Рішення № 56796349, 29.03.2016, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/479/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2016 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Шавиріної Л.П.,

за участю секретаря - Снігирьової О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ПАТ «Дельта Банк», в інтересах якого на підставі довіреності діє ОСОБА_1, до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

29 лютого 2016 року до суду надійшла позовна заява ПАТ «Дельта Банк», в інтересах якого на підставі довіреності діє ОСОБА_1, про стягнення з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 30286,30 гривень заборгованості за кредитним договором та судових витрат в розмірі 1378,00 гривень. Позивач свої вимоги обґрунтовує наступними обставинами.

Між ПАТ «Астра Банк» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 300404021882018 від 24 грудня 2010 року, згідно з яким ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 50400,00 гривень зі сплатою 0,001% річних за весь час фактичного користування кредитом та кінцевим терміном повернення - 24 грудня 2015 року.

24 грудня 2010 року між банком та відповідачем ОСОБА_3 для забезпечення виконання зобовязань позичальника перед банком було укладено договір поруки № 300404021882018/П.

ПАТ «Астра Банк» було надано ОСОБА_2 кредит у визначеному розмірі, проте відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами. У звязку із порушенням відповідачем умов договору станом на 11 лютого 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 30286,30 гривень.

На підставі Договору купівлі-продажу прав вимоги № 1539 від 02.12.2013 року ПАТ "Дельта Банк" замінює ПАТ "Астра Банк" як кредитора у зобов"язаннях, внаслідок чого до ПАТ "Дельта Банк" перейшло право вимоги від боржників повного, належного та реального виконання обов"язків за кредитними та забезпечувальними договороами.

Тому позивач наполягає на виникненні у нього права вимагати від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повернення всієї суми, просить суд стягнути з відповідачів вказану заборгованість.

Відповідно до ч.9 ст. 110 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, предявляються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Останнім відомим позивачеві місцем реєстрації проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є Донецька область, м. Донецьк, вул. 40-річчя УкраїниАДРЕСА_1 (Петровський район м. Донецька).

Згідно із ст.1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у звязку з проведенням антитерористичної операції» розпорядженням голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02.09.2014 року була визначена зміна територіальної підсудності судових справ,підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції місцевим загальним судам,зокрема, для справ, підсудних Петровському районному суду м. Донецька, визначена підсудність Краснолиманському міському суду Донецької області.

За таких обставин цивільна справа відносно відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає розгляду Краснолиманським міським судом Донецької області.

Позивача було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду цивільної справи (а.с.57), представник позивача в судове засідання не прибув, але надав до суду заяву щодо розгляду справи без його участі ( а.с. 58,59).

Відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було належним чином в порядку ч. 9 ст. 74 ЦПК України повідомлено про дату, час та місце розгляду цивільної справи (а.с.65-66). Однак відповідачі в судове засідання не прибули, про наявність поважних для цього причин суд не повідомили, заперечень проти вимог позивача не висунули.

З огляду на це, суд вважає за можливе здійснювати заочний розгляд цієї цивільної справи за правилами гл. 8 розділу ІІІ ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, зясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Між ПАТ «Астра Банк» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 300404021882018 від 24 грудня 2010 року, згідно з яким ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 50400,00 гривень зі сплатою 0,001% річних за весь час фактичного користування кредитом, кінцевий термін повернення - 24 грудня 2015 року (а.с.9-20).

24 грудня 2010 року між банком та відповідачем ОСОБА_3 для забезпечення виконання зобовязань позичальника перед банком було укладено договір поруки № 300404021882018/П (а.с. 21-23).

На підставі Договору купівлі-продажу прав вимоги № 1539 від 02.12.2013 року ПАТ "Дельта Банк" замінює ПАТ "Астра Банк" як кредитора у зобов"язаннях, внаслідок чого до ПАТ "Дельта Банк" перейшло право вимоги від боржників повного, належного та реального виконання обов"язків за кредитними та забезпечувальними договороами (а.с. 36-40).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов»язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач свої зобовязання за кредитним договором повністю виконав, надавши позичальникові ОСОБА_2 кредит в розмірі, обумовленому сторонами. Відповідач в порушення умов договору свої зобовязання належним чином не виконав, не забезпечивши своєчасного повернення позивачеві запозичених коштів. Внаслідок цього станом на 11 лютого 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 30286,30 гривень, з яких тіло кредиту 9087,70 гривень, відсотки 0,03 гривень, сума заборгованості за комісіями 2526,99 гривень, пеня 18369,61 гривень, сума за ставкою 3% від простроченого тіла по кредиту 230,43 гривень, сума за ставкою 3% від прострочених доходів по кредиту 71,54 гривень (а.с.32-35).

За змістом ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обовязків є, зокрема, договір. Згідно із ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст.ст. 526,527,530 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вимог договору та вимог закону. За загальним правилом одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускаються (ст. ст. 525,526 ЦК України). В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобовязання припиняється його належним виконанням.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобовязаний повернути позику у строк та у порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов»язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов»язання боржником.

Відповідно до ч.1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідач не надав позивачеві грошових коштів на погашення заборгованості за кредитним договором, зобовязання належним чином не виконав. Отже, у банку виникло право вимагати від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повернення суми кредиту.

Тому позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 9087,70 гривень, заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 0,03 гривень, заборгованості з комісії за користуванням кредитом в розмірі 2526,99 гривень, суми за ставкою 3% від простроченого тіла кредиту в розмірі 230,43 гривень та суми за ставкою 3% від прострочених доходів по кредиту в розмірі 71,54 гривень, а всього 11916,69 гривень суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, на підставі п. 5.2 Кредитного договороу у разі прострочення позичальником строків сплати чергового платежу, а також прострочення строків повернення кредиту, позичальник зобов»язаний сплатити кредитору пеню в розмірі 0,5% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення (пеня сплачується в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на дату сплати).

Але згідно із ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014р. №1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобовязані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно з ч.2 ст. 11 вказаного Закону його дія поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Частиною 5 ст. 11 цього Закону Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону доручено, зокрема, затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р. №1053-р затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, м. Донецьк включено в цей перелік (підпункт 1 п.1).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014р. №1079 р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р. №1053-р, в подальшому розпорядження від 05.11.2014р. №1079-р було предметом оскарження в адміністративному суді та у задоволенні позову було відмовлено.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015р. №1275-р. на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, а також визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053».

Місто Донецк Донецької області входить в Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015р. №1275-р. (підпункт 1 пункту 1).

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що пеня в сумі 18369,61 гривень нараховано станом на 11 лютого 2016 року (а.с.32-35).

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачі зареєстровані у м. Донецьку (а.с.24-27,28-31).

Тому з огляду на викладене позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідачів пені в розмірі 18369,61 гривень не грунтуються на вимогах законодавства і задоволенню не підлягають.

При вирішенні питання про відшкодування судових витрат, понесених позивачем при зверненні до суду по сплаті судового збору в сумі 1378,00 гривень (а.с.2), суд враховує вимоги п. 35 постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування судами законодавства про судові витрати» відповідно до якого вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 88 ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Також суд враховує роз»яснення, викладені у п.36 вказаної постанови, які передбачають, що вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 88 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).

Тому позовні вимоги позивача і в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 542,24 грн.(1378,0 х39,35%(11916,69:(30286,30:100)х1%).

Також відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 79 ЦПК Уркаїни до витрат, пов"язаних з розглядом судової справи, належать витрати, пов"язані з публікацією в персі оголошення про виклик відповідача. Оплату публікації оголошення в пресі в розмірі 420,00 гривень було здійснено позивачем ПАТ "Дельта Банк", що підтверджується платіжним дорученням № 6052483 від 09.03.2016 року (а.с.64).

Але за вказаних вище обставин з врахуванням часткового задоволення позову суд приходить до висновку і про часткове відшкодування позивачу витрат на оплату публікації оголошення про виклик відповідача - в сумі 165,28 грн.(420х39,35%х1%) .

Керуючись ст. ст. 11, 509, 514, 525-527, 530, 553, 554, 625, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 3,4,8,10,60, 79,88,169,209,213,224,226 ЦПК України, ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014р. №1669-VII , п. 35 постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування судами законодавства про судові витрати», суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, вул. 40-річчя УкраїниАДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, вул. 40-річчя УкраїниАДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (юридична адреса м. Київ, вул. Щорса,36-б, ідентифікаційний номер за Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб підприємців - 34047020, р/р № 32079422901, МФО 321024), заборгованість за кредитним договором в розмірі 11916,69 гривень, з яких тіло кредиту 9087,70 (дев»ять тисяч вісімдесят сім грн. 70 коп.) гривень, відсотки 0,03 (нуль грн. 03 коп.) гривень, сума заборгованості за комісіями 2526,99 (дві тисячі п»ятсот двадцять шість грн.99 коп.) гривень, сума за ставкою 3% від простроченого тіла по кредиту 230,43 (двісті тридцять грн.. 43 коп.) гривень, сума за ставкою 3% від прострочених доходів по кредиту 71,54 (сімдесят одна грн. 54 коп.) гривень.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, вул. 40-річчя УкраїниАДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, вул. 40-річчя УкраїниАДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (юридична адреса м. Київ, вул. Щорса,36-б, ідентифікаційний номер за Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб підприємців - 34047020, р/р № 32079422901, МФО 321024) суму судового збору в розмірі 542,24 (п»ятсот сорок дві грн. 24 коп.) гривень та витрати щодо публікації оголошення в пресі про виклик відповідача в розмірі 165,28 (сто шістдесят п»ять грн. 28 коп.) гривень.

В задоволенні інших вимог Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» відмовити у зв"язку з відсутністю підстав.

Рішення суду набирає законної сили у випадку неподання заяви відповідачем про перегляд щодо нього заочного рішення та неподання позивачем апеляційної скарги.

Відповідач протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення може подати до Краснолиманського міського суду Донецької області заяву про перегляд цього заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем до апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя -