ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"24" березня 2016 р. м. Київ К/800/50411/15
березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Леонтович К.Г., Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" Северина Юрія Петровича на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року у справі № 815/3519/15 за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" Северина Юрія Петровича про визнання протиправними дій, -
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2015 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" Северин Юрія Петровича, в якому просила: визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" Северин Юрія Петровича щодо повідомлення про нікчемність договору №990413455 від 20.01.2015 року про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року; зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" Северина Юрія Петровича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2, як вкладника (ІН НОМЕР_1), яка має право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "ІМЕКСБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі договору №990413455 від 20.01.2015 року про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року; зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1) до Загального реєстру вкладників АТ "ІМЕКСБАНК", які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.01.2015р. позивач в особі ОСОБА_3 та ПАТ "Імексбанк" уклали договір №990413455 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014р., за яким банк приймає від позивача на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 9250 євро у тимчасове строкове користування на строк до 23.07.2015р. Листом від 21.05.2015р. Уповноважена особа повідомила позивача, що договір від 20.01.2015р. може містити ознаки нікчемності, проте, на думку позивача, спрямованість на реальне настання правових наслідків договору №990413455 від 20.01.2015р. підтверджується меморіальним валютним ордером №20735 від 20.01.2015р. Позивач також зазначає, що ПАТ "Імексбанк" віднесений до категорії неплатоспроможних на підставі постанови Правління НБУ від 26.01.2015р., тоді як договір з вкладником-позивачем укладено 20.01.2015р., тобто до віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Вважаючи вищезазначені дії відповідачів незаконними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року скасована постанова Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року та прийнята нова, якою адміністративний позов задоволений частково. Визнана протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „Імексбанк" Северина Юрія Петровича щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором №990413455 від 20 січня 2015 року про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року. Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „Імексбанк" Северина Юрія Петровича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2, як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладами в АТ „Імексбанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та включити ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором №990413455 від 20 січня 2015 року про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року. Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ „Імексбанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим по справі рішенням апеляційного суду уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" Северин Юрій Петрович звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що 20.01.2015р. між ПАТ "Імексбанк" та ОСОБА_3, як особою, що оформила вклад на користь ОСОБА_2, укладений договір №990413455 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014р.
Згідно договору №990413455 від 20.01.2015р. сума вкладу склала 9250 Євро.
Правлінням Національного банку України 15.01.2015р. прийнята постанова №16/БТ "Про віднесення AT "Імексбанк" до категорії проблемних".
Правлінням Національного банку України 26.01.2015р. прийнята постанова №50 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Імексбанк" до категорії неплатоспроможних".
На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.01.2015р. прийняте рішення №16 "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "Імексбанк", згідно з яким з 27.01.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ "Імексбанк" - Северина Юрія Петровича.
Тимчасову адміністрацію в АТ "Імексбанк" запроваджено строком на три місяці з 27.01.2015р. по 26.04.2015р. включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №84 від 23.04.2015р. строк проведення тимчасової адміністрації в АТ "Імексбанк" та повноваження уповноваженої особи Фонду продовжено до 26.05.2015р. включно.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 21 травня 2015 року № 330 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Імексбанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийняте рішення від 27 травня 2015 року № 105 "Про початок процедури ліквідації АТ "Імексбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АТ "Імексбанк" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "Імексбанк" Северина Юрія Петровича строком на 1 рік з 27 травня 2015 року по 26 травня 2016 року включно.
На офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб опубліковане оголошення, що у зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 27 травня 2015 року № 105 "Про початок процедури ліквідації АТ "Імексбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" Фонд з 4 червня 2015 року розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку. Для отримання коштів вкладники АТ "Імексбанк" з 4 червня 2015 року до 15 липня 2015 року включно можуть звертатися до установ банку-агента Фонду ПАТ "Альфа-банк".
У травні 2015 року уповноважена особа повідомила позивача, що в період до моменту запровадження тимчасової адміністрації позивачем в установі АТ "Імексбанк" проведено ряд операцій, що за попередніми висновками можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності, передбачені підпунктом 7 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та запропонував позивачу надати свої письмові пояснення та можливо відповідні додаткові документи, що відсутні в установі АТ "Імексбанк", які сприятимуть досягненню цієї мети.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що повідомлення сторін про нікчемність договорів є законодавчо закріпленим правом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів, а тому позовна вимога про визнання протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Северина Ю.П. щодо повідомлення про нікчемність договору №990413455 від 20 січня 2015 року про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року є необґрунтованими. Також, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність інших позовних вимог позивача, з огляду на те, що постановою Правління Національного банку України №16/БТ від 15.01.2015 року «Про віднесення АТ „Імексбанк" до категорії проблемних» АТ „Імексбанк" встановлено ряд обмежень, в тому числі заборонено проведення будь-яких операцій за чинними договорами, що призводять до збільшення гарантованої суми відшкодування з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а правочин щодо перерахування 20.01.2015 року з рахунку ОСОБА_3 у філії АТ „Імексбанк" у м.Одесі на рахунок позивача в тій же філії банку грошових коштів у розмірі 9250 євро призвів до збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд апеляційної інстанції послався на ті обставини, що уповноваженою особою Фонду не було надано доказів, які б свідчили, що укладений позивачкою правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави та не доведено правові підстави для не включення позивача до переліку вкладників АТ „Імексбанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, щодо повноважень та функцій Фонду відносно виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначені Законом України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" №4452 від 23.02.2012 року.
Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року N 4452-VI тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права (не нижче кваліфікаційного рівня "спеціаліст") та професійний досвід, необхідний для виконання заходів у межах здійснення тимчасової адміністрації.
Повноваження уповноваженої особи Фонду викладені в ст.37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до приписів якої уповноважена особа Фонду має право: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом; продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку; залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації за рахунок банку на підставі цивільно-правових договорів інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. Такі договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку у день повідомлення уповноваженою особою Фонду другої сторони про таке розірвання з наслідками, встановленими цивільним законодавством; призначати проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз з питань діяльності банку за рахунок банку в межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду; приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов'язки, змінювати розмір оплати їх праці з додержанням вимог законодавства України про працю; зупиняти розподіл капіталу банку чи виплату дивідендів у будь-якій формі; вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.
З огляду на приписи ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" повідомлення сторін про нікчемність договорів є законодавчо закріпленим правом уповноваженої особи Фонду.
З урахуванням наявності підстав для повідомлення позивача про нікчемність договору №990413455, колегія суддів вважає, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Северин Ю.П. діяв в межах наданих йому законом повноважень, а відтак позовна вимога про визнання протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Северина Юрія Петровича щодо повідомлення про нікчемність договору №990413455 від 20.01.2015 року про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року задоволенню не підлягає. .
Відповідно до ч.5 ст.27 "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Таким чином, Перелік вкладників складається та надається до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб саме уповноваженою особою Фонду.
Відповідно до пунктів 3, 4 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09.08.2012 року № 14 Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Відповідно до п.2,4 Розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (далі - Загальний Реєстр). Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: складення Уповноваженою особою переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передачу Уповноваженою особою сформованого переліку вкладників до Фонду;складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Крім того, ч.1 та ч.2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
В ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" закріплено підстави, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.
Відповідно до ч.7 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана провести інвентаризацію банківських активів і зобов'язань. Під час інвентаризації перевіряється наявність і відповідність балансової вартості фактичній вартості таких активів та зобов'язань неплатоспроможного банку.
Таким чином, Закон закріплює обов'язок уповноваженої особи Фонду, з метою збереження активів банку, провести інвентаризацію активів і зобов'язань банку та забезпечити перевірку правочинів вчинених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку.
Судом першої інстанції встановлено , що на виконання приведених норм та з метою недопущення дій, що призводять до зростання гарантованої суми, яка підлягає відшкодуванню за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб внаслідок незаконних дій працівників та/або клієнтів Банку, наказом Уповноваженої особи від 5 лютого 2015 року №34-в створена комісія та призначено проведення перевірки укладених Банком протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних/карткових рахунків), а також обставин зарахування грошових коштів на вказані рахунки (надалі - правочини).
Метою проведення перевірки було встановлення фактів штучного створення правових підстав для отримання вкладниками/клієнтами Банку виплат сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також виявлення правочинів, що можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності, наведені в ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Перевірка проводилася, в тому числі, у відповідності до вимог "Методичних рекомендацій стосовно процедури тимчасового обмеження уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у неплатоспроможному банку банківських операцій щодо виплати коштів вкладникам", затверджених протоколом Виконавчої дирекції Фонду гарантування № 036/15 від 10.02.2015 р., та здійснювалась за всіма типами - банківських рахунків, на яких обліковуються залишки грошових коштів вкладників/клієнтів Банку, на предмет здійснення: - безготівкових перерахувань грошових коштів з рахунків юридичних та/або фізичних осіб на рахунки інших фізичних осіб, відкритих в установі Банку, в тому числі: безготівкових перерахувань грошових коштів з поточних рахунків юридичних осіб на рахунки фізичних осіб, відкриті в установі Банку, з призначенням платежу не пов'язаним з трудовими відносинами; безготівкових перерахувань грошових коштів з поточних рахунків фізичних осіб на рахунки інших фізичних осіб, відкриті в установі Банку, призначення платежу яких свідчить про нетиповий характер операції, в тому числі надання та повернення фінансової допомоги (позики), залучення коштів на вклад іншої фізичної особи, перерахування коштів без зазначення підстав перерахування, тощо; безготівкових перерахувань грошових коштів з поточних рахунків юридичних та фізичних осіб на рахунки фізичних осіб із неналежним призначенням платежу; - касових операцій без фактичного внесення/отримання фізичними особами готівкових коштів; - банківських операції, здійснених в період застосування обмежень відповідно до постанови Правління Національного банку України № 16/БТ від 15.01.2015 р. "Про віднесення банку до категорії проблемних"; - банківських операцій, проведених в позаопераційний час.
Судом першої інстанції також встановлено, що за наслідками проведеної перевірки було виявлено ряд правочинів, обставини вчинення яких свідчать про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання клієнтами Банку сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду.
Вказані правочини передбачали вчинення дій, що підпадають під наведені вище критерії.
Так, зокрема, у ході перевірки було виявлено ряд операцій щодо безготівкових перерахувань грошових коштів з поточних рахунків фізичних осіб на рахунки інших фізичних осіб, які відкриті в установі Банку, призначення платежу яких свідчить про нетиповий характер операції, в тому числі, надання та повернення фінансової допомоги (позики), залучення коштів на вклад іншої фізичної особи, перерахування коштів без зазначення підстав перерахування, тощо.
Зазначені операції мали нетиповий характер і результатом таких операцій стало збільшення суми гарантованого відшкодування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Однією з таких операцій був правочини щодо перерахування 20.01.2015р. з рахунку гр. ОСОБА_3 у філії АТ "Імексбанк" у м.Одесі на рахунок позивача в тій же філії банку грошових коштів у розмірі 9250 Євро. Депозитний рахунок на ім'я позивача відкритий, також, 20.01.2015р. ОСОБА_3
Як встановлено судами 15.01.2015 року Правлінням Національного банку України була прийнята постанова № 16/БТ "Про віднесення AT "Імексбанк" до категорії проблемних", яку, отримано банком 16.01.2015 року.
На підставі вказаної постанови AT "Імексбанк" було віднесено до категорії проблемних, крім того, для стабілізації діяльності Банку та відновлення його фінансового становища запроваджено певну низку обмежень, в тому числі, заборонено здійснювати проведення будь-яких операцій за чинними договорами, що призводять до збільшення гарантованої суми відшкодування з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що фактично з 15.01.2015 року відповідно до постанови Правління Національного банку України №16/БТ від 15.01.2015 року всім філіям і відділенням AT "Імексбанк" заборонено приймати депозитні вклади та/або здійснювати поповнення існуючих депозитних рахунків відповідно.
Згідно ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, коли банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Відповідно до положень статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Згідно з ч. 1, ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Отже, правочин, спрямований на безпідставне та незаконне заволодіння майном держави вважаться таким, що порушує публічний порядок, а відтак нікчемний.
Відповідно до ч.1 ст.236 ЦК України, нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.
Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
З урахуванням того, що спірний правочин укладений під час дії заборони укладати депозитні договори з фізичними особами з підстав віднесення банку до проблемних постановою НБУ, яка була обов'язкова до виконання, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про нікчемність даного правочину.
Враховуючи вищенаведене суд першої інстанції дійшов до вірних висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, а суд апеляційної інстанції дав невірну оцінку доказам по справі та помилково скасував законне рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, оскільки суд апеляційної інстанції при ухваленні рішення допустився порушення норм матеріального та процесуального права та помилково скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
ухвалила :
Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" Северина Юрія Петровича задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року скасувати.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року залишити силі.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
Судове рішення № 56783814, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 24.03.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/3519/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: