Рішення № 56775953, 21.03.2016, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 21.03.2016

Справа № 501/5266/15-ц

2/501/495/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2016 року Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючої судді Максимович Г.В.,

при секретарі Савулій В.О.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення інфляційних витрат,-

В С Т А Н О В И В:

21 грудня 2015 року позивачі звернулись з позовом про стягнення на їх користь боргу в рівних частках з ОСОБА_4 134352,23 грн., ОСОБА_2 134352,23 грн., ОСОБА_3 130163,27 грн., посилаються на те, що:

- рішенням апеляційного суду Одеської області від 19 січня 2012 року стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з кожного на користь позивачів по 116 180,42 грн. боргу на підставі договору займу , згідно якому в 2006 році позичили відповідачам 40 тисяч доларів США зі строком повернення до 27 листопада 2007 року зі сплатою 24% річних;

- рішенням Іллічівського міського суду від 22.01.2014 року у звязку з неповерненням боргу стягнуто з відповідачів на їх користь відсотки за користування грошовими коштами за період з 01 листопада 2013 року по 30 квітня 2015 року в загальній сумі 167883,45 грн., тобто по 55961,8 грн. з кожного.

Оскільки боржниками зобовязання по сплаті коштів не виконувались, за виключенням ОСОБА_2, який сплатив стягнуті за рішеннями суду кошти 09 червня 2015 року, то підлягають стягненню інфляційні втрати від суми заборгованості за період з січня 2012 року по листопад 2015 року для ОСОБА_4 і ОСОБА_3, та за період з січня 2012 року по травень 2015 року для ОСОБА_2

В судовому за сіданні представник позивача ОСОБА_6 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та представник ОСОБА_4 ОСОБА_5 заперечували позовні вимоги. ОСОБА_3 послався на те, що грошові кошти в розмірі 40 тисяч доларів США хоча й позичались, але були своєчасно повернуті, а тому з рішенням апеляційного суду Одеської області від 19 січня 2012 року він не погоджується. На свою незгоду з вказаним рішенням послались ОСОБА_2 та представник ОСОБА_4 Останній, крім того, вважає, що оскільки боргові зобовязання за розпискою були виражені в іноземній валюті, то індекс інфляції не застосовується, зобовязання за договором займу припинились з прийняттям судового рішення, трансформувались у відносини з виконання судового рішення, а тому не є грошовими. При цьому відповідачі не заперечують, що стягнуті за рішеннями судів кошти не повертали, а ОСОБА_2 повернув їх лише в червні 2015 року.

Позивачі у судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали (а.с.35).

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши та перевіривши докази встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 19 січня 2012 року стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 по 116180,42 грн. боргу. Приймаючи рішення, суд виходив із встановлення факту отримання відповідачами в борг від позивачів 40 тисяч доларів США зі строком повернення до 27.11.2007 року, та погодившись з розрахунком позивачів, стягнув залишок боргу і 24% річних за користування коштами в гривні за курсом НБУ в межах заявлених позовних вимог (а.с. 10-11,12).

Рішенням Іллічівського міського суду від 22.01.2014 року, у звязку з невиконанням зобов'язань за договором позики від 27.11.2006 року після прийняття судового рішення додатково стягнуто з відповідачів в рівних частках 24% річних та 3% річних від суми заборгованості за період з 01.12.2009 року по 01.11.2013 року - 167885,45 грн. (а.с.13-14)

Ухвалою апеляційного суду від 18.02.2015 року відмовлено в задоволені заяви представника ОСОБА_4 про перегляд вказаного рішення суду за нововиявленими обставинами, якими, на думку заявника, було не укладення договору займу ОСОБА_4 та не отримання ним коштів. В ухвалі зазначено про встановлення судовими рішеннями факту боргових зобовязань між позивачами та відповідачами щодо отримання грошової суми в 40000 доларів США (а.с.15).

У відповідності до ч.3 ст. 61 ЦПК обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. В звязку з чим посилання відповідачів на їх незгоду з судовими рішеннями, які набули чинності, не відповідають вимогам закону.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Зобовязання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання сум , передбачених ч.2 ст. 625 ЦК. Рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність. Зі стягненням судом боргу в гривні із зобовязань , що були виражені в іноземній валюті, такі зобовязання трансформуються в зобовязання, що виражені в національній валюті, та до яких застосовується ч. 2 ст. 625 ЦК. Такий висновок відповідає правовій позиції, що виражена в Постанові Верховного Суду України від 02.09.2015 року у справі №6-369цс15.

Факт повернення суми позики до звернення позивача до суду, але з порушенням встановленого договором позики строку повернення, не звільняє боржника від відповідальності, передбаченої ст.ст.625,1048 ЦК України. Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій у постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 року у справі №6-37цс15.

Згідно листа ВДВС Іллічівського міського управління юстиції від 22.01.2016 року виконавчі листи про стягнення з відповідачів по 116180,42 грн. та по 55961,82 грн. виконані лише ОСОБА_2 09 червня 2015 року, а в іншій частині борг не сплачувався.

Навівши в мотивувальній частині позову розрахунки про стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_3 по 134352,23 грн., а з ОСОБА_2 130163,27 грн., в резолютивній частині позову позивачі просять стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_2 по 134352,23 грн., а з ОСОБА_3 130163,27 грн. Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог. Відтак позов підлягає частковому задоволенню, оскільки за розрахунками борг ОСОБА_2 складає 130163,27 грн., а вимоги до ОСОБА_3 заявлені в розмірі 130163,27 грн. і не можуть бути стягнуті в розмірі 134352,23 грн.

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 526, 625 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в рівних частках інфляційні втрати:

- з ОСОБА_4 у розмірі 134352,23 грн.;

- з ОСОБА_2 у розмірі 130163,27грн.;

- з ОСОБА_3 у розмірі 130163,27грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 судові витрати у розмірі 1343,52 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 судові витрати у розмірі 1301,63 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 судові витрати у розмірі 1301,63 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час його проголошення, - протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: (підпис)

Рішення не набрало чинності