Рішення № 56813118, 22.03.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

_______________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.03.2016 Справа №905/23/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 00131268,

до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Донбаспромелектромонтаж», м.Донецьк, ЄДРПОУ 01416990,

про стягнення 24037,83 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №51юр-1960/15 від 23.12.2015р. до Публічного акціонерного товариства «Донбаспромелектромонтаж», м.Донецьк, про стягнення 24037,83 грн., у тому числі боргу за активну електроенергію у розмірі 12111,97 грн., спожиту за період грудень 2014р., січень, лютий, березень 2015р., боргу за реактивну електроенергію у розмірі 155,52 грн., спожиту за період грудень 2014р., січень 2015р., боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в сумі 4058,95 грн., за грудень 2014р., суми 3% річних у розмірі 302,85грн., нарахованих у період з 25.12.2014р. по 25.11.2015р., за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної електроенергії спожитої в грудні 2014р., січні, лютому, березні 2015р., суми інфляційних у розмірі 4105,93 грн., нарахованих з січня 2015р. по жовтень 2015р., за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної електроенергії спожитої в грудні 2014р., січні, лютому, березні 2015р., суми пені у розмірі 3302,61 грн., нарахованої з 25.12.2014р. по 26.09.2015р., за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної електроенергії спожитої в грудні 2014р., січні, лютому, березні 2015р.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/23/16 визначено суддю Ніколаєву Л.В.

Ухвалою суду від 11.01.2016р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/23/16.

11.02.2016р. згідно розпорядження керівника апарату господарського суду Донецької області №01-02/163 від 11.02.2016р. змінено склад суду та призначено для розгляду справи №905/23/16 суддю Кротінову О.В., у звязку з перебуванням судді Ніколаєвої Л.В. на лікарняному.

У подальшому розгляд справи відкладався у відповідності до приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору на користування електричною енергією №534 від 15.01.2002р. із відповідачем, неналежне виконання останнім за ним своїх зобов'язань з оплати вартості активної електроенергії поставленої у грудні 2014р.-березні 2015р., реактивної електроенергії у грудні 2014р.-січні 2015р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, 3% річних, інфляційних витрат, а також, у зв'язку з перевищенням відповідачем договірної величини електроспоживання у грудні 2014р. та його неоплатою, виникли підстави для нарахування суми боргу у розмірі 4 058,95 грн..

На підтвердження викладених обставин позивачем надано додаток №1 до позовної заяви «Розрахунок ціни позову», у копіях: договір на користування електричною енергією №534 від 15.01.2002р. із додатком №5 від 25.06.2007р. «Порядок розрахунків», додатком №8 від 28.10.2014р. «Договірні величини споживання електричної енергії» на 2014р., додатковими угодами №б/н від 27.05.2011р., №б/н від 11.05.2007р., угодою про доповнення договору №б/н від 01.02.2006р. до нього; акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за грудень 2014р. від 17.12.2014р., за січень 2015р. від 21.01.2015р., за лютий 2015р. від 19.02.2015р., за березень 2015р. від 19.03.2015р., рахунки за активну електричну енергію №534 за грудень 2014р.-березень 2015р., рахунки за реактивну електричну енергію №534 за грудень 2014р.-січень 2015р., рахунок №11/534.084028 від 17.12.2014р. за перевищення договірної величини електроспоживання у грудні 2014р., довіреність Публічного акціонерного товариства «Донбаспромелектромонтаж» №б/н від 25.11.2014р., документи, що підтверджують правовий статус підприємства позивача та відповідача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 12, 58 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.26, 27 Закону України «Про електроенергетику» та Правила користування електричною енергією.

08.02.2016р. позивачем через канцелярію господарського суду Донецької області надано пояснення б/н б/д, у яких підтверджено відсутність на розгляді іншого суду даних позовних вимог, а також пояснено, що після розрахунку за листопад 2014р. у відповідача утворилась кредиторська заборгованість у розмірі 3400,01 грн., яка була розподілена позивачем в рахунок передплати на наступні розрахункові періоди згідно договірних величин споживання електричної енергії, а саме: передплата за грудень 2014р. в сумі 1480,20 грн., за січень в сумі 1919,81 грн.

До пояснень додано копії: витягу з інформаційно ресурсного центру щодо відповідача, додатків №1 до наказів ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», листа Публічного акціонерного товариства «Донбаспромелектромонтаж» №07-69 від 23.08.2013р., повідомлення №534 від 17.12.2014р., рахунку №11/534.084028 від 17.12.2014р., рахунку за електричну енергію №534 від 18.11.2014р. за листопад 2014р.

У судових засіданнях позивач наполягав на задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, витребувані судом документи не представив.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи обєктивні обставини складної ситуації у державі, суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості позивача та відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом звязку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

15.01.2002р. між Донецькими електричними мережами Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» (нині Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» та далі-Електропостачальна організація) та Донецьким спеціалізованим управлінням «Промзвязокмонтаж» №416 Акціонерного товариства закритого типу «Донбаспромелектромонтаж» (нині-Публічне акціонерне товариство «Донбаспромелектромонтаж» та далі-Споживач) укладено договір на користування електричною енергією №534, згідно з яким Електропостачальна організація зобовязується постачати електричну енергію у відповідності з умовами договору, а Споживач своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та виконувати інші умови, визначені даним договором. (п.1 договору).

Цей договір укладається на строк до 31.12.2006р., набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд (п.16 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах.

За умовами вказаного договору Електропостачальна організація, зокрема, зобовязалась відпускати електроенергію як різновид промислової продукції Споживачу в межах 70,3 кВт приєднаної (дозволеної до використання) потужності згідно з визначеними йому цим договором умовами та величинами постачання електроенергії та потужності (Додаток №1) (п.2.1 договору), а Споживач зобовязався, зокрема, сплачувати за використану електричну енергію та потужність, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в цей період тарифами, індексом цін та умовами цього договору; здійснювати уточнення в Електропостачальній організації договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік не пізніше 15 листопада поточного року, у випадку неуточнення договірних величин до зазначеного строку Електропостачальна організація має право самостійно встановлювати договірні величини постачання електричної енергії та потужності або припинити подачу електроенергії Споживачу (п.4.1, 4.4 договору).

Матеріали справи містять акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за грудень 2014р.-березень2015р., що підписані сторонами та скріплені печатками підприємств. Згідно даних актів обсяги спожитої відповідачем електроенергії наступні:

- за грудень 2014р. активної електроенергії - 4226 кВт/год на суму 6380,58 грн. (з урахуванням податку на додану вартість), реактивної електроенергії - 1255 кВАр/год на суму 79,45 грн. (з урахуванням податку на додану вартість);

- за січень 2015р. обсяг активної електроенергії - 3562 кВт/год на суму 5646,91 грн. (з урахуванням податку на додану вартість), реактивної електроенергії - 1138 кВАр/год на суму 76,07 грн. (з урахуванням податку на додану вартість);

- за лютий 2015р. обсяг активної електроенергії - 1485 кВт/год на суму 2354,20 грн. (з урахуванням податку на додану вартість);

- за березень 2015р. обсяг активної електроенергії - 679 кВт/год на суму 1130,29 грн. (з урахуванням податку на додану вартість).

З представлених суду доказів вбачається, що позивачем відповідачу виставлені рахунки за спожиту ним енергію відповідно до договору на користування електричною енергією №534 від 15.01.2002р., у визначений спірний період.

Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч.ч.6, 7 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Згідно п.5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р. (далі - ПКЕЕ) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

За умовами п. 6.1. ПКЕЕ, розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 цих Правил. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Положеннями пп. 2 п. 10.2. ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав належним чином, поставив відповідачеві за період грудень 2014р.-березень2015р. активної електричної енергії у загальному обсязі 9952 кВт/год на суму 15511,98 грн., реактивної електричної енергії у загальному обсязі 2393 кВАр/год на суму 155,52 грн., а відповідач її прийняв без заперечень, що підтверджується відповідними актами прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії).

Також, позивач надав, а відповідач отримав рахунки за спожиту активну електроенергію за грудень 2014р. №534 від 17.12.2014р. на суму 4 900,38 грн. (з урахуванням проведеної передоплати) - 17.12.2014р., за січень 2015р. №534 від 21.01.2015р. на суму 3727,10 грн.(з урахуванням проведеної передоплати) - 21.01.2015р., за лютий 2015р. №534 від 19.02.2015р. на суму 2354,20 грн. - 19.02.2015р. та за березень 2015р. №534 від 19.03.2015р. на суму 1130,29 грн. - 19.03.2015р.; за перетікання реактивної електроенергії за грудень 2014р. №534 від 17.12.2014р. на суму 79,45грн. - 17.12.2014р. та за січень 2015р. №534 від 21.01.2015р. на суму 76,07 грн. - 21.01.2015р., про що свідчить відмітка останнього на цих документах.

Повноваження особи, що здійснила прийом цих розрахункових документів підтверджено довіреністю відповідача №б/н від 25.11.2014р.

Відповідно до п.7 додатку №5 від 25.06.2007р. до вищезазначеного договору остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого Постачальником електричної енергії, рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного на підставі показів розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом) з урахуванням сум, що надійшли від споживача. За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється «Акт прийняття-передавання товарної продукції» (Додаток №22). Для проведення остаточного розрахунку Споживач у термін до 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений Споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання, якщо споживач здійснює оплату самостійно, та 10 банківських днів, якщо споживач здійснює оплату через свою головну структуру. В разі неявки Споживача для отримання рахунку Постачальник направляє рахунок Споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим Споживачем з дня його відправлення.

Одночасно п.6.11 ПКЕЕ встановлено, що тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місті.

Відтак, означене положення додатку №5 до договору не суперечить приписам чинного законодавства у сфері спірних правовідносин.

Приймаючи до уваги викладені обставини та означені вище умови оплати, розрахунок відповідачем за спожиту активну та реактивну електроенергію повинно бути вчинено у термін протягом 5 банківських днів від дня отримання рахунку.

Тобто, сплата за спожиту активну та реактивну електроенергію повинна бути здійснена:

за грудень 2014р. - не пізніше 24.12.2014р.;

за січень 2015р. - не пізніше 28.01.2015р.

за лютий 2015р. - не пізніше 26.02.2015р.

за березень 2015р. - не пізніше 26.03.2015р.

Разом з цим, відповідач розрахунки за спожиту активну та реактивну електроенергію у визначений спірний період не здійснив.

Так, зважаючи на розрахунок ціни позову, наданий позивачем, який міститься в матеріалах справи, а також пояснення позивача №б/н б/д, відповідно до яких після розрахунку за листопад 2014р. у відповідача утворилась кредиторська заборгованість (переплата за попередні періоди) у розмірі 3400,01грн., яка була розподілена позивачем в рахунок передплати на наступні періоди згідно договірних величин споживання електричної енергії, а саме: за грудень 2014р. у сумі 1480,20 грн. та за січень 2015р. 1919,81 грн., залишок несплаченої вартості отриманої активної електроенергії у грудні 2014р.-березні 2015р. становить 12111,97 грн.

Відповідачем доказів сплати вартості поставленої активної електроенергії у загальному розмірі 12111,91 грн. та реактивної електроенергії у сумі 155,52 грн. суду не представлено.

Так, приймаючи до уваги викладені обставини справи, вбачається, що позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо поставки активної електроенергії за спірним правочином протягом грудня 2014р.-березня 2015р. та реактивної електроенергії протягом грудня 2014р.-січня 2015р. вартістю у вищенаведених розмірах та невиконання відповідачем в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, цього грошового зобов'язання у повному обсязі у встановлені договором строки.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу у розмірі визначеному позивачем.

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дане кореспондується з положеннями п.8 додатку №5 від 25.06.2007р., за змістом якого нарахування проводиться за весь час прострочення, у тому числі за день оплати.

За розрахунком позивача загальна сума інфляційних витрат за прострочення основного зобов'язання становить 4105,93 грн. (нарахування здійснено у період з 01.01.2015р. по 31.10.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у грудні 2014р. на суму 4900,38 грн.; у період з 01.02.2015р. по 31.10.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у січні 2015р. на суму 3727,10 грн.; у період з 01.03.2015р. по 31.10.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у лютому 2015р. на суму 2354,20 грн.; у період з 01.04.2015р. по 31.10.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у березні 2015р. на суму 1130,29 грн.);

3% річних 302,85 грн. (нарахування здійснено у період з 25.12.2014р. по 23.11.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у грудні 2014р., на суму з урахуванням проведених відповідачем оплат, у період з 29.01.2015р. по 25.11.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у січні 2015р., на суму з урахуванням проведених відповідачем оплат, у період з 27.02.2015р. по 25.11.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у лютому 2015р. на суму 2354,20 грн., у період з 27.03.2015р. по 25.11.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у березні 2015р. на суму 1130,29 грн.).

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог, суд дійшов висновку про їх часткове задоволення, а саме інфляційних витрат у сумі 4105,92 грн., 3% річних у сумі 302,83 грн.

Відповідно до п.8 додатку №5 від 25.06.2007р. до договору, у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань Постачальник проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати, зокрема, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу.

За розрахунком позивача загальна сума пені за прострочення основного зобов'язання становить 3302,61 грн. (фактично нараховані у період з 25.12.2014р. по 24.06.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у грудні 2014р. на суму 4900,38 грн., у період з 29.01.2015р. по 28.07.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у січні 2015р. на суму 3727,10грн., у період з 27.02.2015р. по 26.08.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у лютому 2015р. на суму 2354,20грн. та у період з 27.03.2015р. по 26.09.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у березні 2015р. на суму 1130,29 грн.).

Згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши розрахунок позовних вимог в частині нарахування пені, з урахуванням вищевикладеного, за допомогою програми «Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН», суд дійшов висновку про її часткове задоволення у сумі 3264,46 грн.

Разом з цим, посилаючись на перевищення споживачем у грудні 2014р. обсягу договірної величини споживання електричної енергії, позивач просить стягнути 4058,95 грн.

Для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 01 листопада поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»).

У разі ненадання Споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюється Постачальником на рівні відповідних періодів поточного року (п.5.1 угоди №б/н від 01.02.2006р. про доповнення договору).

Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії (додаткова угода №б/н від 11.05.2007р. до договору).

Відповідно до додатку №8 від 28.10.2014р. «Договірні величини споживання електричної енергії» на 2014 рік, узгодженими величинами споживання електричної енергії у грудні 2014р. - 1000кВт/год.

Пунктом 4.4. ПКЕЕ передбачено, що Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що відповідач не звертався до позивача із заявою про коригування (збільшення) договірних величин споживання електричної енергії на спірний період.

Відповідно до п.6.14. ПКЕЕ перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Згідно двостороннього акту прийняття-передавання товарної продукції, який підписано обома сторонами та скріплено печатками сторін, за грудень 2014р. відповідач фактично спожив 4226 кВт/год.

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику», споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до п.6.16. ПКЕЕ обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

За умовами п.9 додатку №5 до договору, нарахування за понаддоговірне споживання електричної енергії та електричної потужності, за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії з ПДВ, сум пені, 3% річних, індексу інфляції відображуються в окремому рахунку, який споживач електроенергії повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ у термін до 3 робочих днів після закінчення розрахункового місяця. Термін сплати такого рахунку визначається вимогами п.7 цього Порядку. Також у термін до 3 робочих днів після закінчення розрахункового місяця Споживач отримує в розрахунковому відділі відповідного РЕМ акт звірки розрахунків за місяць, та акт прийняття-передавання товарної продукції, які повертає підписаними та скріпленими печаткою в термін до 10 днів. У разі неповернення акту прийняття-передавання товарної продукції і акту звірки розрахунків у зазначений термін, вони вважаються узгодженими Споживачем.

Отже, за таких обставин, на виконання умов договору постачальник виставив відповідачу рахунок №11/534.084028 від 17.12.2014р. на плату за перевищення договірної величини електроспоживання за грудень 2014р. на суму 4058,95 грн., про що свідчить відповідна відмітки на цьому документі, а саме означений рахунок разом із повідомленням №534 від 17.12.2014р. отримано відповідачем 17.12.2014р.

Вказаний вище рахунок на момент розгляду справи відповідачем не оплачено, у зв'язку з чим за ним перед позивачем є наявним грошове зобов'язання зі сплати за перевищення договірних величин електроспоживання у грудні 2014р. в загальному розмірі 4058,95 грн.

Доказів протилежного суду не представлено, з матеріалів справи не вбачається.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума боргу за перевищення договірної величини електроспоживання у розмірі 4058,95 грн. підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 58, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ Донецької області, до Публічного акціонерного товариства «Донбаспромелектромонтаж», м.Донецьк, про стягнення 24037,83 грн., у тому числі боргу за активну електроенергію у розмірі 12111,97 грн., спожиту за період грудень 2014р., січень, лютий, березень 2015р., боргу за реактивну електроенергію у розмірі 155,52 грн., спожиту за період грудень 2014р., січень 2015р., боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в сумі 4058,95 грн., за грудень 2014р., суми 3% річних у розмірі 302,85грн., нарахованих у період з 25.12.2014р. по 25.11.2015р., за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної електроенергії спожитої в грудні 2014р., січні, лютому, березні 2015р., суми інфляційних у розмірі 4105,93 грн., нарахованих з січня 2015р. по жовтень 2015р., за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної електроенергії спожитої в грудні 2014р., січні, лютому, березні 2015р., суми пені у розмірі 3302,61 грн., нарахованої з 25.12.2014р. по 26.09.2015р., за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної електроенергії спожитої в грудні 2014р., січні, лютому, березні 2015р., задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Донбаспромелектромонтаж» (83023, м.Донецьк, Калінінський район, вул.Кабардинська, буд.2, ЄДРПОУ 01416990, банківські реквізити не зазначено) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Островського, 8, адреса для листування: 87528, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Войніч, 2, ЄДРПОУ 00131268, банківські реквізити не зазначено) 23999,65 грн., у тому числі 12111,97 грн. суми боргу за спожиту активну електроенергію, 155,52 грн. суми боргу за реактивну електроенергію, 4058,95 грн. суми боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії, 302,83грн. суми 3% річних, 4105,92грн. інфляційних витрат та 3264,46грн. пені, а також відшкодування сплаченого судового збору в сумі 1216,07грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. В судовому засіданні 22.03.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення складено 28.03.2016р.

Суддя О.В. Кротінова