Ухвала суду № 56804832, 29.03.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

1-КП/415/288/16

УХВАЛА 415/1238/16-к

Іменем України

"29" березня 2016 р. м. Лисичанськ

Колегія суддів Лисичанського міського суду Луганської області у складі:

головуючого судді Старікової М.М.

судді Березіна А.Г.

судді Горбатенко О.В.

за участю: секретаря Зайченко І.А.

прокурора Дьомушкіної І.В.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22015130000000401 від 05.08.2016 року у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Білогорівка, Попаснянського району, Луганської області, громадянина України, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258?, ч.1 ст.263 КК України,-

В С Т А Н О В И ЛА:

24 березня 2016 року до Лисичанського міського суду Луганської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22015130000000401 від 05.08.2016 року у відношенні ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258?, ч.1 ст.263 КК України.

Ухвалою від 25 березня 2016 року вищезазначене кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор висловив думку щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, обвинуваченого та захисників, зазначивши при цьому про відсутність підстав для закриття справи або повернення обвинувального акту.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_1 не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, у відповідності до положень ст. 314 КПК України, яка регламентує порядок та межі підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт з долученими до нього відповідно до ст. 291 КПК України додатками, приходить до наступного висновку.

Кримінальне провадження підсудне Лисичанському міському суду Луганської області.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, порушень вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду та являлись підставою для повернення обвинувального акту прокурору, судом не встановлено.

Враховуючи відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України та обмежень, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України суд приходить до висновку про необхідність призначення даного кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, обвинуваченого та захисників.

Також, під час підготовчого судового засідання захисник ОСОБА_1 звернувся до суду з письмовим клопотанням про скасування запобіжного заходу, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_2, посилаючись на те, що в діях його підзахисного відсутній склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, інкриміноване ОСОБА_3 вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України у відповідності до ч. 2 ст. 11 КК України в силу малозначності не становить суспільної небезпеки, оскільки на його думку, не заподіяло і не могло заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичні особі, суспільству або державі, а тому не являється злочином. Оскільки строк тримання обвинуваченого під вартою спливає просив суд з врахуванням вимог ст. 178 КПК України, зокрема: відсутністю без будь якого сумніву вини обвинуваченого в інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів, враховуючи стан його здоров'я - обвинувачений страждає захворюванням серця, потребує у проведенні оперативного втручання та кваліфікованої медичної допомоги,раніше не судимий, являється учасником бойових дій, війни в Афганістані, пенсіонером МВД, має постійне місце проживання, за яким характеризується з позитивної сторони, має на утриманні неповнолітню дитину та дружину, яка також потребує у проведенні операції за станом свого здоров'я, а також те, що обвинувачений відмовився від неодноразового обміну на військовослужбовців, що перебувають в полоні бойовиків, оскільки не розділяє ідеї сепаратизму, просив суд скасувати у відношенні ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Прокурор Дьомушкіна І.В. вважала клопотання сторони захисту таким, що не підлягає задоволенню, при цьому

звернулася до суду з письмовим клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2, в обґрунтування клопотання зазначила, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких та тяжких злочинів, підстави, за яких було обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не змінились, а ризики не зменшились, оскільки діяльність терористичної організації „Луганська народна республіка" у сприянні незаконної діяльності якої обвинувачується ОСОБА_2, на даний час не припинена, а обвинувачений має зв'язки на непідконтрольній Україні території, члени терористичної організації з якими контактував обвинувачений знаходяться на волі, що створює для обвинуваченого мотив і реальну можливість перебуваючи на волі переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому він обвинувачується. Враховуючи що строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 31.03.2016 року, судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_2. не розпочатий, під час якого є необхідність дослідити значну кількість доказів, зокрема допитати свідків, дослідити письмові матеріали провадження, просила суд продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 діб.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання свого захисника та просив суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний відносно обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

При цьому суд враховує правову позицію ЄСПЛ викладену у п. 74 рішення від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України» відповідно до якої «відсутність чітко сформульованих положень, які б визначали, чи можливо належним чином продовжити (якщо так, то за яких умов) застосування на стадії судового слідства запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного на визначений період на стадії досудового слідства», «не відповідає критерію «передбачуваності закону» для цілей пункту 1 статті 5 Конвенції».

Згідно пункту 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; … 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому він обвинувачується..

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч.1 ст.263 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких та тяжких злочинів та за які, згідно санкції статей, передбачене покарання у виді позбавлення волі від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої та від трьох до семи років відповідно.

Ухвалою слідчого судді від 02.10.2015 року під час досудового розслідування у відношенні ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який спливає 31.03.2016 року.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_2 суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема що обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому він обвинувачується, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні умисного тяжкого та особливо тяжкого злочину проти громадської безпеки в яких він обвинувачується, що може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, крім того, діяльність терористичної організації „Луганська народна республіка" у сприянні незаконній діяльності якої обвинувачується ОСОБА_2, на даний час не припинена. При цьому, суд, враховуючи правову позицію ЄСПЛ викладену в рішенні у справі "Харченко проти

України" від 10.02.2011 року та суспільну небезпеку, інкримінованого органом досудового розслідування злочину, яка полягає у порушенні безпечних умов життєдіяльності - загальну (спільну) безпеку, безпеку життя, здоров'я, власності широкого та невизначеного кола осіб та безпеку інших цінностей суспільства, вважає, що у даному кримінальному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес (захист інтересів держави) який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому продовження обвинуваченому строків тримання під вартою є виправданим.

Підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились.

Суд не відхиляє доводів сторони захисту, викладених на користь обвинуваченого, зокрема враховує вік та стан здоров'я обвинуваченого, наявність у нього міцних соціальних зв'язків, але вважає що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та запобіганню процесуальних ризиків, а тому підстав для скасування запобіжного заходу суд не вбачає.

Крім того суд зазначає, що питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад злочину і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений суд вирішує при ухваленні вироку, відповідно до ст. 368 КПК України, а тому посилання захисника на те, що в діях його підзахисного відсутній склад інкримінованого ОСОБА_2 кримінального правопорушення як на підставу для скасування запобіжного заходу на даній стадії судового провадження суд до уваги не приймає.

Враховуюче вищевикладене, з метою забезпечення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також відсутність підстав для скасування запобіжного заходу, суд вважає можливим клопотання прокурора задовольнити та продовжити раніше обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України. В задоволенні клопотання захисника про скасування запобіжного заходу - відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 31, 177, 178, 197, 314-317, 372 КПК України, коллегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22015130000000401 від 05.08.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_2, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч.1 ст.263 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду на 07 квітня 2016 року на 10 годину 00 хвилин.

Розгляд кримінального провадження проводити судом коллегіально.

Про час та місце проведення судового розгляду повідомити прокурора, обвинуваченого та захисників.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч.1 ст.263 КК України на 60 днів, тобто по 27 травня 2016 року включно.

Дана ухвала в частині продовження запобіжного заходу діє до 27 травня 2016 року включно.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який був обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя: М.М. Старікова

Судді А.Г. Березін

О.В. Горбатенко