Ухвала суду № 56812850, 29.03.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"29" березня 2016 р. Справа № 903/164/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ"

до відповідача Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз"

про стягнення 3 881 520,25грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Тюшко В.М., дов б/н від 28.12.2015р.

від відповідача: Козлюк З.Р., дов. №1693/06-06 від 29.09.2015р.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" про стягнення 3 881 520,25грн., в т.ч. 2 511672,38грн. основного боргу за послуги з транспортування природного газу згідно договору №1109011036/Н04 від 27.09.2011р. та додаткової угоди №1 від 17.01.2013р., 843 184,33грн. пені за період з 21.02.2015р. по 20.01.2016р, 63 565,05грн. 3% річних за період з 21.02.2015р. по 22.02.2016р., 185 823,51грн. інфляційних втрат за період з березня 2015р. по лютий 2016р. відповідно до ст. 625 ЦК України, 277 274,98грн. 7% штрафу згідно зі ст. 231 ГК України.

Позовні вимоги обґрунтовані таким:

27 вересня 2011 року між дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (правонаступником якої є публічне акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ") та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" був укладений договір №1109011036/Н04 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами. 17 січня 2013 року між ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" та ПАТ "Волиньгаз" було укладено додаткову угоду №1 від 17.01.2013р. до договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 27.09.2011р., відповідно до якої сторони домовились викласти договір у новій редакції.

Відповідно до п.5.5. договору оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником (відповідачем) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства (позивача) на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

На виконання умов договору позивачем було надано відповідачу послуги з транспортування природного газу протягом січня - червня 2015 року в обсязі 151 303,484 тис. куб. м. на загальну суму 7 231 642,37грн., які були оплачені відповідачем частково в сумі 4 719 969,99грн., що є порушенням норм ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та п. 5.5. умов договору.

Стверджує, що за ПАТ "Волиньгаз" утворилась заборгованість перед позивачем за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами за "березень-червень 2015 року в сумі 2 511 672,38грн.

З урахуванням тарифів в розмірі 35,60грн. та 53,70грн. за 1 тис. куб. м., без ПДВ (відповідно до Постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг №786 від 30.05.2014р. "Про внесення змін до постанови НКРЕ від 30.04.2014р. № 578 та №503 від 03.03.2015р. "Про внесення змін до постанови НКРЕ від 28.12.2011р. № 131"), відповідачем було спожито: в березні 2015 року 32 284,371 тис. куб. м. природного газу, послуги за транспортування яких були оплачені відповідачем не в повному обсязі; у квітні 2015 року, травні 2015 року та у червні 2015 року 20 706,877 тис. куб. м., 8 069,824 тис. куб. м. та 6 580,460тис.куб.м. природного газу відповідно, послуги за транспортування яких не були оплачені відповідачем взагалі.

Відповідно до п.5.5. договору відповідач зобов'язаний був оплатити надані йому ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" послуги за березень 2015 року до 20.04.2015р. в сумі 1 379 188,33грн. (з яких оплатив лише 1 145 931,40грн., заборгованість за березень 2015 року 233 256,93грн.), за квітень 2015року до 20.05.2015р. в сумі 1 334 351,15грн., за травень 2015 року до 20.06.2015р. в сумі 520 019,46грн. та за червень 2015 року до 20.07.2015р. в сумі 424 044,84грн.

Відповідач несвоєчасно здійснював розрахунки за надані ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами й за інші - попередні місяці послуг у 2015р. (січень - лютий 2015 року).

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно з розрахунком, інфляційні втрати, які відповідач має сплатити на користь Позивача за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у січні - червні 2015 року складають суму в розмірі 185 823,51грн., а 3% річних - 63 565,05грн.

Відповідно до п.7.3. договору у разі порушення відповідачем строків оплати, передбачених розділом 5 договору, з відповідача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Згідно з розрахунком, пеня за несвоєчасні розрахунки за транспортування газу у січні - червні 2015 року складає 843 184,33грн.

Згідно з ч.2 ст. 231 ГК України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.03.2005р. № 64-р "Про проведення перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", віднесено до переліку підприємств державного сектору економіки (додаток 1 до зазначеного розпорядження), на які розповсюджуються положення ст. 231 ГК України.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України "Про реорганізацію дочірніх компаній Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 13.06.2012р. №360-р. та наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України "Про реорганізацію Дочірньої компанії Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 18.07.2012р. №530 було припинено діяльність ДК "Укртрансгаз", внаслідок реорганізації ДК "Укртрансгаз" шляхом перетворення в Публічне акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ". Відповідно до п. 1.2. Статуту ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України".

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 214 від 25.06.2014р. "Про окремі заходи щодо забезпечення фінансового контролю за діяльністю суб'єктів господарювання державного сектору економіки" (додаток до постанови "Перелік об'єктів господарювання, щодо яких проводиться державний фінансовий аудит окремих господарських операцій") ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" віднесено до переліку підприємств державного сектору економіки. Таким чином, на ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" розповсюджується дія ст.231 ГК України.

Відповідач у відзиві №б/н від 29.03.2016р. позов заперечив, мотивуючи таким:

Керуючись постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 року «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій» Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області, Департамент фінансів Волинської облдержадміністрації, ТОВ «Волиньгаз збут», ПАТ «Волиньгаз», ПАТ «Укртрансгаз», ПАТ НАК «Нафтогаз України» уклали спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 702/у від 19.02.2016 року.

Згідно умов зазначеного вище спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків, передбачено надання державою коштів на погашення заборгованості, а також змінено строк виконання відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем, яке виникло на підставі Договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011036/Н04 від 27.09.2011 року.

Відповідно до п.3 спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків сторони зобов'язались перерахувати кошти наступній стороні не пізніше наступного дня після зарахування коштів на їх рахунок; забезпечити проведення розрахунків відповідно Спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків та з урахуванням укладених договорів на розрахунково-касове обслуговування, якими може передбачатись, що у разі несвоєчасного надання учасниками розрахунків платіжних документів, органи Державної казначейської служби України своїми платіжними дорученнями можуть самостійно перераховувати кошти за схемою, передбаченою спільним протокольним рішенням.

Уклавши дане протокольне рішення, сторони узгодили порядок проведення розрахунків з газопостачальною організацією, змінивши строки виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі Договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011036/Н04 від 27.09.2011 року.

Вважає, що для стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, необхідно, щоб оплата за послуги з транспортування газу була здійснена поза межами порядку, встановленому спільним протокольним рішенням (аналогічна правова позиція міститься у постановах Вищого господарського суду України №908/2215/15-г від 15.12.2015р., №922/364/15 від 15.10.2015 року, а також у постановах Верховного Суду України від 09.09.2014р. зі справи №5011-35/1272-2012-42/527-2012. Від 09.09.2014р. зі справи №5011-1/1043-2012-42/528- 2012, від 23.09.2015 року зі справи №917/2519/14).

До відзиву долучив: спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №702/у за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України від 19.02.2016р., платіжне доручення №10 від 28.03.2016р. про перерахування 2 511 672,38грн з призначенням платежу "Постанова КМУ від 11.01.2005р. №20. За трансп. ПГ 2015 Прот. реєстр №702/у від 19.02.2016р. дог.№1109011036/Н04 від 27.09.2011р"(а.с. 61-67).

Представник позивача у судовому засіданні 29.03.2016р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позов заперечив з підстав, зазначених у відзиві №б/н від 29.03.2016р.

У судовому засіданні 29.03.2016р. відповідач супровідним листом долучив статут публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз", затверджений загальними зборами акціонерів публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" (протокол Загальних зборів акціонерів ПАТ "Волиньгаз" №1 від 20.04.2013р.), витяг з ЄДР (а.с. 68-73).

З метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин по справі, зважаючи на подання доказів безпосередньо у судовому засіданні, необхідність витребування нових доказів по справі, господарський суд, керуючись п.п. 2, 3 ст. 77 ГПК України, вважає за необхідне відкласти розгляд спору.

Господарський суд, керуючись п.п. 2, 3 ст.77, ст.86 ГПК України, -

ухвалив:

1. Розгляд справи відкласти на 12.04.2015р. на 11:00 год.

2. Представити суду до 08.04.2016р.:

2.1. Позивачу: обґрунтовані доводи по суті відзиву відповідача №б/н від 29.03.2016р.

Представники сторін про наступне судове засідання повідомлені під розписку у судовому засіданні.

Суд попереджає, що у разі неподання витребуваних судом доказів та неявки в судове засідання спір буде розглянуто за наявними в справі матеріалами згідно ст.75 ГПК України.

Суд попереджає сторони, що у разі невиконання вимог суду, господарським судом буде вирішене питання про адмінвідповідальність за злісне ухилення від виконання вимог суду та в силу ст. 4-5 ГПК України, ст.ст. 185-3, 221-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладено штраф у розмірі до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1 700грн.).

Суд повідомляє, що згідно зі ст. 221-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя С. Т. Філатова