Вирок № 56790553, 30.03.2016, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/8/16-к

Провадження № 1-кп/364/2/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2016 року, Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Яковенко О. М.,

за участю секретаря Кулинич Г. І.,

прокурора Защитинської Т.І.

представника потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченої ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Володарка обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12015110300000025 від 27.01.2015 року щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Грімно, Дрогобицького району, Львівської області, заміжньої, з вищою освітою, проживає по АДРЕСА_1, пенсіонерки, не судимої,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч.2 ст. 191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Судом доведено, що ОСОБА_2, відповідно до контракту від 16 червня 2010 року, призначена на посаду директора Комунального підприємства Київської обласної ради «Курсів» (Підприємство).

Згідно п. 7.4. Статуту Комунального підприємства Київської обласної ради «Курсів», що був затверджений рішенням Київської обласної ради від 30.09.2010 № 814-34-V та зареєстрований 09.02.2011 року, будучи службовою особою, була наділена повноваженнями, зокрема:

*діяти без доручення від імені підприємства, представляти його інтереси в органах державної влади та місцевого самоврядування, у відносинах з юридичними та фізичними особами;

*розпоряджатись коштами та іншим майном Підприємства відповідно до чинного законодавства України;

*видавати у межах своєї компетенції накази та доручення, давати вказівки, обов'язкові для виконання всіма працівниками підприємства, організовувати та перевіряти їх виконання;

*укладати угоди і договори, інші правочини, видавати довіреності, відкривати в установах банків (казначейства) рахунки;

*укладати договори на загальну суму більше як 100 тис. грн. за погодженням з Органом управління;

*несе відповідальність за виконання Підприємством функцій, повноважень, завдань, що визначені Статутом, зокрема за виконання фінансових планів, дотримання норм охорони праці, ефективного використання та охорони майна та коштів, що закріплені за Підприємством, а також за дотриманням Підприємством чинного законодавства України.

Обвинувачена ОСОБА_2 порушуючи зазначені вище повноваження, вчинила службове підроблення офіційних документів за таких обставин.

У невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому місці, директор КП КОР «Курсів» ОСОБА_2 склала завідомо неправдиві документи, а саме: контракт № 03/08-06 від 04.09.2006 року на будівництво топочної та ремонт опалення друкарні КП КОР «Курсів», згідно якого замовником є КПП «Курсив», в особі директора ОСОБА_2, а підрядником СФГ «Надросся», в особі голови ОСОБА_4.

Відповідно до п. 1.1. контракту, загальна вартість робіт та послуг складає 87860 грн. 40 коп., а термін дії договору визначений п. 8.1. до 31.12.2006 року.

Контрактом визначено реквізити сторін, зокрема замовника КП КОР «Курсів», м. Тетіїв, МФО 320266, р/р 26001483, код 02467156 Ощадбанк № 2828 м. Тетіїв.

Контракт № 03/08-06 від 04.09.2006 року від імені замовника, скріплено підписом ОСОБА_2 та засвідчений печаткою Комунального підприємства Київської обласної ради «Курсів».

Однак, як вбачається з Статуту КП КОР «Курсів», затвердженого рішенням Київської обласної ради від 30.09.2010 року № 814-34-V, комунальне підприємство отримало дане найменування шляхом зміни назви Комунального поліграфічного підприємства «Курсів», згідно з рішенням Київської обласної ради від 02.02.2007 № 097-09-V (розділ Загальні положення «Статуту»).

Одже, у вересні 2006 року існувало підприємство КПП «Курсив», а тому контракт не міг укладатися між СФГ «Надросся» з КП КОР «Курсів», а підпис директора не міг у 2006 році скріплюватися печаткою КП КОР «Курсів».

Як вбачається з довідки ТВБВ ПАТ «Державний ощадний банк України», зазначений у контракті № 03/08-06 від 04.09.2006 року, розрахунковий рахунок КП КОР «Курсів» № 26001483 був відкритий лише 21.03.2007 року у зв'язку зі зміною назви підприємства.

Таким чином, обвинувачена ОСОБА_2 працюючи директором КП КОР «Курсів», склала завідомо неправдивий офіційний документ, контракт № 03/08-06 від 04.09.2006 року, який не міг на той час бути укладеним, оскільки на момент укладення контракту, такого підприємства не існувало.

Крім того, ОСОБА_2 заволоділа чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Так, 18.11.2010 року директор КП КОР «Курсів» ОСОБА_2, перебуваючи в

приміщенні КП КОР «Курсів», що розташований по вул. Комсомольській, 6 м. Тетієва, Київської області, відповідно до завідомо неправдивого офіційного документу, контракту № 03/08-06 від 04.09.2006 року, будучи наділеною правом першого підпису банківських документів, використовуючи своє службове становище, діючи всупереч інтересам служби, засвідчила своїм підписом та скріпила печаткою очолюваного нею підприємства платіжне доручення № 149 від 18.11.1910 року про перерахування СФГ «Надросся» 20 тис. грн. кредиторської заборгованості за будівництво топочної, в тому числі 3334 грн. ПДВ (У судовому засіданні встановлено, що у платіжному дорученні № 149 допущено помилку у написанні року перерахування коштів).

Згідно зазначеного платіжного доручення, 18.11.2010 року Тетіївським районним відділенням Ощадбанку з розрахункового рахунку КП КОР «Курсів» № 26001483 на розрахунковий рахунок СФГ «Надросся» перераховано 20 тис. грн. кредиторської заборгованості за будівництво топочної в тому числі 3334 грн. ПДВ.

Внаслідок неправомірних дій директора КП КОР «Курсів» ОСОБА_2, підприємству завдано матеріальної шкоди на суму 20 тис. грн.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 вини у службовому підробленні не визнала, дала пояснення суду, що вона працювала директором КПП «Курсив» з 1997 року.

У цьому році була побудована топочна та проведений капітальний ремонт друкарні, її побудову та ремонт здійснював ОСОБА_4

Оскільки на рахунку підприємства не було коштів, підприємство не могло провести розрахунки з ОСОБА_5 за виконані роботи, за підприємством числилась кредиторська заборгованість.

За погодженням з керівництвом Київської обласної ради, вона від імені КПП «Курсив» склала контракт № 03/08-06 від 04.09.2006 року, що скріпила печаткою КП КОР «Курсів» ( адже КПП «Курсив» вже не існувало) з СФГ «Надросся», директором якого є ОСОБА_4.

Коли і де укладався даний контракт, вона не пам'ятає.

За платіжним дорученням в 2010 році, СФГ «Надросся» частково було погашено кредиторську заборгованість в сумі 20 тис. грн. за будівництво топочної та ремонт друкарні.

Вина ОСОБА_2 підтверджується показами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, що будівництво топочної та ремонт опалення друкарні проводився у 1997 році.

З показів свідка ОСОБА_6 встановлено, що на час будівництва топочної та ремонту друкарні, які проводив ОСОБА_4, на рахунку підприємства не було коштів, тому його роботи не були оплочені.

Їй було відомо про укладення контракту, який підписала директор ОСОБА_2 та керівник СФГ «Надросся» ОСОБА_4

Представник потерпілого ОСОБА_9, дав показання суду, що в 2011 році він приступив до виконання обов'язків директора КП КОР «Курсів», в 2015 році йому ОСОБА_4 приніс контракт № 03/08-06 за яким він проводив будівництво та ремонт опалення друкарні КП КОР «Курсів».

Даний контракт є фіктивним, оскільки при його укладенні не було ще такої назви підприємства, як КП КОР «Курсів», адже перейменування підприємства відбулося у 2007 році.

Крім того, вина ОСОБА_2 підтверджується документами, а саме:

- копією наказу № 7 від 04 червня 1997 року про призначення обвинуваченої ОСОБА_2, виконуючої обов'язки директора МПП «Курсив» (а.с. 138);

- п. 7.4. Статуту Комунального підприємства Київської обласної ради «Курсів», затвердженим Рішенням Київської обласної ради від 30.09.2010 № 814-34-V про те, що директор має повноваження, згідно до яких:

* діяти без доручення від імені підприємства, представляти його інтереси в органах державної влади та місцевого самоврядування, у відносинах з юридичними та фізичними особами;

*розпоряджатись коштами та іншим майном Підприємства відповідно до чинного законодавства України;

*видавати у межах своєї компетенції накази та доручення, давати вказівки, обов'язкові для виконання всіма працівниками підприємства, організовувати та перевіряти їх виконання;

*укладати угоди і договори, інші правочини, видавати довіреності, відкривати в установах банків (казначейства) рахунки;

*укладення договорів на загальну суму більше як 100 тис. грн.. здійснюється за погодженням з Органом управління;

*несе відповідальність за виконання Підприємством функцій, повноважень, завдань, що визначені Статутом, зокрема за виконання фінансових планів, дотримання норм охорони праці, ефективного використання та охорони майна та коштів, що закріплені за Підприємством, а також за дотриманням Підприємством чинного законодавства України (а.с. 144-145);

- витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про те, що КПП «Курсив» було зареєстровано 10.01.2004 року та існувало 15.03.2007 року (а.с. 99);

- витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців про те, що КПП «Курсив» 16.03.2007 року змінило назву на КП КОР «Курсів» (а.с. 102-103);

- витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців про те, що Селянське (фермерське) господарство «Надросся» зареєстроване 04.12.2000 року (а.с. 106-107);

- копією контракту № 03/08-06, підписаного обвинуваченою ОСОБА_2 та головою СФГ «Надросся» ОСОБА_4, де з описової частини встановлено, що

замовником на будівництво топочної та ремонту опалення друкарні є КПП «Курсив», а в заключній частині контракту замовником зазначено КП КОР «Курсів» з банківськими реквізитами : МФО 320166, р/р 26001483, код 02467156, Ощадбанк 2885 м. Тетіїв), а підрядником СФГ «Надросся» (а.с. 111-112);

- довідкою ТВБВ ПАТ «Державний ощадний банк України» № 0805/531 від 26 грудня 2014 року про те, що розрахунковий рахунок за номером 26001483 в КП КОР «Курсів» відкрито 21.03.2007 року (а.с. 58);

- зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва топочної та ремонту опалення друкарні КП КОР «Курсів» м. Тетіїв про те, що вартість вищезазначених робіт складає 87680 грн. (а.с. 81-84);

- копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.11.2008 року про те, що топочна побудована в 1997 році, є власністю КП КОР «Курсів» (а.с. 78).

Аналізуючи надані стороною обвинувачення докази, винність обвинуваченої ОСОБА_2 у вчиненні службового підроблення доведена повністю, так як вона будучи службовою особою, склала завідомо неправдивий офіційний документ, зокрема контракт № 03/08-06 від 04.09.2006 року, чим вчинила протиправні дії, які суд кваліфікує за ч. 1 ст. 366 КК України.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вини не визнала, дала показання суду, що вона, як директор КП КОР «Курсів» не викрадала кошти з підприємства.

ОСОБА_4 провів будівельні роботи друкарні, через те у 2010 році СФГ «Надросся» було перераховано за платіжним дорученням 20 тис. грн.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні підтвердила, що будівництво топочної та ремонт друкарні підприємства проводив ОСОБА_4, з ним не були проведені розрахунки, оскільки на рахунку підприємства не було коштів.

У 2010 році з ОСОБА_5 частково розрахувалися, перерахувавши йому 20 тис. грн.

З показань свідка ОСОБА_4, який дав показання, що будівництво топочної він розпочинав як фізична особа, а закінчував - як підприємець.

Будівництво топочної розпочалося у 1999 році.

За укладеним контрактом на рахунок СФГ «Надросся» по платіжному дорученню у 2010 році, було перераховано 20 тис. грн.

Допитані як свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 дали показання суду, що вони працювали в КПП «Курсив», будівництво топочної проводилось у 1997-1998 роках, як працівники, вони надавали допомогу у виконанні певних робіт, за які кошти проводилось будівництво їм не відомо.

Представник потерпілого ОСОБА_1 дав показання суду, що він з 2011

року працює директором КП КОР «Курсів».

Приступивши до виконання директора КП КОР «Курсів», ним було встановлено, що з рахунку підприємства у 2010 році на рахунок СФГ «Надросся» було перераховано 20 тис. грн. кредиторської заборгованості за будівництво топочної.

Документів, які свідчили б про наявність у підприємстві кредиторської заборгованості не має.

Перерахування коштів є незаконним, оскільки контракт, який був укладений є фіктивним, в ньому не правильно вказана назва підприємства та банківські реквізити.

У свідоцтві про право власності, яке мається на підприємстві, вказано, що топочна збудована у 1997 році.

Винність обвинуваченої ОСОБА_2 у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, підтверджується документами, зокрема:

- копією наказу № 7 від 04 червня 1997 року про призначення обвинуваченої ОСОБА_2, виконуючого обов'язки директора МПП «Курсів» (а.с. 138);

- п. 7.4. Статуту Комунального підприємства Київської обласної ради «Курсів», затвердженим Рішенням Київської обласної ради від 30.09.2010 № 814-34-V про те, що директор має повноваження, згідно до яких:

* діяти без доручення від імені підприємства, представляти його інтереси в органах державної влади та місцевого самоврядування, у відносинах з юридичними та фізичними особами;

*розпоряджатись коштами та іншим майном Підприємства відповідно до чинного законодавства України;

*видавати у межах своєї компетенції накази та доручення, давати вказівки, обов'язкові для виконання всіма працівниками підприємства, організовувати та перевіряти їх виконання;

*укладати угоди і договори, інші правочини, видавати довіреності, відкривати в установах банків (казначейства) рахунки;

*укладення договорів на загальну суму більше як 100 тис. грн.. здійснюється за погодженням з Органом управління;

*несе відповідальність за виконання Підприємством функцій, повноважень, завдань, що визначені Статутом, зокрема за виконання фінансових планів, дотримання норм охорони праці, ефективного використання та охорони майна та коштів, що закріплені за Підприємством, а також за дотриманням Підприємством чинного законодавства України (а.с. 144-145);

- витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про те, що КПП «Курсив» було зареєстровано 10.01.2004 року та існувало 15.03.2007 року (а.с. 99);

- витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців про те, що КПП «Курсив» 16.03.2007 року змінило назву на КП КОР «Курсів» (а.с. 102-103);

- витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців про те, що Селянське (фермерське) господарство «Надросся» зареєстроване 04.12.2000 року (а.с. 106-107);

- копією контракту № 03/08-06, підписаного обвинуваченою ОСОБА_2 та головою СФГ «Надросся» ОСОБА_4, де з описової частини встановлено, що замовником на будівництво топочної та ремонту опалення друкарні є КПП «Курсив», а в заключній частині контракту замовником зазначено КП КОР «Курсів» з банківськими реквізитами : МФО 320166, р/р 26001483, код 02467156, Ощадбанк 2885 м. Тетіїв), а підрядником СФГ «Надросся» (а.с. 111-112);

- довідкою ТВБВ ПАТ «Державний ощадний банк України» № 0805/531 від 26 грудня 2014 року про те, що розрахунковий рахунок за номером 26001483 в КП КОР «Курсів» відкрито 21.03.2007 року (а.с. 58);

- копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.11.2008 року про те, що топочна побудована в 1997 році, є власністю КП КОР «Курсів» (а.с. 78);

- платіжним дорученням № 149, що КП КОР «Курсив» перерахувало СФГ «Надросся» 20 тис. грн. кредиторської заборгованості за будівництво топочної, в тому числі ПДВ - 3334 грн. (а.с. 136).

Оцінивши в сукупності добуті докази, суд вважає, що винність обвинуваченої ОСОБА_2 у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, знайшла підтвердження у судовому засіданні.

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_2 є службовою особою, вона наділена певними повноваженнями з управління чи розпорядження майном.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 посилалась на те, що в неї не було умислу на заволодіння чужим майном.

20 тис. грн. підприємство перерахувало СФГ «Надросся» за виконані будівельні роботи, при цьому дала показання, що підприємство мало кредиторську заборгованість по будівництву.

Жодних документів, які свідчили б про кредиторську заборгованість підприємства судом не добуто, тому не було підстав для укладення контракту та перерахування коштів СФГ «Надросся».

СФГ «Надросся» не могло проводити будівельні роботи у підприємстві КП КОР «Курсів», оскільки воно лише у 2000 році було зареєстроване.

Під час судового розгляду, встановлено, що ОСОБА_2 заволоділа чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Зловживання службовим становищем як спосіб заволодіння майном означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарчі функції всупереч інтересам служби для незаконного і безоплатного обертання чужого майна.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем полягає в незаконному оберненні чужого майна на свою користь або на користь інших осіб з використанням службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби.

Суб'єктам привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем (частина друга статті 191 КК) може бути лише службова особа. Вирішуючи питання, чи є та або інша особа службовою, належить керуватися правилами, викладеними в пунктах 1 і 2 примітки до статті 364 КК.

Обвинувачена ОСОБА_2, перераховуючи 20 тис. грн. за платіжним дорученням № 149 на рахунок СФГ «Надросся» діяла з прямим умислом, адже документів, які б підтверджували факт виконаних робіт, не мала, тому як наслідок КП КОР «Курсів» було завдано матеріальної шкоди на суму 20 тис. грн.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 191 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

При призначенні покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочину, особу винної.

ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно, є пенсіонеркою.

Згідно ст. 12 КК України, злочини, що вчинила ОСОБА_2 є злочинами невеликої та середньої тяжкості.

Обставини які пом'якшують та обтяжують покарання судом не встановлено

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч. 2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Обвинувачена ОСОБА_2 вчинила декілька злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Оскільки ОСОБА_2 вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України, що в силу ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, а злочин, передбачений ч. 2 ст. 191 КК України є злочином середньої тяжкості, тому суд прийшов до переконання, що на виконання ч. 1 ст. 70 КК України обвинуваченій слід призначити покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначивши покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи особу винної, суд дійшов висновку про можливість виправлення її без відбування покарання, прийнявши рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

ОСОБА_2 вчинила злочин у 2006 році, один з них є злочином невеликої тяжкості, а інший злочином середньої тяжкості.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину минули такі строки і до набрання вироком законної сили минули такі строки:

2)три роки- у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі;

3)п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Відповідно до п. 8 Постанови пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України (2341-14), якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Відповідно до ст. 11-1 КПК (1001-05) таке звільнення є обов'язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК (2341-14).

Керуючись ст. ст. 368, 370 КПК України суд,-

ЗАСУДИВ

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України і призначити покарання:

- по ч.1 ст. 366 КК України - у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн (одна тисяча сімсот гривень) з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських функцій, на один рік;

- по ч.2 ст. 191 КК України - на два роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських функцій, на два роки.

Відповідно до ст. 70 КК України, остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 у

виді двох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських функцій, на два роки.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_2, звільнити від відбування основного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю один рік.

Застосувати до ОСОБА_2 ст. 49 КК України, звільнивши від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на вирок подається до Апеляційного суду Київської області через Володарський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя О. М. Яковенко