Ухвала суду № 56809982, 23.02.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1980/16

Головуючий у першій інстанції Чернявська Л. М.

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гайворонського С.П.,

Кононенко Н.А.,

за участю секретаря Колмакова В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області, за участю третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звільнення майна з-під арешту,

встановила:

28.05.2015 року позивач ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося до суду із зазначеним позовом, в якому просило звільнити майно з-під арешту, а саме двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, та складається в цілому з двох житлових кімнат, загальною житловою площею 29,4 кв.м., та підсобних приміщень, загальна площа квартири 47,6 кв.м. та належить ОСОБА_4 (далі - спірна квартира), накладеного постановою відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Одеській області від 23.06.2014 року в рамках виконавчого провадження №43800619, з примусового виконання виконавчого листа по справі №523/9281/13-ц, виданого Суворовським районним судом м. Одеси 17.06.2014 року про стягнення з ОСОБА_5, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошової суми у розмірі 6 821100 грн. та заборонити відділу примусового виконання рішень ГТУЮ в Одеській області в подальшому накладати арешт на спірне майно.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що постановою відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Одеській області від 23.06.2014 року, якою накладено арешт на спірне майно, порушуються права ПАТ АБ «Укргазбанк», як іпотекодержателя, у зв'язку з чим останній звернувся до суду із зазначеним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву з проханням слухати справу у його відсутність, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Справа була розглянута у відсутність представника відповідача та третіх осіб.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2015 року позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» були задоволені частково, було звільнено з-під арешту спірну квартиру. У задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування зазначеного судового рішення, із ухваленням нового - про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що спірна квартира перебуває в іпотеці ПАТ АБ «Укргазбанк», згідно Договору іпотеки, укладеного між банком і ОСОБА_4 21.12.2006 року. Оскільки арешт на спірну квартиру було накладено постановою відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Одеській області від 23.06.2014 року в рамках виконавчого провадження №43800619, то зазначеним арештом порушуються права ПАТ АБ «Укргазбанк» як іпотекодержателя спірної квартири.

Враховуючи, що зазначений арешт на спірну квартиру перешкоджає іпотекодержателю задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на іпотечне майно, суд дійшов висновку про необхідність звільнення спірної квартири з-під арешту.

З таким висновком суду повністю погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 грудня 2006 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №81, зі змінами та доповненнями, внесеними додатковою угодою №01 від 07.08.2012 року.

Відповідно до умов вказаного Кредитного договору Банк відкрив Позичальнику мультівалютну не відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування в сумі 473 317,37 грн. Кредитна лінія надана на строк з 07.08.2012 року по 21.12.2025 року із сплатою 12,5% річних за користування кредитними коштами.

В якості забезпечення виконання умов Кредитного договору, 21.12.2006 року між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Таранською А.М., зареєстрований в реєстрі за №21982, з внесеними змінами та доповненнями згідно Договору від 07.08.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Таранською А.М. та зареєстрованого в реєстрі за №5536.

Згідно договору іпотеки, в іпотеку була передана спірна квартира, за домовленістю сторін предмет іпотеки оцінено в 492 000 грн.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до абзацу 7 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно, виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Так, із матеріалів справи вбачається, що постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 23.06.2014 року був накладений арешт на спірну квартиру, що належить ОСОБА_4 та знаходиться в іпотеці ПАТ АБ «Укргазбанк».

З огляду на вищевикладене, ПАТ АБ «Укргазбанк», який зареєстрував своє право іпотекодержателя раніше, має право на задоволення своїх вимог переважно перед іншими особами, у тому числі перед ОСОБА_3

Як вбачається із позовної заяви ПАТ АБ «Укргазбанк», ОСОБА_4 свої зобов'язання за Кредитним договором перед банком не виконував належним чином, погашення кредиту здійснював з порушенням встановленого Кредитним договором строку.

У зв'язку з цим, та з метою захисту своїх інтересів ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 24.11.2014 року по справі №526/19661/13-ц позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» були задоволені в повному обсязі та було стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за Кредитним договором у розмірі 548 891,62 грн., а також судові витрати.

У відповідності до п. 6.4. Договору іпотеки, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, процентів, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання (а у випадках, передбачених законом, кредитним чи цим договором, - пеню, штраф, комісії), витрати пов'язані з пред'явленням вимоги за кредитним договором і зверненням стягнення та реалізації предмета іпотеки, витрати на утримання і збереження предмета іпотеки, витрати на страхування предмету іпотеки, а також інших збитків, завданих порушенням умов кредитного договору або цього договору.

З огляду на викладене, ПАТ АБ «Укргазбанк» має право задовольнити свої вимоги за рахунок продажу предмета іпотеки під час примусового виконання судового рішення.

За змістом ч. 3 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Як вбачається з документів виконавчого провадження, виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 коштів на користь ОСОБА_3 був виданий судом за судовим рішенням, яке набрало законної сили після передачі спірної квартири в іпотеку ПАТ АБ «Укргазбанк».

У відповідності до ч.1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно до ч. 2 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Таким чином, враховуючи, що ПАТ АБ «Укргазбанк» має пріоритетне перед іншими кредиторами право на реалізацію іпотечного майна - спірної квартири, що належить на праві власності ОСОБА_4, то арешт та оголошення заборони на його відчуження на це майно у ході виконавчого провадження №43800619 порушує права та законні інтереси ПАТ АБ «Укргазбанк», як іпотекодержателя.

У зв'язку з цим, суд першої інстанції дійшов правильного і обгрунтованого висновку про необхідність звільнення з-під арешту спірної квартири.

Що стосується позовних вимог про заборону відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області в подальшому накладати арешт на спірну квартиру, то судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено, в апеляційному порядку в цій частині не оскаржується і не є предметом апеляційного розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог та доводів апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

С.П. Гайворонський

Н.А. Кононенко