Постанова № 56788875, 30.03.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бабаш Г.П.

Суддя-доповідач - Сіваченко Ігор Вікторович

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 року справа №805/1662/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Сіваченка І.В.,

суддів Шишова О.О., Чебанова О.О.,

секретар судового засідання Куленко О.Д.,

за участі представників позивача Прищепи Д.О., Хомовського С.М.,

представників відповідача Радченя Д.П., Усачової А.І.,

представника третьої особи Гаврися Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року у справі № 805/1662/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство «Енергоринок», Публічне акціонерне товариство «Центренерго» про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» (далі - ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО») звернулось до суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Державне підприємство "ЕНЕРГОРИНОК" (далі - ДП «ЕНЕРГОРИНОК») про зобов'язання НКРЕКП визначити порядок та термін повернення Розпоряднику системи розрахунків ДП "Енергоринок" відповідно до Інструкції про порядок використання коштів Оптового ринку електричної енергії України, яка є Додатком № 4 до Договору між Членами Оптового ринку електричної енергії України від 15 листопада 1996 року, коштів у сумі 53038 тис. грн., що були додатково перераховані Публічному акціонерному товариству "Центренерго" (далі - ПАТ "Центренерго") внаслідок прийняття Постанови від 19.03.2015 № 859 "Про затвердження додаткового платежу на виконання урядового рішення для ПАТ "Центренерго" на березень 2015 року".

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2015 року до участі у розгляді справи за цим позовом залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ПАТ «Центренерго».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19.03.2015 НКРЕКП прийнято Постанову № 859 "Про затвердження додаткового платежу на виконання урядового рішення для ПАТ "Центренерго" на березень 2015 року", першим пунктом якої затверджено додатковий платіж на виконання урядового рішення (Дврзб) для ПАТ "Центренерго" на березень 2015 року в сумі 53038 тис. грн., а другим пунктом зобов'язано розпорядника коштів Оптового ринку електричної енергії України забезпечити проведення розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії з урахуванням пункту першого цієї постанови.

Позивач є суб'єктом господарської діяльності, стороною Договору між Членами Оптового ринку електричної енергії України від 15 листопада 1996 року (далі - ДЧОРЕ).

Сторони ДЧОРЕ досягли згоди про порядок розподілу і перерахування коштів Оптового ринку електроенергії (далі - ОРЕ).

Відповідно до п. 8.8.1 ДЧОРЕ ДП "Енергоринок" повинен нарахувати та рівномірно розподілити між розрахунковими періодами доби такі додаткові платежі, як за рішенням НКРЕ - на виконання законодавчих актів та урядових рішень, погашення безнадійного боргу (Дзбвр). Відповідно до п. 10.1.8 Додатка 4 до ДЧОРЕ, Постанови НКРЕ, згідно з якими вносяться зміни до Алгоритму Оптового постачальника, що передбачають додаткові перерахування коштів будь-яким окремим Сторонам Договору за рахунок інших, повинні визначити порядок та термін повернення додатково отриманих коштів.

Позивач вважає, що Постановою від 19.03.2015 № 859 "Про затвердження додаткового платежу на виконання урядового рішення для ПАТ "Центренерго" на березень 2015 року" відповідачем порушено права та охоронювані законом інтереси позивача, тому що ПАТ "Центренерго" надано додаткові перерахування коштів за рахунок інших учасників оптового ринку електроенергії, не визначивши при цьому порядок та термін повернення додатково отриманих коштів.

Тобто, оскаржуваною постановою відповідач створив для позивача несприятливі умови на ринку електричної енергії у порівнянні з іншими учасниками та порушив положення Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року позов задоволено повністю. Зобов'язано НКРЕКП визначити порядок та термін повернення Розпоряднику системи розрахунків ДП "Енергоринок" відповідно до Інструкції про порядок використання коштів Оптового ринку електричної енергії України, яка є Додатком № 4 до Договору між Членами Оптового ринку електричної енергії України від 15 листопада 1996 року, коштів у сумі 53 038,00 тис. грн., що були додатково перераховані ПАТ "Центренерго" внаслідок прийняття Постанови від 19.03.2015 року № 859 "Про затвердження додаткового платежу на виконання урядового рішення для ПАТ "Центренерго" на березень 2015 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що прийнявши спірну постанову про затвердження для ПАТ "Центренерго" додаткового платежу та не визначивши при цьому порядок та термін повернення додатково отриманих коштів ПАТ "Центренерго", відповідач порушив право позивача на користування коштами оптового ринку, які є власністю ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" як учасника Оптового ринку та підлягають розподілу згідно з алгоритмом, затвердженим НКРЕКП.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач та третя особа ПАТ "Центренерго" подали апеляційні скарги, в яких зазначають про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційних скарг обґрунтовані тим, що постановою НКРЕКП № 859 від 19.03.2015 "Про затвердження додаткового платежу на виконання урядового рішення для ПАТ "Центренерго" на березень 2015 року" не вносились зміни до встановленого алгоритму оптового ринку електричної енергії, а тому судом першої інстанції безпідставно застосовано положення п. 10.1.8 Інструкції про порядок використання коштів Оптового ринку електричної енергії України щодо визначення порядку та термінів повернення додатково отриманих коштів.

Крім того, судом першої інстанції застосовано Тимчасовий порядок внесення змін до алгоритму оптового ринку електричної енергії та здійснення контролю за його дотриманням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2002 року № 200, який не діє з 22.01.2005 у зв'язку з внесенням змін до статті 15 Закону України "Про електроенергетику".

Апелянти вважають, що спірна постанова прийнята в межах повноважень, з чітким дотриманням вимог матеріального права, Конституції України, Закону України "Про Кабінет Міністрів України", Закону України "Про засади функціонування ринку електричної енергії", Указу Президента України від 10.09.2014 № 715 "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", враховуючи розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року N 36-р "Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії". Кабінетом Міністрів України на виконання наданих законодавством повноважень, з метою забезпечення надійної, безперебійної (стабільної) роботи об'єднаної енергетичної системи України, запобігання аварійним ситуаціям та пошкодженню електроенергетичних установок, їх елементів та споруд прийнято розпорядження від 14.01.2015 № 36-р "Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії", пунктом 1 якого визначена необхідність забезпечення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за зверненням Міністерства енергетики та вугільної промисловості, зокрема, зміни алгоритму розподілу коштів оптового ринку електричної енергії України та нормативів перерахування коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 36-р на дату прийняття оскаржуваної постанови НКРЕКП було чинним та обов'язковим до виконання, в тому числі, і НКРЕКП.

Апелянти вважають, що постанова НКРЕКП №859 від 19.03.2015 прийнята згідно вимог чинного законодавства без порушення прав позивача та інших суб'єктів ОРЕ щодо розрахунків згідно алгоритму оптового ринку, та не визначає порядок та термін повернення додаткових платежів. Крім того, вказують, що ухвалення Постанови не є наданою Відповідачем пільгою чи перевагою ПАТ "Центренерго", не є антиконкурентними діями, що призвело або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції ТОВ "ДТЕК Східенерго".

Слід зазначити, що ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2015 року апеляційні скарги було залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 листопада 2015 року ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Вищий адміністративний суд України, ухвалюючи дане рішення, виходив з того що, судом не були досліджені обставини, як діяло ДП "Енергоринок" при виконанні постанови НКРЕКН № 859 від 19 березня 2015 року, як Розпорядник системи розрахунків, чи як розпорядник коштів ОРЕ, і чи були перераховані кошти згідно алгоритму НКРЕКП.

Крім того, суд апеляційної інстанції не врахував завдань адміністративного судочинства, визначені ст. 162 КАС України, та погодився із висновками суду першої інстанції, який обрав спосіб відновлення порушеного права позивачів, при цьому не встановивши, у чому ж саме полягає протиправність дій відповідача.

В судовому засіданні представник відповідача та третьої особи ПАТ "Центренерго" підтримали доводи апеляційних скарг та просили їх задовольнити, проти чого заперечував представник позивача. Представник третьої особи ДП "Енергоринок" у судове засідання не з'явився.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які були присутні в судовому засіданні, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційні скарги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстровано в якості юридичної особи (код ЄДРПОУ 31831942; б. Шевченка, 11, м. Донецьк, 83001).

ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" - енергогенеруюча компанія, до складу якої входять три теплові електростанції: Зуївська, Курахівська та Луганська. Встановлена потужність станцій ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" становить 4157 МВт.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці, регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі визначені Законом України від 16.10.1997 № 575/97-ВР "Про електроенергетику" (із змінами та доповненнями; далі - Закон № 575/97-ВР).

Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону № 575/97-ВР, державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом формування тарифної політики відповідно до законодавства, надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, здійснення контролю за діяльністю суб'єктів електроенергетики та інших учасників ринку електричної енергії та встановлення відповідальності за порушення умов і правил здійснення ними діяльності в електроенергетиці та на ринку електричної енергії.

Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 19 березня 2015 року НКРЕКП прийнята постанова "Про затвердження додаткового платежу на виконання урядового рішення для ПАТ "Центренерго" на березень 2015 року" № 859, якою затверджено додатковий платіж на виконання урядового рішення (Дврзб) для ПАТ "Центренерго" на березень 2015 року в сумі 53038 тис. грн., а другим пунктом зобов'язано розпорядника коштів ОРЕ України забезпечити проведення розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії з урахуванням пункту першого цієї постанови.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону № 575/97-ВР купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких перевищують граничні показники (крім випадків, передбачених цим Законом), та весь її оптовий продаж здійснюються на оптовому ринку електричної енергії України. Функціонування інших оптових ринків електричної енергії в Україні забороняється.

Частиною восьмою статті 15 Закону визначено, що оптовий ринок електричної енергії України створюється на підставі договору.

15 листопада 1996 року з метою створення Оптового ринку та врегулювання взаємовідносин сторін, що виникають у зв'язку з виробництвом, передачею і постачанням та купівлі-продажу електричної енергії, укладено ДЧОРЕ, предметом якого є встановлення правил та порядку функціонування прозорої і справедливої системи комерційних стосунків у процесі купівлі-продажу електричної енергії.

Отже, сторони ДЧОРЕ досягли згоди про порядок розподілу і перерахування коштів ОРЕ.

Відповідно до пунктів 3.2, 8.1.1 ДЧОРЕ, розпорядник коштів ОРЕ зобов'язаний розраховувати та нараховувати платежі виробникам електричної енергії, дотримуватись Інструкції про порядок використання коштів Оптового ринку.

Відповідно до пункту 8.8.1 ДЧОРЕ розпорядник системи розрахунків повинен нарахувати та рівномірно розподілити між розрахунковими періодами доби додаткові платежі за рішенням НКРЕ - на виконання законодавчих актів та урядових рішень, погашення безнадійного боргу (Дврзб).

Відповідно до п. 2.1 Інструкції про порядок використання коштів Оптового ринку (далі - ІВКОР) кошти Оптового ринку - це кошти, які надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання місцевих постачальників та Оптового постачальника, та є власністю учасників Оптового ринку і підлягають розподілу згідно з алгоритмом, затвердженим НКРЕ.

Відповідно до п. 10.1.8 Додатка 4 до ДЧОРЕ Інструкції про порядок використання коштів оптового ринку електричної енергії України постанови НКРЕ, згідно з якими вносяться зміни до Алгоритму Оптового постачальника, що передбачають додаткові перерахування коштів будь-яким окремим Сторонам Договору за рахунок інших, повинні визначати порядок та термін повернення додатково отриманих коштів.

Згідно з пунктом 10.1.1 ІВКОР всі запропоновані зміни до алгоритму оптового ринку мають відповідати Закону № 575/97-ВР, встановлюються і затверджуються відповідною постановою НКРЕ.

НКРЕ відповідно до Закону № 575/97-ВР має виключне право вносити зміни до алгоритму оптового ринку самостійно без погодження з іншими органами.

Пунктом 10.3.2 ІВКОР передбачено алгоритм оптового ринку розробляється і впроваджується за принципом дотримання прозорого та справедливого порядку розподілу коштів між учасниками розподілу коштів оптового ринку за процедурою, визначеною пунктами 10.1.4-10.1.6 ІВКОР, та затверджується постановою НКРЕ.

Абзац 6 частини 11 статті 15 Закону № 575/97-ВР визначає, що у кожному розрахунковому періоді (місяці) забезпечується оплата вартості електричної енергії та послуг, закуплених у цьому періоді оптовим постачальником електричної енергії, у рівному відсотку кожній енергогенеруючій компанії.

Таким чином, позивач зобов'язаний продавати на підставі двостороннього договору електричну енергію ДПЕ і має гарантоване законом право на отримання за неї оплати у рівному з іншими виробниками (енергогенеруючими компаніями) відсотку.

Згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 36-р "Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії" (далі - Розпорядження № 36-р) відповідачу надані повноваження змінювати алгоритм розподілу і перерахування коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії України таким чином, щоб виключити їх дію у відношенні виробників електричної енергії, установки (устаткування та/або енергетичне обладнання) яких знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, і тим самим не забезпечити їм рівний з іншими виробниками (енергогенеруючими компаніями) відсоток оплати електроенергії.

Пунктом 3 Постанови Кабінету міністрів України від 19 лютого 2002 року № 200 "Про затвердження Тимчасового порядку внесення змін до алгоритму оптового ринку електричної енергії та здійснення контролю за його дотриманням" визначено, що перед прийняттям рішення про внесення змін до алгоритму НКРЕКП забезпечує проведення експертизи з метою визначення можливих наслідків та економічної доцільності цих змін.

В той же час, відповідачем не були надані докази проведення експертизи з метою визначення можливих наслідків та економічної доцільності змін до алгоритму оптового ринку електричної енергії, як того вимагає Тимчасовий порядок внесення змін до алгоритму оптового ринку електричної енергії та здійснення контролю за його дотриманням, затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 19 лютого 2002 року № 200.

Відповідач та третя особа 2 в апеляційних скаргах зазначали, що в зв'язку з прийняттям постанови від 19.03.2015 № 859 зміни до алгоритму розподілу оптового ринку не вносились і не повинні вноситись, адже додатковий платіж був складовою тарифу на виробництво електричної енергії.

Суд першої інстанції не погодився із даним твердженням відповідача та третьої особи ПАТ "Центренерго", навівши наступні мотиви.

Відповідно до ст. 1 Закону № 575/97-ВР алгоритм оптового ринку електричної енергії - порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, який встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Відповідно до п. 9 Інструкції про порядок використання коштів Оптового ринку електричної енергії України, яка є додатком 4 до Договору між Членами Оптового ринку електричної енергії України, алгоритм Оптового ринку складається з двох складових частин.

Перша складова стосується порядку розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання Місцевих постачальників (далі - Алгоритм Постачальників), і застосовується відповідно до Порядку визначення відрахувань коштів на поточні рахунки Місцевих постачальників та на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Оптового постачальника (далі - Порядок).

Друга складова стосується порядку розподілу коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Оптового постачальника (далі - Алгоритм Оптового постачальника; разом з Алгоритмом Постачальників, далі - Алгоритм Оптового ринку).

Отже, з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що алгоритм оптового ринку передбачає порядок розподілу будь-яких коштів, які надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, незалежно від природи їх виникнення.

В судовому засіданні місцевого суду представник відповідача не заперечував, що кошти у вигляді додаткового платежу згідно постанови № 859 від 19.03.2015 були розподілені із поточного рахунку із спеціальним режимом використання.

Отже, прийнявши постанову від 19.03.2015 № 859 "Про затвердження додаткового платежу на виконання урядового рішення для ПАТ "Центренерго" на березень 2015 року" та не визначивши порядок та термін повернення додатково отриманих коштів ПАТ "Центренерго", відповідач порушив норми Закону № 575/97-ВР, Тимчасовий порядок внесення змін до алгоритму оптового ринку електричної енергії та здійснення контролю за його дотриманням, положення Договору між членами оптового ринку електричної енергії України й Інструкції про порядок використання коштів оптового ринку електричної енергії України та право позивача на користування коштами оптового ринку, які є власністю ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" як учасника Оптового ринку та підлягають розподілу згідно з алгоритмом, затвердженим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Проте, з такими висновками не може погодитись судова колегія апеляційного суду.

Так, відповідно до ДЧОРЕ, "терміни та їх тлумачення", рахунок із спеціальним режимом використання Оптового ринку - це рахунки суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють постачання електроенергії на закріпленій території та оптове постачання електричної енергії, відкриті в уповноваженому банку і призначені виключно для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів, та розрахунків з учасниками Оптового ринку.

При цьому, відповідно до статті 15? Закону № 575/97-ВР всі розрахунки за спожиту та куплену на оптовому ринку електричної енергії України електричну енергію проводять виключно через поточні рахунки із спеціальним режимом використання.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що всі розрахунки за електроенергію, проходять через рахунок із спеціальним режимом використання Оптового ринку.

У той же час, місцевим судом не досліджено, які саме функції виконував ДП "Енергоринок" при виконанні постанови НКРЕКП № 859 від 19 березня 2015 року.

Згідно Закону № 575/97-ВР, ліцензії НКРЕ, та ДЧОРЕ, ДП "Енергоринок" виконує дві функції: Розпорядника системи розрахунків та Розпорядника коштів ОРЕ.

Тобто, як Розпорядник системи розрахунків ДП "Енергоринок" нараховує кошти, які необхідно сплатити ген компаніям, та як Розпорядник коштів ОРЕ, керуючись Інструкцією про порядок використання коштів Оптового ринку електричної енергії України, яка є додатком 4 до ДЧОРЕ, перераховує кошти, згідно алгоритму затвердженого НКРЕКП, через поточні рахунки із спеціальним режимом використання.

Таким чином, нарахування коштів, які необхідно сплатити ген компаніям та перерахування коштів є різними функціями ДП "Енергоринку", порядок виконання яких в свою чергу визначено різними додатками до ДЧОРЕ.

Отже, судом першої інстанції не були досліджені обставини, як діяло ДП "Енергоринок" при виконанні постанови НКРЕКН № 859 від 19 березня 2015 року, як Розпорядник системи розрахунків, чи як розпорядник коштів ОРЕ, і чи були перераховані кошти згідно алгоритму НКРЕКП.

Так, ДП "Енергоринок" як Розпорядник системи розрахунків (PCP) виконує щодобове погодинне планування режиму роботи ОЕС України за активною енергією та потужністю, визначає погодинні прогнозні ціни на електроенергію і ціни за робочу потужність на наступну добу на основі оптимізації режимів роботи електростанцій, зовнішніх перетоків електроенергії, поданих генкомпаніями ТЕС цінових заявок і прогнозного обсягу споживання електроенергії на наступну добу; здійснює формування цін на електроенергію, формує та розраховує баланс (у натуральному та грошовому вигляді) купівлі-продажу електроенергії на ОРЕ. Розрахунки балансів, цін на електроенергію та розрахунку платежів здійснюються відповідно до Правил ринку, які є невід'ємною частиною ДЧОРЕ.

ДП "Енергоринок" як Розпорядник коштів ОРЕ (РК) здійснює розрахунки за куповану-продану електроенергію та розподіл коштів відповідно до алгоритму, який затверджується НКРЕКП здійснює поточний контроль за платежами та строками їх оплати; видає розпорядження Банкіру ринку про перерахування коштів з рахунку оптового постачальника. РК аналізує розрахунки за куповану-продану електроенергію за звітні періоди та прогнозує рівень оплати енергопостачальними компаніями і виробникам електроенергії. Крім цього, РК веде оперативний та бухгалтерський облік розрахунків і платежів по кожному із учасників ОРЕ і Бухгалтерський реєстр учасників ОРЕ, складає і узгоджує акти звіряння розрахунків за куплену та продану електроенергію.

Тобто, ДП «Енергоринок» як PCP нараховує кошти, які необхідно сплатити генкомпаніям, та як РК, керуючись Інструкцією про порядок використання коштів Оптового ринку електричної енергії України, яка є додатком 4 до ДЧОРЕ (далі - ІВКОРЕ), перераховує кошти, згідно алгоритму затвердженого НКРЕКП.

Таким чином, нарахування коштів, які необхідно сплатити ген компаніям, та перерахування коштів є різними функціями ДП «Енергоринку», порядок виконання яких в свою чергу визначено різними додатками до ДЧОРЕ.

Так, як вказувалось вище, розрахунки балансів, цін на електроенергію та розрахунку платежів здійснюються відповідно до Правил ОРЕ, які є невід'ємною частиною ДЧОРЕ.

Згідно пункту 8.8.1 Правил ОРЕ Розпорядник системи розрахунків повинен нарахувати та рівномірно розподілити між розрахунковими періодами доби такі додаткові платежі, зокрема, за рішенням НКРЕ - на виконання законодавчих актів та урядових рішень, погашення безнадійного боргу.

Таким чином, повноваження НКРЕКП на визначення додаткового платежу, який повинен бути нарахований ДП «Енергоринок», як PCP, прямо визначено Правилами ОРЕ.

При цьому, ані Правила ОРЕ, ані ІВКОРЕ, ані ДЧОРЕ, ані законодавство України не визначають обов'язку НКРЕКП визначати порядок та термін повернення нарахованих додаткових платежів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині зобов'язання НКРЕКП визначити порядок та термін повернення ДП «Енергоринок» коштів у сумі 53038 тис. грн., що були додатково перераховані ПАТ «Центренерго» внаслідок прийняття постанови від 19.03.2015 № 859, ТОВ «ДТЕК Східенерго» у позовній заяві вказує, на пункт 10.1.8 ІВКОР, відповідно до якого постанови НКРЕ, згідно з якими вносяться зміни до Алгоритму Оптового постачальника, що передбачають додаткові перерахування коштів будь-яким окремим Сторонам Договору за рахунок інших, повинні визначати порядок та термін повернення додатково отриманих коштів.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «ДТЕК Східенерго» стосовно зобов'язання НКРЕКП визначити порядок та термін повернення ДП «Енергоринок» коштів у сумі 53038 тис. грн., що були додатково перераховані ПАТ «Центренерго» внаслідок прийняття постанови від 19.03.2015 № 859, не лише не ґрунтуються на вимогах матеріального права, а й прямо суперечать Закону № 575/97-ВР, ДЧОРЕ, Правилам ОРЕ та ІВКОРЕ, а тому в силу статті 2 КАС України підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Далі, сама Постанова НКРЕКП від 19.03.2015 № 859 «Про затвердження додаткового платежу на виконання урядового рішення на березень 2015 року та перерахування коштів для ПАТ «Центренерго» прийнята Комісією в межах повноважень, з дотриманням вимог Закону № 575/97-ВР, Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії», розпорядження КМУ від 14.01.2015 №36-р, ДЧОРЕ, Правил ОРЕ, у спосіб, що передбачений законодавством.

До речі, відомості щодо оскарження цієї постанови відсутні, в установленому законом порядку вона не скасована (не визнана нечинною).

Згідно статті 11 Закону № 575/97-ВР органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, до основних завдань якого належить, зокрема, участь у формуванні та забезпеченні реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування оптового ринку електроенергії України.

Відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715, НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, який відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, бере участь у регулюванні платіжно-розрахункових операцій, зокрема, у сфері електроенергетики, відповідно до законодавства.

Пунктом 2 Положення визначено, що НКРЕКП у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.

Частиною першою статті 29 Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії» визначено, що у разі тривалого порушення нормальної роботи ринку електричної енергії внаслідок виникнення аварійних ситуацій в об'єднаній енергетичній системі України, викликаних пошкодженням електроенергетичних установок, їхніх елементів, споруд, або внаслідок надзвичайних ситуацій Кабінет Міністрів України має право приймати рішення щодо вжиття тимчасових надзвичайних заходів із подолання наслідків такої ситуації відповідно до затвердженого ним порядку.

При цьому апеляційним судом не беруться до уваги доводи позовної заяви щодо відсутності підстав для застосування статті 29 Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії» з огляду на те, що в повному обсязі ринок електроенергії ще не працює, оскільки вказаний закон не містить застережень щодо можливості застосування норм цієї статті відповідно до певних обставин, в тому числі з часу функціонування ринку електричної енергії в повному обсязі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 № 372 затверджено Порядок вжиття тимчасових надзвичайних заходів з подолання наслідків тривалого порушення нормальної роботи ринку електричної енергії, згідно пункту 3 кого, тимчасові надзвичайні заходи на ринку електричної енергії можуть передбачати:

- обмеження цін на ринку електричної енергії;

- встановлення учасникам ринку електричної енергії особливих умов купівлі-продажу електричної енергії;

- встановлення учасникам ринку електричної енергії обов'язкових вимог щодо виробництва, постачання та купівлі-продажу електричної енергії;

- встановлення особливих умов експорту або імпорту електричної енергії;

- вжиття інших заходів в межах повноважень Кабінету Міністрів України, Міненерговугілля або НКРЕ з метою забезпечення надійної роботи об'єднаної енергетичної системи України.

Слід зазначити, що відповідно до статті 117 Конституції України та статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Так, реалізуючи свої повноваження, з метою забезпечення надійної, безперебійної (стабільної) роботи об'єднаної енергетичної системи України, запобігання аварійним ситуаціям та пошкодженню електроенергетичних установок, їх елементів та споруд Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження від 14.01.2015 № 36-р «Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії».

Пунктом 1 вказаного розпорядження Кабінету Міністрів України, визначено, що НКРЕКП, за зверненням Міністерства енергетики та вугільної промисловості - забезпечити:

- коригування тарифів на виробництво електричної енергії, зокрема виробникам, які працюють за ціновими заявками (шляхом встановлення обмеження граничної ціни системи, показників, що використовуються для визначення цін за маневреність та робочу потужність тощо), та величин "зеленого тарифу";

- встановлення додаткових платежів (надбавки, знижки) виробникам електричної енергії;

- коригування тарифів на передачу електричної енергії;

- коригування інвестиційних програм ліцензіатів;

- зміни алгоритму розподілу коштів оптового ринку електричної енергії України та нормативів перерахування коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії.

Таким чином, розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 36-р, є урядовим рішенням, яке чітко визначає, що НКРЕКП за зверненням Міненерговугілля повинна забезпечити, в тому числі, встановлення додаткових платежів (надбавки, знижки) виробникам електричної енергії.

В рамках дії вказаного розпорядження Кабінету Міністрів України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості листами від 11.03.2015 № 01/13-0518, від 16.03.2015 № 2/13-950 звернулось до НКРЕКП щодо встановлення додаткового платежу до тарифу на електричну енергію, що виробляється ПАТ «Центренерго», відповідно до звернення підприємства, та просило НКРЕКП в березні 2015 року встановити додатковий платіж до тарифу на електричну енергію, що виробляється ПАТ "Центренерго", в розмірі різниці між фактичними витратами на паливо та платежами за електроенергію та пуски за період з вересня по грудень 2014 року в сумі 143 861 тис. грн.

При цьому, листом від 19.03.2015 № 03/13-1310 Міністерство енергетики та вугільної промисловості листами від 11.03.2015 № 01/13-0518, від 16.03.2615 № 2/13-950, просило НКРЕКП в березні 2015 року встановити додатковий платіж до тарифу на електричну енергію, що виробляється ПАТ "Центренерго", в сумі 53 038 тис. грн.

З огляду на урядове рішення (розпорядження КМУ від 14.01.2015 № 36-р), враховуючи звернення Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 19.03.2015 року № 03/13-1310, з урахуванням ДЧОРЕ та Правил ОРЕ, НКРЕКП прийняла постанову від 19.03.2015 № 859 «Про затвердження додаткового платежу на виконання урядового рішення на березень 2015 року та перерахування коштів для ПАТ «Центренерго», відповідно до якої затверджено додатковий платіж на виконання урядового рішення для ПАТ «Центренерго» на березень 2015 року в сумі 53038 тис. грн.

Вказане підтверджує, що постанова Комісії від 19.03.2015 № 859 прийнята у відповідності до Закону № 575/97-ВР, Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії», ДЧОРЕ, Правил ОРЕ, розпорядження КМУ від 14.01.2015 № 36-р, відсутні підстави стверджувати про порушення антиконкурентного законодавства, в тому числі, в силу специфічності ринку електроенергії, спеціального правового режиму його регулювання.

Слід також звернути увагу на те, що обставиною, якою ТОВ «ДТЕК Східенерго» обґрунтовує позовні вимоги, є те, що при прийнятті постанови від 19.03.2015 № 859 НКРЕКП керувалась розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 36-р «Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії», яким як стверджує Позивач, НКРЕКП не мала права керуватися.

З цього приводу акцентуємо увагу суду на наступному.

По-перше, Згідно Конституції України, Закону України «Про Кабінет Міністрів України» розпорядження Кабінету Міністрів України є обов'язковими, в тому числі і для НКРЕКП.

По-друге, згідно статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акт Кабінету Міністрів України може бути оскаржений до суду в порядку та у випадках, установлених законом.

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 36-р не було оскаржено в судовому порядку та було чинним, та відповідно обов'язковим до виконання, на момент прийняття постанови НКРЕКП від 19.03.2015 № 859.

По-третє, НКРЕКП не є органом який надає оцінку законності рішень Кабінету Міністрів України.

Таким чином, доводи Позивача відносно того, що НКРЕКП при прийнятті постанови від 19.03.2015 № 859 «не мала права керуватися розпорядженням КМУ 14.01.2015 № 36-р» суперечать Конституції України та Закону України «Про Кабінет Міністрів України».

При цьому, твердження Позивача про незаконність розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 36-р не стосуються предмету доказування у даній справі, та в силу статті 70 КАС України не можуть бути взяті судом до розгляду.

Відповідно до статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною першою статті 6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

При цьому, як було встановлено ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.03.2015 у справі № К/800/10739/14 (№ 826/14009/13-а) «відповідно до статей 11, 71, 104 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач звертається до адміністративного суду з позовом у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносинах.

При цьому, дійсне (фактичне) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. З необхідністю захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень і визначено завдання адміністративного судочинства.

Право на судовий захист, гарантоване Конституцією України, закріплене статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України, має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особа могла реалізувати своє право на судовий захист, суд повинен встановити, що оскаржуваними рішенням чи діянням суб'єкта владних повноважень порушено права, свободи чи інтереси саме цієї особи».

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає. Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Водночас, позивачем не наведено жодного доказу відносно того, що визначення додаткового платежу, який повинен бути нарахований ПАТ «Центренерго» на березень 2015 року, порушує його права, свободи чи інтереси.

На зазначені обставини не звернув увагу суд першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Статтею 162 КАС України визначено повноваження суду при вирішенні справи.

За приписами пункту 1 частини другої цієї статті, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що повноваження адміністративного суду про визнання нечинним рішень стосуються лише правових актів чи окремих його положень, прийнятих суб'єктом владних повноважень.

Визначальним під час вирішення адміністративного спору є відновлення порушеного права в обраний судом спосіб, перелік яких встановлено частиною другою статті 162 КАС України.

Однак з матеріалів справи видно, що місцевий суд не врахував вищезазначених завдань адміністративного судочинства та обрав спосіб відновлення порушеного права позивачів, при цьому не встановивши, у чому ж саме полягає протиправність дій відповідача.

Колегія суддів також додатково спирається на приписи частини 5 статті 227 КАС України, згідно яких висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції безпідставно задоволено позов.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

В повному обсязі ухвала виготовлена 30 березня 2016 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та Публічного акціонерного товариства «Центренерго» - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року у справі № 805/1662/15-а - скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство «Енергоринок», Публічне акціонерне товариство «Центренерго» про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: О.О.Шишов

О.О.Чебанов