Ухвала суду № 56783966, 29.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

29 березня 2016 року м. Київ К/800/6315/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Донець О.Є., розглянувши клопотання Центрального районного центру зайнятості м. Миколаєва про повернення судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва до Центрального районного центру зайнятості м. Миколаєва про стягнення заборгованості, -

встановив:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 березня 2016 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Центрального районного центру зайнятості м. Миколаєва на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва до Центрального районного центру зайнятості м. Миколаєва про стягнення заборгованості на підставі пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

28 березня 2016 року від Центрального районного центру зайнятості м. Миколаєва надійшло клопотання про повернення судового збору з посиланням на пункт 3 частини 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір”.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Згідно із пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі також у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом пункту 5 частин 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя має дати оцінку наведеним у касаційній скарзі доводам, порівняти їх із висновками судів, викладеними в судових рішеннях, та вирішити питання, чи є необхідність перевірити висновки судів на підставі матеріалів справи.

Такі дії судді не є суто процесуальними діями і потребують оцінки обґрунтованості наведених у касаційній скарзі доводів порівняно з висновками судів у судових рішеннях.

Водночас за загальним змістом частини 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір” судовий збір повертається у випадку, коли настали процесуальні наслідки, які не залежать та не потребують розгляду справи по суті й оцінки обставин справи та наданих сторонами доказів.

Таким чином, вимоги пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір” не можуть бути застосовані у разі відмови у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 12 листопада 2014 року у справі №6-138цс14 та від 16 червня 2015 року у справі №21-619а14.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання Центрального районного центру зайнятості м. Миколаєва про повернення судового збору відсутні.

Керуючись статтями 98, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 7 Закону України “Про судовий збір”,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання Центрального районного центру зайнятості м. Миколаєва про повернення судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.Є. Донець