Ухвала суду № 56783878, 18.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2016 року м. Київ К/800/24953/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Кобилянського М.Г.,

суддів: Амєліна С.Є., Іваненко Я.Л.,

розглянувши в порядку попереднього розгляду адміністративну справу

за позовом управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій

за касаційною скаргою управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2015 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області від 24 грудня 2014 року ВП № 41274348 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 119,12 грн.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 березня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено.

У касаційній скарзі управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено наступне.

На виконанні у відповідача знаходиться виконавчий лист № 2506/2369/2012, виданий 5 грудня 2013 року Деснянським районним судом м. Чернігова, про зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік в розмірі 5 мінімальних заробітних плат відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження позивачем рішення суду виконано в частині зобов'язання здійснити перерахунок щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2011 рік. В частині здійснення виплати зазначеної допомоги рішення суду не виконано.

24 грудня 2014 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, за якою з управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради стягнуто витрати на проведення виконавчих дій у сумі 119,12 грн.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV) та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 № 512/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802; далі - Інструкція).

Організація та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень супроводжується певними грошовими витратами.

Частиною четвертою статті 41 Закону № 606-XIV передбачено, що до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату: 1) перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; 2) послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій; 3) поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; 4) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; 5) розміщення оголошення в засобах масової інформації; 6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; 7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Постанова про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності їх примусового стягнення згідно з вимогами цього Закону. Зазначена постанова надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ним у порядку, встановленому цим Законом. (частина п'ята статті 41 Закону № 606-XIV).

Ця норма кореспондується з абзацом дев'ятнадцятим підпункту 3.13.1 пункту 3.13 Інструкції, якою передбачено, що про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду в десятиденний строк.

Відповідно до абзацу двадцятого підпункту 3.13.1 пункту 3.13 Інструкції (чинного на час виникнення спірних правовідносин) про розмір витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець відповідно до розрахунку витрат, наданого фінансовою службою відповідного головного управління юстиції, складає акт про витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій (додаток 1), у якому зазначаються перелік та суми витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Як встановлено апеляційним судом, відповідачем не надано відповідний акт на підтвердження розміру понесених витрат на проведення виконавчих дій та докази на підтвердження направлення оскаржуваної постанови на адресу позивача.

Враховуючи викладене, висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позову відповідає правильному застосуванню норм матеріального права, оскільки відповідачем не доведено дотримання вимоги статті 41 Закону № 606-XIV та не підтверджено витрати на проведення виконавчих дій саме у розмірі, визначеному постановою від 24 грудня 2014 року ВП № 41274348.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ Кобилянський М.Г.

СУДДІ Амєлін С.Є.

Іваненко Я.Л.