Рішення № 56777240, 22.03.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/445/16

Головуючий у першій інстанції Пономаренко В. Д.

Доповідач Колесніков Г. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Колеснікова Г.Я.,

суддів - Вадовської Л.М., Ващенко Л.Г.

при секретарі -Коноваленко Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 07 травня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, зобов'язання не перешкоджати у здійсненні права власності та виселення

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом.

Зазначав, що за життя на його батька ОСОБА_4, на підставі рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 15 липня 2008 року, переведено права та обов'язки покупця 1/3 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу, укладеному 20 вересня 2000 року між товариством з обмежною відповідальністю «Капітал» (далі- ТОВ «Капітал») та товариством з обмеженою відповідальністю «Терравіск» (далі- ТОВ «Терравіск»).

На даний час спірною частиною будинку володіє ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, укладеному 14 листопада 2003 року між ТОВ «Терравіск» та ОСОБА_3

Після смерті батька, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 року, він своєчасно звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Крім того, факт його права на спадщину підверджено рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 19 лютого 2013 року.

Посилаючись на те, що:

-договір, укладений 14 листопада 2003 року між ТОВ «Терравіск» та ОСОБА_3, є недійсним, оскільки не відповідає вимогам ст.48 ЦК УРСР, та не є перешкодою для прийняття спадщини;

-строк позовної давності ним не пропущений, враховуючи те, що рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 15 липня 2008 року набрало законної сили після його касаційного перегляду на початку 2012 року,

позивач ОСОБА_2на підставі ст.ст.1-3,11,392,1248 ЦК України просив:

-визнати за ним право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 на 1/3 частину житлового будинку, що знаходться за адресою: АДРЕСА_1

-зобов'язати ОСОБА_3 не перешкоджати йому у здійсненні права власності вказаною частиною будинку;

-виселити ОСОБА_3 із спірної частини житлового будинку (т.1 а.с.2-4).

У грудні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2про визнання набутим правомірно право власності на квартиру АДРЕСА_1 та заборону відповідачу вчиняти дії, які можуть порушити його право на цю квартиру, в т.ч. включати її до спадкового майна ( т.1 а.с.94-95).

Ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 07 лютого 2014 року обидва позови об'єднано в одне провадження (т.1 а.с.117).

Заочним рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 03 квітня 2014 року, ухваленим під головуванням судді Пономаренка В.Д., позов ОСОБА_2залишено без розгляду.

Позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано правомірність набуття ОСОБА_3 права власності на квартиру АДРЕСА_1, яку він набув згідно договору купівлі- продажу від 14 листопада 2003 року, укладеному між ТОВ «Теравіск» та ОСОБА_3

Заборонено ОСОБА_2 вчиняти дії, які можуть порушити право власності ОСОБА_3 на вказану квартиру і, зокрема, заборонено вчиняти дії щодо включення цієї квартири у спадкове майно ОСОБА_2 (т.1 а.с. 135-137).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 20 листопада 2014 року заочне рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 03 квітня 2014 року в частині залишення без розгляду позову ОСОБА_2 скасовано з направленням справи в цій частині до суду першої інстанції для продовження розгляду (т.1 а.с. 225-227).

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 20 листопада 2014 року заочне рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 03 квітня 2014 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 скасовано, а у задоволенні його позову відмовлено в повному обсязі (т.1 а.с.229-233).

Після повернення справи до суду першої інстанції для розгляду по суті позовних вимог ОСОБА_2, відповідач ОСОБА_3 позов не визнав за його необгрунтованістю, а також просив застосувати строк позовної давності (т.1а.с.242-243,244-247).

Рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 07 травня 2015 року, ухваленим під головуванням судді Пономаренка В.Д., у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено в повному обсязі.

Визнано ОСОБА_3 добросовісним набувачем та власником квартири АДРЕСА_1, яку він набув згідно договору купівлі - продажу від 14 листопада 2003 року, укладеному між ТОВ «Теравіск» та ОСОБА_3 (т.1 а.с.279-283).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову.

Неправильність судового рішення обґрунтував порушенням судом першої інстанції норм матеріального права (т.1 а.с.285-287).

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом.

Так, ч.1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Частиною 1 ст.21 ЦПК України встановлено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, у перегляді справи Верховним Судом України, а так само у новому розгляді її судом першої інстанції після скасування попереднього рішення або ухвали про закриття провадження в справі.

Колегія суддів вважає, що після скасування заочного рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 03 квітня 2014 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та в частині залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_2 постановленого під головуванням судді Пономаренка В.Д., та сама цивільна справа знову була розглянута під головуванням судді Пономаренко В.Д., тобто судом, який не був незалежним та безстороннім (т.1 а.с.135-137,225-227,229-233,279-233).

Крім того, рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 19 лютого 2013 року, у складі того ж судді Пономаренка В.Д., яким був задоволений позов ОСОБА_2 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно після смерті батька, в т.ч. на квартиру АДРЕСА_1 також скасовано рішенням апеляційного суду Одеської області від 01 квітня 2014 року, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 (т.1 а.с.10,а.с.166).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що після ухвалення апеляційним судом Одеській області судових рішень:

-від 20 листопада 2014 року про скасування заочного рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 03 квітня 2014 року;

-від 01 квітня 2014 року про скасування рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 19 лютого 2013 року,

суддя Пономаренко В.Д.,який ухвалював зазначені вище рішення, не вправі був знову розглядати позовну заяву ОСОБА_2

За таких обставин рішення суду першої інстанції від 07 травня 2015 року, постановленого у складі судді Пономаренка В.Д., підлягає безумовному скасуванню.

Стосовно вирішення спору по суті заявлених вимог ОСОБА_2 колегія суддів виходить з наступного.

Встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 травня 2000 року, виданого державним нотаріусом Великомихайлівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 є спадкоємцем ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з житлової квартири №1, яка складає 29/100 зазначеного будинку, належної померлому на підставі свідоцтва про право власності, виданого комітетом по приватизації Великомихайлівської районної ради депутатів 20 січня 1991 року та зареєстрованого Великомихайлівським БТІ 20 січня 1995 року в кн. 9 за № 15/97.

Згідно договору від 21 листопада 1990 року, посвідченого державним нотаріусом Великомихайлівської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 452, Великомихайлівський комбінат комунальних підприємств продав, а ОСОБА_4 купив квартиру АДРЕСА_1.

За договором від 13 січня 1995 року, посвідченим державним нотаріусом Фещенко В.І. продав, а фірма «Капітал» в особі директора Ігнатьєва С.І. купила 19/100 частин житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1. Ця 19/100 частина житлового будинку належала продавцю ОСОБА_5 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 21 листопада 1990 року.

Згідно нотаріально посвідченого договору від 20 вересня 2000 р. ТОВ фірма «Капітал» продала, а ТОВ «Терравіск» купило 19/100 частин зазначеного житлового будинку (т.1 а.с.194-195).

У липні 2003 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ТОВ фірма «Капітал» ТОВ «Терравіск», третя особа - ОСОБА_3 про перевід прав та обов'язків покупця за договором купівлі- продажу.

За договором від 14 листопада 2003 року, посвідченого державним нотаріусом Фрунзівської державної нотаріальної контори та зареєстрованого Великомихайлівським БТІ 21 листопада 2003 року в кн.9 за № 1597, ТОВ «Терравіск» продало, а ОСОБА_3 купив 19/100 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.96, 97).

Рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 15 липня 2008 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Переведено на ОСОБА_4 права та обовязки покупця за договором від 20 вересня 2000 року купівлі-продажу 19/100 або 1/3 частини житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що був укладений між продавцем ТОВ(фірма) «Капітал» та покупцем ТОВ «Теравіск» (т.1 а.с.5-9).

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 10 листопада 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено (т.1 а.с.31-35).

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 березня 2012 року рішення апеляційного суду Одеської області від 10 листопада 2008 року скасовано, рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 15 липня 2008 року залишено в силі (т.1 а.с.193-196).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер, не залишивши заповіту.

Спадкоємцями є його сини ОСОБА_7 та ОСОБА_2, проте із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори 11 травня 2012 року звернувся лише останній. Інший спадкоємець подав до нотаріальної контори 18 жовтня 2012 року заяву про не прийняття спадщини (т.2 а.с. 91-104).

У зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів щодо належності спадкодавцеві ОСОБА_4 19/100 або 1/3 частини житлового будинку за АДРЕСА_1 нотаріусом 27 лютого 2015 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину (т.1 а.с.267).

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 заявив в суд вимоги, зокрема, про визнання права власності в порядку спадкування за законом до відповідача ОСОБА_3, тобто до неналежного відповідача (т.1 а.с.2-4).

За іншими позовними вимогами ОСОБА_2 про зобов'язання не перешкоджати у здійсненні права власності та виселення ОСОБА_3 є належним відповідачем, проте ці (інші) вимоги є похідними від вирішення спадкового спору.

Відповідно до ст.30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

За змістом п.2 ч.6 ст.130 ЦПК України, якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному ч.3 цієї статті, суд, зокрема, вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі.

Згідно з ч.1 ст.33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом (ч. 4 ст.10 ЦПК України).

Отже, якщо з матеріалів справи вбачається, що склад осіб, які беруть участь у справі, має бути інший, суд з урахуванням вищенаведеного повинен вчинити дії, які від нього вимагає положення ч. 4 ст.10 ЦПК України.

Проте, в порушення вимог статей 10,33,130 ЦПК України суд першої інстанції, не утворений відповідно до закону, не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, не роз'яснив особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, не попередив про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, а саме: про необхідність залучення до участі у справі за вимогами позивача ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом в якості належного відповідача - ОСОБА_7.

Таким чином, суд першої інстанції, не утворений відповідно до закону, всупереч вимогам ст.ст.212-214 ЦПК України не встановив фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та належним чином не визначився з характером спірних правовідносин та суб'єктним складом сторін спору.

Чинним законодавством суду не надано право вирішувати питання про права та обов'язки учасників процесу, які не є сторонами у справі.

Оскільки заміна неналежного відповідача або залучення іншої особи в якості співвідповідача передбачає розгляд справи спочатку на стадії розгляду справи судом першої інстанції, та з урахуванням того, що на стадії апеляційного розгляду справи правила щодо заміни відповідача або залучення співвідповідача не можуть бути застосовані, то оскаржуване рішення першої інстанції в частині вирішення по суті вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом підлягає скасуванню та відмові у позову в цій частині.

З огляду на те, що інші вимоги ОСОБА_2 ( про зобов'язання не перешкоджати у здійсненні права власності та виселення) є похідними від вирішення вимог ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, у задоволенні позову колегія суддів відмовляє в повному обсязі.

Зазначене не перешкоджає можливості ОСОБА_2 звернутися до суду з аналогічним позовом до належних сторін.

Керуючись ст. ст.303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.п.3, 4 ч. 1 ст.309, ст.ст. 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 07 травня 2015 року скасувати.

У задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, зобов'язання не перешкоджати у здійсненні права власності та виселення відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно,

Суддя апеляційного суду

Одеської області Г.Я. Колесніков