Ухвала суду № 56792932, 15.03.2016, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

__________

У Х В А Л А

Іменем України

15 березня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

судді-доповідача - Баглика С.П.,

суддів - Збитковської Т.І., Піскунова В.М.,

за участі секретаря - Вегери М.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12015180200000356 відносно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Цхакая Грузія, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, не працюючого, одруженого, на утримані має малолітню дитину, з середньою освітою, не судимого, обвинуваченого за ч.3 ст.15 ч.1 ст. 191, ч.1 ст.358 КК України, -

за участі прокурора - Теслюка В.І.,

представника потерпілого - ОСОБА_3,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

за апеляційною скаргою прокурора на вироку Сарненського районного суду Рівненської області від 21 грудня 2015 року відносно ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 21 грудня 2015 року затверджено угоду про примирення від 07.12.2015р., укладену між представником потерпілого директора комунального закладу «Чудельська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №2 І-ІІ ступенів» Рівненської обласної ради ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2

ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за ч.3 ст.15 ч.1 ст. 191 КК України на два роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з обліком, управлінням та розпорядженням майна на 1 рік.

За ч.1 ст.358 КК України на один рік шість місяців обмеження волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді двох років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з обліком, управлінням та розпорядженням майна на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік та покладено обов'язки передбачені п.п.2,3 ч.1 ст. 76 КК України.

Своє рішення суд мотивував тим, що обвинувачений під час досудового слідства повністю визнав свою винуватість в інкримінованих злочинах, сторони узгодили між собою на призначене ОСОБА_2 покарання та повністю розуміють наслідки укладення угоди, а тому угода про примирення відповідає вимогам закону.

За вироком суду, ОСОБА_2 працюючи на посаді комірника Комунального закладу «Чудельська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2 І-ІІ ступенів» Рівненської обласної ради, що в с. Чудель по вул. Соснова, 1 Сарненського району, будучи матеріально-відповідальною особою на підставі договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 06.07.2009 року, 10 квітня 2015 року перебуваючи в складському приміщенні по місцю роботи, вніс неправдиві відомості до облікових документів, створив надлишок яєць курячих в кількості 188 шт. загальною вартістю 278 грн. 24 коп., які були поставленні в школу-інтернат за договором поставки, як продукти харчування для учнів згаданого закладу та намагався їх привласнити, про те не довів злочин до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки вказаний факт був виявлений в ході перевірки членами комісії з представників Сарненської районної ради та Сарненської районної державної адміністрації.

В подальшому, того ж дня, ОСОБА_2 перебуваючи в складському приміщенні по місцю роботи, з метою приховання надлишку яєць, діючи умисно з корисливих мотивів, вніс неправдиві відомості в частині видачі яєць курячих, які в дійсності не видавались в зв'язку з їх відсутністю на складі.

В поданій апеляційній скарзі прокурор вважає вирок незаконним та не обґрунтованим. Доводить, що потерпілою стороною є комунальний заклад, а тому злочином порушуються публічні інтереси, що в свою чергу не дає підстав для укладення угоди про примирення.

Просить вирок скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, про задоволення апеляційних вимог, доводи представника потерпілого та обвинуваченого, які вважають вирок законним та обґрунтованим, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинне бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 475 КПК України вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому КПК України з підстав, передбачених ст. 394 КПК України. Згідно п.3 ч.4 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між потерпілим та обвинуваченим про примирення може бути оскаржений прокурором виключно з підстави затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, у якому згідно з ч. 3 ст.469 КПК України угода не може бути укладена.

У ч. 3 ст.469 КПК України зазначено, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

За змістом указаної норми закону умовами для укладення угоди про примирення є те, що кримінальне правопорушення стосується тільки приватних (особистих або майнових) інтересів конкретної фізичної особи або приватного інтересу юридичної особи, яка не є державним чи комунальним підприємством, установою.

Ця умова випливає з того, що в межах розслідування кримінального провадження справи має бути наявна особа потерпілого (з яким відбудеться примирення), оскільки саме його волевиявлення має істотне значення для притягнення до кримінальної відповідальності винного, проте це неприпустимо, якщо злочином порушуються публічні інтереси.

Виходячи із цього, угода про примирення може бути укладена тільки у випадках, коли злочин завдає шкоди приватним інтересам (інтересам фізичної особи) та/або майновим інтересам юридичної особи, тобто лише щодо діянь, які посягають на приватні інтереси та не зачіпають значною мірою публічних інтересів. У злочинах, де основним безпосереднім об'єктом виступають публічні інтереси (зокрема немайнові), а спричинена конкретним фізичним чи юридичним особам шкода є лише проявом посягання на основний об'єкт, укладення угоди про примирення не допускається.

За змістом п. 1 ч. 7 ст.474 КПК України суд при перевірці угоди на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону, відмовляє в її затвердженні у разі якщо: умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Проте зазначені вимоги закону судом першої інстанції належним чином дотримані не були.

Затверджуючи угоду про примирення судом залишено поза увагою, що вчиненим злочином було спричинено шкоду не тільки приватним інтересам потерпілого, а й суспільним інтересам, підірвано авторитет органів державної влади загалом та об'єднань громадян.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження, а тому вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 412, КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора. - задовольнити.

Вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 21 грудня 2016 року щодо ОСОБА_2 скасувати та призначити новий судовий розгляду в суді першої інстанції.

С У Д Д І :

(підпис) (підпис) (підпис)

С.П. Баглик Т.І. Збитковська В.М. Піскунов

З оригіналом згідно

Суддя С.П. Баглик