Постанова № 56788628, 16.02.2016, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2016 р. Справа №818/1/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Прімової-Крикуненко О.В.,

представника позивача - Ромась І.М.,

представника відповідача - Будакова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/1/16

за позовом Управління майна комунальної власності Сумської міської ради

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 25.09.2015 р. №0004781501/51377 про сплату штрафу у сумі 214467грн.03коп. та від 27.10.2015р. №0006211501/58383 про сплату штрафу у сумі 44488грн.06коп.

Свої вимоги мотивує тим, що при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, контролюючим органом допущене порушення норм діючого податкового законодавства та прав платника податку, адже такі рішення винесені на підставі актів камеральних перевірок, проведених всупереч нормам, передбаченим п. З Розділу II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.2014р. Зокрема, позивачем зауважено, що за період 2014р. обсяг доходів Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, яке є неприбутковою організацією та повністю утримується за рахунок міського бюджету, згідно зі звітом про результати фінансової діяльності (форма №9м) становить менше 20 мільйонів грн. Таким чином, для підтвердження законності проведення перевірок ДПІ мало б надати на адресу управління документи, що обґрунтовують наявність дозволу Кабінету Міністрів України або рішення суду чи постанову слідчого відповідного змісту. Але, в актах №2305/18-19-15-01 від 10.09.2015р. та №2602/18-19-15-01 від 07.10.2015р. про наявність таких підстав для проведення перевірок не зазначається.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував (а.с.29-31), пояснивши, що спірні рішення прийняті за наслідками проведених ДПІ камеральних перевірок платіжної дисципліни податкового зобов'язання з ПДВ за лютий-липень 2014 року, якими встановлено, що управління несвоєчасно сплачує до бюджету податкові зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до декларацій за період, що перевірявся, чим порушено п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України. Крім того, зазначив, що встановлене пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014р. №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» обмеження щодо проведення перевірок у 2015 та 2016 роках не повинно стосуватися камеральних перевірок, які проводяться на виконання основної функції контролюючого органу, що стосується здійснення адміністрування податків,зборів,платежів, та контролю за своєчасністю подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій,розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків,зборів,платежів), своєчасністю,достовірністю,повнотою нарахування та сплати податків,зборів,платежів.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Зі змісту оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ДПІ від 25.09.2015 р. №0004781501/51377 про сплату штрафу у сумі 214467грн.03коп. та від 27.10.2015р. №0006211501/58383 про сплату штрафу у сумі 44488грн.06коп. вбачається, що вони прийняті на підставі актів камеральних перевірок платіжної дисципліни податкового зобов'язання з ПДВ за лютий-липень 2014 року, якими встановлено порушення Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України внаслідок несвоєчасної сплати до бюджету податкових зобов'язань з ПДВ згідно з деклараціями за лютий 2014р. (№9014463379 від 19.03.2014р.), за березень 2014р. (№9021613372 від 18.04.2014р.), за квітень 2014р. (№9028233747 від 19.05.2014р.), за травень 2014р. (№9034268069 від 17.06.2014р.), за червень 2014р. (№9041283706 від 18.07.2014р.) та липень 2014р. (№9047618366 від 18.08.2014р.) (а.с.10-11, 33-41).

Не погоджуючись з рішеннями контролюючого органу, як такими, що винесені ДПІ за висновками безпідставно проведених перевірок, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розв'язуючи спір, суд зазначає, що за приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VІІІ встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Водночас зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

З наведених законодавчих приписів слідує, що законодавець встановив імперативну заборону на проведення органами ДФС України перевірок суб'єктів господарювання у 2015 та 2016 роках. Зміст викладеного законодавчого акту не дає підстави для висновку, що наведене обмеження стосується певних видів перевірок платників податків, отже, таке обмеження розповсюджується на всі види перевірок, що зазначені у статті 75 ПК України - документальних, фактичних та камеральних.

Такому висновку відповідає правова позиція Державної фіскальної служби України, яка відображена, зокрема в листах від 28.01.15 №2463/7/99-99-22-02-04-14 та від 06.05.15 № 16102/7/99-99-15-02-02-17, за змістом яких фіскальна служба зазначила, що при аналізі питання щодо наявності наведених у пункті 3 Прикінцевих положень Закону N71 обмежень та визначення обсягу доходу за попередній календарний рік для суб'єктів господарювання - юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та представництв нерезидентів доцільно використовувати дані декларації з податку на прибуток за 2014 рік.

Як свідчить копія рішення ДПІ у м. Сумах від 10.04.2007р. №57/33525906/15-122/23912 Управління майна комунальної власності Сумської міської ради внесено до Реєстру неприбуткових організацій, а згідно зі звіту про результати фінансової діяльності (форма №9м) за 2014 рік сума загального оподатковуваного доходу за 2014 рік становить: по загальному фонду - 2611175,46грн., по спеціальному фонду - 26818грн., що в загальному розмірі складає 2637993,46грн., тобто менше 20 мільйонів грн. (а.с.12-13).

Таким чином, проведені відповідачем камеральні перевірки з питань дотримання управлінням платіжної дисципліни податкового зобов'язання з ПДВ за лютий-липень 2014 року підпадають під законодавчу заборону, яка встановлена в пункті 3 Розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи".

Судом також встановлено, що позивач не підпадає під жодне виключення із заборони, оскільки камеральні перевірки призначені не за заявкою суб'єкта господарювання, не за рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України; позивач не здійснює операцій з підакцизними товарами, не відноситься до жодної з категорій суб'єктів господарювання, на які не поширюється обмеження на проведення перевірок, доказів протилежного до суду не надано. Не містять матеріали справи і доказів того, що Кабінет Міністрів України надавав дозвіл ДПІ на проведення камеральних перевірок позивача, за результатими яких прийняті оскаржувані рішення, або доказів про те, що обсяг доходу позивача за 2014р. перевищує 20 мільйонів гривень.

Зі змісту ч.3 ст.2 КАС України слідує, що приймаючи податкові повідомлення-рішення, які є правовими актами індивідуальної дії, що породжують певні права та обов'язки для особи, якій вони адресовані, контролюючий орган зобов'язаний діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин та підстав, що мають значення для прийняття такого рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що камеральні перевірки позивача проведені контролюючим органом всупереч законодавчій заборони на їх проведення (в період дії мораторію), тобто протиправно, наслідком чого є відсутність у ДПІ права на прийняття рішень за такими перевірками.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що відповідальність за несвоєчасну сплату платником податків грошових зобов'язань в період дії обмеження (мораторію) на проведення перевірок суб'єктів господарювання застосовується до тих платників податків, на яких обмеження, встановлені п.3 розд.ІІ "Прикінцеві положення" Закону України від 28.12.2014 № 71-VІІІ, не поширюються.

Враховуючи, що позивач підпадає під дію зазначених обмежень, тому і підстави для застосування відповідальності за допущені позивачем порушення на даний час відсутні. Відтак, спірні рішення мають бути скасовані.

Беручи до уваги наведене, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3884грн.32коп. підлягає стягненню на його користь.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління майна комунальної власності Сумської міської ради до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах від 25.09.2015 року №0004781501/51377 про сплату штрафу у сумі 214467,03грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах від 27.10.2015 року №0006211501/58383 про сплату штрафу у сумі 44488,06грн.

Стягнути на користь Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, 33, код ЄДРПОУ 33525906) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області суму судового збору в розмірі 3884грн.32коп. (три тисячі вісімсот вісімдесят чотири грн. тридцять дві коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 19.02.2016 року.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова