Постанова № 56779108, 29.03.2016, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/2065/16-а

Провадження № 2-а/750/147/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2016 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Карапута Л.В., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Чернігові про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

01.03.2016 року позивач звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, та просить визнати неправомірними дій відповідача з приводу відмови ОСОБА_1 у обчисленні пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», з включенням до розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії сум матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань та індексації в розмірі 10246 грн. 00 коп. і зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії у розмірі 82 % відповідно до Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на момент призначення пенсії) з 13.05.2010 року із включенням до розрахунку заробітної плати для обчислення пенс сум матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань та індексації в розмірі 10246 грн. 00 коп., а також виплачувати пенсію в перерахованому розмірі до внесення змін в законодавство.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що відповідач безпідставно відмовив у зарахуванні до заробітної плати, з якої обчислено її пенсію, матеріальну допомогу на оздоровлення та індексацію заробітної плати, що призвело до зменшення розміру пенсії та як наслідок цього - до порушення її пенсійних прав.

Ухвалою судді від 10.03.2016 року відкрито скорочене провадження у даній справі.

22.03.2016 року на адресу суду надійшли заперечення відповідача, в яких він просить відмовити в позові, оскільки пенсія обчислена відповідно до вимог законодавства і для задоволення позову відсутні підстави.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Позивач перебуває на обліку відповідача і з 13.05.2010 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» в розмірі 82 % заробітної плати, з якої сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Під час обчислення пенсії позивачу не враховано суми матеріальної допомоги для оздоровлення при наданні щорічної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань а також індексація заробітної плати.

08.02.2016 р. позивач звернулая до відповідача з письмовою заявою про включення до розрахунку пенсії вказаної допомоги та індексації заробітної плати. Втім, у задоволенні цих вимог позивача було відмовлено, про що відповідач повідомив листом від 17.02.2016 р. Причиною відмови є те, що, на думку відповідача, матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, а також індексація заробітної плати чинним законодавством України не віднесена до складових заробітної плати, з якої обчислюється пенсія державного службовця.

Статтею 37 Закону України «Про Державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80%, за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі забільшується на 1% заробітку, але не більше 90% від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхуванн, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить основна і додаткова заробітна плата, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно з пп. 2.3.3 п. 2.3 ст. 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, розробленої відповідно до вказаного Закону, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713, матеріальна допомога, що мас систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення) віднесена до інших компенсаційних виплат.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» встановлено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавку за вислугу років на державній службі та інших видів надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 20.02.2012 року, яка згідно положень частини першої статті 244-2 КАС України є обов'язковою для застосування усіма судами України та усіма суб'єктами владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, в тому числі й для відповідача.

Відповідно до частини першої зазначеної статті до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України від 26 червня 1997 року «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно зі статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробі тну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Із наведеного вбачається, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того чи входять до структури заробітної плати.

З цього слідує, що в заробітну плату для обчислення пенсії має включатися індексація заробітної плати, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та матеріальна допомога на оздоровлення, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 28 травня 2013 року .

Таким чином, у відповідача не було правових підстав для відмови позивачеві у включенні до заробітку для обчислення його пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, а також індексації заробітної плати починаючи з дня звернення з відповідною заявою, тобто з 08.02.2016 року.

Зазначене є підставою для визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання його включити до заробітку позивача для обчислення пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, і здійснити в зв'язку з цим донарахування до її пенсії починаючи з 08.02.2016 року, а також суд вважає за можливе, на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України, зобов'язати виплатити заборгованість, що виникне внаслідок цього донарахування.

За таких обставин, заявлений позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 22 Конституції України, ст. ст. 1-4, 6-9, 18, 41 ч. 2, 71, 72, 94, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в :

адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Чернігові про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові щодо відмови ОСОБА_1 у включенні матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати в заробітну плату для нарахування пенсії.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 82 % від сум її заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з включенням до розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації, відповідно до довідки №362 від 03.02.216 року, які враховуються при обчисленні пенсії і з яких сплачені страхові внески, починаючи з 08.02.2016 року та виплатити заборгованість, що виникне внаслідок цього донарахування.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів, які обчислюються з моменту отримання копії постанови.

Суддя Л. В. Карапута