Ухвала суду № 56805696, 29.03.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/16090/15-к

н/п 1-в/640/168/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2016 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Якуші Н.В.,

за участю: секретаря Пічугіної А.Г.,

прокурора Волок Є.В.

представника КВІ ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання заступника начальника Київського МРВ кримінально-виконавчої інспекції УДПтСУ в Харківській області ОСОБА_3 про скасування іспитового строку і направлення в місця позбавлення волі: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України з вищою освітою, раніше не судимого, засудженого 15.10.2015 року Київським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 186 КК України до 3-х років позбавлення волі на підставі ст.. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, який мешкає за адресою м. Харків вул. Героїв Праці б. 12-Б кв.120,-

В С Т А Н О В И В:

02.03.2016 року кримінально-виконавча інспекція звернулася до суду з поданням про скасування іспитового строку і направлення в місця позбавлення ОСОБА_2, посилаючись на те, що на виконанні КВІ Київського району перебуває вирок Київського районного суду м. Харкова від 15.10.2015 року відповідно до якого ОСОБА_2 засуджено за ч.1 ст. 186 КК України до трьох років позбавлення волі. В силу ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком два роки. На підставі ст. 76 КК України засудженого було зобовязано не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органам кримінально-виконавчої інспекці, кримінально-виконавчої інспекції. Засудженого було ознайомлено з порядком та умовами відбування іспитового строку та встановлено часи явки для реєстрації, однак засуджений до КВІ не зявляється про поважність причин неявки не повідомляє, у звязку з чим КВІ звернулось до суду з дійсним поданням.

Представник кримінально-виконавчої інспекції. підтримала подання в судовому засіданні та просила його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні також підтримав подання.

Засуджений ОСОБА_2 проти задоволення подання заперечував, зазначив, що не зявлявся на реєстрацію у звязку із тим, що працював в іншому місті.

Вислухавши, представника кримінально-виконавчої інспекції, прокурора, засудженого, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 засуджений вироком Київського районного суду м. Харкова від 15.10.2015 року за ч.1ст. 186 КК України до покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. В силу ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком два роки. На підставі ст. 76 КК України засудженого було зобовязано не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекці, повідомляти органам кримінально-виконавчої інспекці про зміну місця проживання, періодично зявлятися на реєстрацію до органів кримінально-виконавчої інспекції.

Так, з матеріалів справи вбачається, що після надходження копії вироку Київського районного суду м. Харкова від 15.10.2015 року, КВІ здійснила виклик засудженого ОСОБА_2 на 01 грудня 2015 року на 10 годину для постановлення його на облік, проте останній на виклик не зявився, у звязку з чим, було здійснено повторний виклик засудженого на 08 грудня 2015 року на 10 годину.

07 грудня 2015 року старшим інспектором Київського РВ КВІ м. Харкова УДПтСУ в Харківській області було здійснено вихід за адресою місця мешкання ОСОБА_2, під час якого було зясовано, що жінка, яка відкрила двері та відмовилась себе назвати пояснила, що ніякого ОСОБА_2 не знає та місцезнаходження останнього їй невідоме.

08 грудня 2015 року засуджений ОСОБА_2 до КВІ не зявився, причини неявки не повідомив.

11 січня 2016 року інспектором Київського РВ КВІ м. Харкова УДПтСУ в Харківській області було здійснено телефонний дзвінок на номер телефону, який належить ОСОБА_2, та повідомлено про його виклик на 14.01.2016 року для постановлення на облік.

З матеріалів подання вбачається, що 16.01.2016 року засуджений ОСОБА_2 був ознайомлений з порядком та умовами відбування іспитового строку та попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання. Засудженому було встановлено день реєстрації 2-й вівторок кожного місяця.

09.02.2016 року ОСОБА_2 у встановлений для реєстрації день до КВІ не зявився про поважність причини неявки не повідомив.

10.02.2016 року ОСОБА_2 було викликано до КВІ на 16.02.2016 року на 14 годину 00 хвилин, проте останній не зявився, у звязку із чим, інспектором Київського РВ КВІ м. Харкова УДПтСУ в Харківській області було здійснено вихід за місцем мешкання ОСОБА_2 та через бабусю під облікового ОСОБА_2 було вручено виклик на 18.02.2016 року.

Проте, через неявку ОСОБА_2 у встановлений час, заступником начальника Київського РВ КВІ м. Харкова УДПтСУ в Харківській області було прийнято подання про привід засудженого ОСОБА_2 на 29.02.2016 року на 10 годину, який через його відсутність за адресою місця мешкання, виконаний не був.

Крім того, для встановлення місцезнаходження засудженого були направленні відповідні запити до відділу адресно-довідкової служби, Харківського слідчого ізолятора УДПтСУ в Харківській області, відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Головного управління юстиції у Харківській області, директору Департаменту охорони здоровя, начальнику Головного управління охорони здоровя Харківської обласної державної адміністрації, військовому комісару.

З отриманих відомостей було встановлено, що за даними оперативно-довідкової картотеки Харківської установи виконання покарань (№27) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 у період з листопада 2015 року по 23.12.2015 року не значиться (а.с.22), за медичною допомогою не звертався та на лікуванні не перебував (а.с.28,39), участі в антитерористичних операціях не приймав (а.с.40).

Згідно ч.2 ст. 166 КВК України якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, кримінально-виконавча інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

Частиною 5 ст. 166 КВК України визначено, що поважними причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої інспекції в призначений строк визнаються:несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" від 24 жовтня 2003 року №7 встановлено, що згідно з ч. 2 ст. 78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначенихст.76 КК, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.

Застосування до засудженого звільнення від відбування покарання з випробуванням Кримінальний кодекс пов'язує із здійсненням контролю за поведінкою такого засудженого з метою встановлення факту його виправлення. Зміст контролю полягає у встановленні того, чи належно засуджений виконує покладені на нього обов'язки

Частиною 2 ст.78 КК України визначено, що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

При скасуванні звільнення від відбування покарання з випробуванням суддя зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.

Так, судом встановлено, що засуджений ОСОБА_2 ухиляється від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, що встановлено вироком Київського районного суду м. Харкова від 15.10.2015 року, внаслідок до нього було застосоване застереження у виді письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Однак, ОСОБА_2 належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, не дотримувался порядку та умов відбування покарання з випробуванням, зокрема 01.12.2015, 08.12.2015р, 09.02.2016, 16.02.2016р., 18.02.2016р. не виконував покладених на нього вироком суду обов'язків - не зявлявся для реєстрації до КВІ. Крім того, судом було встановлено, що ОСОБА_2 з його слів виїжджав на заробітки до м. Львів де і мешкав, чим порушив обовязок повідомляти інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Відповідно до ст.124 Конституції України, ст.21 КПК України вирок та ухвала суду, що набрали законної сили, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.

З викладеного вбачається, що засуджений систематично не виконує покладені на нього обов'язки та не бажає ставати на шлях виправлення, поважних причин допущених ним порушень не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст. 166 КВК України, ст. 539 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Подання заступника начальника Київського МРВ кримінально-виконавчої інспекції УДПтСУ в Харківській області ОСОБА_3 задовольнити.

Скасувати звільнення ОСОБА_2, засудженого вироком Київського районного суду м.Харкова від 15 жовтня 2015 року за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст. 186 КК України, від відбуття покарання з іспитовим строком.

Направити засудженого ОСОБА_2 до місць позбавлення волі для відбуття покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 15 жовтня 2015 року строком на 3 роки.

Строк відбуття покарання рахувати з початку відбуття покарання.

Виконання ухвали суду покласти на Київський відділ поліції Головного Управління національної поліції України в Харківській області.

На ухвалу може бути подана апеляція до апеляційного суду Харківської області протягом 7 діб з дня її проголошення.

Суддя Н.В. Якуша