Вирок № 56809865, 04.03.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/3524/16-к

Провадження№1-кп/522/603/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(на підставі угоди)

04 березня 2016 року Місто Одеса

Приморський районний суду міста Одеси у складі:

головуючого - судді Коваленка В.М.

секретар - Багрій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №42016000000000573 від 25.02.2016 року, за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Роздільна Одеської області, громадянина України, українця, освіта середня, не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурор - Донський І.О.

адвокат - Гулькевич Д.О.

підозрюваний - ОСОБА_2,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Упродовж жовтня 2012 - березня 2013 року особи №3, №2, №4, стосовно яких досудове розслідування здійснюється в окремому провадженні, та інші особи, у тому числі невстановлені слідством, вступивши в попередню змову, діючи умисно, із корисливих спонукань, переслідуючи мету надання необмеженому колу осіб протиправних послуг, пов'язаних з незаконною конвертацією безготівкових коштів, у тому числі здобутих злочинним шляхом, у готівку та приховуванням інших злочинів у економічній сфері, організували створення і придбання ряду фіктивних підприємств, залучаючи для цього малозабезпечених громадян, а також осіб із свого оточення, які, перебуваючи в матеріальній або іншій залежності від організаторів злочинів, за грошову винагороду давали свою згоду на реєстрацію (придбання) фіктивних підприємств, при цьому не маючи наміру здійснювати їх фінансово-господарську діяльність.

Зокрема у березні 2013 року особи №3 та №4, прагнучи приховати власну незаконну діяльність, доручили особі №2 підшукати осіб, на яких можна було б за грошову винагороду перереєструвати (оформити придбання) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ТОВ «Телсі» (ід.код 31200891), засновником та директором якого на той момент була особа №4, у спосіб штучного переоформлення статутних, банківських та інших документів, що стосуються даної компанії, на фіктивного директора, без фактичної втрати особами №3, №4 та №2 контролю над компанією. За це особа №3, виступаючи в ролі організатора злочину та фінансуючи його вчинення, пообіцяла сплатити особі №2 100 доларів США, на що він погодився.

Надалі особа №2, діючи в інтересах та за вказівкою особи №3 і №4, за попередньою змовою із ними, з корисливих спонукань, а саме з метою отримати обіцяну грошову винагороду у розмірі 100 доларів СІНА, у березні 2013 року, організовуючи вчинення фіктивного підприємництва, підшукала та залучила для виконання даного злочину ОСОБА_2, якому за придбання вказаного суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності пообіцяла сплатити обумовлені особою №3 кошти у розмірі 300 доларів США.

Водночас, за вказівкою особи №3, яка при цьому діяла за попередньою змовою з особою №3, №4 та іншими організаторами злочину, ОСОБА_2 мав також підшукати співвиконавця фіктивного підприємництва, що відповідало наміру організаторів злочину щодо оформлення керівниками ТОВ «Телсі» з правом першого підпису та правом представляти інтереси товариства кількох осіб.

ОСОБА_2, усвідомлюючи протиправність таких дій, а саме, що дане підприємство набувається для прикриття незаконної діяльності інших юридичних і фізичних осіб, допускаючи, що в результаті діяльності цього фіктивного підприємства може бути заподіяна шкода державним або іншим інтересам, діючи умисно, переслідуючи свої корисні цілі, пов'язані з отриманням запропонованої особою №3 через особу №2 грошової винагороди, не маючи наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність ТОВ «Телсі» (ід.код 31200891) і керувати ним, погодився на пропозицію прийняти участь у придбанні даного підприємства та бути оформленим у ньому комерційним директором з правом першого підпису та правом представляти інтереси підприємства.

Реалізуючи злочинний умисел, діючи за попередньою змовою з особою №2 спільно та погоджено з нею, ОСОБА_2 у березні 2013 року звернувся з пропозицією про відшукання співвиконавця злочину до свого знайомого - особи №6, стосовно якої в окремому провадженні до суду направлено угоду про визнання винуватості, який з корисливих спонукань, шляхом умовляння та підкупу, а саме обіцяючи сплатити грошову винагороду в розмірі 300 доларів США, запропоновану особою №3 через осіб №4, №2 та ОСОБА_2, підбурив ОСОБА_4, стосовно якого судом ухвалено обвинувальний вироку в окремому провадженні, до фіктивного підприємництва, схиливши його до оформлення придбання ТОВ «Телсі» (ід. код 31200891) без фактичного здійснення останнім фінансово-господарської діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності.

Надалі, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, виконуючи відведену йому іншими співучасниками злочину роль, особа №6 на початку березня 2013 року, створюючи умови для вчинення ОСОБА_4 фіктивного підприємництва, повідомив його, які той повинен мати з собою документи для оформлення придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), зокрема паспорт громадянина України та ідентифікаційний код після чого супроводив останнього з м. Роздільної Одеської області до м. Одеси, де у наперед обумовленому місці, на розі вулиці Буніна та Олександрівського проспекту, представив ОСОБА_2 (з яким ОСОБА_4 і раніше був знайомий) та особі №2, як особу, згодну придбати (оформити придбання) за винагороду суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), без фактичного здійснення останнім фінансово-господарської діяльності.

При цьому ОСОБА_4, усвідомлюючи протиправність таких дій, а саме, що дане підприємство набувається для прикриття незаконної діяльності інших юридичних і фізичних осіб, і допускаючи, що в результаті діяльності цього фіктивного підприємства може бути заподіяна шкода державним або іншим інтересам, діючи умисно, переслідуючи свої корисні цілі, не маючи наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність підприємства і керувати ним, усвідомлюючи протиправність свого діяння, на відповідну пропозицію співучасників злочину, у тому числі ОСОБА_2, погодився.

Надалі інші співучасники злочину, зокрема, особи №2, №4 та особа №5, стосовно якої досудове розслідування здійснюється в окремому провадженні, діючи спільно та погоджено, за попередньою змовою з особою №3 та іншими особами, продовжуючи свої протиправні дії та виконуючи відведену їм роль, протягом березня 2013 року у місті Одесі вчинили дії, направлені на організацію придбання ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ТОВ «Телсі» з метою прикриття незаконної діяльності. При цьому особа №2 та №4, діючи погоджено з особами №3 та №5, безпосередньо керували діями ОСОБА_4 і ОСОБА_2 з відповідного приводу, обіцяючи їм вищевказану грошову винагороду та надавши наперед підготовлені документи, необхідні для внесення змін до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також проект наказу № 7 від 02.03.2013 про призначення ОСОБА_4 директором ТОВ «Телсі», вмовивши ОСОБА_4 їх підписати.

Таким чином ОСОБА_4, не маючи наміру здійснювати заявлену в статуті фінансово-господарську діяльність вказаного підприємства, був юридично оформлений директором ТОВ «Телсі».

Того ж дня, за вказівкою осіб №2 та №5, ОСОБА_4, перебуваючи у службовому кабінеті нотаріуса по вул. Буніна, 33 у місті Одесі, виконав власні підписи на документах щодо діяльності товариства, які залишив зазначеним особам.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на організацію фіктивного підприємництва з метою прикриття незаконної діяльності у формі надання необмеженому колу осіб протиправних послуг, пов'язаних з незаконною конвертацією безготівкових коштів, у тому числі здобутих злочинним шляхом, у готівку та приховуванням інших злочинів у економічній сфері, зокрема, сприянням викраденню бюджетних коштів в особливо великих розмірах шляхом надання засобів, усунення перешкод та заздалегідь обіцяного переховування слідів злочинів і грошових коштів, особи №2 та №4, діючи погоджено з особами №3, №5 та іншими учасниками злочину, 14.03.2013 року відвели ОСОБА_5 до очолюваного особою №5 банківського відділення №1530 філії ПАТ «КБ Надра» Одеського регіонального управління, розташованого по пров. Красний,22 у м.Одеса. Зайшовши разом з ОСОБА_4 до кабінету особи №5, особа №2 та особа №4 надали особі №5 завірені підписом ОСОБА_4 копії установчих документів ТОВ «Телсі», та, разом з особою №5, діючи відповідно до існуючих домовленостей щодо реалізації спільного злочинного умислу, організували підписання ОСОБА_4 з банком договору на обслуговування бізнес-пакету №40/28-14-6 від 14 березня 2013 року, додатку до цього договору та картки зі зразками підписів і відбитками печатки.

Тоді ж, на вимогу осіб №2 та №4, які виступали як організатори злочину, ОСОБА_4 у службовому кабінеті особи №5, в присутності останнього, підписав незаповнені грошові чеки на видачу готівки у чекових книжках у кількості 5 шт. Надалі особа №5, який не мав жодного юридичного відношення до ТОВ «Телсі», виступаючи разом з особами №3,№2 та №4, як організатор злочину та виконуючи відведену йому іншими співучасниками роль, усвідомлюючи, в силу займаної посади та досвіду роботи у банківській сфері, виключні можливості використання підписаних, скріплених печаткою але незаповнених грошових чеків на видачу готівки для вчинення злочинів та умисно створюючи умови для їх вчинення, здійснив на вказаних чеках відтиски печатки ТОВ «Телсі», яка була йому передана особою №2. Надалі особа №5, діючи спільно та погоджено з особами №3, №5 та №2, за попередньою змовою з ними, забрав чекові книжки.

Крім того, зазначені особи, у тому числі особа №5, діючи спільно та погоджено, реалізуючи свій злочинний умисел, створюючи умови для подальшого прикриття протиправної діяльності та сприяння вчиненню злочинів, пов'язаних із заволодінням бюджетними коштами, зареєстрували таємний ключ електронно-цифрового підпису системи «Клієнт-банк» на розпорядження ОСОБА_4 розрахунковим рахунком ТОВ «Телсі» №26001080005000, відкритим 30 липня 2012 року у цьому ж відділенні банку особою №4.

Одночасно ОСОБА_6, достовірно знаючи, що здійснювати особою №4, як організаторами злочину - фіктивного підприємництва, залишив їм печатку, статутні та реєстраційні документи ТОВ «Телсі».

У свою чергу ОСОБА_2, діючи спільно та погоджено з іншими співучасниками злочину, зокрема особами №4 та №2, а також ОСОБА_4, в березні 2013 року, з корисливих спонукань, з метою отримати обіцяну особою №2 грошову винагороду, як співвиконавець злочину - фіктивного підприємництва, вчинив дії, направлені на придбання спільно з ОСОБА_4 ТОВ «Телсі». З цією метою, перебуваючи в приміщенні нотаріальної контори по вул. Буніна, 33 у м. Одесі, ОСОБА_2 на пропозицію особи №2 надав засвідчені власним підписом копію паспорту громадянина України НОМЕР_2, виданого Роздільнянським РВУМВС України в Одеській області 27.09.2006 р. та копію своєї картки фізичної особи - платника податків про одержання ідентифікаційного номеру - НОМЕР_1, крім того, у банківському відділенні №1530 філії ПАТ «КБ Надра» Одеського регіонального управління, розташованого по провулку Красний, 22 у місті Одеса, в службовому кабінеті особи №5, у присутності останнього, підписав незаповнені грошові чеки на видачу готівки у чекових книжках у кількості 3 шт., які залишив організаторам злочину - особи №5, №2 та №4.

В подальшому ОСОБА_4, виконуючи вказівки організаторів злочину - осіб №2 та №4, за невстановлених обставин підписав наказ №8 від 25.03.2013 року про призначення ОСОБА_2 комерційним директором ТОВ «Телсі» з правом першого підпису та правом представляти інтереси товариства, який було надано, зокрема, до вищевказаної банківської установи.

Таким чином ОСОБА_2, не маючи наміру здійснювати заявлену в статуті фінансово-господарську діяльність указаного підприємства, був за його згодою юридично оформлений комерційним директором ТОВ «Телсі».

З моменту підписання ОСОБА_4 документів про призначення себе на посаду директора, а також ОСОБА_2 на посаду комерційного директора ТОВ «Телсі», ОСОБА_4 та ОСОБА_2 фактично у діяльності товариства участі не брали, розрахунковим рахунком товариства не користувались, і не залучали з цією метою будь-яких фізичних осіб.

За здійснення вищевказаних злочинних дій, пов'язаних із придбанням суб'єкта підприємницької діяльності - ТОВ «Телсі» з метою прикриття незаконної діяльності, особа №6, ОСОБА_4, ОСОБА_2 надалі отримали від особи №3 через особу №2 та №4 грошову винагороду, зокрема, ОСОБА_2, як співвиконавець злочину, у розмірі 100 доларів США.

Не повідомляючи особу №6, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про свої злочинні плани, особи №3, №5, №2, №4 та невстановлені на даний час слідством особи, діючи під прикриттям ТОВ «Телсі», використовуючи документи товариства та підписані ОСОБА_4 і ОСОБА_2 незаповнені грошові чеки на видачу готівки, зокрема підписаний особисто ОСОБА_2 чек ЛЗ 1804601 від 21.06.2013 на суму 602 000 грн., а також чеки ЛЗ 1804726, ЛЗ 1804727, ЛЗ 1804728, ЛЗ 1804729, ЛЗ 1804731, ЛЗ 1804733, ЛЗ 1804735, ЛЗ 1804736, ЛЗ 1804738, ЛЗ 18004740, умисно сприяли викраденню бюджетних коштів в особливо великих розмірах шляхом надання засобів, усунення перешкод та заздалегідь обіцяного переховування слідів злочинів і грошових коштів, зокрема у спосіб конвертації викрадених безготівкових коштів у готівку та забезпечення учасникам злочину можливості подальшого вільного розпорядження ними, за таких обставин.

Указом Президента України №1010/2010 від 04.11.2010 особу №7, стосовно якої досудове розслідування здійснюється в окремому провадженні, призначено Генеральним прокурором України.

Згідно ст. 15 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХП, чинного на момент перебування особи №7 на посаді Генерального прокурора України, до його компетенції, серед іншого, входило: спрямовувати роботу органів прокуратури і здійснювати контроль за їх діяльністю, призначати першого заступника, заступників Генерального прокурора України, керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, інших працівників Генеральної прокуратури України; затверджувати структуру і штатну чисельність підпорядкованих органів прокуратури та розподіляти кошти на їх утримання, відповідно до законів України видавати обов'язкові для всіх органів прокуратури накази, розпорядження, затверджувати положення та інструкції.

Таким чином, у відповідності до Закону України "Про прокуратуру", особа №7 був працівником державного органу, який наділений правом у межах своєї компетенції ставити вимоги, а також приймати рішення, обов'язкові для виконання юридичними і фізичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості, тобто він у період листопада 2010 року -лютого 2014 року здійснював функції представника влади, крім того, відносно очолюваного ним відомства - Генеральної прокуратури України, особа №7 також здійснював функції, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, і являвся відповідно до Примітки №1 ст. 364 КК України в редакції закону, чинній на момент його перебування на посаді Генерального прокурора України, службовою особою.

Згідно ч. 4 ст. 216 КПК України, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну службу», особа №7 за посадою являвся службовою особою, яка займала особливо відповідальне становище.

У березні 2013 року особа №7, будучи в силу свого службового становища обізнаний про потреби в поточному ремонті приміщень будівель Генеральної прокуратури України по вул. Різницькій, 13/15, вул. Гусовського, 9, вул. Борисоглібській, 18, вул. Московській, 8 в м. Києві, з метою заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах, дав вказівку заступнику Генерального прокурора України - особі №8, яка на цей час є свідком у кримінальному провадженні, та заступнику начальника Головного управління забезпечення діяльності органів прокуратури - особі №9, яка на цей час є свідком у кримінальному провадженні, розробити документацію конкурсних торгів та укласти угоду про виконання будівельних робіт з фіктивною фірмою ТОВ «Телсі».

Особа №8, виконуючи вказівку особи №7, провів засідання комітету з конкурсних торгів Генеральної прокуратури України щодо організації закупівлі послуг з поточного ремонту приміщень будівель Генеральної прокуратури України по вул. Різницькій, 13/15, вул. Гусовського, 9, вул. Грінченка, 3-Б, вул. Московська, 8, у м. Києві. На цьому засіданні затвердили документацію конкурсних торгів та доручили ОСОБА_7 розмістити оголошення в Інформаційному бюлетені «Вісник Державних закупівель» про проведення конкурсу.

При цьому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах, штучно створюючи видимість залучення фіктивної фірми «Телсі» до участі у проведенні будівельних (ремонтних) робіт, особа №7, будучи достовірно обізнаним про те, що вказана фірма створена (придбана) виключно з метою прикриття незаконної діяльності, на нараді у Генеральній прокуратурі України представив її як начебто надійного, перевіреного забудовника та, зловживаючи своїм службовим становищем, до проведення будь-яких тендерних процедур, вказав, що саме TOB «Телсі» залучається до виконання ремонтних робіт.

Після офіційного оголошення конкурсних торгів невстановлені слідством особи, діючи спільно та погоджено з особою №7, за пособництва осіб №3, №5, №2, №4 та інших осіб, які розпоряджались печаткою, статутними та реєстраційними документами TOB «Телсі», а також підписаними ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в юридичному статусі відповідно директора та комерційного директора TOB «Телсі» незаповненими грошовими чеками на видачу готівки у чекових книжках, умисно використовуючи зазначені предмети та документи для сприяння заволодінню бюджетними коштами в особливо великих розмірах як засоби механізму його вчинення та усунення перешкод, подали до комітету з конкурсних торгів Генеральної прокуратури України пакет завідомо неправдивих документів з пропозицією фіктивного підприємства TOB «Телсі» щодо закупівлі послуг з поточного ремонту приміщень будівель Генеральної прокуратури України. На підставі завідомо неправдивих документів члени комітету, виконуючи усну вказівку особи №7, визнали переможцем конкурсних торгів фіктивне підприємство TOB «Телсі».

Далі особа №8, у своєму службовому кабінеті, розташованому по вул. Різницькій, 13/15 в м. Києві, у невстановлений час, використовуючи своє особливо відповідальне становище, підписав три завідомо неправдивих договори з TOB «Телсі» про поточний ремонт приміщень будівель Генеральної прокуратури України по вул. Різницька, 13/15, вул. Гусовського, 9, вул. Борисоглібській, 18, вул. Московській, 8 в м. Києві.

Зазначені договори від імені директора TOB «Телсі» ОСОБА_4 підписала невстановлена слідством особа, видаючи себе за ОСОБА_4, як співучасник заволодіння групою осіб державним майном (грошовими коштами) в особливо великих розмірах, вказавши в ньому банківські реквізити для перерахування коштів, а саме вищевказаний рахунок №260010800050000 TOB «Телсі» в філії ПАТ «КБ Надра» Одеського регіонального управління, можливість розпорядження коштами на якому від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_2, за раніше згаданих обставин, у березні 2013 року, організували та забезпечили особи №3, №5, №2 та №4. При цьому такі особи, для реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на пособництво у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах у формі сприяння вчиненню вказаного злочину іншими співучасниками наданням засобів, усуненням перешкод та заздалегідь обіцяним переховуванням слідів злочину і грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, з метою виконання відведеної їм ролі пособників, мали у своєму розпорядженні документи, зокрема, підписані на їх вимогу ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у юридичному статусі відповідно директора та комерційного директора TOB «Телсі» незаповнені грошові чеки на видачу готівки, що, за умов використання службового становища особи №5 та його зв'язків у банківській сфері, давали їм можливість здійснювати будь-які праворозпорядчі дії щодо коштів на рахунку №260010800050000 TOB «Телсі» в філії ПАТ «КБ Надра» Одеського регіонального управління.

Після підписання особою №8 раніше вказаних договорів з TOB «Телсі», особа №9 виконуючи отримане від особи №7 доручення та діючи як службова особа, упродовж червня-серпня 2013 року підписав складені невстановленими особами завідомо неправдиві документи щодо виконаних будівельних робіт TOB «Телсі», хоча насправді ці роботи виконали ДБК УС ВР та інші будівельні організації, отримавши за це кошти.

Завідомо неправдиві акти про виконані роботи фіктивним підприємством - TOB «Телсі» були подані до бухгалтерії Генеральної прокуратури України як підстави для переказу коштів з метою заволодіння ними особою №7 та іншими учасниками злочину шляхом конвертації викрадених безготівкових коштів у готівку та забезпечення учасникам злочину можливості подальшого вільного розпорядження ними.

Всього за вищевказаних обставин, особа №7, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, спільно з ними, за пособництва осіб №3, №5, №2, №4 та інших осіб, які умисно сприяли викраденню грошових коштів шляхом надання засобів, усунення перешкод та заздалегідь обіцяного переховування слідів злочинів і грошових коштів, зокрема у спосіб конвертації викрадених безготівкових коштів у готівку та забезпечення учасникам злочину можливості подальшого вільного розпорядження ними, заволодів чужим майном (грошовими коштами), безпідставно перерахованими Генеральною прокуратурою України на користь TOB «Телсі» на суму 69 063 535, 42 грн. (шістдесят дев'ять мільйонів шістдесят три тисячі п'ятсот тридцять п'ять гривень 42 коп.), що в тисячу і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є великою матеріальною шкодою, заподіяною державі.

Таким чином, за викладених вище обставин ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.205 КК України, яким завдано матеріальну шкоду державі на суму 69 063 535, 42 грн. (шістдесят дев'ять мільйонів шістдесят три тисячі п'ятсот тридцять п'ять гривень 42 коп.).

Згідно угоди про визнання винуватості від 25.02.2016р., укладеної між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Донським О.І. і обвинуваченим ОСОБА_2, у відповідності до вимог ст. 472 КПК України, сторони кримінального провадження дійшли згоди про те, що обвинувачений зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні. Одночасно сторони угоди про визнання винуватості погодилися на призначення покарання ОСОБА_2 за скоєний ним злочин, передбачений ч.2 ст.205 КК України, у вигляді штрафу у розмірі 38 250 гривень, які обвинувачений, у разі затвердження угоди вироком суду, зобов'язується сплатити упродовж року, 12-ма рівними щомісячними платежами у розмірі 3187 грн. 50 коп. (три тисячі сто вісімдесят сім гривень, 50 ) копійок кожний.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, визнав та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення, вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні вказаної угоди.

Прокурор Донський О.І. просив затвердити угоду про визнання винуватості від 25.02.2016 р., укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2.

Суд, перевіривши надані матеріали, заслухавши учасників судового розгляду, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим. Згідно ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, який згідно ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості, внаслідок якого шкода завдана лише державним та суспільним інтересам.

Дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.205 КК України за ознаками: фіктивне підприємництво, тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком розуміє права, визначені п.п.1-4 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом.

Дослідивши угоду про визнання винуватості та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням обвинуваченого, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з'ясувавши у обвинуваченого чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, роз'яснивши обвинуваченому право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення у вчинені якого його обвинувачують, встановивши правильне розуміння обвинуваченим змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши її відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши доводи учасників підготовчого судового засідання та роз'яснивши їм обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст.473 КПК України, суд вважає, що угода про визнання винуватості, укладена між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Донським О.І. і обвинуваченим ОСОБА_2 відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди є добровільним, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст.65 КК України, у зв'язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.

Також суд враховує обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 згідно ст.66 КК України, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих обставин матеріального характеру, той факт, що раніше обвинувачений до кримінальної відповідальності не притягався, його скрутне матеріальне становище на теперішній час.

Обставинами, що обтяжують покарання є вчинення злочину у складі групи осіб, за попередньою змовою.

Крім того, судом враховано, що ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні злочину у співучасті з іншими особами і його роль співвиконавця у вчиненні злочину є незначною, передусім у порівнянні з організаторами інкримінованого йому злочину, що, відповідно до ч.2 ст.53 КК України, дає підстави для узгодження покарання у вигляді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч.2 ст. 205 КК України (із застосуванням положень ч.1 ст.69 КК України), без урахування розміру майнової шкоди, завданої злочином.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов у провадженні не заявлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 468, 475 476 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Угоду про визнання винуватості від 25.02.2016 року, укладену між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Донським О.І. і обвинуваченим ОСОБА_2 - затвердити.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, та призначити йому із застосуванням ч.2 ст.53 КК України, ч.1 ст.69 КК України покарання у вигляді штрафу у розмірі штрафу у розмірі 2250 (дві тисячі двісті п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 38 250 гривень, які обвинувачений, зобов'язаний сплатити упродовж року 12-ма рівними щомісячними платежами у розмірі 3187 грн. 50 коп. (три тисячі сто вісімдесят сім гривень, 50 ) копійок кожний.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 у вигляді застави до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Після вступу вироку в законну силу запобіжний захід скасувати, заставу у розмірі 2756 гривень звернути на виконання вироку в частині майнових стягнень.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: 1)обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; 2)прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана, через суд який ухвалив судове рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Судом також роз'яснено обвинуваченому наслідки невиконання угоди передбачені ст. 476 КПК України. Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя:

04.03.2016