Ухвала суду № 56812183, 28.03.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 730/235/2014-ц Провадження № 22-ц/795/568/2016 Суддя у I інстанції Затєєва С. Д.Категорія: цивільна Доповідач-суддя Кузюра Л. В.

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

28 березня 2016 року м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

голови судового засідання - судді Кузюри Л.В.,

суддів: Вінгаль В.М., Харечко Л.К.,

з участю секретаря судового засідання Шкарупи Ю.В.,

ОСОБА_2, її представника - ОСОБА_3, , представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 04 лютого 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ спільного рухомого та нерухомого майна подружжя та визначення порядку користування земельною ділянкою,

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 02 червня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ спільного рухомого та нерухомого майна подружжя та визначення порядку користування земельною ділянкою, було проведено поділ спільного майна подружжя та визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину домоволодіння і господарських будівель, які розташовані в АДРЕСА_1 за кожним. Крім того, судом проведено поділ рухомого майна між подружжям та визначено порядок користування земельною ділянкою. Вказане рішення суду набрало чинності.

Під час його виконання ОСОБА_4 було встановлено, що перегородка між кімнатами 1-4 та 1-3, яку за рішенням суду належало перенести, має ознаки несучої стіни і її розбирання може зашкодити цілісності всієї будівлі.

У зв»язку з такими обставинами, ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про перегляд вищезазначеного рішення суду за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що вони є істотними для справи, на момент постановлення рішення вони існували, але не були відомі йому, оскільки він не є фахівцем в галузі будівництва і архітектури, позивачеві та суду, тому просив суд переглянути рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, скасувати його, та постановити нове рішення з врахуванням вищенаведеного.

Рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 04 лютого 2016 року було задоволено заяву ОСОБА_4про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами та скасовано вказане рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 02 червня 2015 року.

Виділено ОСОБА_2 у житловому будинку по АДРЕСА_1 житлову кімнату 1-4 площею 10,7 кв.м. вартістю 19897,00 грн., житлову кімнату 1-3 площею 21,2 кв.м. вартістю 39422,00 грн., погріб «п» площею 20 кв.м. вартістю 4404,00 грн., частину огорожі площею 15,7 кв.м. вартістю 1578,00 грн., а всього на суму 65301,00 грн. та становить 43/100 частини житлового будинку і господарських будівель. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 43/100 частини житлового будинку і господарських будівель по АДРЕСА_1

З рухомого майна ОСОБА_2 було виділено кухонний гарнітур вартістю 1000 грн., гардероб двохдверний коричневого кольору вартістю 300 грн., м'який куточок зі столом коричневого кольору вартістю 3000 грн., диван розкладний коричневого кольору вартістю 200 грн., швейну машину ножну вартістю 200 грн., килим розміром 2*3м вартістю 500 грн., кухонний сервіз на 12 персон вартістю 500 грн.., а всього рухомого майна на загальну суму 5700 грн., визнано за нею право власності на зазначене майно.

ОСОБА_4 виділено передпокій 1-1 площею 6,8 кв.м., вартістю 12645,00 грн., житлову кімнату 1-2 площею 9,8 кв.м. вартістю 18224,00 грн., кухню 1-5 площею 15,1кв.м. вартістю 31879,00 грн., веранду 1 площею 11,5 кв.м. вартістю 12495,00 грн., кладову 11 площею 4,7 кв.м. вартістю 5106 грн., ганок а1 вартістю 1667,00 грн., ворота з хвірткою площею 5,8 кв.м. та огорожу 6,3 кв.м вартістю 633,00 грн. Загальна вартість даної частини домоволодіння складає 85353,00 грн. та становить 57/100 частини домоволодіння, на які за ОСОБА_4 визнано право власності.

З рухомого майна ОСОБА_4 виділено меблеву стінку коричневого кольору вартістю 4000 грн., стіл розкладний вартістю 200 грн., гардероб трьох дверний вартістю 500 грн., водонагрівач електричний вартістю 400 грн., килим розміром 3*4 м вартістю 500 грн., а всього рухомого майна на загальну суму 6500 грн., визнано за ним право власності на дане майно.

Зобов»язано ОСОБА_2 та ОСОБА_4 здійснити відповідні переобладнання у житловому будинку для влаштування окремих квартир.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за переотриману частку в домоволодінні в сумі 10026 грн. та 11367 грн. в рахунок відшкодування коштів, сплачених нею за ремонтні роботи в житловому будинку.

Виділено ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у користування земельні ділянки площею по 452,0 кв.м. кожному, як зазначено на схемі в додатку №4 до висновку С-169 за варіантом землекористування №2.

Зобов»язано сторонни здійснити переобладнання, за переотриману часттку у домоволодінні та в порядку відшкодування коштів, витрачених ОСОБА_2 на ремонтні роботи, з ОСОБА_4 стягнуто на користь останньої 10026 грн та відповідно - 11367 грн.

Розподілено між сторонами судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на неповноту та неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, оскільки їй було виділено лише дві кімнати без допоміжних приміщень та обмежено право на реальнее виділення майна відповідно до частки у праві власності.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 02 червня 2015 року було проведено поділ житлового будинку та господарських будівель, які розташовані в м.Борзна, вул.Олекси Десняка,16, Чернігівської області, а також встановлено порядок землекористування за варіантом №1, згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 28 липня 2014 року.

Відповідно до вказаного рішення ОСОБА_4 для облаштування ізольованої частини житлового будинку необхідно було розібрати перегородку між кімнатами 1-4 та 1-3 та виконати нову перегородку в кімнаті 1-3. З висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 30 листопада 2015 року вбачається, що перегородка між кімнатами 1-3 та 1-4 житлового будинку по АДРЕСА_1 є дерев'яно-каркасною і несучою конструкцією, її перенесення без руйнування інших конструкцій житлового будинку є неможливим.

Оцінюючи вказані обставини, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що оскільки вказана обставина існувала на момент постановлення рішення, але не була відома сторонам та суду, вона є істотною для вирішення даної справи, а відтак наявні підстави для скасування рішення суду у зв»язку з нововиявленими обставинами, на підставі п.1 ч.2 ст. 361 ЦПК України.

Положеннями ч.2 ст. 365 ЦПК України передбачено, що розгляд заяви при цьому має здійснюватись судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

При поділі житлового будинку суд першої інстанції виходив з того, зазначене майно є спільною сумісною власністю подружжя, а тому їх частки у праві власності за законом є рівними. Однак, враховуючи ту обставину, що за варіантом № 1 поділ майна не є можливим, застосував варіант поділу домоволодіння №2, який мається у висновку судово-будівельної експертизи від 28 липня 2014 року. При цьому, в суді першої інстанції учасники судового розгляду не заявляли жодних клопотань з приводу проведення додаткової або повторної експертизи для визначення інших варіантів поділу спірного домоволодіння, маючи для цього всі повноваження, відповідно до положень ст. 10, 11. 60 ЦПК України.

При цьому суд прийшов до висновку про виділення ОСОБА_4тієї частини домоволодіння, яка становить 57/100 від цілого об»єкту, виходячи з того, що ОСОБА_4 постійно проживає у даному домоволодінні зі своєю сім'єю, що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов та довідкою, виданою Борзнянською міською радою (а.с.130, 131), не має. іншого житла. Також, судо було враховано ту обставину, що ОСОБА_2 у даному домоволодінні не проживає з 2001 року, має інше житло і проживає в іншому домоволодінні, що підтверджено матеріалами справи.

Відповідно, порядок користування земельною ділянкою було визначено за варіантом №2, який міститься у додатку №4 до висновку С-169.

Розподіл рухомого майна проведено між сторонами відповідно до того розподілу, який раніше було проведено судом і сторонни протии такого розподілу не заперечували.

Доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду є несправедливим через виділення їй двох кімнат без допоміжних приміщень та з огляду на те, що реально їй виділено лише 43/100 частини домоволодіння , в той час, коли її частка у праві власності на домоволодіння має становити за законом ? частину, не підлягають врахуванню апеляційним судом, оскільки поділ майна з відхиленням від розміру часток кожного власника, з урахуванням обставин, які мають істотне значення, передбачено положенням ч.2 ст. 372 ЦК України, і такий поділ не свідчить про порушення прав власників майна.

Посилання ОСОБА_2 на те, що що існує інший варіант поділу домоволодіння, та її клопотання в засіданні апеляційного суду про проведення додаткової судово-технічної експертизи не були взятими апеляційним судом до уваги, оскільки позивач, приймаючи участь у даній справі в суді першої інстанції та маючи рівні процесуальні права з відповідачем, розпорядилась ними на власний розсуд, та в суді першої інстанції не заявляла такого клопотання..

Положеннями ч.1 ст. 303 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку, або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції не було допущено порушення процесуальних прав позивача, підстав для призначення додаткової судово-технічної експертизи апеляційним судом не встановлено.

Рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не спростовують законності висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 04 лютого 2016 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Голова судового засідання: Судді: