Рішення № 56810008, 22.03.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2183/16

Головуючий у першій інстанції Трушина О. І. Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Гайворонського С.П., Сегеди С.М.

при секретарі: Феленко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом прокуратури Одеської області до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштівза апеляційною скаргою прокуратури Одеської області на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 21 грудня 2015 року, -

встановила:

17 листопада 2015 року прокуратура Одеської області звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 7366,62 грн.

Посилаючись на те, що у липні 2006 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до суду до прокуратури Одеської області про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати йому грошової допомоги, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2012 року у справі № 2а/1570/1023/2011 за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та прокуратури Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до прокуратури Одеської області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, прокуратуру Одеської області зобов'язано виплатити йому грошову допомогу без сплати податку у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи, у загальному розмірі 8822,30 грн. На виконання вказаної постанови суду йому перераховано кошти у сумі 7366,62 грн. без урахування обов'язкових податків і зборів. Постановою Вищого адміністративного суду України від 21.07.2015 року у справі № К/800/23753/15 задоволено касаційну скаргу позивача та відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2, оскільки ОСОБА_2 звільнено з органів прокуратури за власним бажанням на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України, а не у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років, а тому право на отримання одноразової грошової допомоги, встановленої ч.15 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» відсутнє.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 21 грудня 2015 року позовну заяву прокуратури Одеської області до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням прокуратура Одеської області подала апеляційну скаргу, у якій просять рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким задовольнити їхні позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін по справі, які з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд виходив з того, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року було стягнуто на користь відповідача 8822,3 грн грошової допомоги та 1000 грн - моральної шкоди. Вказана постанова звернена до виконання і 23 січня 2015 року державним виконавцем перераховано відповідачеві 7366,62 грн.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2015 року вищеназвана постанова скасована.

У стягненні перерахованої відповідачеві суми районним судом відмовлено з огляду на те, що судове рішення про стягнення грошей було ухвалене на підставі достовірних документів і неправдивих відомостей відповідач суду не надавав.

Однак погодитись з такими висновками районного суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального закону.

Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п.п. 3, 4 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує і ухвалює нове рішення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач за платіжним дорученням від 13 лютого 2015 року отримав 7366 грн. 62 коп. на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року.

У подальшому 21 липня 2015 року постанова, згідно до якої відповідачем були отримані гроші, скасована Вищим адміністративним судом України, тобто підстава для грошових виплат відпала.

У відповідності до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Статтею 1215 ЦК України встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата, платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд виходив з того, що позивач добровільно виплатив відповідачеві оспорювану суму добровільно.

Однак таке твердження не відповідає фактичним обставинам справи. Оспорювана сума була примусово списана державним виконавцем з розрахункових рахунків позивача на користь відповідача, а значить не може вважатись такою, що сплачена добровільно.

На підставі викладеного, судова колегія вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь апелянтапрокуратури Одеської області понесені нею витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у загальній сумі 1515,80 грн.

Керуючись: ст. 88, п. 2 ч. 1 ст. 307; п.п. 3,4 ст. 309; ст. 316, 317; 319 ЦПК України, судова колегія, -

вирішила:

Апеляційну скаргу прокуратури Одеської області задовольнити.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 21 грудня 2015 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь прокуратури Одеської області 7366 грн. 62 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь прокуратури Одеської області судові витрати у розмірі 1515, 80 грн.

Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно але може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області:

Н.А. Кононенко

С.П. Гайворонський

С.М. Сегеда