Рішення № 56810682, 30.03.2016, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/178/16-ц

Провадження № 2/581/84/16

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 березня 2016 року Липоводолинський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Сізова Д.В.,

з участю секретаря - Самілик Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Байрацької сільської ради Липоводолинського району Сумської області, треті особи: Липоводолинська районна державна нотаріальна контора Сумської області, ОСОБА_2,

про встановлення факту належності земельної ділянки, визнання в порядку спадкування права власності на земельні ділянки,

в с т а н о в и в :

05 березня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом.

Свій позов обгрунтовує тим, що після смерті матері ОСОБА_3, яка настала 30 березня 2015 року, вона є єдиним спадкоємцем за заповітом, оскільки її батько ОСОБА_2 відмовився від прийнняття спадщини, подавши відповідну заяву.

За життя матір отримала два державні акти на земельні ділянки на території Байрацької сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,402 га, та для ведення особистого селянського господарства, площею 0,241 га. Однак у державних актах імя матері замість правильного ОСОБА_3 помилково зазначено ОСОБА_4.

За відсутності оригіналів державних актів на належні матері земельні ділянки та вказаної помики в імені матері вона позбавлена можливості отримати правовстановлюючі документи на це спадкове майно.

Просила встановити факт належності ОСОБА_3 земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,402 га, та ведення особистого селянського господарства, площею 0,241 га, на території Байрацької сільської ради, а також визнати за нею право власності навказані земельні ділянки в порядку спадкування.

Позивач, її представник, представник відповідача, треті особи у судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від усіх маються заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є матірю, а ОСОБА_2 - батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).

27 квітня 1991 року ОСОБА_6 зареєструвала шлюб та змінила прізвище на «Левченко» (а.с.7).

Із жовтня 1995 року ОСОБА_1 зареєстрована та проживає ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5).

18 грудня 2002 року на імя ОСОБА_4 видано державний акт (серії РЗ №715645) на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,402 га, та державний акт (серії РЗ №727743) на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,241 га, обидві розташовані на території Байрацької сільської ради Липоводолинського району (а.с.8, 9).

10 липня 2000 року ОСОБА_3 заповіла усе своє майно дочці ОСОБА_1 Заповіт посвідчувався секретарем виконкому Байрацької сільської ради Липоводолинського району Сумської області 10 липня 2000 року за реєстровим №118 (а.с.10).

Із довідки Байрацької сільської ради Липоводолинського району Сумської області вбачається, що на час смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, з нею у с.Байрак Липоводолинського району Сумської області проживав її чоловік ОСОБА_2, який з дочкою є спадкоємцями першої черги (а.с.12).

30 березня 2015 року ОСОБА_3 померла (а.с.11).

20 травня 2015 року чоловік померлої ОСОБА_2 у адресованих нотаріусу заявах відмовися від прийняття спадщини після смерті дружини та вказав, що не претендує на частку у спільному майні поружжя.

08 червня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері. Заведено спадкову справу за №130/2015.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, зокрема належності правовстановлюючого документу особі, прізвище якої, що зазначене в документі, не збігається з прізвищем цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті, а також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Із матеріалів справи вбачається, що встановлення зазначеного факту позивачу необхідне для оформлення спадкових прав.

Оскільки, зазначене у свідоцтві про народження позивачки імя її матері «Варка», зазначення також імені у державних актах, а також написання її імені у свідоцтві про смерть цієї ж особи «Варвара», є одним і тим же написаним по різному іменем, суд вважає можливим встановити факт належності зазначених земельних ділянок померлій ОСОБА_3.

Відповідно п. «г» ч.1 ст.81 ЗК України громадяни набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

У частині 3 статті 1268 ЦК України зазначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У звязку з відповідними змінами в Законі України «Про державний земельний кадастр» виготовлення державних актів на земельні ділянки не здійснюється, тому позивач позбавлена можливості отримати його копію або дублікат у відділі Держгеокадастру для предявлення нотаріусу.

Тому, враховуючи, що ОСОБА_1 є єдиним, що належним чином прийняла спадщину спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3, але за відсутності правовстановлюючого документу на спадкове майно позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину і зареєструвати своє право власності, суд вважає необхідним визнати за позивачем право власності в порядку спадкування на належні матері земельні ділянки.

Керуючись ст.ст.10, 212-215, 223 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт належності, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,402 га (державний акт серії РЗ №715645 від 18 грудня 2002 року), та для ведення особистого селянського господарства, площею 0,241 га (державний акт серії №727743 від 18 грудня 2002 року), що розташовані на території Байрацької сільської ради Липоволинського району Сумської області.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,402 га (державний акт серії РЗ №715645 від 18 грудня 2002 року), на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,241 га (державний акт серії №727743 від 18 грудня 2002 року), що розташовані на території Байрацької сільської ради Липоводолинського району Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд протягом 10 днів із дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д. В. Сізов