Рішення № 56800633, 04.02.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 463/2932/13 Головуючий у 1 інстанції: Нор Н.В.

Провадження № 22-ц/783/122/16 Доповідач в 2-й інстанції: Богонюк М. Я.

Категорія: 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого судді: Богонюка М.Я.

Суддів: Ванівського О.М., Шеремети Н.О.

При секретарі: Жукровській Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 15 травня 2015 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Фактоинг Україна» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Фактоинг Україна» заборгованість по кредитному договору № ML-600/109/2008 від 18.07.2008 року та договору поруки № SR-600/109/2008/2 від 18.07.2008 року в розмірі 215146,49 дол. США, що в еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ станом на 06.06.2012 року становить 1719558,32грн. і пеню в розмірі 216952,95 грн. та 3219 грн. судових витрат. В решті позовні вимоги залишено без задоволення за безпідставністю. Зустрічний позов ОСОБА_5, ОСОБА_2 до ТзОВ "ОТП Факторинг Україна", треті особи - ОСОБА_4 про визнання договорів поруки такими, що припинились задоволено частково. Визнано договір поруки № SR-600/109/2008 укладений 18.07.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_5 припиненим. Вирішено питання судових витрат. В решті вимоги зустрічного позову залишено без задоволення за безпідставністю.

Зазначене рішення оскаржили представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та ТзОВ "ОТП Факторинг Україна"

В своїй апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить рішення в частині задоволення первісного позову скасувати повністю та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, а рішення в частині задоволення зустрічного позову скасувати та зустрічну позовну заяву в цій частині позовних вимог залишити без розгляду. Вважає рішення таким, що постановлене з грубим порушенням норм матеріального права. Зазначає, що позивач звернувся із позовом до поручителя ОСОБА_2 08 серпня 2012 року, відповідно шестимісячний строк для пред'явлення вимог до поручителя припинився щодо сплати заборгованості по прострочених платежах по тілу кредиту за період з моменту виникнення заборгованості до 08.02.2012 року, по прострочених платежах по процентах за користування кредитом за період з 12.01.2010 року до 08.02.2012 року включно. Крім цього, зазначає, що судом не встановлено конкретної дати виникнення простроченої заборгованості відповідачів перед позивачем за кредитним договором, а також не визначено окремо розміру простроченої та поточної заборгованості відповідача перед банком по тілу кредиту, процентах. Також зазначає, що ОСОБА_2 про факт подачі від його імені зустрічного позову стало відомо лише з моменту отримання ним рекомендованого листа з оскаржуваним рішенням суду. При апеляційному розгляді справи представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала заяву про закриття провадження за відмовою її довірителя від зустрічного позову.

В своїй апеляційній скарзі ТзОВ «ОТП Факторинг» просять змінити рішення в частині задоволення первісного позову та стягнення солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Фактоинг Україна» заборгованість по кредитному договору № ML-600/109/2008 від 18.07.2008 року та договору поруки № SR-600/109/2008/2 від 18.07.2008 року в розмірі 215146,49 дол. США, що в еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ станом на 15.05.2015 року становить 4425412,70 грн. і пеню в розмірі 216952,95 грн. та 3219 грн. судових витрат. Вважають рішення передчасним, протиправним та таким, що підлягає скасуванню через неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін на підтримання та заперечення скарг, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що такі підлягають частковому задоволенню.

Частиною 1 ст. 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 18 липня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір у відповідності до умов якого банк надав ОСОБА_4 кредит в розмірі 194 545, 05 доларів США під 5,49 % річних терміном до 18 липня 2023 року.

В забезпечення вищевказаного кредитного договору між банком та ОСОБА_5, ОСОБА_2 18 липня 2008 року були укладені договори поруки.

У відповідності до п. 1, 5 частини 2 кредитного договору, ОСОБА_4 зобов'язувався погашати кредит згідно встановленого графіку, черговими платежами.

П. 4.1.1 частини 2 договору, за порушення графіку повернення коштів передбачена пеня в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочки.

Згідно п. 1.9 кредитного договору банк має право вимагати дострокове повернення кредиту та сплати відсотків у випадку невиконання, чи неналежного виконання позичальником умов договору.

ЗАТ "ОТП Банк" свої зобов'язання за кредитним договором виконано в повному обсязі. Натомість, ОСОБА_4 неналежним чином виконував свої грошові зобов'язання, та станом на квітень 2011 року допустив заборгованість по погашенню кредиту. В зв'язку з чим банком 13.04.2011 року боржнику та поручителям було направлено вимогу про дострокове виконання грошового зобов'язання за кредитним договором. Однак така виконана не була.

В серпні 2012 року ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" як правонаступник банку звернувся в суд з позовом до боржника ОСОБА_4 та поручителів ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 18 липня 2008 року в сумі еквівалентній 215 146, 49 доларів США із всіх відповідачів солідарно.

ОСОБА_5, ОСОБА_2 подали зустрічний позов про визнання припиненими договорів поруки від 18 липня 2008 року.

Частково задовільняючи первісний та зустрічний позови суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 належним чином не виконав умов кредитного договору і банк скористався своїм правом передбаченим і умовами договору та закону звернувся в суд з позовом про дострокове погашення кредиту. При цьому суд вважав, що договір поруки, який укладений між банком та ОСОБА_2 не припинився, а відтак заборгованість по кредитному договору підлягає стягненню з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 солідарно.

Досліджуючи договір поруки укладений між банком та ОСОБА_5 судом встановлено (згідно висновку почеркознавчої експертизи від 08.04.2015 року), що остання не підписувала додаткового договору від 23 березня 2009 року до договору поруки від 18 липня 2008 року. Даним договором збільшено обсяг відповідальності за кредитним договором, а тому у відповідності до ст. 559 ЦК України, такий слід вважати припиненим.

Позивач в частині задоволення зустрічного позову рішення суду не оскаржував.

Однак з такими висновками суду в повній мірі погодитись не можна.

Як зазначалося вище умовами кредитного договору передбачено, що кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, нарахувати відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у разі невиконання позичальником умов цього договору за умови попереднього повідомлення позичальника.

Дане право кредитора зафіксоване і в ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

У відповідності до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого договором поруки.

У разі якщо такий строк не встановлено порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред"явить вимоги до поручителя.

У зв'язку з порушенням боржником виконання зобов'язань за кредитним договором від 18.07.2008 року, банк використав своє право передбачене умовами кредитного договору та ч. 2 ст. 1050 ЦК України в квітні 2010 року надіславши письмову вимогу боржнику та поручителям (даний факт сторонами не заперечується), чим змінив строк виконання основного зобов'язання і був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців починаючи з цього часу.

В суд же з позовом до поручителя ОСОБА_2 кредитор звернувся лише в серпні 2012 року з пропуском шестимісячного строку передбаченого ч. 4 ст. 559 ЦК України.

А тому у суду першої інстанції не було правових підстав для солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя ОСОБА_2 порука якого припинилася. Тому рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

ОСОБА_2 в особі свого представника подав заяву про відмову від зустрічного позову та закриття провадження в цій частині і така підлягає до задоволення з скасуванням в цій частині рішення суду першої інстанції.

Що ж стосується рішення суду в частині задоволення позову і стягнення заборгованості з ОСОБА_4 за кредитним договором від 18 липня 2008 року, то рішення суду в цій частині є законним і обґрунтованим. Однак колегія суддів вважає, що зайвим є стягнення в гривневому еквіваленті при тому, що кредит відповідачу надавався в доларах США. А відтак з резолютивної частини рішення суду слід виключити визнання в гривневому еквіваленті.

В решті рішення залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Керуючись ст. 303, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п. п.1, 4 , 314 ч. 2, 316 ЦПК України колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" - задовольнити частково.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 15 травня 2015 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 в користь ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором від 18 липня 2008 року та договору поруки від 18 липня 2008 року скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В частині зустрічного позову, рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 до ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" про визнання договору припиненим - скасувати та провадження у справі закрити.

В частині стягнення з ОСОБА_4 в користь ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" - рішення змінити, виключивши покликання на еквівалент в національній валюті України, залишивши без зміни в стягненні щодо іноземної валюти в сумі 215 146,49 доларів США.

В решті рішення залишити без змін, апеляційні скарги - без задоволення.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий:

Судді: