Постанова № 56780448, 03.03.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2016 року 11 год. 58 хв.Справа № 808/8804/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лазаренка М.С..,

при секретарі судового засідання: Єрмолаєвої А.Д.;

за участю представників:

від позивачів: ОСОБА_1,

від відповідача: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ТЕРМІНАЛ-АВТО», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду (далі іменується - суд) надійшов позов Приватного підприємства «ТЕРМІНАЛ-АВТО» (далі іменується - позивач 1), ОСОБА_2 (далі іменується - позивач 2) та ОСОБА_3 (далі іменується - позивач 3) до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі іменується - відповідач), в якому позивачі просять суд визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області щодо:

- видання наказу № 645 від 22.09.2015 про призначення фактичної перевірки діяльності Приватного підприємства «ТЕРМІНАЛ-АВТО»;

- проведення в період з 23.09.2015 по 02.10.2015 фактичної перевірки діяльності Приватного підприємства «ТЕРМІНАЛ-АВТО»;

- надання 23.09.2015 не в повному обсязі передбачених законом документів на підтвердження повноважень з проведення перевірки;

- невідображення в матеріалах перевірки факту повної відповідності суми готівки на місці здійснення розрахунку сумі, що зазначена в Х-звіті за 23.09.2015;

- ухилення в період з 23.09.2015 по 02.10.2015 від вивчення наданих підприємством первинних документів;

- незаконної відмови підприємству 24.09.2015 в ознайомленні з матеріалами перевірки;

- складання 01.10.2015 незаконного запиту про надання документів;

- відмови 02.10.2015 у вивченні оригіналів і складанні опису копій документів, наданих згідно з запитом від 01.10.2015;

- складання 02.10.2015 актів перевірки за №№ 0135/08/01/22/37443272 (АЗС по вул. Братській) і 0136/08/01/22/37443272 (АЗС на трасі Бориспіль-Запоріжжя);

- внесення до актів перевірки від 02.10.2015 за №№ 0135/08/01/22/37443272 і 0136/08/01/22/37443272 завідомо неправдивих відомостей про порушення законодавства Приватним підприємством «ТЕРМІНАЛ-АВТО»;

- внесення до актів перевірки від 02.10.2015 за №№ 0135/08/01/22/37443272 і 0136/08/01/22/37443272 завідомо неправдивих відомостей про відмову посадових осіб Приватного підприємства «ТЕРМІНАЛ-АВТО» від підписання актів перевірки;

- позбавлення Приватного підприємства «ТЕРМІНАЛ-АВТО» права на своєчасне ознайомлення з актами перевірки і внесення на нього своїх зауважень, у тому числі шляхом умисного виготовлення і надіслання нечитаємих копій;

- складання 21.10.2015 протоколів про адміністративне правопорушення за №№ 51, 53 відносно ОСОБА_2, із зазначенням в цих протоколах завідомо неправдивих відомостей про нібито допущені ОСОБА_2 порушення, а також про відмову останньої від підписання протоколів;

- складання 21.10.2015 протоколу про адміністративне правопорушення за № 52 відносно ОСОБА_3, із зазначенням в цьому протоколі завідомо неправдивих відомостей про нібито допущені ОСОБА_3 порушення, а також про відмову останньої від підписання протоколу;

- неналежний розгляд зауважень ПП «ТЕРМІНАЛ-АВТО» від 16.10.2015 на акти перевірки від 02.10.2015.

В обґрунтування наведених вимог позивачі стверджують, що відповідач діяв з порушеннями вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, Податкового кодексу України та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ №637 від 15.12.2004, оскільки, на думку позивача, відповідачем порушено процедуру проведення перевірки.

Ухвалою судді від 14.01.2016 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивачів підтримав вимоги з підстав, викладених вище, наполягав на задоволенні позову та визнанні протиправними дій відповідача.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, проте надіслав письмові заперечення на позов від 08.02.2016 вх. №4449, в яких, зокрема зазначено про те, що фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області проведено фактичну перевірку господарських одиниць ПП «Термінал-Авто» щодо дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій на право проведення оптової та роздрібної торгівлі алкогольним напоями та тютюновими виробами, цільового використання алкогольних напоїв; виявлення порушень установлених правил торгівлі підакцизними товарами; наявності супровідних документів (прибуткових, видаткових та податкових накладних); дотримання стандартів; маркування підакцизних товарів, дотримання мінімальних цін на алкогольні напої дотримання максимальних цін на тютюнові вироби, а також інших питань, що регулюють обіг алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Україні, регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, свідоцтв. До початку перевірки платника податків 22.09.2015 проведено контрольні-розрахункові операції: о 12-48 на АЗС за адресою: Запорізька область, Запорізький район, траса Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя, 454км+150м, а також о 13-24 - на АЗС за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Братська, 49а. Зазначає, що копія наказу на проведення фактичної перевірки, направлення на перевірку та службові посвідчення були вручені директору ПП «Термінал-Авто» ОСОБА_4, що підтверджено її особистим підписом на направленнях. В ході перевірки директором підприємства надано наступні документі: реєстраційні посвідчення на РРО, довідки про опломбування РРО, книги обліку розрахункових операцій, контрольні стрічки, касова книга, накази на призначення на посаду директора та оператора АЗС, торгові патенти, товарно-транспортні накладні, банківські виписки та інш. Перевіркою встановлено порушення пунктів 1, 2, 11, 12, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі іменується - Закон України №265), пункту 2.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637 та зареєстрованого в Мінюсті України 13.01.2005 за №40/10320 (далі іменується - Положення №637). За результатами розгляду матеріалів перевірки та заперечень позивача на акти перевірки, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області 28.10.2015 прийнято податкові повідомлення-рішення №0001622201, №0001632201 та №0001642201 про нарахування грошового зобов'язання на загальну суму 5405556,82 грн. Крім того, як зазначає відповідач, після отриманням документів, підтверджуючих повноваження перевіряючих, директором позивача допущено до перевірки фахівців ГУ ДФС і надано для перевірки документи. На думку відповідача, оскільки перевіряючі були допущені до перевірки, наказ про призначення перевірки та дії податкового органу з проведення такої перевірки не підлягають правовій оцінці як такі, що вичерпали свою правову дію. Також зазначає, що позивачем не зазначено будь-яких підстав для визнання незаконними дій фахівців ГУ ДФС по складанню протоколів про адміністративні правопорушення. Враховуючи наведене, просить відмовити в задоволені позову повністю.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 03.03.2016.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.12.2010 Приватне підприємство «ТЕРМІНАЛ-АВТО» (код 37443272) пройшло процедуру державної реєстрації та зареєстровано за юридичною/податковою адресою: 69065, місто Запоріжжя, вулиця Рельєфна, будинок №4, квартира №65.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, 01.09.2015 що на адресу ГУ ДФС у Запорізькій області за вхідним №4/580 надійшло звернення від громадянина ОСОБА_5, який повідомив, що при реалізації бензину на АЗС, які належать ПП «Термінал-Авто», не видаються розрахункові документи.

22.09.2015 начальником ГУ ДФС у Запорізькій області видано наказ №645 «Про проведення фактичної перевірки» згідно з яким, наказано фахівцям ГУ ДФС у Запорізькій області провести з 23 вересня 2015 року протягом 10 діб фактичну перевірку ПП «ТЕРМІНАЛ-АВТО» (код 37443272), що здійснює діяльність на АЗС за адресами: місто Запоріжжя, вулиця Братська, 49а та Запорізька область, Запорізький район, траса Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя, 454км+150м за період з 01.09.2014 по 02.10.2015 року дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій на право проведення оптової та роздрібної торгівлі алкогольним напоями та тютюновими виробами, цільового використання алкогольних напоїв; виявлення порушень установлених правил торгівлі підакцизними товарами; наявності супровідних документів (прибуткових, видаткових та податкових накладних); дотримання стандартів; маркування підакцизних товарів, дотримання мінімальних цін на алкогольні напої дотримання максимальних цін на тютюнові вироби, а також інших питань, що регулюють обіг алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Україні, регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, свідоцтв.

До початку перевірки платника податків 22.09.2015 проведено контрольні-розрахункові операції: о 12-48 на АЗС за адресою: Запорізька область, Запорізький район, траса Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя, 454км+150м, а також о 13-24 - на АЗС за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Братська, 49а.

Копія наказу на проведення фактичної перевірки, направлення на перевірку та службові посвідчення вручені директору ПП «Термінал-Авто» ОСОБА_4, що підтверджується особистим підписом на направленнях (а.с. 138 - 139).

23.09.2015 на підставі наказу на проведення перевірки, фахівцями відповідача проведено фактичну перевірку АЗС Позивача 1, розташованих по вулиці Братській і на трасі Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя.

За результатами перевірки, 02.10.2015 відповідачем складені акти перевірки №0135/08/01/22/37443272 (АЗС по вул. Братській) та №0136/08/01/22/37443272 (АЗС на трасі Бориспіль-Запоріжжя), які зареєстровані в органі ДФС за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання 05.10.2015.

Згідно вказаних актів перевірок, перевіркою встановлено порушення пунктів 1, 2, 11, 12, 13 статті 3 Закону України №265, пункту 2.2 Положення №637.

Не погоджуючись з висновками актів перевірки, позивачем 1 подані заперечення від 16.10.2015 до ГУ ДФС у Запорізькій області.

21.10.2015 працівниками відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення № 52 відносно ОСОБА_3, в якому зазначено про допущені ОСОБА_3 порушення, а також про відмову останньої від підписання цього протоколу.

21.10.2015 працівниками відповідача складено протоколи про адміністративне правопорушення №51 та №53 відносно ОСОБА_2, в яких зазначено про допущені ОСОБА_2 порушення.

Листом від 23.10.2015 №4024/10/08-01-22-08-13 ГУ ДФС у Запорізькій області повідомило ПП «Термінал-Авто» про те, що фактичні перевірки АЗС позивача, за результатами яких складено акти від 05.10.2015 №0135/08/01/22/37443272 та №0136/08/01/22/37443272, проведені згідно діючого законодавства, акті направлені до ДПІ за основним місцем реєстрації платника податків для розгляду та вжиття заходів.

За результатами розгляду матеріалів перевірки та заперечень позивача на акти перевірки, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області 28.10.2015 прийнято податкові повідомлення-рішення №0001622201, №0001622201 та №0001622201 про нарахування грошового зобов'язання ПП «Термінал-Авто» на загальну суму 5 405 556,82 грн.

Вважаючи дії відповідача по проведенню перевірки та оформленню її результатів незаконними, позивачі звернулись з цим позовом до суду.

Вислухавши пояснення представника позивачів, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VІ (далі іменується - ПК України).

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до підпункту 20.1.11 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій.

За приписами пункту 80.1 статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з підпунктом 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Єдина підстава для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу зазначена в абзаці п'ятому пункту 81.1 статті 81 ПК України - це непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом.

Як вбачається з матеріалів справи, після отриманням документів, підтверджуючих повноваження перевіряючих, директором позивача допущено до перевірки фахівців ГУ ДФС і надано для перевірки документи. Тобто, посадова особа ПП «Термінал-Авто» підтвердила наявність законних підстав для перевірки та підтвердила правомірність дій фахівців ГУ ДФС.

Такий висновок відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України щодо застосування норм пункту 81.1 статті 80 ПК України, висловленій в ухвалі від 27.10.2015 №К/800/8849/15 по справі №806/4611/14 та постанові від 19.02.2014 К/9991/47423/11 по справі № 2а/0570/2707/2011, згідно з якою, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податковим органом перевірки щодо нього має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Допуск до перевірки нівелює правові наслідки правових порушень, допущених податковим органом при призначенні та проведенні податкової перевірки.

Однак, як з'ясовано судом, на день розгляду даної справи перевірку фактично проведено контролюючим органом. Таким чином, як наказ про призначення перевірки, так і дії податкового органу з проведення такої перевірки позивача є реалізованим і вичерпали свою дію.

У зв'язку з цим, дії податкового органу з проведення такої перевірки не підлягають правовій оцінці як такі, що вичерпали свою правову дію.

Вимоги про скасування актів індивідуальної дії можуть стосуватися виключно діючих актів, адже задоволення такого позову має наслідком позбавлення такого акту юридичної сили (здатності до застосування).

Акт індивідуальної дії, який вичерпав свою дію, є юридичним фактом, що відбувся в минулому та призвів до виникнення певних правових наслідків. Юридичні факти або події минулого в принципі не можуть бути скасовані судом чи іншим органом як не можуть бути скасовані події історії.

Таким чином позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо видання наказу, проведення перевірки та оформлення її результатів, як такі, що вичерпали свою дію, задоволенню не підлягають, оскільки не можуть призвести до захисту прав позивача (позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права).

Водночас правові наслідки, що настали внаслідок прийняття актів індивідуальної дії, які вичерпали свою дію, можуть призводити до порушення прав особи, але це утворює інші підстави для звернення до суду. Це означає, що особа має обрати такий спосіб захисту порушеного права, який призведе до відновлення її прав (вимагати прийняття іншого акта індивідуальної дії, яким будуть змінені правовідносини, а якщо це не можливо - вимагати відшкодування завданої шкоди).

При цьому, представником позивача не заперечується той факт, що прийняті за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення №0001622201, №0001622201 та №0001622201 про нарахування грошового зобов'язання ПП «Термінал-Авто» на загальну суму 5 405 556,82 грн., оскаржені до суду не були.

Щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Посадові особи органів державної податкової служби мають право складати протоколи про правопорушення, вичерпний перелік яких зазначений в статті 255 КУпАП.

Відповідно до вимог даної статті, посадові особи органів державної податкової служби мають право складати протоколи за правопорушення, передбаченні статтями 51-2, 155-1, 162-1,162-2, 163-1 - 163-4, 163-12, 164, 164-5, 164-16, 166-16, 166-17, 177-2 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем дотримано процедуру складання протоколів про правопорушення, а саме: форму протоколу та порядок його оформлення.

За таких обставин суд вважає необґрунтованим твердження позивача про протиправність дій відповідача під час складення оскаржуваних протоколів. Водночас судом не встановлено, а позивачем не надано доказів та не зазначено про їх існування відповідно до статті 71 КАС України, які б підтверджували протиправність дій відповідача, наявність в його діях упередженості, недобросовісності.

Натомість, судом встановлено наявність у державного інспектора повноважень щодо складання оскаржуваних протоколів, внесення до протоколів інформації, яка відповідає встановленим під час перевірки порушенням.

Крім того, з заперечень, наданих відповідачем, вбачається, що протоколи про адміністративні правопорушення у відношенні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області направлені на розгляд до Запорізького районного суду Запорізької області (справи №334/9319/15-п та №317/3423/15-п) (а.с. 170-171).

Так, відомості про допущені порушення, внесені до протоколів про адміністративні правопорушення можуть бути взяті до уваги під час розгляду адміністративних справ щодо правомірності накладення штрафу на підставі вказаних протоколів.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області діяло в спосіб та в межах повноважень, визначених Конституцією України та Законами України.

В силу вимог статті 71 КАС України, позивачем не доведено, а в суді знайшло своє підтвердження обґрунтованості дій відповідача, що стало підставою для звернення до суду.

Приписами частини третьої статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 98, 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко