Ухвала суду № 56784011, 22.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2016 року м. Київ К/800/24704/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Чопської митниці Міндоходів на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Фрутс» до Чопської митниці Міндоходів, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області, про скасування рішень та стягнення надмірно сплачених коштів,

в с т а н о в и л а:

У липні 2013 року ТОВ «Голден Фрутс» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Чопської митниці Міндоходів, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області, про скасування рішень та стягнення надмірно сплачених коштів.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 року позов ТОВ «Голден Фрутс» було задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Чопської митниці про коригування заявленої митної вартості товарів від 30.01.2013 року за № 305000003/2013/100002/2. Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України № 305000003/2013/00005. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Голден Фрутс» надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 78249,99 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 року апеляційну скаргу Чопської митниці Міндоходів задоволено частково. Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 року в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Голден Фрутс» надмірно сплачено суми податку на додану вартість в розмірі 78249,99 грн. скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову в цій частині відмовлено. В решті постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 року залишено без змін.

У касаційній скарзі Чопська митниця Міндоходів, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

ТОВ «Голден Фрутс» подало заперечення на касаційну скаргу, в яких воно просить касаційну скаргу залишити без змін, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Чопської митниці Міндоходів задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами встановлено, що 02.03.2011 року між ТОВ «Голден Фрутс» та компанією EVA Handels GmbH (Австрія) було укладено контракт № 13 про купівлю свіжих фруктів.

30.01.2013 року позивачем до митного оформлення подана митна декларація № 305090000/2012/01428 з метою митного оформлення товару: продукти рослинного походження яблука свіжі, врожай 2012 року, вирощені в Австрії, столові, для споживання людиною, не розфасовані для роздрібної торгівлі, без первинної упаковки.

Митна вартість товару визначалась декларантом за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Митним органом було запропоновано позивачу подати додаткові документи, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацією біржових організацій про вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; інші наявні документи за бажанням декларанта для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Оскільки, позивач відмовився подати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, прийнято рішення про коригування митної вартості товару за № 305000003/2013/100002/2 від 30.01.2013 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № 305000003/2013/00005 від 30.01.2013 року.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 Митного кодексу наведено перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Надання додаткових документів є необхідним у разі потреби в підтвердженні задекларованої декларантом митної вартості товару за першим методом, викликаної обґрунтованими сумнівами митного органу в достовірності відомостей, які містяться в поданих до митного оформлення товару документах.

Згідно із статтею 55 Митного кодексу, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, в тому числі, обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу; декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів; на вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно із частиною 1 статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 стаття 57). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 стаття 57). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 стаття57). У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (частина 5 стаття 57). При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 стаття 57). Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи (частина 7 стаття 57). У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини 8 статті 59 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

У разі незгоди Митниці із митною вартістю імпортованого товару, вона відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України зобов'язана провести процедуру консультацій, у ході яких мала б дійти висновків щодо застосування того чи іншого методу визначення митної вартості товарів, при цьому кожний наступний метод застосовується у разі неможливості застосування попереднього із наведенням відповідних мотивів, проте ці вимоги закону Митниця не виконала.

Приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за шостим (резервним) методом на товар «продукти рослинного походження яблука свіжі, врожай 2012 року, вирощені в Австрії, столові, для споживання людиною, не розфасовані для роздрібної торгівлі, без первинної упаковки», митний орган не зазначив, які відомості в наданих йому документах викликають сумніви, в чому вони полягають, які складові вплинули на формування такої вартості, не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено вартість товару, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України.

Митницею вимагались каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; інші наявні документи для підтверджування заявленої митної вартості товару, проте в рішенні не зазначено, яким чином витребувані документи могли б вплинути на визначення ціни за будь-яким методом.

Проте, витребування митним органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, є необґрунтованим.

Оскільки, при визначенні митної вартості ввезених позивачем товару «продукти рослинного походження яблука свіжі, врожай 2012 року, вирощені в Австрії, столові, для споживання людиною, не розфасовані для роздрібної торгівлі, без первинної упаковки» митницею взято за основу проаналізована цінова інформація ЄАІС ДМСУ, при виборі методу визначення митної вартості відповідач був зобов'язаний провести письмові консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності, що не було дотримано.

За таких обставин суди дійшли до вірного висновку про те, що рішення Чопської митниці про визначення митної вартості товару № 305000003/2013/100002/2 від 30.01.2013 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № 305000003/2013/00005 від 30.01.2013 року підлягають скасуванню.

Аналіз положень Митного кодексу України дає колегії суддів підстави для висновку про те, що питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів. Тому суд, встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму ввізного мита, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Таким чином, суд апеляційної інстанції у частині вимог щодо стягнення з Державного бюджету України надмірно сплаченої суми ввізного мита та ПДВ дійшов до вірного висновку, відмовивши ТОВ «Голден Фрутс» у їх задоволенні.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Чопської митниці Міндоходів - залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 року та постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 року, змінену рішенням суду апеляційної інстанції, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Фрутс» до Чопської митниці Міндоходів, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області, про скасування рішень та стягнення надмірно сплачених коштів - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 235-244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

А.О. Логвиненко

В.Ф. Мороз