Вирок № 56801572, 30.03.2016, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/5475/15-к

Провадження № 1-кп/676/33/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 року м. Кам'янець-Подільський

Камянець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Кузняк-Годлевської Е.В.,

з участю секретарів судового засідання Явдошко Н.М., Костецької І.В.,

прокурора Рибіцького О.І.,

потерпілої ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене 18 липня 2015 року до ЄРДР за № 12015240070001513, за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, громадянина України, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, ІНФОРМАЦІЯ_3, машиніста автомобільного крана БК ОСОБА_3 будова, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

18 липня 2015 року близько 9 год. 30 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки Peugeot 405, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, рухаючись в напрямку з півночі на південь по просп. Грушевського за перехрестям з вул. Годованця в м. Кам'янці-Подільському Хмельницької області, порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно з яким у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_1, яка переходила проїзну частину просп. Грушевського справа наліво відносно напрямку руху автомобіля в невстановленому місці. Внаслідок наїзду потерпіла ОСОБА_1 отримала тілесне ушкодження середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоровя більше 21 доби, у вигляді закритого перелому проксимального відділу правої стегнової кістки.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого діяння визнав повністю та пояснив, що близько 9 год. 30 хв. у день події рухався своїм автомобілем у напрямку мосту Лань, що біжить. Приблизно за 20 метрів помітив потерпілу, яка навпроти ПТУ № 14 вийшла на проїзну частину поза пішохідним переходом, перетинаючи автомобільний шлях справа наліво. Подав звуковий сигнал та застосував екстрене гальмування, однак потерпіла лише пришвидшила свій рух, намагаючись перебігти дорогу. Внаслідок цього вдарив потерпілу правим переднім краєм автомобіля. Після ДТП вжив заходів по виклику швидкої допомоги, допоміг потерпілій переміститися з проїзної частини, надалі відвідував у лікарні, оформив кредит на 15000 грн., які передав під розписку доньці потерпілої для придбання імплантів для проведення операції на стегні ОСОБА_1 Вказані кошти вона, як вони попередньо й домовлялися, йому повернула, оскільки шкода підлягає стягненню не з нього, а із страхової компанії. Висловив щире каяття, наголосивши на порушенні потерпілою як пішоходом правил дорожнього руху, що й слугувало причиною події. Цивільний позов прокурора в інтересах закладу охорони здоровя не визнав, вважаючи належним відповідачем страхову компанію. Просив не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки в такому випадку втратить роботу.

Крім особистого визнання ОСОБА_2 своєї вини, його винуватість у вчиненні інкримінованого діяння обєктивно підтверджена сукупністю досліджених судом доказів.

Так, з показань потерпілої ОСОБА_1, яка була допитана в режимі відеоконференції з Голосіївським районним судом м. Києва, встановлено, що у день події навпроти ПТУ № 14 приблизно на середині проїзної частини її збив легковий автомобіль. Зазначила, що не чула, як водій їй сигналив. Крім цього, не памятає, щоб ОСОБА_2 її відвідував у лікарні. Потерпіла повідомила, що на початку досудового розслідування відмовилася від предявлення претензій до обвинуваченого, оскільки їй було його шкода, однак в подальшому він не відшкодував витрати, понесені на її лікування її донькою, тому оцінює завдану їй шкоду приблизно у 40000 грн.

Водночас, не зважаючи на письмові судові повідомлення від 30 вересня, 13 жовтня, 23 жовтня, 4 листопада 2015 року (т. 1 м.к.п., а.а. 58, 61, 65, 69), в яких суд розяснив потерпілій ОСОБА_1 право на заявлення цивільного позову про стягнення майнової та моральної шкоди, завданих злочином, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства (включаючи долучення оригіналів документів, що підтверджують розмір майнової шкоди), потерпіла цим правом як до початку судового розгляду, так і надалі не скористалася, направивши на адресу суду лише свої письмові пояснення, копії чеків та лікарської документації, що суд в силу вимог ч. 4 ст. 128 КПК України позбавлений можливості вважати цивільним позовом, однак це не позбавляє потерпілу права на звернення з належним чином оформленою позовною заявою про стягнення шкоди, завданої вчиненням щодо неї злочину, в порядку цивільного судочинства. При призначенні покарання просила обвинуваченого не позбавляти волі.

Показання потерпілої ОСОБА_1 в частині невідшкодування витрат на лікування суперечать показанням її доньки свідка ОСОБА_4, яка суду повідомила, що понесені нею первинні витрати на проведення операції її травмованій матері в сумі 15000 грн. дав в борг ОСОБА_2 шляхом оформлення кредитного договору, оскільки він пояснив, що відшкодування має провести страхова компанія, а не особисто він. На виконання домовленості з ним після отримання страхової виплати вказані кошти вона йому повернула. В подальшому на лікування та реабілітацію ОСОБА_1 вона витратила близько 40000 грн., однак з цього приводу до страхової компанії ні вона, ні потерпіла ОСОБА_1 не зверталися.

Як повідомив суду свідок ОСОБА_5, у день події він рухався проїзною частиною позаду автомобілів Peugeot та ВАЗ-2106, коли почув звук гальм та побачив, як над Peugeot підлетів тапок. Люди на місці події розповідали, що потерпіла визнала, що вона винна у ДТП, оскільки перебігала дорогу в районі зупинки Училище, поспішаючи до маршрутного таксі на зворотній полосі руху.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив, що на момент події він рухався зі швидкістю 40 км/год своїм автомобілем «ВАЗ-2106» у правій полосі на відстані 7-8 м позаду автомобіля ОСОБА_2 Peugeot, який рухався у лівій полосі. Свідок вказав, що потерпілу він побачив за 10 м, вона швидко вийшла на проїзну частину поза пішохідним переходом, до середини дороги йшла швидко, спостерігаючи за маршрутним таксі, що перебувало на смузі зворотного руху, а коли таксі почало рух, потерпіла побігла. Обвинувачений посигналив та застосував екстрене гальмування, однак не встиг повністю зупинитися, внаслідок чого потерпіла від удару об праву частину капоту отримала травму. Свідок ОСОБА_6 підтвердив, що потерпіла на місці події визнала себе винуватою у ДТП, а ОСОБА_2 вживав всіх заходів, необхідних для виклику швидкої допомоги та надання допомоги потерпілій на місці події.

Як вбачається з даних протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 18 липня 2015 року та план-схеми до нього з таблицею ілюстрацій (т. 2 м.к.п., а. 7-18), зафіксовано, що автомобіль НОМЕР_3, розташований зліва на смузі одностороннього руху по просп. Грушевського в напрямку вул. І.Франка в м. Кам'янці-Подільському Хмельницької області; відстань правих передніх та лівих коліс до правого бордюра 6,1 м; лівий слід гальмування довжиною 17,28 м розпочинається на відстані 8 м від правого бордюра та 22,5 м до проїзної частини вул. Годованця; правий слід гальмування довжиною 16,86 м розпочинається на відстані 6,47 м від правого бордюра та 23 м до проїзної частини вул. Годованця; на кришці капота справа на відстані 20 см від правого краю наявна вмятина розмірами 30 х 20 см. Ці пошкодження автомобіля НОМЕР_3, крім цього, підтверджені даними протоколу огляду транспортного засобу від 4 серпня 2015 року (т. 2 м.к.п., а. 55-57).

Даними травмкарти, виданої Кам'янець-Подільською міською лікарнею № 1 на імя ОСОБА_1 (т. 2 м.к.п., а. 6), підтверджено її надходження на госпіталізацію о 10 год. 30 хв. 18 липня 2015 року з приводу закритого перелому проксимального кінця правої стегнової кістки.

З даних висновку судово-медичної експертизи № 491 від 3 серпня 2015 року (т. 2 м.к.п., а. 34-35) встановлено, що у потерпілої ОСОБА_1 було виявлено тілесне ушкодження середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоровя більше 21 доби, у вигляді закритого перелому проксимального відділу правої стегнової кістки, яке могло утворитися внаслідок удару переднім краєм капота та бампера легкового автомобіля в ліві відділи тіла з подальшим падінням правими відділами тіла на асфальтне покриття дороги, можливо, за умов і в термін, вказаних у обставинах справи 18 липня 2015 року.

Даними висновку судової автотехнічної експертизи № 44/287А від 4 серпня 2015 року (т. 2 м.к.п., а. 52-54) підтверджено, що швидкість автомобіля ОСОБА_2 марки Peugeot 405, ВХ 5993 ВМ, в загальмованому стані при заданих дорожніх умовах становила 51,5-54,1 км/год; в цій дорожній обстановці водій автомобіля НОМЕР_3, ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_1 шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування із зупинкою автомобіля по лінії руху пішохода з моменту виникнення небезпеки для його руху.

Таким чином, оцінивши належні, допустимі та достовірні докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозвязку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, суд дійшов наступних висновків.

Діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, мало місце, дії обвинуваченого містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, і становлять собою порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження. Вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні вказаного діяння повністю доведена в судовому засіданні і він підлягає покаранню за його вчинення.

На виконання вимог ст. 65 КК України при призначенні покаранняобвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що є злочином невеликої тяжкості, особу винуватого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, надання допомоги потерпілій особі безпосередньо після вчинення злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину щодо особи похилого віку.

ОСОБА_2 раніше не судимий, за місцем проживання ККП «Господар» компрометуючими даними щодо нього не володіє, на обліках лікарів нарколога та психіатра не перебуває, працює машиністом автомобільного крана БК ОСОБА_3 будова, має на утриманні малолітню дитину.

Враховуючи викладене вище, наслідки вчиненого необережного злочину, що виразилися у заподіянні тілесного ушкодження особі похилого віку, на те, що часткове відшкодування завданої шкоди відбулося лише шляхом виплати страхового відшкодування (оскільки ОСОБА_2 позичив на операцію потерпілої її доньці кошти під умовою їх повернення йому після отримання ОСОБА_1 страхової виплати за договором обовязкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу ОСОБА_2М.), а також з огляду на відсутність у суду відомостей про розмір його доходів та загальний майновий стан, перебування на його утриманні малолітньої дитини, суд не вбачає за можливе призначити йому основне покарання у виді штрафу, виправних робіт, арешту або ж додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами (враховуючи те, що арешт чи позбавлення права керувати транспортними засобами завадять обвинуваченому продовжити працювати за місцем роботи і тим самим поставлять його та його сім'ю у скрутне матеріальне становище) суд дійшов висновку, що ОСОБА_2, який є людиною молодого віку, раніше не судимий, компрометуючі дані щодо нього за місцем проживання відсутні, слід призначити покарання у виді обмеження волі на мінімальний строк в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України без позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки саме таке покарання вбачається необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Однак з огляду на особу обвинуваченого, який є людиною молодого віку, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні малолітню дитину, а також враховуючи ту обставину, що попри відсутність відомостей про притягнення потерпілої ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху по подіях, що є предметом дослідження в рамках цього кримінального провадження, у суду з огляду на показання свідків та обвинуваченого є підстави вважати, що дії потерпілої перебувають у причинному звязку з подальшим порушенням правил дорожнього руху обвинуваченим та подією ДТП, також враховуючи думку потерпілої, яка не наполягала на суворому покаранні, на підставі ч. 1 ст. 75 КК України суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без його тримання в умовах здійснення нагляду з обовязковим залученням до праці, тому вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ч. 1 ст. 75 КК України з покладенням обовязків, визначених ст. 76 КК України.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Кам'янець-Подільської міської ради в особі Кам'янець-Подільської міської лікарні № 1 про стягнення з ОСОБА_2 витрат на лікування потерпілої ОСОБА_1 в сумі 5768,9 грн. (т. 1 м.к.п., а. 75-77) підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних мотивів.

Вартість перебування на лікуванні потерпілої ОСОБА_1, враховуючи лабораторні дослідження, у розмірі 5768,9 грн. підтверджена даними довідки Кам'янець-Подільської міської лікарні № 1 від 12 листопада 2015 року за № 01-18/1762 (т. 1 м.к.п., а. 78).

Посилання захисту на те, що вказану суму витрат слід стягнути із страховика, договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу з яким діяв на момент настання страхового випадку за участю автомобіля ОСОБА_2, є необґрунтованими, як слушно зауважив представник страховика ПАТ Страхова компанія УНІКА у своїх письмових запереченнях (т. 1 м.к.п., а. 150-152), будучи залученим співвідповідачем за клопотанням захисту.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Згідно зі статтею 999 ЦК України законом може бути встановлений обовязок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоровя, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обовязкове страхування). До відносин, що випливають з обовязкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обовязкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до п. 22.1 ст. 22 якого у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоровю, майну третьої особи.

Як зазначено у ст. 3 вказаного вище Закону України метою здійснення обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоровю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Обєктом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, повязані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоровю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 цього Закону).

Таким чином, сторонами договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам (потерпілим) унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу, а отже, витрати лікувального закладу на лікування потерпілого від злочину не можуть бути відшкодовані за договором обовязкового страхування страховою компанією.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, висловленою судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України у справі № 6-1343цс15 (постанова від 24 лютого 2016 року).

Тому сума витрат на лікування потерпілої підлягає стягненню саме з обвинуваченого, а не із страховика-співвідповідача.

Питання процесуальних витрат слід вирішити в порядку ч. 2 ст. 124 КПК України, доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України,

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ч. 1 ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік, поклавши на нього визначені ст. 76 КК України обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Запобіжний захід не обирався.

Задоволити цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Кам'янець-Подільської міської ради в особі Кам'янець-Подільської міської лікарні № 1 про стягнення з ОСОБА_2 витрат на лікування потерпілої ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь місцевого бюджету Кам'янець-Подільської міської ради (р/р 31413544700003 в ГУДКСУ в Хмельницькій області, МФО 815013, код ЗКПО 37971377, одержувач платежу Кам'янець-Подільське УК м. Кам'янця-Подільського) 5768,9 (пять тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 90 коп. витрат Кам'янець-Подільської міської лікарні № 1 на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_1.

Відмовити у задоволенні позовних вимог до співвідповідача ПАТ Страхова компанія УНІКА.

Речовий доказ автомобіль НОМЕР_4, що переданий на зберігання ОСОБА_2 (т. 2 м.к.п., а. 60), йому залишити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 589 (пятсот вісімдесят девять) грн. 25 коп. процесуальних витрат на залучення експерта (т. 2 м.к.п., а. 51).

Вирок набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги до апеляційного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право на отримання копії вироку в суді.

Суддя Е.В. Кузняк-Годлевська