Рішення № 56809108, 07.03.2016, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1 ____________________

Справа № 521/16340/15-ц

Номер провадження №2/521/967/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 березня 2016 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:

судді Маркарової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Славової К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих коштів, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2015 року позивач в порядку ст. 1212 ЦК України звернувся із позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів в розмірі 27921, 49 грн., процентів в розмірі 28220, 47 грн. та судового збору в розмірі 1218, 00грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що 13.12.2008 року на вул. Ак. Філатова в м. Одесі відбулася дорожньо-транспортна пригода.

В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль марки «Опель», державний номерний знак НОМЕР_1, який належав відповідачеві.

Відповідно до висновку №170 від 05.02.2010 року НДЕКЦ ГУ МВС в Одеській області, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля марки «Опель», державний номерний знак НОМЕР_1, складає 34587, 32 грн.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 17.04.2009 року винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди визнаний ОСОБА_3, який керував автомобілем марки «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2.

На момент скоєння ДТП ОСОБА_3 не мав чинного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

01.02.2011 року ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування, а також відшкодування повязаного з лікуванням та тимчасовою втратою працездатності.

У зв'язку із цим позивачем виплачено ОСОБА_2 27921, 49 грн.

Оскільки рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 17.12.2010 року також були захищені права відповідача, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 безпідставно отримані кошти, виплачені МТСБУ.

Учасники цивільного процесу в судове засідання не зявились, повідомлені судом про розгляд справи, позивач просив розглянути справу за його відсутності.

Зясувавши обставини справи, дослідивши докази сторін, на які вони послались в обгрунтування своїх вимог та заперечень, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 13.12.2008 року ОСОБА_3,керуючи автомобілем марки «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2 по вул. Ак. Філатова в м. Одесі, не обрав безпечну швидкість руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Опель», державний номерний знак НОМЕР_1, який належав ОСОБА_2

В результаті ДТП транспортні засоби отримали пошкодження механічного характеру.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 17.04.2009 року винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України визнаний ОСОБА_3

Згідно зі звітом про визначення вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку №170 від 05.02.2010 року НДЕКЦ ГУ МВС в Одеській області, загальний розмір збитку визначений у розмірі 34587, 23 грн.

Відповідно до розрахунку №1 від 28.02.2011 року розмір майнової шкоди у зв'язку із лікуванням потерпілого становить 1815, 57 грн., у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності потерпілого 605, 92грн.

В межах ліміту відповідальності страховика позивачем, згідно із платіжним дорученням №1127 від 18.03.2011 року ОСОБА_2 виплачено 27 921, 49 грн.

Заподіяна шкода ОСОБА_3 в добровільному порядку не відшкодована.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 22.12.2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 01.06.2011 рокуз ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в відшкодування майнової шкоду, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди стягнуто 22490, 67 грн. та компенсація моральної шкоду в розмірі 5000,00грн.

На момент звернення відповідача до МТСБУ, а саме 01.02.2011 року, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22.12.2010 року законної сили не набрало.

Нормами ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин містить Закон України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до п. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

За ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у звязку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, повязані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У звязку з настанням події, передбаченої пп. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ здійснило виплату належного ОСОБА_2 відшкодування в розмірі 27921,49 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1127 від 18.03.2011 року та не заперечується відповідачем.

Так, особа має право звернутися до суду за захистом свого права, виходячи з положень ст.ст. 3,6, 12 -15, 16 ЦК України в порядку п. 1 ч. 2. ст. 6 ЦК України, тобто способом передбаченим законом.

Обираючи спосіб захисту права, позивач виходить з вимог ст.1212 ЦК України, за якою особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов?язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов?язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Верховний Суд України, згідно із постановою Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24.09.2014 року за №6-122цс14 дійшов до правового висновку, що відповідно до змісту ст. 1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту.

Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому.

До таких же висновків у своїх ухвалах від 11 та 18 грудня 2013 року, а також від 27 березня 2014 року дійшов Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про страхування» страхуванням є вид ці вільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі страхових випадків, визначених договором страхування або чинним законодавством.

МТСБУ відповідно до вимог цього закону є субєктом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Оскільки виниклі між сторонами правовідносини виникають із страхування, яке є зобовязанням, виплачені позивачем кошти не є коштами, які можуть бути стягненні на його користь на підставі ст. 1212 ЦК України.

При таких обставинах, суд вважає, що позовні вимоги МТСБУ до ОСОБА_2, про стягнення коштів є необґрунтованими.

Суд враховує доводи відповідача про застосування до виниклих правовідносин строку позовною давності, водночас, враховуючи, що таким строком захищається порушене право особи, а суд при розгляді справи не встановив порушенням прав МТСБУ, відмовляє позивачеві по суті заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 209, 213, 214, 215, 218, 293 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих коштів відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Малиновський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

Суддя С.В. Маркарова