Ухвала суду № 56812652, 24.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2016 року Справа № 876/664/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Большакової О.О., Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання - Бедрій Х.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Стрий-інжиніринг" до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Стрий-інжиніринг" звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення 12.02.2010 року № 0000092303/0, прийнятого на підставі акта від 18.07.2008 р. № 1096/23-3/01423079.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2015 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано прийняте Державною податковою інспекцією в Стрийському районі Львівської області ДПС податкове повідомлення-рішення № 0000092303/0 від 12.02.2010 року. Стягнуто з Державного бюджету України в користь публічного акціонерного товариства "Стрий-інжиніринг" 3,40 грн. сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач Стрийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області оскаржила її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Апелянт свої вимоги мотивує тим, що судом 1 інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, висновки суду вважає необґрунтованими з підстав викладених в апеляційній скарзі, та порушено норми матеріального права.

Зокрема апелянт зазначає, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, оскільки відсутність дефектних актів та проектно-кошторисної документації (локальних кошторисів, об'єктних кошторисів, зведених кошторисних розрахунків тощо) не дає можливості дослідити необхідність здійснення ремонтних робіт по поліпшенню основних засобів в розрізі кожного об'єкта нерухомого майна та вартість виконаних робіт. Також апелянт звертає увагу на те,що неможливо встановити, на якій частині бетонної площадки проводився ремонт. Крім того, під час проведення перевірки враховано висновки акта від 18.06.09 р. № 844/23-4/01423079 та акта від 18.09.09 р. № 2048/23-3/01423079.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та стверджується матеріалами справи , що на підставі висновків планової виїзної документальної перевірки ВАТ "Стрийський завод "Металіст" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 30.09.2009 р., оформленої актом № 680/23-3/01423079 від 02.02.2010 р., ДПІ у Стрийському районі 12.02.2010 р. прийняла податкове повідомлення-рішення за № 0000092303/0, яким визначила позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 438042,00 грн., з яких 284201,00 грн. основного платежу та 153841,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Податковий орган дані висновки обґрунтовував тим, що підприємство позивача в порушення вимог п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.4. п.7.4, п.п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР та п.3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затв. наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 р. допустило завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації) у періоді, що перевірявся, всього на загальну суму 841983,00 грн., заниження податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, з врахуванням висновків актів виїзних позапланових документальних перевірок по питанню визначення достовірності декларування від'ємного значення з ПДВ (акт від 18.06.09 р. № 844/23-4/01423079 та податкове повідомлення-рішення від 30.06.2009 р. № 0000032600/0, акт від 18.09.09 р. № 2048/23-3/01423079 та податкове повідомлення-рішення від 29.09.2009 р. № 0000562303/0) всього на суму 284201,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржене податкове повідомлення рішення, суд першої інстанції виходив з того що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту податок на додану вартість, а також правомірно сформував відємне сум ПДВ по попередніх звітних періодах.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є вірним.

Так з матеріалів справи видно, що у вересні 2009 року до складу податкового кредиту підприємство позивача віднесло податок на додану вартість в сумі 232011,17 грн. по витратах на проведення ремонтів ТзОВ "Ай Ді Ем Україна" (ТзОВ "Діскавері-бурове обладнання (Україна)" згідно податкової накладної № 211 від 01.09.2008 р. на загальну суму 1392067,03 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 232011,17 грн.

01.09.2008 р. згідно акту приймання-передавання результатів капітального ремонту та поліпшень орендованого майна (додаток до договору оренди нерухомого майна 01/09/06 від 31.08.06 р.) орендарем - ТзОВ "Ай Ді Ем Україна" (ТзОВ "Діскавері-бурове обладнання (Україна)" здійснено капітальний ремонт та поліпшення орендованого майна - частини бетонної площадки ПММ. Результати ремонту загальною вартістю 1461670,38 грн. орендарем передано орендодавцю, який зобов'язався протягом 12 місяців від дати складання акту відшкодувати вартість результатів капітального ремонту та поліпшень орендованого майна.

01.09.2008 року ТзОВ "Ай Ді Ем Україна" виписало податкову накладну № 211, яка належним чином оформлена та до якої у податкового органу немає застережень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", що був чинний на час виникнення даних спірних правовідносин, визначено, що податковим кредитом є сума,на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За змістом п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до положень п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п. 7.2.6).

Згідно п.п.7.5.1 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку-покупцем сплачений (нарахований) податок на додану вартість.

Колегія суддів зазначає, що правомірність формування позивачем податкового кредиту та реальність здійснення операцій з ТзОВ "Ай Ді Ем Україна" в частині капітального ремонту та поліпшень орендованого майна - частини бетонної площадки ПММ, які за умовами укладеного між сторонами договору ВАТ "Стрийський завод "Металіст" зобов'язаний оплатити, підтверджується договором оренди нерухомого майна від 31.08.2006 р. №01/09/06, актом приймання-передачі результатів капітального ремонту та поліпшень орендованого майна від 01.09.2008 р. та податковою накладною від 01.09.2008 р. №211, виписаною ТзОВ "Ай Ді Ем Україна", яка належним чином оформлена та не суперечить вимогам чинного законодавства України, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Також реальність даної господарської операції підтверджується наявним у матеріалах справи наказом ТзОВ "Ай Ді Ем Україна" від 03.07.2008 р. за №102/07 "Щодо організації роботи будівельної служби протягом липня-серпня поточного року", розрахунком понесених витрат до акту приймання-передавання результатів капітального ремонту та поліпшення орендованого майна від 01.09.2008 р.

Також слід зазначити , що реальність даної господарської операції підтверджується листом ТзОВ "Дісковері-бурове обладнання (Україна)", правонаступника ТзОВ "Ай Ді Ем Україна" від 07.12.2015 р. №770, яким товариство підтверджує факт проведення ремонту бетонної площадки ПММ (згідно внутрішніх визначень товариства - відкрита площадка№1 та №4 для складання бурових станків в період липня-вересня 2008 р. Суми податкового кредиту та податкового зобов'язання, валових витрат та доходів за цей період перевірені Стрийською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами контролюючого органу.

Укладений між позивачем та вищевказаним контрагентом правочин є дійсним, виконаний сторонами без претензій та зауважень, не оскаржуваний та у судовому порядку не скасований.

Виходячи з вище викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про правомірність включення до податкового кредиту суми по операціях ВАТ "Стрийський завод "Металіст" з ТзОВ "Ай Ді Ем Україна".

Щодо заперечень апелянтом правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ із витрат на проведення поточних і капітальних ремонтів наймачем ТзОВ "Ай Ді Ем Україна", то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно постанови Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2010 року у справі № 2а-6914/09/1370, яка набрала законної сили згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012 р. (справа № 34829/10/9104), скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000032600/0 від 30.06.2009 р. та № 0000032600/1 від 04.09.2009 р., які винесенні на підставі висновків актів перевірок від 18.06.2009 р. № 844/23-4/01423079 та від 18.09.2009 р. № 2048/23-3/01423079. При цьому, суд встановив правомірність декларування позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на додану вартість у декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 р.

Таким чином, суд встановив правомірність віднесення позивачем у грудні 2007 року до складу податкового кредиту сум ПДВ із витрат на проведення поточних і капітальних ремонтів наймачем ТзОВ "Ай Ді Ем Україна".

В силу ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Звідси, рішенням суду від 28.05.2010 р., яке набрало законної сили, встановлені преюдиційні обставини. І такі преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування в даній справі.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене ч. 1. ст. 72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Тобто, за змістом ч. 1 ст. 72 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Виходячи з вище викладеного колегія суддів вважає,що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку , що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту у вересні 2009 р. сум ПДВ в розмірі 232011,17 грн. та сформовано від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на додану вартість, оскільки висновки податкового органу про протиправність дій позивача базувались виключно на висновках актів попередніх перевірок, які судовим рішенням, що набрало законної сили, визнані безпідставними.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, на підставі правильно встановлених обставин справи та визначених їм правовідносин, прийшов до обґрунтованих і законних висновків. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Тобто, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо вимог законності та обґрунтованості судових рішень, і підстав для її скасування і відповідно задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2015 року у справі №2а4636/10/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В.Я. Макарик

Судді: О.О. Большакова

І.В. Глушко

Повний текст ухвали складений 29 березня 2016 року.