеного договору підряду №010212/ПР від 01.02.2012року позивачем належним чином виконані проектні та налагоджувальні роботи, підписано акт здачі приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012року, однак, у порушення умов договору вартість робіт в сумі 59988,96 грн. відповідачем не оплачена, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору підряду №010212/ПР від 01.02.2012року, графіку виконання робіт і послуг (Додаток № 2 до договору), акту здачі приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012року, звітної відомості ресурсів, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2012року, податкової накладної №24 від 28.12.2012року, рахунку №620 від 28.12.2012року, листів №01/752 від 10.06.2015року, №01/30 від 15.01.2016року, накладних №16-1138-0551, №21-3378-7073, наказу №5-к від 30.04.2015року, виписки з ЄДРПОУ щодо позивача, Статуту підприємства, витягу з ЄДРПОУ щодо відповідача, а також довідку від 09.03.2016року щодо наявності заборгованості у бухгалтерському обліку підприємства.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 610 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст. 15 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У письмових поясненнях, які отримані судом 10.03.2016року, позивач вказує, що позивач не має можливості надати суду копію кошторисної документації та розрахунок договірної ціни, оскільки дана документація знаходиться у м.Донецьк, доступ до документів відсутній, одночасно позивач підтверджує факт підписання означених документів при укладанні договору.

Уповноважений представник відповідача - адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду з письмовим клопотанням, в якому просить надіслати копію позовної заяви та неї документи на адресу представника, відкласти розгляд справи та не здійснювати її розгляд за відсутності уповноваженого представника відповідача.

Дане клопотання судом задоволене, ухвалою від 10.03.2016року зобовязано позивача надіслати представнику відповідача - адвокату ОСОБА_3 (03179, м. Київ, а/с 81) та на юридичну адресу відповідача (02192, м. Київ, вул.Миропільська, 19) позовну заяву з доданими до неї документами. Докази направлення вищезазначених документів надати суду.

Докази на підтвердження направлення позовної заяви та доданих до неї документів на вказані адреси суду надані.

24.03.2016року відповідач звернувся до суду з клопотанням про продовження строку розгляду справи на підставі ч.3 ст.69 ГПК України.

29.03.2016року відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки згідно п.1.1договору сторони домовились про виконання проектних та налагоджувальних робіт на обєкті, за наслідками виконання на підставі п. 3.1 договору сторонами повинні бути підписані акт приймання виконаних проектних та налагоджувальних робіт (форма КБ-2в), довідка про вартість виконаних проектних та налагоджувальних робіт та витрат(форми КБ-3), тоді як акт виконаних будівельних робіт та довідка про вартість будівельних робіт, на які посилається позивач не є належними та допустимими доказами на підтвердження факту виконання робіт, що передбачені у п.1.1 договору, оскільки предмет договору не передбачає виконання будівельних робіт.

У судове засідання 29.03.2016року представник позивача зявився, підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити, щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві зазначив, що акт та довідка підписані сторонами без заперечень щодо їх форми, найменування документів відповідає формам КБ-2в та КБ-3, обовязковість застосування яких передбачена п. 3.1 договору.

Представник відповідача у судовому засіданні 29.03.2016року заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у позові, клопотав про витребування оригіналів акту приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт.

Представник відповідача на питання суду повідомив, що договір недійсним повністю або частково не визнавався, роботи по договору не виконувались, у податковому обліку відповідача податкова накладна позивача відображена.

Судом задоволено клопотання відповідача та оглянуті оригінали наступних документів: акту приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012р., податкової накладної та листа № 01/752 від 10.06.2015р.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи на підставі ч.3 ст.69 ГПК України, оскільки позовна заява отримана судом 02.02.2016року, строк розгляду справи, передбачений вищезазначеною нормою права, відповідно перебігає 02.04.2016року, підстави для продовження строку відсутні.

Застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи господарський суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обовязком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Щодо підсудності означеного спору суд зазначає наступне.

Частина 2 ст.15 ГПК України передбачає, що справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Відповідно ч. 3 ст.17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 26.01.2016року, про що свідчить штемпель на поштовому конверті, позовна заява отримана судом 02.02.2016року.

Згідно Спеціального витягу з ЄДРПОУ станом на 26.01.2016року адреса місцезнаходження відповідача: 83044, Донецька область, м.Донецьк, вул.Комуністична, буд.4.

Згідно Спеціального витягу з ЄДРПОУ станом на 23.03.2016року адреса місцезнаходження відповідача: 02192, м.Київ, вул.Миропільська, 19.

Як свідчив представник відповідача, адреса підприємства змінена у березні 2016року.

Позовна заява прийнята судом та порушено провадження у справі ухвалою від 03.02.2016року.

Таким чином, виходячи з приписів ч. 3 ст.17 ГПК України вказана позовна заява прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, тому повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Як наслідок, господарський суд Донецької області здійснює розгляд справи №905/416/16 по суті.

Відповідно до положень статті 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу сторони до суду не звертались.

Дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

01.02.2012року між ТОВ "Євроінвестстрой" (Генпідрядник) та ТОВ "Електроналадка" (Підрядник) укладено договір підряду №010212/ПР, за умовами п.1.1 якого Підрядник зобовязується виконати на свій ризик та своїми силами, а Генпідрядник зобовязується прийняти, оплатити проектні та налагоджувальні роботи по модернізації генераторного вимикача ст.№4 СЕ Зуївської ТЕС ТОВ «Східенерго».

Обєкт модернізації знаходиться за адресою: Донецька область, м.Зугрес, вул.60 років Жовтня, буд.100.(п.1.2 договору).

Строк дії договору встановлено сторонами у розділі 9 договору, а саме: договір вступає в силу в день його підписання обома сторонами та діє до моменту повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобовязань.(п.9.1. договору).

Вартість робіт узгоджується сторонами у кошторисній документації та розрахунку договірної ціни (Додаток№1), який є невідємною частиною договору та складає 130000,00грн., крім того, ПДВ -26000,00грн., всього вартість робіт складає 156000,00грн.(п.4.1 договору).

Відповідно п. 4.4 договору вартість робіт за даним договором може бути змінена у більшу або меншу сторону згідно фактично виконаному Підрядником обсягу робіт, а також у разі застосування ресурсних елементів кошторисних норм, що дублюють один одного повністю або частково.

Сторони домовились, що строки виконання робіт згідно графіку (додаток№2) проектні роботи лютий-березень 2012року, налагоджувальні роботи вересень-листопад 2012року.(п.2.1договору).

Позивач надав суду належним чином засвідчену копію Додатку №2 до договору - графіку виконання робіт та послуг.

Щодо кошторисної документації та розрахунку договірної ціни, позивач вказує, що дані документи були підписані сторонами, але не має можливості надати копії документів, оскільки їх примірники знаходяться у м.Донецьк, доступ до документів відсутній. У акті виконаних робіт наявне посилання на наявність узгодженою сторонами договірної ціни.

Відповідач з цього приводу будь-яких пояснень не надав.

Оскільки матеріали справи містять докази на підтвердження факту виконання договору №010212/ПР від 01.02.2012року сторонами, відсутність вказаних документів не є підставою для визнання договору неукладеним на стадії його виконання.

Положеннями статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору як угоди (правочину) є сукупністю визначених на розсуд сторін та погоджених ними умов, в яких закріплюються їхні права та обовязки, що складають зміст договірного зобовязання (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Зі змісту спірного договору убачається, що у відповідності до вимог статті 181 ГК України сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма його істотними умовами щодо: предмету договірного зобовязання, обєму робіт, а також їх вартості та строку виконання. Зазначений правочин укладений у письмовій формі, підписаний повноважними представниками юридичних осіб, які мають необхідний обсяг цивільної дієздатності, без зауважень і складання протоколу розбіжностей, скріплений відтисками печаток підприємств. Його зміст не суперечить актам цивільного законодавства, він сторонами не оспорений та у судовому порядку недійсними не визнаний.

Відтак, в силу положень статті 629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Здійснивши аналіз узгоджених сторонами пунктів договору, суд вважає, що укладений договір за своєю правовою природою є договором підряду, а тому виниклі між сторонами спірні правовідносини за правилами абзацу другого частини 1 статті 193 Господарського кодексу України регулюються відповідними нормами зобовязального права і глави 61 Цивільного кодексу України.

Приписами частини 1 статті 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.(ч.1,2 ст.838 ЦК України).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За нормою закону належною підставою для виникнення у замовника обов'язку оплатити виконану виконавцем роботу за договором відповідно до чинного законодавства є прийняття замовником виконаних робіт, підтверджене відповідними доказами.

За приписами частини 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Порядок здачі приймання робіт визначено у розділі 3 договору, а саме, приймання Генпідрядником виконаних Підрядником робіт здійснюється сторонами щомісячно по актам приймання виконаних проектних та налагоджувальних робіт (форма №КБ-2в), довідками про вартість виконаних проектних та налагоджувальних робіт та витрат (форма №КБ-3),які підписуються уповноваженими представниками сторін.(п.3.1). У разі виявлення недоліків у виконаних Підрядником роботах, уповноваженими представниками сторін складається двосторонній акт про виявлені недоліки з фіксуванням факту наявності недоліків, причин їх виникнення та строків усунення.(п.3.2).При відмові Підрядника від підписання акту про виявлені недоліки Генпідрядник вправі залучити до приймання робіт третю сторону, що має досвід виконання робіт аналогічного характеру або проведення експертиз по таким роботам, висновок якої про якість виконаних Підрядником робіт будуть обовязковими для виконання обома сторонами.(п.3.3). Підрядник власними силами, за свій рахунок та ризик, із своїх матеріалів, з використанням свого обладнання, виробів, конструкцій, усуває виявлені в процесі приймання робіт недоліків у строки, вказаних у акті про виявлених недоліків.

Сторонами договору підписано акт приймання виконаних будівельних робіт типової форми № КБ-2в за грудень 2012року на суму 59 988,96грн.

Крім того, сторонами підписана довідка про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) типової форми № КБ-3 за грудень 2012 року на аналогічну суму.

Вищенаведений акт і довідка, які у відповідності до пункт 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинними документами обліку, містять посилання на договір підряду №010212/ПР від 01.02.2012року, що беззаперечно свідчить про їх підписання саме на виконання вказаного договору.

Заперечення відповідача, які висловлені у відзиві на позовну заяву, відносно того, що згідно предмету договору сторони домовились щодо виконання проектних та налагоджувальних роботи по модернізації генераторного вимикача, тоді як підписані акт та довідка свідчать про виконання будівельних робіт, не приймаються судом до уваги, оскільки п.3.1 договору обумовлює виключне використання певної форми акту та довідки, що встановлені законодавчо, а саме форми КБ-2В та КБ-3, форма яких включає словосполучення «приймання будівельних робіт» та «про вартість виконаних будівельних робіт та витрат».

Відсутність зазначення у найменуванні акту та довідки вказання словосполучень «приймання виконаних проектних та налагоджувальних робіт», «вартість виконаних проектних та налагоджувальних робіт» за наявності у переліку виконаних робіт, робіт, що відповідають предмету договору, який визначений у п.1.1, та усвідомлення сторін щодо підстави підписання документів - договору, про що свідчить безпосереднє зазначення про це у тексті останніх, спростовує твердження відповідача.

Крім того, як вбачається з п.4.3 договору, підставою для здійснення оплати сторонами визначено протягом 30 днів з моменту підписання сторонами саме актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3).

Вищенаведений акт та довідка підписано посадовими особами Генпідрядника та Підрядника за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості, скріплено печатками підприємств. Дата підписання акту та довідки 28.12.2012року.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження виявлення недоліків у виконанні робіт, не довів, що на момент підписання актів був введений в оману щодо обсягу та виду робіт, що актуються, внаслідок відсутності застереження в назві акту та довідки словосполучень, які б обумовлювали факт виконання проектних та налагоджувальних робіт.

Виходячи з викладеного, підписані між сторонами акт та довідка є належними та допустимими доказами факту виконання позивачем прийнятих на себе зобовязань за договором.

За наслідками факту господарської операції позивачем виписана податкова накладна №24 від 28.12.2012року, копія якої міститься в матеріалах справи.

Як підтвердив уповноважений представник відповідача у судовому засіданні 29.03.2016року, вказана податкова накладна обліковується у податковому обліку підприємства, що також спростовує вищезазначене твердження відповідача щодо недоведеності належними доказами у справі факту проведення господарської операції за умовами договору.

За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно п. 4.3 договору оплата робіт здійснюється Генпідрядником щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника протягом 30 днів з моменту підписання сторонами ОСОБА_1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) та на підставі рахунку фактури, з урахуванням утримання раніше сплаченої попередньої оплати.

Позивачем виставлено рахунок №620 від 28.12.2012року, копія якого міститься в матеріалах справи. Представник позивача стверджує, що рахунок був вручений відповідачу нарочно.

Листом №01/30 від 15.01.2016року повторно згідно накладної №16-1138-0551 направив відповідачу рахунок та копію акту виконаних робіт.

Крім того, суд вбачає, що рахунок №620 від 28.12.2012року у процесі розгляду справи направлений на адресу місцезнаходження відповідача згідно накладної №21-3378-7073.

Відповідно до ОСОБА_4 фінансів України від 30.05.11 р. № 31-08410-07-27/13794, за своїм призначенням рахунки (рахунки-фактури) не відповідають ознакам первинного документу, оскільки їм не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження чи дозвіл на проведення господарської операції, а носять виключно інформаційний характер.

Таким чином, рахунок-фактура призначений для інформування особи у якої існують зобов'язання по його сплаті про суму до сплати, розрахункові реквізити отримувача коштів та інші дані, необхідні для здійснення оплати. Саме з такою метою рахунок передбачений договором.

За своєю правовою природою рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України, відповідно до частини першої якої особи, що вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обовязків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина) та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 вказаного нормативно-правового акту, яка передбачає, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобовязання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не мін виконати свого обовязку.

Означена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 29 вересня 2009 року по справі № 37/405 та постанові Вищого господарського суду України від 18 червня 2013 року по справі № 923/38/13-г.

Платіжні реквізити сторін наведені в тексті договору підряду №010212/ПР від 01.02.2012року.

У довідці від 09.03.2016року позивач вказує, що попередня оплата не здійснювалась, вартість виконаних робіт, що залишилась не сплаченою, складає 59 988,96грн.

Строк виконання зобовязання з оплати виконаних робіт, що передбачений п.4.3 договору по 27.01.2013року включно.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження оплати заборгованості в сумі 59 988,96грн.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором підряду №010212/ПР від 01.02.2012року в частині виконання робіт, строк виконання зобов'язання відповідача настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості виконаних робіт, тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості у розмірі 59 988,96грн. Відповідно ТОВ "Євроінвестстрой" в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині оплати вартості виконаних робіт у встановленому договором порядку.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1378грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 629, 837, 838, 854, 882 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 15, 17, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроналадка" м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроінвестстрой" м.Київ про стягнення заборгованості у розмірі 59988,96 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроінвестстрой" (02192, м.Київ, вул.Миропільська, 19, ідентифікаційний код 34436084) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроналадка"(83001, м.Донецьк, бул.Шевченко, буд.11, ідентифікаційний код 310386990) заборгованість в сумі 59988,96 грн., витрати по оплаті судового збору в сумі 1378,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення суду підписано 30.03.2016року.

Суддя А.М. Осадча