Ухвала суду № 56812628, 28.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/20571/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Губська Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

28 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.,

Оксененка О.М.,

при секретарі: Нікітіній А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м.Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Простір юридичний та податковий консалтинг» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління ДФС у м.Києві, звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Простір юридичний та податковий консалтинг» податкову заборгованість в розмірі 28 803,75грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 лютого 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції установлено та вбачається з матеріалів справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Простір юридичний та податковий консалтинг» є юридичною особою, платником податків, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

ТОВ «Простір юридичний та податковий консалтинг» подано до контролюючого органу податкову декларацію з єдиного податку - юридичної особи від 20.04.2015р. №9074113059, в якій самостійно задекларовано податкове зобов'язання на суму 28 928,00 грн.

З метою сплати вказаного податкового зобов'язання відповідачем 20.04.2015р. подано до ПАТ «Банк "Фінанси та Кредит» платіжне доручення № 297 на вказану суму, однак, Банком списання коштів за цим платіжним дорученням не було проведено.

В той же час, позивачем на підставі ст. 59 ПК України направлено відповідачу податкову вимогу №1106-23 від 28.05.2015р. на суму податкового боргу в розмірі 28 803,75грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Так, згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Під податковим зобов'язанням розуміється сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно п. 38.1 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством (п. 31.1 ст. 31 ПК України).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 129.6 ст. 129 ПК України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Згідно п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі. Ініціатором переказу вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу.

За змістом п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» ініціювання переказу вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. При цьому банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (п. 1.29 ст. 1 Закону «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»).

Таким чином, виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Платіжне доручення позивача № 297 від 20.04.2015 року про сплату єдиного податку з юридичних осіб за 1 квартал 2015 рік прийнято банком 20.04.2015 року (а.с. 28), однак таке залишилось не виконаним. Станом на дату прийняття платіжного доручення банком, залишок коштів на поточному рахунку відповідача був достатнім для перерахування зазначеної у платіжному дорученні суми до бюджету і складав 91 991,03грн. Будь які арешти на банківський рахунок накладені не були.

Як зазначено відповідачем у запереченнях на адміністративний позов, Товариство зверталося до суду з позовом, в якому просило зобов'язати банк перерахувати з поточного рахунку Відповідача грошові кошти у відповідності з даними, зазначеними в платіжних дорученнях. Даний позов був задоволений Господарським судом м.Києва в повному обсязі.

Крім того, матеріали справи містять клопотання представника податкового органу, в якому зазначено, що станом на 26.11.2015р. у ТОВ «Простір юридичний та податковий консалтинг» відсутня податкова заборгованість зі сплати єдиного податку - юридичних осіб (а.с. 44). Вказана обставина підтверджується довідкою про заборгованість (а.с. 45) та випискою з рахунку відповідача в ПАТ «Креді Агріколь Банк», з якої вбачається, що 14 вересня 2015 року Товариством був сплачений єдиний податок за 1 квартал 2015 року.

Отже, враховуючи, що платіжне доручення позивача № 267 від 20.04.2015 року прийнято ПАТ «Банк "Фінанси та Кредит» 20.04.2015 року, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем вчинено всі необхідні дії для сплати грошового зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб за 1 квартал 2015 рік у строки, передбачені ст.ст. 49, 51 ПК України.

При цьому, порушення строків сплати податкових зобов'язань відбулось не з вини відповідача, а з вини банківської установи, а тому у податкового органу були відсутні правові підстави для направлення позивачу податкової вимоги.

Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України у ухвалі від 19 листопада 2015 року (справа № К/800/27363/15) та ухвалі від 12 березня 2015 року (справа К/800/65943/13).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м.Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 лютого 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Ухвала в повному обсязі складена 29 березня 2016 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененко

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Оксененко О.М.

Ісаєнко Ю.А.