Постанова № 56777481, 24.03.2016, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/1629/16-а

Провадження №2-а/592/41/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2016 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в особі судді Князєва В.Б., за участю секретаря судових засідань Шипиленко О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м.Сумах про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, який обґрунтовує, тим що з 16.12.1979 р. почав працювати суддею, а потім головою Тростянецького районного суду Сумської області. З 06.04.1990 р. працював головою Зарічного районного суду м.Суми, а з 01.06.1993 р. суддею Апеляційного суду Сумської області, де і пропрацював до свого звільнення у відставку. Постановою Верховної Ради України від 12.11.2015 р. за №788 - VІІІ він був звільнений з посади судді Апеляційного суду Сумської області у зв'язку з поданням заяви про відставку. Наказом голови Апеляційного суду Сумської області від 24.11.2015 р. № 97-ОС його було звільнено з посади судді та відраховано зі штату Апеляційного суду Сумської області. 14.01.2016 р. він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах з заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах від 19.01.2016 р. було відмовлено у призначенні щомісячного довічного грошового утримання. У зв'язку з чим, позивач просить суд визнати дії Управління Пенсійного фонду України у м.Сумах щодо відмови в призначенні та виплаті йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, відповідно до довідки Апеляційного суду Сумської області від 14.01.2016 р. про суддівську винагороду для нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - протиправними та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м.Сумах на підставі ч.3 ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. №2453-VІ призначити та виплачувати з 17.02.2016 р. щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, відповідно до довідки від 14.01.2016 р. про суддівську винагороду, для нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої Апеляційним судом Сумської області.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову за наступних підстав. З 17.10.2010 р. позивач перебуває на обліку в УПФ в м.Сумах, як отримувач пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та продовжує працювати на посаді судді. 02.03.2015 р. ВРУ було прийнято Закон України від №213 « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення». Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 р. закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 01.06.2015 р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії, щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів". Оскільки, питання призначення спеціальних пенсій на законодавчому рівні не вирішено, тому з 01.06.2015 р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії, щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема відповідно до ЗУ «Про судоустрій і статус суддів».

Судом встановлено, що Постановою Верховної Ради України від 12 листопада 2015 року за № 788-VIII ОСОБА_2 звільнено з посади судді Апеляційного суду Сумської області у відставку відповідно до пунктів 2, 3, 6, 9 частини 5 ст. 126 Конституції України (а.с.9-15).

Наказом голови Апеляційного суду Сумської області від 24.11.2015 р. №97-ОС ОСОБА_2 звільнено з посади судді та відраховано зі штату Апеляційного суду Сумської області (а.с.16).

УПФ України в Сумах своїм листом від 21.01.2016 р. повідомило ОСОБА_2 про відмову у призначенні щомісячного довічного утримання судді у відставці, з посиланням на положення Закону України від 02.03.2015 р. № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (а.с.25).

В пункті 7 рішення Конституційного суду України від 11.10.2005 р. №8-рп/2005 зазначено, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів.

Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі, після звільнення від виконання обов'язків суддів.

Відповідно до розрахунку, наданого Апеляційним судом Сумської області, та фотокопії трудової книжки позивача вбачається, що ОСОБА_2 працював суддею, головою Тростянецького районного народного суду Сумської області з 16.12.1979 р. по 05.04.1990 р., головою Зарічного районного суду м.Суми з 06.04.1990 р. по 31.05.1993 р., суддею Сумського обласного суду ( з 2001 р. - Апеляціного суду Сумської області) з 01.06.1993 р. по 24.11.2015 р. Загальний стаж роботи становить 39 років 10 місяців 3 дня (а.с.23, 17-22).

Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.

Визначені Конституцією (розділ УІІІ) та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання суддям за рахунок держави матеріального забезпечення та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до них високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Про це неодноразово наголошував у своїх рішеннях Конституційний Суд України.

Так, Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.2011 р. № 18-рп/2011 зазначив «щомісячне довічне грошове утримання судді є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу. Правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання працюючого судді є однаковою, а самі ці поняття - однорідними та взаємопов'язаними. Щомісячне грошове утримання судді, який, маючи право на відставку, продовжує працювати на посаді судді,встановлюється у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків щодо здійснення незалежного, неупередженого та справедливого правосуддя, а щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці є належним утриманням цього судді після припинення виконання ним своїх професійних обов'язків та особливою формою його соціального забезпечення».

В Рішенні від 03 червня 2013 року N 3-рп/2013 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) Конституційний Суд України вказав, що «визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

Таким чином, статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання). Статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя. Викладене відповідає положенням Європейської хартії про закон "Про статус суддів" від 10 липня 1998 року, за якими рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов'язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1); статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4).

Із змісту розділу IX Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вбачається, що єдиним видом грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, є суддівська винагорода, яка в свою чергу складається із посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

Частиною 3 статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (зі змінами, внесеними Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 р.) встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Аналізуючи наведені положення, суд приходить до висновку про те, що в усіх випадках розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має визначатись виходячи з розміру грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді.

Вирішуючи питання про задоволення чи відмову у задоволенні позовних вимог, суд керується положеннями ст. 22 Конституції України, згідно з якими при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Правові позиції з цього приводу щодо звуження прав та свобод суддів у відставці висловив Верховний Суд України у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 03.07.2015 р. № 14 та своєму Конституційному поданні від 08.07.2015 р. щодо відповідності (конституційності) положень частини третьої, абзац четвертий та речення першого абзацу шостої частини п'ятої статті 141 Закону України від 07.07.2010 р. № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів"у редакції Закону України від 12.02.2015 р. № 192-VІІІ "Про забезпечення права на справедливий суд" у взаємозв'язку з положеннями підпункту 5 пункту 2, пункту 17 розділу І, пункту 5 розділу III Закону України від 02.03.2015 р. № 213-УІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" стосовно звуження гарантій матеріального та соціального захисту суддів у відставці положенням статті 8, частини першої статті 21, частині першої, пунктів 2, 9 частини п'ятої ст. 126 Конституції України, де вказано, що не можуть бути звужені чи скасовані під час прийняття нових законів і внесення змін до чинних, про що неодноразово було наголошено у правових позиціях Конституційного Суду України (зокрема, у рішеннях від 03 червня 2013 року № З-рп/2013, від 22 травня 2008 року № 10-рп 2008, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).

Вказані правові позиції Верховного Суду України відображені також у Постанові Верховного Суду України від 17 березня 2015 року № 21-371а14 за конкретним адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду судді у відставці про визнання протиправними дії відповідача та зобов'язаннями вчинити певні дії щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

Тож, щомісячне довічне грошове утримання є не тільки соціальною виплатою, пенсією, але й конституційною гарантією незалежності судді у відставці, є складовою його правового статусу як діючого судді з урахуванням правомірних, законних очікувань на майбутнє щодо захищеного соціального статусу при видаленні з посади, відставки, яке у своєму розмірі має бути максимально наближеним до рівня грошового утримання судді, який перебуває на відповідній посаді.

Суд вважає обґрунтованими доводи ОСОБА_2 щодо його права на отримання щомісячного довічного грошового утримання в розмірі, передбаченому ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI у виді щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, а тому суд вважає, що для здійснення захисту порушених прав позивача необхідно визнати дії Управління Пенсійного фонду України у м.Сумах щодо відмови в призначенні та виплаті ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, відповідно до довідки Апеляційного суду Сумської області від 14.01.2016 р. про суддівську винагороду для нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - протиправними та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м.Сумах на підставі ч.3 ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. №2453-VІ призначити та виплачувати з 17.02.2016 р., судді у відставці ОСОБА_2, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, відповідно до довідки від 14.01.2016 р. про суддівську винагороду, для нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої Апеляційним судом Сумської області.

Керуючись ст.ст.159-163,256 КАС України, ст.22 Конституції України, ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р., суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м.Сумах про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у м.Сумах щодо відмови в призначенні та виплаті ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, відповідно до довідки Апеляційного суду Сумської області від 14.01.2016 р. про суддівську винагороду для нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - протиправними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м.Сумах на підставі ч.3 ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. №2453-VІ призначити та виплачувати з 17.02.2016 р., судді у відставці ОСОБА_2, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, відповідно до довідки від 14.01.2016 р. про суддівську винагороду, для нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої Апеляційним судом Сумської області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління Пенсійного фонду України у м.Сумах на користь ОСОБА_2, сплачений при зверненні до суду з даним позовом судовий збір у розмірі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одну гривню 20 коп.).

На постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми. При проголошенні вступної та резолютивної частини постанови згідно з ч. 3 ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 28.03.2016 р.

Суддя В.Б. Князєв