Ухвала суду № 56792387, 29.03.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/15254/14-ц Номер провадження 22-ц/786/720/16Головуючий у 1-й інстанції Блажко І.О. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Триголова В.М.,

Суддів: Дорош А.І., Бондаревської С.М.,

при секретарі: Діхтяр Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2

на ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 26 січня 2016 року

за заявою ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 03 грудня 2014 року

та на ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 14 грудня 2015 року

за поданням державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції Яценка Ігоря Олександровича про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України - ОСОБА_2

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2014 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 03 грудня 2014 року вказаний позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Полтавське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за договором на відкриття відновлювальної лінії у формі овердрафту №012-037302/12-00938-вкл-к від 06 грудня 2012 року, укладений між публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2, у розмірі 85 429 (вісімдесят п'ять тисяч чотириста двадцять дев'ять) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок та судовий збір у розмірі 854 (вісімсот п'ятдесят чотири) гривні 30 (тридцять) копійок.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 14 грудня 2015 року подання державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції Дука О.С. задоволено.

Тимчасово обмежено громадянина України - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у праві виїзду за межі України до моменту фактичного виконання рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 03 грудня 2014 року.

Ухвалою Октябрського районного суду від 26 січня 2016 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 03 грудня 2014 року у справі №554/15254/14-ц визнано неподаною та повернуто апелянту.

Повернуто ОСОБА_2 сплачений нею судовий збір.

З вказаними ухвалами не погодилася ОСОБА_2та подала на них окремі апеляційні скарги в яких просить їх скасувати.

Зокрема, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати Октябрського районного суду м. Полтави від 14 грудня 2015 року про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України та відмовити державному виконавцю у задоволенні подання.

У апеляційній скарзі на ухвалу Октябрського районного суду від 26 січня 2016 року про повернення її заяви про перегляд заочного рішення ОСОБА_2 прохає скасувати ухвалу суду першої інстанції та повернути справу до місцевого суду для розгляду заяви по суті. Апелянт вважає, що ухвала місцевого суду є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, приходить до висновку, що скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно до п. 2 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», підставою для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон є ухилення громадянина від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Статтею 90 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачена відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця та порушення вимог цього закону.

За змістом пункту 18 частини третьої статті 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи до виконання зобов'язань за рішенням.

Задовольняючи подання державного виконавця Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, суд першої інстанції, виходив із того, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання зобов'язань покладених на неї виконавчим листом №554/15254/14-ц від 03.12.2014 року

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками місцевого суду, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у Октябрському відділі державної виконавчої служби Полтавського МУЮ знаходиться виконавче провадження №48952760 за виконавчим листом №2/554/4173/2014 від 27.03.2015 року Октябрського районного суду міста Полтави про стягнення з ОСОБА_2 боргу на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в сумі 86 283, 86 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи державним виконавцем не надано суду доказів того, що боржник відмовляється виконувати розпорядження державного виконавця щодо проведення виконавчих дій. Так, у справі відсутні докази того, що ОСОБА_2 була повідомлена про відкриття виконавчого провадження, відомостей про те, що ОСОБА_2 була направлена копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2015 року у справі також немає, як відсутні і відомості того, що вона отримувала копію цієї постанови та була попереджена про наданий добровільний строк для виконання судового рішення.

Крім того, з доданих представником відповідачки копій документів, а саме з копій паспорту та довідки з ЖБК «Вчитель» слідує, що ОСОБА_2 не мешкає в АДРЕСА_1 та знята з реєстрації 25.09.2014 року.

У поданні державного виконавця не наведено, які заходи з примусового виконання судового рішення здійснювались державним виконавцем в ході виконавчого провадження, зокрема, отримання відомостей про наявність у боржника ОСОБА_2 банківських рахунків, рухомого та нерухомого майно, на яке може бути звернуто стягнення з метою повного виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Суд першої інстанції не мотивував та не обґрунтував ухилення ОСОБА_2 від виконання зобов'язань за судовим рішенням, державним виконавцем не доведено ухилення ОСОБА_5 від сплати боргу, а тому подання є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Оскільки судом першої інстанції допущені порушення норм процесуального права, ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 14 грудня 2015 рокуслід скасувати, з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні подання державного виконавця.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 30 листопада 2015 року заяву ОСОБА_6 про перегляд заочного рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 03 грудня 2014 року- залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ст. 229 ЦПК України та надано п'ятиденний строк для усунення недоліків з моменту отримання уопії ухвали. Так, в ухвалі судді зазначено, що в заяві не викладено: обствини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду і докази про це; посиланяя на докази, якими відповідач обгрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; не надано доказів того, що строк на подання заяви про перегляд заочного рішення не пропущено.

Оскаржуваною ухвалою судді від 26 січня 2016 року заяву визнано неподаною та повернуто на підставі ст. 121 ЦПК України, оскільки недоліки заяви про перегляд заочного рішення ОСОБА_2 усунуті не були.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками судді місцевого суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 229 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі. У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: 1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення; 2) ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку; 3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це; 4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; 5) клопотання про перегляд заочного рішення; 6) перелік доданих до заяви матеріалів. Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає. До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю осіб, які беруть участь у справі, та копії всіх доданих до неї матеріалів. До заяви про перегляд заочного рішення, поданої представником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження. До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються правила статті 121 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Як вбачається з матеріалів справи, заявницею ОСОБА_2 у заяві зрозуміло викладено зміст та суть обставин, які вона вважає обгрунтованими для перегляду заочного рішення, зокрема, наявність обставин щодо поважності причин її неявки в судові засідання по причині її перебування за межами країни, а також наявність обгрунтувань проти вимог позивача.

Питання про те, чи мона вважати викладені у заяві ОСОБА_2 обставини такими, що передбачають скасування заочного рішення та аналіз доказів на підтвердження того, чи є ці обставини обгрунтованими, повинно проводитись під час розгляду по сутізаяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення.

Окрім того, відмомстей про отримання ОСОБА_2 копії ухвали від 30.11.2015 року про залишення її заяви без руху та про її обізнаність про її існування, матеріали справи не містять.

За таких обставин, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а ухвала Октябрського районного суду м.Полтави від 26 січня 2016 року - скасуванню з направленням матеріалів заяви до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ч.1 п.п.2,3, 315 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 26 січня 2016 року - скасувати.

Матеріали заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 03 грудня 2014 року повернути до Октябрського районного суду м.Полтави для вирішення питання про прийняття заяви про перегляд заочного рішення.

Ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 14 грудня 2015 року- скасувати.

У задоволенні подання державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції Яценка Ігоря Олександровича про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України - ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючи суддя: (підпис) В.М. Триголов

Судді: (підписи) А.І. Дорош

С.М. Бондаревська

ВІРНО: