Постанова № 56780227, 21.03.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Грубіян Є.О.

Суддя-доповідач:Моніч Б.С.

ПОСТАНОВА

іменем України

"21" березня 2016 р. Справа № 278/3393/15-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Жизневської А.В.

Котік Т.С.,

при секретарі Єрикаловій О.О.

за участю

представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області на постанову Житомирського районного суду Житомирської області від "16" грудня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся з позовом до суду, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області про відмову у призначенні йому пенсії за вислугу років та зобов'язати відповідача призначити таку пенсію починаючи з 13 серпня 2015 року.

Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 16.12.2015 року позов задоволено повністю.

Визнано незаконним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області № 15 від 2 жовтня 2015 року про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_3.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області призначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за вислугу років у відповідності до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дати подання ним заяви про призначення пенсії, тобто з 13 серпня 2015 року.

Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати за розгляд даної справи у розмірі 974,40 гривні.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13 серпня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років згідно п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", вказавши, що станом на дату звернення його загальний трудовий стаж склав 25 років 6 місяців.

На підтвердження загального трудового та пільгового стажу позивач надав трудову книжку та інші документи, що підтверджують право на отримання пенсії на пільгових умовах.

В результаті проведеного розрахунку стажу роботи позивача на підставі поданих ним документів відповідачем встановлено, що стаж роботи по вислузі років позивача складає 19 років 6 місяців 24 дні.

Зокрема, серед іншого Управлінням Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області не зараховано до пільгового стажу стаж роботи згідно довідки, виданої центральним архівом Міністерства оборони Російської Федерації від 16 березня 2015 року (а.с.22) за період роботи в 723 гвардійському мотострілковому взводі з 14 грудня 1990 року по 22 вересня 1992 року (стаж складав 1 рік 9 місяців 9 днів) та довідки від 26 березня 2015 року (а.с.21) за період роботи в 138 відокремленому танковому взводі з 1 січня 1988 року по 19 листопада 1990 року (стаж складав 2 роки 10 місяців 19 днів), у зв'язку з тим, що підрозділ (підрозділи) установи в яких проходив службу позивач не передбачені Переліком закладів охорони здоров'я Збройних Сил України.

Листом за № 8252/03 від 8 жовтня 2015 року (а.с.12-13) позивачу повідомлено, що згідно рішення комісії управління ПФУ в Житомирському районі № 15 від 2 жовтня 2015 року йому відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, у зв'язку з відсутністю на дату звернення необхідного стажу роботи 25 років 6 місяців на посадах, які дають право на призначення такої пенсії.

Не погодившись з отриманою відмовою, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що наявність у позивача необхідного для призначення пенсії за вислугу років стажу підтверджується довідками, виданими архівними установами та трудовими книжками.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та з огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, вважає відсутніми підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Отже визначальним для права особи на пенсію за вислугу років на підставі п."е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є наявність у такої особи відповідного спеціального стажу роботи.

Постановою КМУ №909 від 03.11.1993 року затверджено перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. До таких закладів відносяться - Лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби та територіальні органи Держсанепідслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), діагностичні центри. А до посад відносяться посади - лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад).

Відповідно до переліку закладів охорони здоров'я Збройних сил України, який затверджено наказом Міністерства оборони України від 18.12.2013 року № 871 до лікарняних закладів віднесено: військово-медичний центр (усіх найменувань, у тому числі клінічний); військовий госпіталь, філія госпіталю (усіх найменувань); окремий медичний батальйон, медико-санітарний батальйон; військовий лазарет (усіх найменувань); окрема медична рота (медична рота); медичний взвод. До амбулаторно-поліклінічних закладів: поліклініка, поліклінічне відділення (усіх найменувань); центральна стоматологічна поліклініка; стоматологічна поліклініка; пересувний стоматологічний кабінет; пересувний рентгенівський кабінет; медична служба (військової частини, корабля, підводного човна, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, навчального центру, військового ліцею); медичний пункт (військової частини, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, навчального центру, військового ліцею, державного підприємства, організації та установи Міністерства оборони України).

Положеннями статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеній нормі відвідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).

Пунктом 20 зазначеного Порядку передбачено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. В довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу: професія або посада, характер роботи: розділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включаються цій період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Таким чином, довідки мають надаватися в разі, коли взагалі відсутні відомості в трудовій книжці про працю громадян у спірний період, що визначає його право на пенсію за вислугу років.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зарахування спірного періоду до необхідного стажу роботи позивача.

Так, відповідачем не зараховано до стажу роботи за вислугу років період військової служби у 723 мотострілковому полку з 14.12.1990 р. по 22.09.1992 року. Зазначені дії відповідача колегія суддів вважає протиправними, оскільки з послужного списку позивача слідує, що у вказаний період він обіймав посаду командира МЕДИЧНОГО ВЗВОДУ мотострілкового батальйону ВУ-879147А (а.с.15). Зазначена посада відповідає Переліку закладів охорони здоров'я Збройних Сил України, про який йшлося вище.

Так само як і не врахування до стажу роботи за вислугу років в періоди служби з 1 січня 1988 року по 19 листопада 1990 є незаконним (а.с.21). З довідки Центрального архіву МА РФ вбачається, що в наказі командира окремого танкового полку №1 значиться: "Сержанта св.сл.ОСОБА_3, прибывшего для дальнейшего прохождения воинской службы… приступившим к приёму дел и должности старшего инструктора-дозиметриста МЕДИЦИНСКОГО ПУНКТА ПОЛКА…", а в наказі №292 значиться: "ОСОБА_3… ФЕЛЬДШЕРА МЕДИЦИНСКОГО ПУНКТА, полагать сдавшим дела..". Наведена судом архівна довідка безспірно свідчить, що посади, на яких проходив військову службу позивач є посадами при медичному пункті танкового полку, що теж відповідає Переліку закладів охорони здоров'я Збройних Сил України про який йшлося вище.

Однак, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що навіть зарахування до пільгового стажу наведених вище спірних періодів проходження військової служби не збільшить стаж роботи позивача до необхідних 25 років 6 місяців.

Так, відповідачем зараховано до стажу у пільговому обчисленні 19 років. 6 міс. 24 дні. Стаж роботи який на думку колегії суддів був не врахований безпідставно становить 4 роки. 7 міс. 28 днів, що загалом складає 25 років 2 міс. 22 дні.

Зважаючи на викладене, у призначенні пенсії позивачу було відмовлено обґрунтовано.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем не зараховано до пільгового стажу інші періоди служби (з 19.05.1983 року по 19.05.1985 року на посаді санінструктора 472 конвойної роти) .

Крім того, матеріали справи свідчать, що позивач в період часу з 06.07.2004 року по 06.08.2006 року працював по сумісництву завідуючим медичним профілакторієм. Водночас у нього не було іншого основного місця роботи.

Разом з тим, при зверненні до відповідача із заявою про призначення пенсії позивачем не подавалися жодні додаткові документи, які дають можливість встановити професію, посаду, характер відповідної роботи чи служби у вказані періоди, а самих лише записів в трудових книжках та послужному списку не достатньо для з'ясування цих обставин.

Враховуючи вищевикладене, й те, що позивач звертався до суду саме із позовом про призначення йому пенсії і не ставив вимог про зарахування до пільгового стажу тих чи інших періодів служби або роботи, підстав для задоволення позову колегія суддів не знаходить, оскільки надані позивачем документи не підтверджували необхідного для призначення пенсії стажу у пільговому обчисленні.

Водночас колегія суддів вважає з необхідне вказати в цій постанові, що позивач не позбавлений права повторно звернутися із заявою про призначення пенсії, надавши уточнюючі документи щодо тих періодів роботи/служби, на які звернув увагу суд.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин оскаржувана постанова підлягає скасуванню із ухваленням нової про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області залишити без задоволення, постанову Житомирського районного суду Житомирської області від "16" грудня 2015 р. скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Б.С. Моніч

судді: А.В. Жизневська

Т.С. Котік

Повний текст cудового рішення виготовлено "28" березня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області пл. Польова, 8,м.Житомир,10009

4-третій особі: - ,