У Х В А Л А
23 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідача Кривенди О.В.,
суддів: Панталієнка П.В., Терлецького О.О., -
розглянувши заяву первинної профспілкової організації комунального закладу «Театрально-видовищний заклад культури «Театр пластичної драми на Печерську» (далі - Профспілка) про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за її позовом до Київської міської державної адміністрації, треті особи - Федерація профспілок України, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання розпорядження в частині незаконним,
в с т а н о в и л а:
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 18 серпня 2015 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року, у задоволенні позову відмовив.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14 грудня 2015 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на вказані судові рішення на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Профспілка 23 лютого 2016 року звернулася до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 237 КАС.
Відповідно до частини другої статті 239-2 КАС ухвалою судді Верховного Суду України від 26 лютого 2016 року заяву Профспілки залишено без руху та надано строк для усунення недоліків заяви.
На виконання цієї ухвали 22 березня 2016 року до Верховного Суду України надійшла уточнююча заява Профспілки із необхідними документами.
У заяві Профспілка посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень частини третьої статті 36 Кодексу законів про працю України та статті 171 КАС.
На обґрунтування підстав до заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2007 року, 21 січня 2009 року, 3 серпня 2010 року, 8 і 17 квітня 2014 року які, на думку Профспілки, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах та процесуального права.
Проте ухвалу Вищого адміністративного суду України від 8 квітня 2014 року не можна вважати такою, що дає підстави для допуску справи до провадження та перегляду її Верховним Судом України, оскільки цим рішенням не розв'язано спір по суті, а скасовано рішення судів попередніх інстанцій та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на наявність неповноти встановлення обставин справи, а відтак, ухвала не містить висновків щодо правомірності застосування норм матеріального права.
Долучена ухвала Вищого адміністративного суду України від 17 квітня 2014 року також не може бути прикладом неоднакового застосування норм матеріального права, оскільки цим рішенням підтверджено необґрунтованість позовних вимог особи щодо протиправності рішення районної ради.
Аналіз оскаржуваного судового рішення та ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2007 року не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Зі змісту оскарженого рішення та ухвал Вищого адміністративного суду України від 21 січня 2009 року і 3 серпня 2010 року також не вбачається неоднакового застосування судом касаційної інстанції й норм процесуального права, як про це йдеться у заяві.
Прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.
Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої Профспілкою заяви.
За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Відмовити у допуску до провадження справи за позовом первинної профспілкової організації комунального закладу «Театрально-видовищний заклад культури «Театр пластичної драми на Печерську» до Київської міської державної адміністрації, треті особи - Федерація профспілок України, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання розпорядження в частині незаконним, за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 грудня 2015 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. КривендаСудді: П.В. Панталієнко О.О. Терлецький
Судове рішення № 56786299, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України) було прийнято 23.03.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/7045/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: