Вирок № 56810430, 25.02.2016, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 585/2282/13-к

Номер провадження 1/580/1/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2016 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді Чхайла Олександра Володимировича

при секретарі Івановій О.І.

з участю: прокурора Думал С.М.,

підсудного ОСОБА_1,

захисника адвоката ОСОБА_2,

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,українця, громадянина України, працюючого помічником начальника відділу - оперативним черговим Роменського ВП ГУНП в Сумській області, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей,мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, маючого статус учасника бойових дій, не судимого

за ч. 2 ст. 125 КК України;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 28.08.2010 року близько 22:00 год., перебуваючи біля домогосподарства № 13 по вул. Набережна с. Рогинці Роменського району Сумської області, під час словесної суперечки з ОСОБА_4, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень наніс їй удари ногою по голові та тулубу, а також наніс один удар рукою в обличчя ОСОБА_3, яка в цей час намагалася припинити побиття ОСОБА_4

Внаслідок вказаних дій ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_4 були спричинені наступні тілесні ушкодження: на повіках лівого ока крововилив; в області лобу зліва крововилив; на обох щоках, шкірі верхньої губи зліва, підборідді зліва 10 саден; на правійбоковій поверхні шиїв середніх відділах два садна; на лівій боковій поверхні шиї у верхніх відділах садно; на внутрішнійповерхні лівого плечау верхній треті 4 крововилива; на зовнішній поверхні правого плеча в середній третині крововилив; на сгибальній поверхні лівого передпліччя в середній треті два крововилива; в нижній треті згинальної поверхні лівого передпліччя 11 саден; в області верхньогополюса лівої молочної залози 3 садна.

Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 з 29.08.2010 року по 20.09.2010 року знаходилась на стаціонарному лікуванні в Роменській ЦРЛ з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку. Стійкий астеноцефалгічний синдром. Ангіопатіясітчаток обох очей. Гематоми повік, субконюктивальний крововилив лівого ока.

Зазначені ушкодження в області голови у виді струсу головного мозку, саден і крововиливів розглядаютьсяу сукупності і відносятьсядо легких тілесних ушкоджень, що потягли за собоюкороткочасний розлад здоровя.

Потерпілій ОСОБА_3 діями ОСОБА_1 були спричинені такі тілесні ушкодження: на повіках лівого ока, на лівій щоці і в лівій скуловійобласті три крововиливи.

Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_3 з 06.09.2010 року по 15.09.2010 року знаходилась на стаціонарному лікуванні в Роменській ЦРЛ з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Перелом передньої стінкилівої верхньощелепної пазухи з переходом на нижню стінку лівої глазниці.

Зазначені ушкодження розглядаються в сукупностіі відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собоюкороткочасний розлад здоровя.

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину не визнав та пояснив суду, що 28.08.2010 року близько 21:00 год. він разом з дружиною і подружжям ОСОБА_5 приїхали в с. Рогинці Роменського району до батьків своєї дружини, які проживають ІНФОРМАЦІЯ_5. У даному господарстві перебували також брат дружини зі своєю дружиною, сімя ОСОБА_6. Коли зібралися вечеряти, то почули крики. Після цього всі разом вийшли на вулицю. Напроти будинку № 17 побачили багато людей і коли підійшли ближче, то стало ясно, що між собою бються дівчата. Його дружина стала стягувати ОСОБА_4 із ОСОБА_7 У ОСОБА_4 на обличчі щось було чи кров, чи бруд. Він відвів дружину вбік і допускає, що в цей час випадково міг когось вдарити в тому числі і потерпілу, бо потерпілі в цей час били його дружину. Також до потерпілих приєднався і ОСОБА_8 Між ОСОБА_6 і ОСОБА_4 відбулася сварка, під час якої остання висловлювалася брутальною лайкою. Через деякий час з двору вийшла ОСОБА_9 і їй вдалося всих угамувати. Після цього вини пішли додому. Приблизно через півгодини по паркану домогосподарства, в якому вони перебували, хтось почав стукати, чулися образливі крики на його адресу. Коли вони вийшли на вулицю, то побачили, що там стояли ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_8, який наніс йому удар ногою в ліве плече і він упав. ОСОБА_4 схопила його за волосся та стала тягти. До цього приєдналися ще троє людей, які його били руками, ногами, палицями по різним частинам тіла і він втратив свідомість. Коли отямився, то зясувалося, що всі повтікали. Начебто ці люди посідали в мікроавтобус «Мерседес» і кудись поїхали. Ці події відбувалися по вулиці Набережна між номерами 17 і 19. В подальшому він вимушений був звернутися до лікарні м. Ромни. Наголошує, що при вказаних подіях умисно нікому тілесних ушкоджень він не наносив.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що вона і ОСОБА_3 28.08.2010 року близько 21:00 год. перебували в с. Рогинці Роменського району по вул. Набережна, 13. В це час підїхав легковий автомобіль. З авто вийшли три дівчини і між нею та дівчатами відбувся конфлікт. Під час цього хтось із дівчат ухопив її за волосся, а вона когось штовхнула. Потім вона з ОСОБА_3 зайшла в двір, а коли через деякий час вийшли, то до них підійшов ОСОБА_1 Від нього відчувався запах спиртного. Останній повідомив, що він працівник міліції та став зясовувати хто образив ОСОБА_7 Це все з його боку було сказано в грубій формі, а тому вона сказала, що буде скаржитися до прокурора. В цей час ОСОБА_10 ухопила її за волосся та потягла, а ОСОБА_1 почав бити її ногами по обличчю і різним частинам тіла. Від ударів вона втратила свідомість, а коли прийшла у себе, то на той час ОСОБА_3 її уже вмивала. Після цих подій вони поїхали додому в м. Ромни, але їй стало погано і вона була вимушена звернутися у лікарню. Звертає увагу суду на те, що під час першого конфлікту, який відбувся між нею та дівчатами, в якому ОСОБА_1 участі не приймав, тілесних ушкоджень їй ніхто не завдав.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що 28.08.2010 року разом з ОСОБА_4 відпочивала біля господарства ОСОБА_11 по вул. Набережна в с. Рогинці Роменського району. В цей час підїхав легковий автомобіль, з якого вийшли дівчата і між ними відбулася сварка. Під час цього конфлікту ОСОБА_7 штовхнула ОСОБА_4, а потім вони пішли в двір. Коли вийшли на вулицю, то до них підійшла група людей, серед яких був і ОСОБА_1 Він сказав, що є працівником міліції і став зясовувати хто образив ОСОБА_7 Під час цього ОСОБА_10 вхопила ОСОБА_4 за волосся і та впала. ОСОБА_1 почав бити ОСОБА_4 ногами по різним частинам тіла. Вона мала намір завадити цьому, але її штовхнув ОСОБА_6В і вона впала. Вона стала кричати і в цей час ОСОБА_1 вдарив її кулаком в обличчя, від чого втратила свідомість. Коли прийшла до тями, то бачила як ОСОБА_4 поклали на траву. Обличчя у неї було опухле і в крові. Вона зателефонувала ОСОБА_12, щоб той приїхав, так як ОСОБА_4 треба було везти в лікарню. Коли той приїхав, то вони стали шукати загублений мобільний телефон, але не знайшли. Під час цього з двору вибігли ті ж люди з погрозами. Потім вони сіли в автомобіль і поїхали.

Із показів свідка ОСОБА_13 (т. 1 а.с. 156-158), які були ним дані в ході досудового слідства, досліджених в судовому засіданні вбачається, що в той день підвечір він і ОСОБА_14 приїхали на автомобілі «Форд», яким керував ОСОБА_15, в с. Рогинці Роменського району і в центрі села побачили двох дівчат. ОСОБА_15 їх кудись повіз, а коли повернувся, то сказав, що між дівчатами був якийсь конфлікт. Через деякий час вони вирішили їхати додому і на виїзді з села побачили бійку. Участь у ній приймав ОСОБА_1 Він особисто став розбороняти і підсудному це не сподобалося. У цьому конфлікті брали участь дві дівчини, дві чи три жінки та два чоловіки, але, можливо, він помиляється, так як було темно. Одну з дівчат він заніс у двір щоб її не били. Вона була непритомна. Друга дівчина теж отримала ушкодження. Під час бійки підсудній говорив, що він працівник міліції.

Свідок ОСОБА_15, допитаний в судовому засіданні, показав, що в той день він, ОСОБА_13 і ОСОБА_14 на його автомобілі поїхали в с. Рогинці. Там зустріли потерпілих, які попросили його відвезти їх до подруги, що він і зробив. Потім поїхав в центр села та забрав хлопців. Коли повернувся, то там відбувалася сутичка. Це було уже ближче до вечора, на вулиці сутиніло і він уже вмикав світило фар. Під час сутички було багато людей. Вони вийшли з автомобіля щоб зрозуміти, що відбувається. Стверджує те, що підсудній бив ОСОБА_4 Хтось із хлопців зробив йому зауваження, але він сказав, що із міліції і в цій ситуації буде розбиратися сам. Хтось із хлопців ОСОБА_4 заніс у двір. Також додає, що коли вперше привіз дівчат до їх подруги, то він бачив, що якась машина світила фарами на потерпілих, а вони просили світло вимкнути. У відповідь їм щось сказали, але що саме не може ствердити. Крім цього, зауважив, що ОСОБА_1М був у нетверезому стані і вів себе агресивно. Ствердив, що потерпілій ОСОБА_4 він наніс декілька ударів, а коли ОСОБА_3 захищалася за останню, то вона також «мабуть» отримала один удар. Крім ОСОБА_1 потерпілих більше ніхто не бив.

Свідок ОСОБА_14, допитаний в судовому засіданні, показав, що 28.08.2010 року він зі своїми знайомими перебував у с. Рогинці і був очевидцем конфлікту, під час якого група дорослих людей сварилась із потерпілими. Він побачив ОСОБА_4, яка лежала на землі. До неї підбігла ОСОБА_3 і останню вдарив ОСОБА_1 в обличчя. Він сказав, що є майором міліції і буде розбиратися в ситуації сам. ОСОБА_13 взяв ОСОБА_4 на руки і заніс у двір. Після цього вони силі в автомобіль і поїхали. Підтверджує, що ОСОБА_1 бив ОСОБА_4 по тулубу й голові, а та закривалась руками від ударів. ОСОБА_3 він вдари в у обличчя. Він добре це бачив, так як відстань була близько 5 метрів і неподалік було вуличне освітлення. Також може ствердити, що він не бачив щоб крім ОСОБА_1 ще хтось інший бив потерпілих.

Свідок ОСОБА_16, допитаний в судовому засіданні, показав, що 28.08.2010 року близько 24 год. з невідомого номера йому зателефонувала дочка і повідомила про те, що її побив працівник міліції. Він поїхав до міськрайвідділу та все там розповів. Після цього разом з двома працівниками міліції він направився в с. Рогинці. Через деякий час дочка повідомила, що її забрав ОСОБА_12 і їх хтось переслідує. Коли вони підїхали до села, то назустріч їм їхав автомобіль марки ВАЗ, який зупинився і звідти вискочили невідомі люди в нетверезому стані. Побачивши працівників міліції, ті повернулись в машину і поїхали. Через деякий час підїхав автомобіль ОСОБА_12 В машині він побачив дочку, яка була в крові, а у ОСОБА_3 під лівим оком був синець. Він, ОСОБА_3 і працівники міліції поїхали на місце пригоди. Там до них підійшов якийсь чоловік з палицею та ганчіркою в руках. Потім зясувалося - це був светр дочки. В цей час неподалік знаходилися дві жінки в нетверезому стані, які брутально лаялися. Працівники міліції сказали, що ОСОБА_10 і її подруги відмовляються давати покази. Після цього вони поїхали в лікарню м. Ромни до дочки. Вона плакала і просила відвезти її додому, бо боялася. Вранці їй зробилося гірше і він був вимушений відвезти її до лікарні. В другій половині дня сюди ж помістили й ОСОБА_1, який потім постійно приходив до дочки.

Свідок ОСОБА_17, допитаний в судовому засіданні, показав, що він стверджує покази які давав в ході досудового слідства та може пояснити те, що коли з ОСОБА_4 був проведений слідчий експеримент, то ті тілесні ушкодження, які вона отримала і при вказаних нею обставинах, співпали. Такі тілесні ушкодження виникають від дії тупих твердих предметів.

Свідок ОСОБА_7, допитана в судовому засіданні, показала, що того дня увечері вона посварилася з ОСОБА_4 Сварка відбулася біля двору її батьків по вул. Набережна у с. Рогинці. При цьому вони одна одну потягали за волосся і ОСОБА_4 вкусила її за брову. Що відбувалося далі вона не знає, так як пішла в будинок прикладати лід до рани. Перед цим ОСОБА_1 запитав у неї, що трапилося і вона відповіла, що сталася сварка. Він був разом зі своєю дружиною і ще з якимись людьми. У потерпілої тілесних ушкоджень чи крові вона не бачила.

Свідок ОСОБА_9, допитана в судовому засіданні, показала, що ОСОБА_7 є її дочкою. В той день дочка зайшла у будинок та повідомила про те, що вона посварилася. Інших дівчат вона також забрала у двір. Більш додати нічого не може, так як не памятає.

Свідок ОСОБА_10, допитана в судовому засіданні, показала, що 28.08.2010 року вона з чоловіком та знайомими перебувала в с. Рогинці у своїх батьків. Близько 22 год. почули якісь крики. Коли вийшли на вулицю, то побачили як дівчата бються між собою. На землі лежала ОСОБА_7, а зверху на ній була ОСОБА_4 Вона підійшла, взяла ОСОБА_4 за плечі та стягла з ОСОБА_7 При цьому ОСОБА_4 впала і брутально лаялася. З двору вийшла ОСОБА_9 та забрала дівчат додому. Хвилин через сорок знову почули крики та стукіт по забору палками. Як зясувалося це приїхали хлопці на автомобілі білого кольору. Їх було близько десяти чоловік і вони стали бити чоловіка, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 При цьому її ухопив ОСОБА_8 і вдарив палицею по руці, а ОСОБА_4 і ОСОБА_3 повалили на землю. Хоче вказати те, що ОСОБА_1 потерпілих не бив, а навпаки. Після того як побили ОСОБА_1, ОСОБА_6 і ОСОБА_5, хлопці забрали ОСОБА_4 й ОСОБА_3 і поїхали з села. Через деякий час вона з чоловіком направилась в лікарню, де також бачила ОСОБА_3 Тілесних ушкоджень на ній не було. Не виключає того, що вона могла під час сутички нанести тілесні ушкодження ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_6, допитаний в судовому засіданні, показав, що того дня також перебував на вул. Набережна, 10 с. Рогинці і після 21 год. почув жіночі крики. Коли вийшли на вулицю, то побачили що біля подвіря ОСОБА_9 бились дівчата. ОСОБА_4 сиділа зверху на ОСОБА_7 ОСОБА_10 відтягла ОСОБА_4 В цей час з господарства вийшла матір ОСОБА_7 та забрала дівчат. Вони також пішли додому. Хвилин через сорок знову почули якісь крики і стукіт по паркану. На вулиці біля двору стояло чоловік десять людей з палицями і їх почали бити. Оскільки побили їх дуже сильно, то прийшлось їхати до лікарні. Серед цих людей він також бачив і ОСОБА_4 У неї на обличчі була кров. Він може ствердити, що при ньому ОСОБА_1 нікого не бив.

З висновку експерта № 635 від 23.12.2010 року (Т. 1 а.с. 241-244) вбачається, що при судово-медичному обстеженні ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження: на повіках лівого ока крововилив, в області лобу зліва крововилив, на обох щоках, шкірі верхньої губи зліва підборідді зліва 10 саден, на правійбоковій поверхні шиїв середніх відділах два садна, на лівій боковій поверхні шиї у верхніх відділах садно, на внутрішнійповерхні лівого плечау верхній треті (4), на зовнішній поверхні правого плеча в середній третині (1) крововилив, на згинальній поверхні лівого передпліччя в середній треті два крововиливи, в нижній треті згинальної поверхні лівого передпліччя 11 саден, в області верхньогополюса лівої молочної залози 3 садна, в пояснично-кресцовій області і верхньому краю лівої сідниці садна зі слідами ковзання, на внутрішній поверхні правого стегна в верхній треті крововилив, на внутрішній лівій щиколотці садно.

Згідно оригіналу історії хвороби з 29.08.2010 року по 20.09.2010 року ОСОБА_4 знаходилась на стаціонарному лікуванні в Роменській ЦРЛ з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку. Стійкий астеноцефалгічний синдром. Ангіопатіясітчаток обох очей. Гематоми повік, субконюктивальний крововилив лівого ока. Характер ушкоджень вказує на те, що вони могли утворитися в результаті травматичного контакту з тупими твердими предметами. За часом ушкодження можуть відповідати 28.08.2010 року, що підтверджує колір крововиливів стан саден, дані медичної документації. Зазначені пошкодження в області голови у виді струсу головного мозку, саден і крововиливів розглядаютьсяу сукупності і відносятьсядо легких тілесних ушкоджень, що потягли за собоюкороткочасний розлад здоров'я.

З висновку експерта № 636 від 23.12.2010 року (Т. 1 а.с. 245-246) вбачається, що характер і локалізація ушкоджень ОСОБА_4 можуть відповідати механізму утворення, продемонстрованому нею під час відтворення обстановки і обставин події.

З висновку експерта № 633 від 23.12.2010 року (Т. 1 а.с. 247-248) вбачається, що при судово-медичному обстеженні ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження: на повіках лівого ока, на лівій щоці і в лівій скуловійобласті три крововиливи.

Згідно оригіналу історії хвороби з 06.09.2010 року по 15.09.2010 року ОСОБА_3 знаходилась на стаціонарному лікуванні в Роменській ЦРЛ з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Перелом передньої стінкилівої верхньощелепної пазухи з переходом на нижню стінку лівої глазниці. Характер ушкоджень вказує на те, що вони могли утворитися в результаті травматичного контакту з тупими твердими предметами (предметом). Вищевказані ушкодження розглядаються в сукупностіі відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собоюкороткочасний розлад здоров'я.За часом ушкодження можуть відповідати 28.08.2010 року, що підтверджує колір крововиливів, дані медичної документації.

З висновку експерта № 634 від 23.12.2010 року (Т. 1 а.с. 249-250) вбачається, що ушкодження в області голови у ОСОБА_3 могли утворитися в результаті удару кулаком в ліву половину обличчя, нанесеним ОСОБА_1, як це було продемонстровано нею під час відтворення обстановки і обставин події.

З протоколу відтворення обстановки і обставин події з застосуванням фотозйомки (Т. 1 а.с. 255-263) вбачається, що 16.11.2010 року на місці події, яким є вул. Набережна с. Рогинці Роменського району Сумської області, потерпіла ОСОБА_4 розповіла як 28.08.2010 року ОСОБА_1 спричинив їй тілесні ушкодження та продемонструвала механізм їх нанесення.

З протоколу відтворення обстановки і обставин події з застосуванням фотозйомки (Т. 1 а.с. 264-272) вбачається, що 16.11.2010 року на місці події, яким є вул. Набережна с. Рогинці Роменського району Сумської області, потерпіла ОСОБА_3 розповіла як 28.08.2010 року виникла сварка під час якої ОСОБА_1 декілька разів вдарив ОСОБА_4, а також наніс їй один удар в обличчя та показала як саме і куди підсудній її вдарив.

Вислухавши пояснення підсудного, потерпілих, покази свідків, дослідивши матеріали кримінальної справи, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні злочину, так як в судовому засіданні встановлено наступне.

В ході судового розгляду ніхто із потерпілих та сам підсудній не оспорили і не заперечили факту їх присутності під час конфлікту, який мав місце 28.08.2010 року о 22 год. на вул. Набережна с. Рогинці Роменського району.

Підсудний при цьому послався на те, що він нікого не бив і відповідно його діями тілесних ушкоджень потерпілим завдано не було. Такі ушкодження вони могли отримати під час бійки з іншими особи. При цьому не заперечив, що міг випадково вдарити когось з учасників конфлікту в тому числі і ОСОБА_4 коли відбивався від нападників. Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердили доводи ОСОБА_1 та показали, що того вечора потерпілих останній не чіпав.

Однак, такі пояснення підсудного та покази ОСОБА_10 і ОСОБА_6 суд не може прийняти до уваги, оскільки вони суперечать фактичним обставинам справи та спростовуються поясненнями потерпілих, показами інших свідків, допитаних в судовому засіданні, та матеріалами кримінальної справи.

Так, суд приймає до уваги насамперед пояснення самих потерпілих, які як під час досудового слідства, так і під час розгляду справи в суді чітко вказали, що тілесні ушкодження їм спричинив саме ОСОБА_1 Зазначили, що в той вечір ніхто з інших присутніх осіб їм удари не наносив. В ході попереднього конфлікту, який мав місце того ж вечора між ОСОБА_4 та ОСОБА_7, ОСОБА_4 тілесних ушкоджень спричинено не було. Даний факт також ствердила в судовому засіданні і свідок ОСОБА_7, яка показала, що вони з ОСОБА_4 лише потягали одна одну за волосся, а також те, що остання вкусила її за брову. Тілесних ушкоджень у потерпілої не бачила.

Судом не було добуто доказів того, що внаслідок сварки між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 чи якоїсь іншої сварки з іншими особами, яка могла відбутися в той день уже після конфлікту з підсудним, ОСОБА_4 отримала ушкодження, оскільки зазначене не стверджується ні матеріалами справи, а ні показами свідків. Такий висновок суду узгоджується з постановою слідчого (т. 1 а.с. 325-326) з якої вбачається, що іншими учасниками подій потерпілим не було завдано тілесних ушкоджень.

При цьому, суд враховує покази ОСОБА_15 та ОСОБА_14, які в судовому засіданні пояснили, що 28.08.2010 року були присутні під час конфлікту з участю підсудного та потерпілих. Вони ствердили, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 того вечора побили і бив їх саме ОСОБА_1 Ніхто із інших осіб їх не чіпав. При цьому ОСОБА_14 зазначив, що він добре бачив бійку, так як перебував на відстані близько 5 м. і було ввімкнуте вуличне освітлення. ОСОБА_1 бив ОСОБА_4 по тулубу й голові, ОСОБА_3 вдарив у обличчя.

Щодо не обєктивності показів даних свідків через їх заінтересованість, на що послався в судовому засіданні захисник підсудного, то на думку суду сторона захисту не довела зазначених фактів, оскільки не надала жодних доказів на підтвердження того, що свідки давали неправдиві покази в суді.

Під час відтворення обстановки і обставин події (Т. 1 а.с. 255-263) (Т. 1 а.с. 264-272) ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розповіли як того вечора виникла сварка та продемонстрували на місці події як саме і куди підсудній їх бив.

З висновків судово-медичного експерта № 636 від 23.12.2010 року (Т. 1 а.с. 245-246) та № 634 від 23.12.2010 року (Т. 1 а.с. 249-250) вбачається, що характер і локалізація ушкоджень ОСОБА_4 можуть відповідати механізму утворення, продемонстрованому нею під час відтворення обстановки і обставин події. Ушкодження в області голови у ОСОБА_3 могли утворитися в результаті удару кулаком в ліву половину обличчя, нанесеним ОСОБА_1, як це було нею продемонстровано під час відтворення обстановки і обставин події.

В судовому засіданні експерт ОСОБА_17, допитаний як свідок, ствердив, що коли з ОСОБА_4 був проведений слідчий експеримент, то ті тілесні ушкодження, які вона отримала і при тих обставинах як вона показала, співпали.

Висновками експерта № 635 від 23.12.2010 року (Т. 1 а.с. 241-244) та № 633 від 23.12.2010 року (Т. 1 а.с. 247-248) встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що потягли за собоюкороткочасний розлад здоров'я.

Щодо часу утворення ушкоджень у ОСОБА_4 та ОСОБА_3, то з актів судово-медичних обстежень (Т. 1 а.с. 42-44, 45-46) вбачається, що він відповідає дню коли був вчинений злочин, а саме 28.08.2010 року.

Висновком експерта № 139 від 16.03.2012 року (т. 3 а.с. 38-41) встановлено, що тілесні ушкодження ОСОБА_4 могли також заподіяти ОСОБА_10 та інші жінки. Але в цій частині суд не може погодитися з висновком експерта, так як в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 бив лише ОСОБА_1 Експерт лише не виключив такої можливості. При цьому він не врахував, що постановою слідчого (т. 1 а.с. 325-326) від 28.12.2010 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно інших осіб, а саме ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_18, ОСОБА_5. та ОСОБА_19 за ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 296 КК України в звязку з відсутністю у їх діях складу злочину. Слідчим встановлено, що ніхто із перелічених осіб тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не наносив. Така постанова на даний час не скасована та є чинною.

Не заслуговують також на увагу доводи ОСОБА_1 та його захисника, що його вина не доведена і про те, що він умисно нікому ударів не завдавав, а потерпілі могли їх отримати під час попередньої бійки, беручи до уваги все вище викладене. В цій частині суд відноситься критично до показів ОСОБА_10 і ОСОБА_6, так як ці покази не відповідають обєктивним обставинам справи, які були встановлені в судовому засіданні.

Доводи сторони захисту відносно того, що ОСОБА_1 не бажав спричинення тілесних ушкоджень потерпілим та про те, що вони його оговорили, чи те, що в основу обвинувачення були покладені припущення у скоєнні цього злочину, суд вважає такими, що нічим не підтверджені.

Щодо часу, дати, місця скоєння злочину, то зазначені фати були судом перевірені в тому числі й виходом на місце і в цій частині ніяких сумнівів не викликають.

Суд також не може погодитися з доводами захисту про те, що ОСОБА_4 могла отримати ушкодження від падіння на землю з висоти власного зросту, оскільки такі доводи спростовуються висновком експерта № 139 від 16.03.2012 року (Т. 3 а.с. 38-41). В цій частині висновок експерта сумнівів не викликає та заслуговує на увагу.

Не заслуговують на увагу також посилання захисника про те, що зазначену справу обєктивно можна розглянути тільки у випадку обєднання її з кримінальним провадженням, яке на даний час розслідується і де ОСОБА_1, який 28.08.2010 року також отримав тілесні ушкодження, є потерпілим. Суд вважає, що кримінальна справа щодо побиття ОСОБА_1 до провадження, яке розглядається Лебединським райсудом, ніякого відношення не має.

Отже, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєні даного злочину знайшла своє підтвердження, а доводи останнього про непричетність його до побиття потерпілих суд розцінює як спосіб захисту підсудного з метою ухилення від відповідальності за скоєне.

Даючи правову оцінку його діям, суд звертає свою увагу на те, що прокурор спочатку підтримував обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 365 КК України. Обвинувальний акт від 10.01.2011 року (т. 1 а.с. 373-401). Постановою від 29.07.2015 року (а.с. 156-161) було змінене обвинувачення та предявлене ОСОБА_1 нове за ч. 2 ст. 125 КК України.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України № 15 від 26.12.2003 р. у Постанові «Про судову практику у справах про перевищення владиабо службових повноважень» (п.п. 3,4) відповідальність за ст. 365 КК Українинастає лише за умови, що дії службової особи були зумовлені її службовим становищем і пов'язані з її владними чи службовими повноваженнями. Якщо такого зв'язку не встановлено, дії винного за наявності до того підстав можуть кваліфікуватися за статтями КК України, що передбачають відповідальність за злочини проти особи, власності, громадського порядку тощо.

Перевищення влади або службових повноважень визнається умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їх прав чи повноважень, якщо ними заподіяно істотну шкоду.

Тобто, для застосування ст. 365 КК України необхідно встановити, що дії винноїслужбової особи були зумовлені її службовим становищем і перебували у зв'язку з службовими повноваженнями щодо потерпілих.

Суд вважає, що органи досудового слідства в порушення вказаних вимог, не досліджували зазначені обставини, і належним чином не проаналізувалиїх,допустивши неповноту досудового слідства та невідповідність висновків фактичним обставинам справи.

В обвинуваченні ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 365 КК України не було зазначено в чому ж саме виразилося перевищення його влади та своїх службових повноважень по відношенню до потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3, що є обов'язковою ознакою даного злочину. Також залишилося поза увагою слідства й те, що на час скоєння злочину підсудній перебував у щорічній тарифній відпустці.

Як наслідок підсудному було предявлене помилкове обвинувачення за ч. 2 ст. 365 КК України.

Виходячи з викладеного, суд не може погодитися з позицією потерпілих про те, що ОСОБА_1 скоїв злочин, діючи як працівник правоохоронного органу.

Суд вважає необхідним дії ОСОБА_1 кваліфікувати за ч. 2 ст. 125 КК України, так як він вчинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоровя.

При обранні міри покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що підсудній раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, вину в скоєному не визнав, його сімейний стан, характеристику, а також те, що він має статус учасника бойових дій і вважає необхідним обрати йому покарання у виді обмеження волі.

У звязку з тим, що ОСОБА_1 вчинив злочин невеликої тяжкості і з часу його вчинення минуло більш ніж три роки прокурор у судовому засіданні просив звільнити останнього від кримінальної відповідальності у звязку з закінченням строків давності.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Виходячи з того, що строк давності притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності закінчився, останній не вчинив нового злочину і фактів його ухилення від слідства або суду не встановлено, а відповідно перебіг давності не зупинявся та не переривався, суд вважає необхідним ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» (п. 8) розяснив, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Відповідно до ст. 11-1 КПК таке звільнення є обов'язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК.

Тому ОСОБА_1 слід звільнити від кримінальної відповідальності, а справу закрити.

Арешт всього особистого майна ОСОБА_1, накладений постановою ст.слідчого Роменської міжрайонної прокуратури від 15.12.2010 року (Т. 1 а.с. 336-337), скасувати після набрання вироку суду законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України;

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України і призначити йому покарання по цьому закону у виді обмеження волі строком на 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 49 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у звязку з закінченням строків давності.

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 125 КК України закрити.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд до вступу вироку суду в законну силу.

Після набрання вироку суду законної сили скасувати арешт всього особистого майна ОСОБА_1, який був накладений постановою ст.слідчого Роменської міжрайонної прокуратури від 15.12.2010 року.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Лебединський районний суд Сумської області.

Суддя: О. В. Чхайло