Вирок № 56790618, 29.03.2016, Кагарлицький районний суд Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/388/16-к

провадження № 1-кп/368/30/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.03.2016 рокум.Кагарлик Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого-судді Шевченко І.І.

при секретарі Гребеневич А.І.

з участю прокурора Вдовенко Л.М.

потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

обвинуваченого та цивільного відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015110000000318 від 24.10.2015 року стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Переселення Кагарлицького району Київської області, українця, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1, освіта вища, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_21, близько 00 години 20 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р. та введених в дію з 01.01.2002 р., згідно з яким «водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин», керуючи власним, технічно справним автомобілем «NISSAN PRIMASTAR», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Комунарській в селі Переселення Кагарлицького району Київської області, в напрямку до автодороги «Київ - Знам'янка», не діяв таким чином, щоб не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків, чим порушив вимоги пункту 1.5 Правил дорожнього руху, згідно з яким «дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків», проявив неуважність, чим порушив вимоги пункту 2.3 б) Правил дорожнього руху, згідно з яким «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», проїжджаючи відрізок дороги із заокругленням вліво, не обрав безпечну швидкість руху, чим порушив вимоги пункту 12.1 Правил дорожнього руху, згідно з яким «під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», перетнув вузьку суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки, що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив вимоги підпункту 1.1 розділу 34.1 Правил дорожнього руху, згідно з яким «лінію 1.1 горизонтальної дорожньої розмітки перетинати забороняється», виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення керованого ним автомобіля з автомобілем «ВАЗ-11183», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який рухався у зустрічному напрямку.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «ВАЗ-11183» ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці події, а його пасажир ОСОБА_2 отримала тяжкі тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 123 від 01.02.2016 р. встановлено, що смерть ОСОБА_4 настала в результаті закритої травми грудної клітки і живота з численними розривами внутрішніх органів, яка призвела до розвитку гострої крововтрати, на що вказують: численні двосторонні переломи ребер, переломи грудини, розрив правого шлуночку серця, крововилив у порожнину осердя, розрив грудного відділу аорти, дуже різко виражений крововилив у тканини заднього межистіння, великого об'єму крововиливи в обидві плевральні порожнини, численні розриви печінки і селезінки, крововилив у черевну порожнину, значно знижене кровонаповнення і щільність серцевого м'язу, вогнищеві крововиливи під внутрішню оболонку серця в ділянці його лівого шлуночку, різко виражене малокрів'я тканин більшості внутрішніх органів, набряк речовини головного мозку, незначна кількість рідкої крові у кровоносному руслі.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 8/Е від 27.01.2016 р. встановлено, що згідно наданої медичної документації та заключення консультанта рентгенолога КОБСМЕ у ОСОБА_2 мали місце пошкодження у вигляді: ЗЧМТ, струсу головного мозку, відкритого перелому діафізу правої великогомілкової кістки зі зміщенням, перелому 6-го ребра справа, а також множинних саден обличчя та тіла. Описані пошкодження утворились від дії тупих (того) предметів (-ту), по давності можуть відповідати терміну та обставинам вказаних у постанові та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент отримання (відкритий перелом діафізу правої великогомілкової кістки).

Порушення водієм ОСОБА_3 вимог пунктів 1.5, 2.3 б), 2.9 а), 12.1 та підпункту 1.1 розділу 34.1 Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_4 та отриманням тяжких тілесних ушкоджень потерпілою ОСОБА_2

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, визнав повністю та суду пояснив, що ввечері після будівництва він випив трохи горілки. Приблизно о 24 год. ІНФОРМАЦІЯ_21 він сів за кермо автомобіля марки «NISSAN PRIMASTAR», реєстраційний номер НОМЕР_1, спочатку поїхав до магазин в с. Переселення Кагарлицького району. Проте, він був закритий, тоді він вирішив та поїхав до магазину на АЗС, що знаходиться в м. Кагарлику. Придбавши цигарки, він повертався назад до дому у с. Переселення Кагарлицького району. Зразу за стелою на початку села дорога йде вниз і має заокруглення ліворуч по ходу його руху. Швидкість його автомобіля була приблизно 60 км/год. Він не розрахував розміру дороги і допустив наїзд правими колесами на обочину. Після цього автомобіль стало крутити. Потім він відчув, що автомобіль з чимось зіткнувся. Більше нічого не пам'ятає. Коли прийшов до себе, то він виліз через двері зі сторони водія і побачив, що автомобіль лежить в кюветі та зіткнувся з іншим автомобілем. Біля іншого автомобіля були люди, які і надавали потерпілим допомогу. Вину визнає, просить вибачення у потерпілих та кається. Позовні вимоги прокуратури Київської області в інтересах Кагарлицької центральної районної лікарні та в інтересах Комунального закладу Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» і позовні вимоги ОСОБА_1 визнає в повному обсязі. Матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_2 та ОСОБА_1 він відшкодував на загальну суму 150 000 грн. Моральну шкоду потерпілій ОСОБА_1 він також відшкодує. Обіцяє допомагати. Окрім того, просить суд його суворо не карати та дати йому можливість виправитись без його ізоляції від суспільства.

Окрім визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3, його винність у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

●показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка пояснила, що вона відпочивала у барі «Гетьманський стан», що в с. Переселення. Близько опівночі вона вирішила повертатися до дому, тому викликала таксі. Дочекавшись таксі, вона сіла, і вони рушили у напрямку м. Кагарлик. Коли вона їхала в таксі, то сиділа на передньому пасажирському сидінні. На дворі було темно. Коли вони проїжджали ставок, то почали наближатися до заокруглення дороги вправо по їхньому напрямку дороги. І в час, коли вони наближалися до заокруглення, їм назустріч виїхав автомобіль. Усе було настільки швидко, що вона не встигла зреагувати. Що було там далі не пам'ятає. Пам'ятає, як опинилася у районній лікарні. Потім продовжувала лікуватися у обласній лікарні. Обвинувачений ОСОБА_3 надавав їй матеріальну допомогу на лікування. На даний час він відшкодував всю завдану їй шкоду. Щодо міри покарання до обвинуваченого ОСОБА_3, то просить суд його суворо не карати та призначити йому умовний термін. Претензій до обвинуваченого не має;

● показаннями потерпілої ОСОБА_1, яка пояснила, що про події ДПТ вона нічого не знає. У їхній власності знаходився автомобіль марки ВАЗ -21118. Інколи її чоловік підробляв приватним таксистом. 23 жовтня 2015 року її чоловік виїхав на роботу близько 19 год. 00 хв. Вона йому не телефонувала. Близько на пів першу годину ночі їй зателефонували та повідомили про те, що сталося ДТП і її чоловік загинув. Цивільний позов до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди підтримує повністю та просить суд його задовольнити, оскільки вона втратила найдорожчу для неї людину, втратила спокій. Вона має на утриманні двом неповнолітніх дітей, яких необхідно вивчити та дати освіту. Щодо покарання обвинуваченому ОСОБА_3, то вона вважає, що до нього необхідно застосувати іспитовий строк, так як із ним була домовленість, що він допоможе довчити їй дитину. Якщо йому дадуть реальне відбуття покарання, то обвинувачений ніяк не зможе їй допомагати.

Окрім того, вина обвинуваченого ОСОБА_3 також підтверджується допитаними в судовому засіданні свідком обвинувачення, а саме:

●показаннями свідка ОСОБА_5, який пояснив, що 23.10.2015 р. у вечері він вирішив піти відпочити та пограти у теніс у місцевому клубі у с. Переселення. Коли награвся, то вирішив повертатися додому. В нього закінчилися цигарки і він пішов до магазину, але він був закритий. В цей час до магазину під'їхав обвинувачений, якому теж треба було щось у магазині. Вони вирішили поїхати купити цигарки до АЗС, що в м. Кагарлику. Приїхавши на АЗС, вони придбали цигарки і відразу почали їхати назад у бік с. Переселення. Коли вони рухалися по вул. Комунарській, то на одному із заокруглень, їхній автомобіль раптово почало заносити і розкручувати. Під час цього їх винесло на зустрічну смугу. Був удар. Він спочатку не зрозумів, що сталося ДТП. Коли вони вилізли з машини, то тоді побачили, що сталося ДТП з іншою машиною. ОСОБА_3 при ньому не вживав спиртних. На АЗС вони купували лише цигарки. З машини вони вийшли через водійські двері, оскільки їхня машина перевернулася.

Окрім показань свідка, який був допитаний в судовому засіданні, винність обвинуваченого ОСОБА_3 доводиться й письмовими доказами по справі, зокрема:

●рапортом (т. 1 а.с. 56) від Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області про те, що надійшло повідомлення по телефону про порушення правил дорожнього руху (в т.ч. ДТП з травмованими особами), де учасниками події були ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_21. о 00:25 в с. Переселення по вул. Комунарській сталася ДТП з потерпілими за участю автомобілів Нісан, д.н.з. НОМЕР_10, та ВАЗ-11183 "Калина", д.н.з. НОМЕР_4, в результаті якої водій автомобіля ВАЗ-11183 "Калина" гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 житель АДРЕСА_2 загинув на місці пригоди. Виїздом СОГ на місце події встановлено, що водій автомобіля "Нісан" д.н.з. НОМЕР_1 гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, житель АДРЕСА_3, рухаючись з м. Кагарлик в напрямку с. Переселення по вул. Комунарська на заокругленій дорозі виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ-11183 "Калина", д.н.з. НОМЕР_6 під керуванням гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 жителя АДРЕСА_4. В Результаті ДТП водій ОСОБА_4 загинув на місці ДТП, пасажирка автомобіля ВАЗ гр. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_10, жителька АДРЕСА_5, отримала тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струс головного мозку, переломи обох гомілок, забійна рвана рана підборіддя та доставлена на лікування до Кагарлицької ЦРЛ . У водія а\м Нісан ОСОБА_3 взято кров на аналіз;

●згідно картки первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону (т. 1 а.с. 57) вбачається, що до Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області по телефону - запис № 4073 від 24.10.2015 р. надійшло повідомлення від невідомої особи про те, що ІНФОРМАЦІЯ_21 о 00 год. 20 хв. в с. Переселення Кагарлицького району по вул.. Комунарській сталося ДТП з потерпілими за участю автомобіля НІСАН, державний номерний знак НОМЕР_1 та ВАЗ 11183, державний номерний знак НОМЕР_6, в результаті якого водій автомобіля марки ВАЗ 11183 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_11, житель АДРЕСА_6 загинув;

●протоколом огляду місця події від 24.10.2015 р. (т. 1 а.с. 58-63), про те, що місцем дорожньо - транспортної пригоди є вул. Комунарська в с. Переселення. Вид покриття асфальтобетон. На проїжджій частині нанесені суцільна лінія, розділяючи напрями. Положення транспортних засобів - ВАЗ - 11183, д.н. НОМЕР_6 на проїзній частині, а Ніссан, д.н.з. НОМЕР_1, в кюветі. Ознаки напряму руху транспортного засобу по слідах та розташуванню об'єктів. Є осип скла, уламки пластику та деталей автомобіля. По закінченню огляду транспортні засоби направлено на майданчик тимчасового утримання;

● ілюстративною таблицею до протоколу огляду місця дорожньо - транспортної пригоди (т. 1 а.с. 66-70), що сталася території Кагарлицького району Київської області ІНФОРМАЦІЯ_21, яка була зафіксована спеціалістом автотехніком НДЕКЦ ОСОБА_7, який був в складі ОСГ, згідно якої зафіксовано загальний вигляд автомобілів, розташування слідів бокового юзу, кінцеве розташування автомобілів під час ОМП та вигляд автомобілів з різних боків;

●схемою до протоколу огляду місця дорожньо - транспортної пригоди від 24.10.2015 року (т.1 а.с. 71), яку було складено спеціалістом ОСОБА_7 при понятих, де було зафіксовано події дорожньо - транспортної пригоди, що сталося ІНФОРМАЦІЯ_21 між автомобілем Ніссан, д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобілем ВАЗ - 11183, д.н.з. НОМЕР_6, під керуванням водія ОСОБА_4;

●протоколом огляду транспорту від 24.10.2015 року (т. 1 а.с. 72-73), який було проведено в присутності спеціаліста ОСОБА_7 та двох понятих, згідно якого було оглянуто автомобіль «ВАЗ - 11183», державний номерний знак НОМЕР_6, після ДТП, під час якого було встановлено повна деформація передньої частини автомобіля;

●протоколом огляду транспорту від 24.10.2015 року (т. 1 а.с. 74-75), який було проведено в присутності спеціаліста ОСОБА_7 та двох понятих, згідно якого було оглянуто автомобіль марки «NISSAN PRIMASTAR», реєстраційний номер НОМЕР_1, під час якого було встановлено пошкодження лобового скла, деформація задньої частини, деформація даху та пошкодження основних частин;

●освідуванням водія автомобіля марки «NISSAN PRIMASTAR», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3 (т.1 а.с. 76) прибором «Alkotest 6810», який було проведено інспектором ДАІ ОСОБА_8 було встановлено 2,52 %;

●копією лікарського свідоцтва про смерть № 123 (т. 1а.с. 78) від 25 жовтня 2015 року, який було видано на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_13, смерть якого настала на вулиці з автомобільним рухом;

●копією свідоцтва про реєстрацію технічного засобу (т. 1 а.с. 79) та копією посвідчення водія, з якого вбачається автомобіль марки ВАЗ 11183, реєстраційний номер НОМЕР_6, був зареєстрований на ОСОБА_4 18.09.2014 року, який і був власником автомобіля. Посвідчення водія видане 25.06.1998 року на ОСОБА_4 з відкритою категорією «В»;

●згідно роздруківки з бази АІС (т. 1 а.с. 83-85) вбачається, що власником автомобіля марки «NISSAN PRIMASTAR», реєстраційний номер НОМЕР_1, є ОСОБА_3;

●копією поліса обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності № АЕ/2668902 (т. 1 а.с.86) вбачається, що автомобіль маки «NISSAN PRIMASTAR», реєстраційний номер НОМЕР_1, був застрахований у страховій компанії ТОВ «Страхова компанія «Київ РЕ»»;

●постановою про визнання та приєднання до справи речових доказів (т.1 а.с. 87), а саме: автомобіль «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_6 та автомобіль «NISSAN PRIMASTAR», реєстраційний номер НОМЕР_1, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12015110000000318 та після проведення необхідних експертиз повернути власникам або уповноваженій ним особам;

● розпискою (т. 1 а.с. 89) підтверджено, що ОСОБА_1 отримала від слідчого автомобіль марки «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_6;

●розпискою (т. 1 а.с. 90) підтверджено, що ОСОБА_3 отримав від слідчого автомобіль марки «NISSAN PRIMASTAR», реєстраційний номер НОМЕР_1;

●службою автомобільних доріг у Київській області (т. 1 а.с. 96) було надано схему організації дорожнього руху із зазначенням дислокації дорожніх знаків та наявності дорожньої розмітки;

●інформації Кагарлицької центральної районної лікарні (т. 1 а.с. 102) вказано, що брався аналіз крові на вміст алкоголю. В крові ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт 2,9 г/л (%). Висновок медичного огляду знаходиться на приймальному відділенні Кагарлицької ЦРЛ;

●згідно інформації Кагарлицької центральної районної лікарні (т. 1 а.с. 104) вбачається, що за медичною допомогою у наслідок дорожньо - транспортної пригоди, була доставлена гр. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_14, з діагнозом: ЗЧМТ, струс г/м, перелом в/з правої та лівої гомілки, забійно - рвана рана підборіддя, забій грудної клітки. ОСОБА_4 загинув на місці;

●копією свідоцтва про смерть (т. 1 а.с. 121) виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Кагарлицького районного управління юстиції у Київській області на ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_21 у м. Кагарлик Київської області;

●висновком експерта № 123 від 24.10.2015 року (т. 1 а.с. 146-148), згідно якої при експертизі трупа ОСОБА_4 були виявлені: численні невизначеної форми та майже вертикально видовжені садна і поверхневі ранки різано - рваного характеру, хаотично розташовані в лобній ділянці з обох боків; два невизначеної форми синці в лобній ділянці з обох боків (відповідно верхньому відділу лоба), чотири невизначеної форми синці, вісім невизначеної форми саден, численні дрібні внутрішньошкірні крововиливи (частково в межах синців), хаотично розташовані в ділянках передньої поверхні грудної клітки в середній і нижній третинах з обох боків та верхнього відділу живота з обох боків; косогоризонтально видовжена рана від розриву шкіри на задній поверхні лівого передпліччя на межі середньої і нижньої третини (з відкритими переломами ліктьової і променевої кісток); справа близько восьми, а зліва близько десяти дрібних і невеликих розмірів невизначеної форми саден і поверхневих ранок рваного характеру, хаотично розташовані на тильних поверхнях обох кистей і частини їх пальців;нерівномірно виражений невизначеної форми синець (з трьома невизначеної форми саднами) в ділянках передньої і передньо - бокових поверхонь правого колінного суглобу та прилеглого відділу правої гомілки, слабо виражені дрібновогнищеві крововиливи у м'які покриви голови в лобній ділянці (відповідно зовнішнім ушкодженням, перелом 1-го ребра справа по задньо-пахвовій лінії, повний, розгинального характеру ; переломи 2-8 - го ребер справа по навкісній лінії, згори вниз від проміжку між білягрудинною і середньо - ключичноою лініями до проміжку між передньо- і середньо-пахвовою лініями, 2-5-го ребер повні, 6-8 - го ребер неповні, всі згинального характеру; розрив пристінкової плеври і частково міжреберних мязів по ходу 4-го міжребер'я між середньо-задньо-пахвовою і лопатковою лініями; переломи 1-10 -го ребер зліва по навкісній лінії, згори вниз від проміжку між білягрудинною і середньо-ключичною лініями до задньо- пахвової лінії, 2-8-го ребер повні, 9-10-го ребер неповні, всі згинального характеру; повний поперечний перелом грудини на рівні 1-го міжребер'я, згинального характеру; неповний поперечний перелом грудини на рівні 4-го міжребер'я, розгинального характеру; повний косопоперечний розрив аорти в ділянці переходу її дуги в низхідний відділ; обширний дуже різко виражений крововилив-просякнення м'яких тканин заочеревинного простору, з подальшим розшаруванням пристінкової плеври і виходом крові в обидві плевральні порожнини; крововиливи в обидві плевральні порожнини об'ємом зліва близько 800 мл, справа близько 1200 мл; розрив передньої стінки правого шлуночку серця; крововилив у порожнину осердя об'ємом до 25 мл; численні різнонаправлені лінійні та площинно-розшаровуючі розриви капсули і тканини селезінки на її внутрішній поверхні; не менше 11-ти лінійно-звивистих розривів капсули і тканини печінки на діафрагмальних поверхнях обох долей, у міждольовій борозні (розрив-розміжчення) та на нижній поверхні лівої долі печінки; крововилив у черевну порожнину загальним об'ємом близько 250 мл; закритого характеру навкісний уламковий перелом правої стегнової кістки на межі середньої і нижньої третин, згинального характеру; закритого характеру багатоуламковий перелом-роздроблення нижньої чверті правого надколінника; різко виражені вогнищеві крововиливи під легеневу плевру у прикореневих ділянках легенів, вогнищеві крововиливи у жирові капсули нирок (ознаки струсу тіла). Переважна більшість виявлених тілесних ушкоджень, зокрема численні переломи кісток скелету та ушкодження внутрішніх органів, утворилися в результаті дії тупих предметів з обмеженими травмуючими поверхнями, індивідуальні особливості яких в ушкодженнях не відобразились, або внаслідок ударів об такі предмети. Численні дрібні осаднення і ранки в лобній ділянці, а також на тильних поверхнях кистей, утворилися від дії предметів невеликих і незначних розмірів, яким частково притаманні ріжучі та (або) розриваючі властивості. Типовими предметами з такими властивостями є уламки скла. Всі ушкодження мають незначну давність та утворилися в межах одного дуже короткого проміжку часу (одномоментно) незадовго до настання смерті потерпілого, чи безпосередньо перед настанням його смерті. Сукупність виявлених при експертизі трупа ОСОБА_4 тілесних ушкоджень могла утворитися у водія легкового автомобіля за вказаних у постанові обставин автомобільної травми ІНФОРМАЦІЯ_21. у вигляді зіткнення двох легкових автомобілів, які рухалися в зустрічних напрямках, в результаті ударів об органи керування і конструктивні елементи салону легкового автомобіля та, вірогідно, елементи його засклення. Наявна у ОСОБА_4 закрита травма грудної клітки і живота (численні двосторонні переломи ребер, переломи грудини, розриви грудного відділу аорти і правого шлуночку серця, численні розриви печінки і селезінки) має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння та за звичайного перебігу, являючись основною причиною смерті потерпілого. Окремо взятий відкритого характеру перелом обох кісток лівого передпліччя також має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння та за звичайного перебігу (але до причини настання смерті потерпілого відношення не має). Окремо взяті закритого характеру переломи кісток правої нижньої кінцівки мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, так як вони не становили небезпеки для життя потерпілого і у живих осіб призводять до тривалого розпаду здоров'я на строк понад 21 день. Окремо взяті поверхневі ранки, садна, синці, внутрішньошкірні крововиливи в різних відділах тіла мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_15 настала в результаті закритої травми грудної клітки і живота з численними розривами внутрішніх органів, яка призвела до розвитку гострої крововтрати, на що вказують: численні двосторонні переломи ребер, переломи грудини; розрив правого шлуночку серця; крововилив у порожнину осердя; розрив грудного відділу аорти; дуже різко виражений крововилив у тканини заднього межистіння; великого об'єму крововиливи в обидві плевральні порожнини; численні розриви печінки і селезінки; крововилив у черевну порожнину; значно знижене наповнення і щільність серцевого м'язу; вогнищеві крововиливи під внутрішню оболонку серця в ділянці його лівого шлуночку; різко виражене малокрів'я тканин більшості внутрішніх органів; набряк речовини головного мозку; незначна кількість рідкої крові у кровоносному руслі. При судово-токсикологічній експертизі в крові трупа етиловий та інші спирти не були виявлені;

●висновком експерта № 8/Е від 27.01.2016 року (т. 1 а.с. 150-152), згідно якої згідно наданої медичної документації та заключення консультанта рентгенолога КОБСМЕ у гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_16 мали місце пошкодження у вигляді: ЗЧМТ, струсу головного мозку, відкритого перелому діафізу правої великогомілкової кістки зі зміщенням, перелому 6-го ребра справа, а також множинних саден обличчя та тіла. Описані пошкодження утворились від дії тупих (того) предметів (-ту), по давності можуть відповідати терміну та обставинам вказаних у постанові та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент отримання (відкритий перелом діафізу правої великогомілкової кістки);

●висновком експерта № 8-02/1157 від 21.01.2016 року (т. 1 а.с. 156-161), з якої вбачається, що в момент первинного контакту передня частина автомобіля марки «ВАЗ-11183», номерним знак НОМЕР_6, контактувала з правою задньою частиною кузова автомобіля «NISSAN PRIMASTAR», номерний знак НОМЕР_1, при цьому, в момент первинного контакту повздовжні осі автомобілів розташовувались під кутом близько 80...90С. Зіткнення автомобіля «ВАЗ-11183», номерний знак НОМЕР_6, та автомобіля «NISSAN PRIMASTAR», номерний знак НОМЕР_1, відбулося на проїзній частині вул. Комунарська с. Переселенні Кагарлицького району Київської області, на смузі призначеній для руху в напрямку м. Кагарлик, в місці розташування вибоїн на асфальті;

●висновком експерта № 8-03/1138 від 18.01.2016 року (т. 1 а.с. 165-169), з якої вбачається, що на момент експертного огляду рульове керування автомобіля «ВАЗ - 11183», номерний знак НОМЕР_6, перебуває в технічно-несправному, непрацездатному стані, по причині пошкодження приводу рульового керування та деформації лівої рульової тяги, що виникло у результаті дорожньо - транспортної пригоди. Несправностей, які могли утворитись до дорожньо - транспортної пригоди та призвести до її виникнення не виявлено. На момент експертного огляду робоча гальмівна система автомобіля «ВАЗ-11183», номерний знак НОМЕР_6, перебуває в технічно-несправному, непрацездатному стані, по причині пошкодження живильного резервуара головного гальмівного циліндра, деформації корпуса вакуумного підсилювача гальм, деформації металевих трубопроводів гальмівної рідини у зоні розташування головного гальмівного циліндра та деформації педалі гальм, що виникли у результаті дорожньо-транспортної пригоди. Несправностей, які могли утворитись до дорожньо-транспортної пригоди та призвести до її виникнення не виявлено. На момент експертного огляду елементи підвіски автомобіля «ВАЗ-11183», номерний знак НОМЕР_6, перебувають в технічно-несправному, непрацездатному стані, по причині деформації амортизаційної стійки підвіски переднього лівого колеса, деформації реактивної тяги підвіски переднього лівого колеса, а також деформації та руйнування матеріалу лівої стійки стабілізатора поперечної стійкості передньої вісі, що виникли в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Несправностей, які могли утворитись до дорожньо-транспортної пригоди та призвести до її виникнення не виявлено;

●висновком експерта № 8-03/1139 від 18.01.2016 року (т. 1 а.с. 173 - 178), з якої вбачається, що на момент експертного огляду рульове керування автомобіля «NISSAN PRIMASTAR», номерний знак НОМЕР_1, перебуває в технічно-несправному, працездатному стані, по причині пошкодження живильного резервуара системи гідропідсилювача керма, що виникло у результаті дорожньо-транспортної пригоди. Несправностей, які могли утворитись до дорожньо-транспортної пригоди та призвести до її виникнення не виявлено. На момент експертного огляду робоча гальмівна система автомобіля «NISSAN PRIMASTAR», номерний знак НОМЕР_1, перебуває в технічно - несправному, непрацездатному стані, по причині руйнування матеріалу гнучкого гальмівного шланга подачі рідини до робочого гальмівного механізму заднього правого колеса, що виникло під час дорожньо-транспортної пригоди. Несправностей, які могли утворитись до дорожньо-транспортної пригоди та призвести до її виникнення не виявлено. На момент експертного огляду елементи підвіски автомобіля «NISSAN PRIMASTAR», номерний знак НОМЕР_1, перебувають в технічно-несправному, непрацездатному стані, по причині відсутності у місці свого конструктивного розташування пружини підвіски заднього правого колеса, зміщення із місця свого конструктивного розташування пружини підвіски заднього лівого колеса, деформації поздовжнього важеля підвіски заднього правого колеса, деформації поздовжнього важеля підвіски заднього лівого колеса, руйнування матеріалу амортизатора підвіски заднього правого колеса та деформації поперечної балки та поперечного важеля підвіски задньої вісі, що виникли в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Несправностей, які могли утворитись до дорожньо-транспортної пригоди та призвести до її виникнення не виявлено;

●висновком експерта № 8-02/1137 від 11.01.2016 року (т. 1 а.с. 182 - 185), з якої вбачається, що дати відповідь на питання «З якою швидкістю рухався автомобіль «NISSAN PRIMASTAR», реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до виявленої слідової інформації на місці події?» на даному етапі не надається можливим. При заданій дорожній обстановці, водій автомобіля «NISSAN PRIMASTAR», номерний знак НОМЕР_1, повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України. При заданій дорожній обстановці, з технічної точки зору, дії водія автомобіля «NISSAN PRIMASTAR», номерний знак НОМЕР_1, не відповідали вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля «NISSAN PRIMASTAR», номерний знак НОМЕР_1, мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «ВАЗ-11183», номерний знак НОМЕР_6, шляхом виконання вимог п. 12.1. Правил дорожнього руху України, на що у нього не було перешкод технічного характеру. При заданій дорожній обстановці, водій автомобіля «ВАЗ-11183», номерний знак НОМЕР_6, повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. При заданій дорожній обстановці, з технічної точки зору, в діях водій автомобіля «ВАЗ- 11183», номерний знак НОМЕР_6, невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху не вбачається. Водій автомобіля «ВАЗ-11183», номерний знак НОМЕР_6, своїми односторонніми діями, не мав технічної можливості уникнути зіткнення автомобілів шляхом застосування екстреного гальмування (як найбільш ефективний спосіб для уникнення даного ДТП), так як зменшення швидкості чи навіть зупинка автомобіля «ВАЗ-11183», номерний знак НОМЕР_6, не виключала можливості зіткнення. При заданій дорожній обстановці, з технічної точки зору, у прямому причинному зв'язку із виникненням даної дорожньо - транспортної пригоди перебувають дії водія автомобіля «NISSAN PRIMASTAR», номерний знак НОМЕР_1.

Судом всебічно, повно та неупереджено досліджено всі обставини кримінального провадження, надано оцінку кожному доказу з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку.

Даючи оцінку наданим стороною обвинувачення доказам, суд враховує, що вони отримані у

передбачений КПК України спосіб, істотного порушення прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, під час отримання таких доказів допущено не було, тому суд визнає, що вони є належними

та допустимими.

Стаття 84 КПК України регламентує - доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 85 КПК України, докази є належними в разі, коли вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження. А також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів, які визнаються, згідно ст. 86 КПК України допустимими, якщо вони отримані у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно вимог чинного кримінального законодавства, кримінальне правопорушення, передбачене ст.286 КК України характеризується трьома ознаками а) діянням; б) наслідками; в) причинним зв'язком між діянням і наслідками. Діяння (дія чи бездіяльність) полягає в порушенні правил безпеки руху й експлуатації транспорту, а саме: Правил дорожнього руху України, введених в дію з 01.01.02 р., затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.01р.

Покази обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчиненого злочину, добровільності та істинності його позиції.

За таких підстав, суд прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, яким суд дав всебічну і об'єктивну оцінку в їх сукупності.

Порушення водієм ОСОБА_3 вимог пунктів 1.5, 2.3 б), 2.9 а), 12.1 та підпункту 1.1 розділу 34.1 Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_4 та отриманням тяжких тілесних ушкоджень потерпілою ОСОБА_2

Суд вважає вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_13 та заподіяли тяжке тілесне ушкодження потерпілій ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_14, доведеною.

Обставини, які характеризують особу обвинуваченого.

Згідно паспорту серії НОМЕР_11, виданого 10 березня 2010 року обвинувачений ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_22 в с. Переселення Кагарлицького району Київської області, відповідно, на момент вчинення злочину був повнолітнім та є громадянином України.

Згідно характеристики № 1796 від 28.10.2015 року, виданою виконавчим комітетом Переселенської сільської ради Кагарлицького району Київської області вбачається, що ОСОБА_3 одружений, освіта вища, зареєстрований та постійно проживає в с. Переселення Кагарлицького району. За час проживання в селі зарекомендував себе з позитивної сторони. Алкогольними напоями не зловживає, громадський порядок не порушує. До виконавчого комітету Переселенської сільської ради скарг від мешканців села на ОСОБА_3 не надходило. Компрометуючих матеріалів на ОСОБА_3 у виконкомі сільської ради немає.

Довідкою виданою виконавчим комітетом Переселенської сільської ради гр.. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що його дружина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_18 та син ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_23, проживає разом з ним і знаходиться на його утриманні.

Згідно вимоги про судимість № 938 від 04.02.2016 станом на 04.02.2016 року ОСОБА_3 рахується як такий, що раніше не судимий.

Згідно довідки поліклініки Кагарлицької центральної районної лікарні № 17 обвинувачений ОСОБА_3 за наркологічною допомогою не звертався і на обліку в наркологічному кабінеті Кагарлицької ЦРЛ не перебуває.

Згідно довідки поліклініки Кагарлицької центральної районної лікарні № 15 обвинувачений ОСОБА_3 за психіатричною допомогою не звертався та на обліку в лікаря - психіатра не перебуває.

Обгрунтування судом призначення обвинуваченому ОСОБА_3 міри та виду покарання.

Так, санкція ч. 2 ст. 286 КК України передбачає позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Згідно ч. 4 ст. 12 КК України - тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Тобто, вчинений обвинуваченим ОСОБА_3, злочин згідно ч. 4 ст. 12 КК України, є тяжким, вчинений з необережності.

При призначенні обвинуваченому покарання суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" із змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, врахуванні ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

До обставин, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно ст. 66 КК України (в редакції 2001 року), суд відносить - вчинення необережного злочину вперше, повне визнання вини, щире каяття, часткове відшкодування шкоди потерпілій ОСОБА_1 та повне відшкодування шкоди потерпілій ОСОБА_2

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, згідно ст. 67 КК України (в редакції 2001 року), суд відносить - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність всіх обставин його вчинення, пом'якшуючі обставини, дані про його особу, що він виключно позитивно характеризується за місцем проживання, кається у вчиненому, добровільне відшкодування збитків потерпілій ОСОБА_2 та часткове відшкодування потерпілій ОСОБА_1, позицію потерпілих про призначення покарання не пов'язаного із ізоляцією його від суспільства, а також його поведінка в суді свідчить, що він не є особою, яка твердо стала на шлях вчинення злочинів, інкримінований злочин вчинив по необережності, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, при призначенні покарання відповідно до санкції інкримінованого злочину у виді позбавлення волі, при цьому вважає за необхідне звільнити його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст.75 КК України та покладенням на нього обов'язків передбачених ст.76 КК України.

Щодо додаткової міри покарання, то суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_3 порушив Правила дорожнього руху і це призвело до смерті потерпілого ОСОБА_4 та отримання тяжким тілесних ушкоджень потерпілою ОСОБА_2, тобто він вчинив тяжкий злочин і тому він повинен нести відповідальність у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами. Враховуючи фактичні обставини справи, особу обвинуваченого, який на момент вчинення ДТП був у стані алкогольного сп'яніння, суд вважає за доцільне застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_3 додаткову міру покарання, передбачену ч. 2 ст. 286 КК України, у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_3 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Кагарлицької центральної районної лікарні до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину підлягає до задоволенню з наступних підстав.

Представник цивільного позивача в особі Кагарлицької центральної районної лікарні в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву, в якій він просить справу за позовом прокурора в інтересах підприємства слухати в їхню відсутність. Позовні вимоги підтримує повністю та просить суд задовольнити їхні вимоги.

Відповідно до ст. 29 КПК України при наявності достатніх даних про понесені витрати закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину прокурор зобов'язаний пред'явити цивільний позов про відшкодування державі цих збитків.

Відповідно до роз'яснень, даних у постанові Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 р., із змінами від 03.12. 1997 р., «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» при розгляді кримінальної справи поряд з іншими обставинами обов'язковому з'ясуванню і вирішенню підлягають питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат. За змістом КПК України відповідальність за відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, може покладатися на засуджених при заподіянні шкоди як умисними, так і необережними діями.

Питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування

потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 545 від 16 липня 1993 року.

Як передбачено цим Порядком термін і обгрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні.

До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого, витрачених на стаціонарне лікування, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Відшкодуванню підлягають тільки кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого в лікарні, госпіталі, диспансері чи в іншому стаціонарному лікувальному закладі. Всі інші витрати (наприклад, пов'язані з наданням потерпілому швидкої або невідкладної медичної допомоги, на амбулаторне лікування тощо) не відшкодовуються.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 р., згідно з яким «водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин», керуючи власним, технічно справним автомобілем «NISSAN PRIMASTAR», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Комунарській в селі Переселення Кагарлицького району Київської області, в напрямку до автодороги «Київ - Знам'янка», не діяв таким чином, щоб не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків, чим порушив вимоги пункту 1.5 Правил дорожнього руху, згідно з яким «дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків», проявив неуважність, чим порушив вимоги пункту 2.3 б) Правил дорожнього руху, згідно з яким «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», проїжджаючи відрізок дороги із заокругленням вліво, не обрав безпечну швидкість руху, чим порушив вимоги пункту 12.1 Правил дорожнього руху, згідно з яким «під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», перетнув вузьку суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки, що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив вимоги підпункту 1.1 розділу 34.1 Правил дорожнього руху, згідно з яким «лінію 1.1 горизонтальної дорожньої розмітки перетинати забороняється», виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення керованого ним автомобіля з автомобілем «ВАЗ-11183», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який рухався у зустрічному напрямку.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля «ВАЗ-11183» ОСОБА_4, отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці події, а його пасажир ОСОБА_2 отримала тяжкі тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 123 від 01.02.2016 встановлено, що смерть ОСОБА_4 настала в результаті закритої травми грудної клітки і живота з численними розривами внутрішніх органів, яка призвела до розвитку гострої крововтрати, на що вказують: численні двосторонні переломи ребер, переломи грудини, розрив правого шлуночку серця, крововилив у порожнину осердя, розрив грудного відділу аорти, дуже різко виражений крововилив у тканини заднього межистіння, великого об'єму крововиливи в обидві плевральні порожнини, численні розриви печінки і селезінки, крововилив у черевну порожнину, значно знижене кровонаповнення і щільність серцевого м'язу, вогнищеві крововиливи під внутрішню оболонку серця в ділянці його лівого шлуночку, різко виражене малокрів'я тканин більшості внутрішніх органів, набряк речовини головного мозку, незначна кількість рідкої крові у кровоносному руслі.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 8/Е від 27.01.2016 встановлено, що згідно наданої медичної документації та заключення консультанта рентгенолога КОБСМЕ у ОСОБА_2 мали місце пошкодження у вигляді: ЗЧМТ, струсу головного мозку, відкритого перелому діафізу правої великогомілкової кістки зі зміщенням, перелому 6-го ребра справа, а також множинних саден обличчя та тіла. Описані пошкодження утворились від дії тупих (того) предметів (-ту), по давності можуть відповідати терміну та обставинам вказаних у постанові та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент отримання. (відкритий перелом діафізу правої великогомілкової кістки).

Порушення водієм ОСОБА_3 вимог пунктів 1.5, 2.3 б), 2.9 а), 12.1 та підпункту 1.1 розділу 34.1 Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_4 та отриманням тяжких тілесних ушкоджень потерпілою ОСОБА_2

Відповідно до довідки Кагарлицької центральної районної лікарні, потерпіла ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Кагарлицької ЦРЛ з 24.10.2015 р. по 26.10.2015 р.

Відповідно до калькуляції розрахунків вартості витрат, понесених на лікування ОСОБА_2, вартість два ліжко-дня на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Кагарлицької ЦРЛ в жовтні 2015 року складає 400 грн.00 коп.

Таким чином, закладом охорони здоров'я були витрачені кошти на стаціонарне лікування ОСОБА_2, яка є потерпілою від кримінального правопорушення, в сумі 400 грн. 00 коп.

Обов'язок відшкодування витрат закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину відповідно до ст.1206 ЦК України покладено на особу, яка вчинила цей злочин.

Відповідно до ч. 3 ст. 1206 ЦК України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відсутність добровільної сплати обвинуваченим витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину призводить, у зв'язку з обмеженістю кошторису, до неможливості комунальним закладом охорони здоров'я в повному обсязі виконувати обов'язки щодо надання медичних послуг населенню, тому суд задовольняє позовні вимоги та стягує з цивільного відповідача ОСОБА_3 на користь Кагарлицької центральної районної лікарні витрат понесені закладом охорони на стаціонарне лікування потерпілої від злочину в сумі 400 грн. 00 коп.

Цивільний позов прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Комунального закладу Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину підлягає до задоволення з наступних підстав.

Представник цивільного позивача в особі Комунального закладу Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву, в якій він просить справу за позовом прокурора в інтересах підприємства слухати в їхню відсутність. Позовні вимоги підтримує повністю та просить суд задовольнити їхні вимоги.

Відповідно до ст.29 КПК України при наявності достатніх даних про понесені витрати закладом охорони здоров»я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину прокурор зобов'язаний пред'явити цивільний позов про відшкодування державі цих збитків.

Відповідно до роз'яснень, даних у постанові Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 р., із змінами від 03.12. 1997 р., «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат»при розгляді кримінальної справи поряд з іншими обставинами обов'язковому з'ясуванню і вирішенню підлягають питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат. За змістом норм КПК України відповідальність за відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, може покладатися на засуджених при заподіянні шкоди як умисними, так і необережними діями.

Питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 545 від 16 липня 1993 року.

Як передбачено цим Порядком термін і обгрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні.

До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого, витрачених на стаціонарне лікування, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Відшкодуванню підлягають тільки кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого в лікарні, госпіталі, диспансері чи в іншому стаціонарному лікувальному закладі. Всі інші витрати (наприклад, пов'язані з наданням потерпілому швидкої або невідкладної медичної допомоги, на амбулаторне лікування тощо) не відшкодовуються.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі - Правила дорожнього руху), згідно з яким «водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин», керуючи власним, технічно справним автомобілем «NISSAN PRIMASTAR», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Комунарській в селі Переселення Кагарлицького району Київської області, в напрямку до автодороги «Київ - Знам'янка», не діяв таким чином, щоб не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків, чим порушив вимоги пункту 1.5 Правил дорожнього руху, згідно з яким «дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків», проявив неуважність, чим порушив вимоги пункту 2.3 б) Правил дорожнього руху, згідно з яким «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», проїжджаючи відрізок дороги із заокругленням вліво, не обрав безпечну швидкість руху, чим порушив вимоги пункту 12.1 Правил дорожнього руху, згідно з яким «під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», перетнув вузьку суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки, що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив вимоги підпункту 1.1 розділу 34.1 Правил дорожнього руху, згідно з яким «лінію 1.1 горизонтальної дорожньої розмітки перетинати забороняється», виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення керованого ним автомобіля з автомобілем «ВАЗ-11183», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який рухався у зустрічному напрямку.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «ВАЗ-11183» ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці події, а його пасажир ОСОБА_2 отримала тяжкі тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 123 від 01.02.2016 встановлено, що смерть ОСОБА_4 настала в результаті закритої травми грудної клітки і живота з численними розривами внутрішніх органів, яка призвела до розвитку гострої крововтрати, на що вказують: численні двосторонні переломи ребер, переломи грудини, розрив правого шлуночку серця, крововилив у порожнину осердя, розрив грудного відділу аорти, дуже різко виражений крововилив у тканини заднього межистіння, великого об'єму крововиливи в обидві плевральні порожнини, численні розриви печінки і селезінки, крововилив у черевну порожнину, значно знижене кровонаповнення і щільність серцевого м'язу, вогнищеві крововиливи під внутрішню оболонку серця в ділянці його лівого шлуночку, різко виражене малокрів'я тканин більшості внутрішніх органів, набряк речовини головного мозку, незначна кількість рідкої крові у кровоносному руслі.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 8/Е від 27.01.2016 встановлено, що згідно наданої медичної документації та заключення консультанта рентгенолога КОБСМЕ у ОСОБА_2 мали місце пошкодження у вигляді: ЗЧМТ, струсу головного мозку, відкритого перелому діафізу правої великогомілкової кістки зі зміщенням, перелому 6-го ребра справа, а також множинних саден обличчя та тіла. Описані пошкодження утворились від дії тупих (того) предметів (-ту), по давності можуть відповідати терміну та обставинам вказаних у постанові та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент отримання. (відкритий перелом діафізу правої великогомілкової кістки).

Порушення водієм ОСОБА_3 вимог пунктів 1.5, 2.3 б), 2.9 а), 12.1 та підпункту 1.1 розділу 34.1 Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_4 та отриманням тяжких тілесних ушкоджень потерпілою ОСОБА_2

Відповідно до довідки Комунального закладу Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня», потерпіла ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні ортопедо - травматологічному центрі КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня» з 26.10.2015 р. по 10.11.2015 р.

Відповідно до калькуляції розрахунків вартості витрат, понесених на лікування ОСОБА_2, вартість за 15 ліжко/днів на стаціонарному лікуванні складає 6 130 грн. 20 коп.

Таким чином, закладом охорони здоров'я були витрачені кошти на стаціонарне лікування ОСОБА_2, яка є потерпілою від кримінального правопорушення, в сумі 6130 грн. 20 коп.

Обов'язок відшкодування витрат закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину відповідно до ст.1206 ЦК України покладено на особу, яка вчинила цей злочин.

Відповідно до ч. 3 ст. 1206 ЦК України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відсутність добровільної сплати обвинуваченим витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину призводить, у зв'язку з обмеженістю кошторису, до неможливості комунальним закладом охорони здоров'я в повному обсязі виконувати обов'язки щодо надання медичних послуг населенню, тому суд задовольняє позовні вимоги та стягує з цивільного відповідача ОСОБА_3 на користь КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня» витрати понесені закладом охорони на стаціонарне лікування потерпілої від злочину в сумі 6130 грн. 20 коп.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої злочином підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_21. близько 00 години, при сприятливих погодних умовах, сухому асфальтному покритті, ОСОБА_3, керуючи технічно справним автомобілем Ніссан Примастар, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по проїзній частині в с. Переселення Кагарлицького району Київської області.

Проїжджаючи по вище указаній вулиці, водій ОСОБА_11, був не уважний до дорожніх обставин, не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав безпечну швидкість для руху керованого ним транспортного засобу, не рухався як найближче до правого краю проїзної частини, у наслідок чого, втративши контроль над керуванням свого автомобіля, виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 11183 реєстраційний номер НОМЕР_6, яким керував ОСОБА_4, що рухався по проїзній частині у зустрічному напрямку, чим порушив п. п. 2.3. б). 11.2. 11.9. 12.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінет Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р., введених в дію з 01.01.2002 р.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля ВАЗ 11183 ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження не сумісні із життям, від яких помер.

Після смерті ОСОБА_4 залишилась його дружина ОСОБА_1 та його неповнолітні діти ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_19, і ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_20.

В результаті загибелі чоловіка їй, ОСОБА_1, було заподіяно моральної шкоди.

У зв'язку із смертю чоловіка ОСОБА_4 вона зазнала сильних моральних переживань та страждань в результаті пережитого стресу, який вона зазнала після повідомлення про загибель чоловіка. Моральні та психологічні страждання спричинили погіршення емоційного та психологічного стану дружини, оскільки довгий час після загибелі чоловіка, не могла пережити його втрату. Дружина не може змиритись із втратою чоловіка, який був її надією та опорою, а також єдиним годувальником для дітей. У зв'язку із смертю чоловіка були порушені нормальні життєві зв'язки дружини, оскільки вона змушена була нести матеріальні витрати на поховання, шукати джерел для покриття витрат, змінювати свій усталений спосіб життя після втрати чоловіка та шукати шляхи для забезпечення неповнолітніх дітей. Протягом майже року вона не може усвідомити, що найріднішої для неї людини більше з нею немає та її не повернеш.

Незаконними діями відповідача, їй була заподіяна моральна шкода, яку оцінити не можливо, але виходячи з обсягу та характеру моральних, психологічних страждань вона заподіяну їй моральну шкоду в розмірі 100 000 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 128 Кримінального процесуального кодексу України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Щодо моральної шкоди в сумі 100 000 грн., то суд приходить до такого висновку.

Згідно ст.. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Вимогами ст.. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно роз'яснень наданих Пленумом Верховного Суду України у постанові від 31.03.1995 року за №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди» із наступними змінами та доповненнями, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами судом було встановлено, що позивачу було завдано моральну шкоду, яка полягає в тому, що позивач втратила близьку їй людину, вона пережили нервове потрясіння та великі моральні страждання.

Тобто, діями обвинуваченого дійсно завдано моральну шкоду потерпілій, яка полягає у душевних стражданнях яких вона зазнала у зв'язку із смертю чоловіка - батька двох її неповнолітніх дітей та необхідністю застосовувати значні додаткові зусилля для поновлення звичайних життєвих зв'язків.

Згідно ст.. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд прийшов до висновку, що в ході судового засідання позивачем доведено факт спричинення їй моральної шкоди відповідачем, а саме: доведено факт заподіяння протиправного діяння відповідача шляхом вчинення злочину; наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням.

Виходячи із засад розумності і справедливості, відповідно до вимог ст. ст.. 23, 1167, 1168, 1187 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року ( з послідуючими змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», з урахуванням обставин ДТП, глибини та тривалості моральних страждань і переживань, які перенесла потерпіла ОСОБА_1 у зв'язку з втратою близької їй людини - чоловіка, порушення налагодженого ритму життя, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог потерпілої в повному обсязі про відшкодування моральної шкоди у сумі 100 000,00 грн., яку необхідно стягнути із відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1, вважаючи саме таку суму достатньою та необхідною, виходячи з обставин справи.

Стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_9, процесуальні витрати на користь держави вартість проведених транспортно - трасологічної експертизи в сумі 1536,00 та трьох інженерно - транспортних експертиз в сумі 2 149 грн. 80 коп., а всього 3 685 грн. 80 коп.

Речові докази по кримінальному провадженню: (т.1 а.с. 87) - автомобіль «ВАЗ 11183», реєстраційний номер НОМЕР_6, - який переданий на зберігання ОСОБА_1 по розписці від 18.01.2016 року, - залишити ОСОБА_1; автомобіль марки «NISSAN PRIMASTAR», реєстраційний номер НОМЕР_1, - який переданий на зберігання ОСОБА_3, - залишити ОСОБА_3.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 349, 370, 373, 374, 376 КПК України (в редакції 2012 року), суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строк на три роки.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком 3 (три) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_3 покласти наступні обов'язки:

●повідомляти в органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання ;

●періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Контроль за поведінкою засудженого покласти на кримінально-виконавчу інспекцію за місцем його проживання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Кагарлицької центральної районної лікарні Київської області до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_9, на користь Кагарлицької районної центральної лікарні (на р/р № 31410544700324, отримувач: ГУДКСУ в Київській області, код ЄДРПОУ 37341907, МФО 821018, код надходження 24060300 «плата за лікування») витрати понесені закладом охорони на стаціонарне лікування потерпілого в сумі 400 (чотириста) грн. 00 коп.

Цивільний позов прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Комунального закладу Київської обласної ради «Київської обласної клінічної лікарні» до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_9, на користь КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня» (на р/р № 35427201032089, код ЄДРПОУ 01993701, МФО 821018) витрати понесені закладом охорони на стаціонарне лікування потерпілого в сумі 6 130 (шість тисяч сто тридцять) грн. 20 коп.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої злочином задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_9, на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп.

Речові докази по кримінальному провадженню: (т. 1 а.с. 87) - автомобіль «ВАЗ 11183», реєстраційний номер НОМЕР_6, - який переданий на зберігання ОСОБА_1 по розписці від 18.01.2016 року, - залишити ОСОБА_1; автомобіль марки «NISSAN PRIMASTAR», реєстраційний номер НОМЕР_1, - який переданий на зберігання ОСОБА_3, - залишити ОСОБА_3.

Стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_9, процесуальні витрати на користь держави вартість проведених транспортно - трасологічної експертизи в сумі 1536,00 та трьох інженерно - транспортних експертиз в сумі 2 149 грн. 80 коп., а всього 3 685 (три тисячі шістсот вісімдесят п'ять) грн. 80 коп.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд Київської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. Судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя І.І. Шевченко