Вирок № 56775747, 16.03.2016, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/660/16-к

Провадження № 1-кп/496/105/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року Біляївський районний суд

Одеської області

у складі: головуючого судді - Трушиної О.І.

при секретарі - Поцелуйко К.Ю.

з участю прокурора - Богомолова Г.Ю.

обвинуваченого - ОСОБА_1

потерпілих - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ілляшівка Тростянецького району Вінницької області, громадянина України, українця, освіта середня, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

15.04.2015 року приблизно о 05:00 год., ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем «MERSEDES-BENZ 207», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався в темний час доби по асфальтованому, сухому дорожньому покриттю автодороги «Київ-Одеса», де організовано двосторонній рух і проїзна частина має по три смуги руху в кожному напрямку, які поділені розділювальною смугою та бетонною огорожею, смуги руху позначені переривчастою лінією дорожньої розмітки, з боку міста Києва у напрямку міста Одеси, з невстановленою органами слідства швидкістю руху. Проїжджаючи на 459 км +50 м вказаної автодороги в Біляївському районі Одеської області водій ОСОБА_1 вкрай уважним не був, за дорожньою обстановкою не слідкував, рухаючись уздовж правого краю проїзної частини, на прямій освітленій ділянці маючи об'єктивну можливість виявити перешкоду для руху - завчасно не побачив автопотяг у складі тягача «RENAULT MAGNUM 440» реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом «TITAN CS3MDR», реєстраційний номер НОМЕР_3, водій якого ОСОБА_5 відпочивав у кабіні тягача, який стояв на розташованому праворуч за ходом руху у попутному напрямку майданчику для паркування транспортних засобів, із увімкненими габаритними вогнями та задній борт напівпричепа був позначений, відповідно до вимог «Правил дорожнього руху» світлоповертальними елементами, заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації не вжив, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру, своєчасно не зменшив швидкість руху свого автомобіля аж до зупинки, або безпечного для інших учасників руху, об'їзду перешкоди та допустив наїзд передньою частиною керованого автомобіля «MERSEDES-BENZ 207», реєстраційний номер НОМЕР_1 на задню частину напівпричепа «TITAN CS3MDR», реєстраційний номер НОМЕР_3.

Вказана ДТП сталася внаслідок порушення обвинуваченим вимог п/п «б» п.2.3, п. п. 10.1, 12.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України.

В результаті ДТП пасажири автомобіля «MERSEDES-BENZ 207» отримали тілесні ушкодження. Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 952 від 18.05.2015 року ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді: відкритого перелому обох кісток (великої та малої гомілкових) лівої гомілки в середній третині зі зміщенням уламків, рвані рани передньої і задньої поверхонь лівої гомілки в середній третині, синця лівої гомілки, садна лівої гомілки, рваної рани передньої поверхні правої гомілки в середній третині з великим відшаруванням шкіри, синця правої гомілки, що належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1076 від 25.05.2015 року ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритих переломів великогомілкових кісток обох гомілок в верхніх третіх з задовільним стоянням відламків, які належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1295 від 23.06.2015 року ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритих компресійних переломів тіл IV і V поперекових хребців 1 ст., закритого перелому малогомілкової кістки лівої гомілки, забою (проявився набряком) м'яких тканин колінного суглоба, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Обвинувачений в судовому засіданні свою вину визнав повністю і пояснив, що не був вкрай уважним, не побачив вчасно авто потяг, розташований праворуч по ходу його руху у попутному напрямку майданчику для паркування транспортних засобі, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода. У скоєному щиро розкаюється. Цивільні позови прокуратури Одеської області не визнав, оскільки лікарські засоби жодному з потерпілих не були надані в лікарні, а купувалися за особистий рахунок.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- показаннями допитаної у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_2, яка пояснила, що вона знаходилась на задньому пасажирському сидінні і заснула, згодом відчула сильний удар. Після того, як її витягли з автомобіля, направили до лікарні. Також пояснила, що претензій матеріального і морального характеру до обвинуваченого вона не має;

- аналогічними показаннями допитаної у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_3;

- показаннями допитаної у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_4, яка пояснила, що вона знаходилась на задньому сидінні в автомобілі, водій рухався зі швидкістю приблизно 60 км/год. Раптом вона почула звук гальмування, відчула удар і знепритомніла. Як і інші потерпілі, була направлена до лікарні, претензій матеріального і морального характеру до обвинуваченого вона не має;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15.04.2015 року і фототаблицею та схемою до нього, згідно якого місцем дорожньо-транспортної пригоди є 459 км +50 м автодороги М05 «Київ-Одеса», Біляївського району Одеської області (а. с. 76-83);

- протоколами огляду транспортних засобів від 15.04.2015 року і фототаблицями до них, згідно яких транспортні засоби отримали механічні ушкодження(а. с. 68-75);

- висновком № 1925 від 23.07.2015 року за результатом проведення судової автотехнічної експертизи за дослідженням систем управління, ходової частини і системи освітлення автомобіля «MERSEDES-BENZ 207» д/н НОМЕР_1, системи освітлення напівпричепа «TITAN CS3MDR» д/н НОМЕР_3 з додатками, відповідно до якого рульове управління, гальмівна система і ходова частина автомобіля «MERSEDES-BENZ 207» к моменту ДТП знаходились у працездатному стані і забезпечували водію технічну можливість рухатись та утримувати транспортний засіб в будь-якому обраному ним напрямку, здійснювати гальмування з знайомою йому ефективністю. При цьому в системах не було несправностей, які б могли обумовлювати раптовий для водія ухід автомобілю від обраного напрямку руху чи відмову систем (а. с. 39-43);

- висновком № 1924 від 23.06.2015 року за результатом проведення судової транспортно-трасологічної експертизи за дослідженням механізму наїзду автомобіля «MERSEDES-BENZ 207» д/н НОМЕР_1 на задню частину напівпричепа «TITAN CS3MDR» д/н НОМЕР_3 з додатками, відповідно до якого в умовах розгляду події первісний контакт мав місце передньою частиною автомобіля «MERSEDES-BENZ 207» з заднім бортом напівпричепа «TITAN CS3MDR». Кут між поздовжніми осями транспортних засобів в момент первісного контакту дорівнював 0-5° який відраховується в плані проти ходу часової стрілки від поздовжньої осі автомобіля «MERSEDES-BENZ 207» до поздовжньої осі напівпричепа «TITAN CS3MDR» (а. с. 44-50);

- висновком № 593 від 12.02.2016 року за результатами проведення судової автотехнічної експертизи обставин наїзду автомобіля «MERSEDES-BENZ 207» д/н НОМЕР_1 на напівпричеп «TITAN CS3MDR» д/н НОМЕР_3, автомобілю «RENAULT MAGNUM 440» д/н НОМЕР_2, відповідно до якого оскільки автомобіль «MERSEDES-BENZ 207» д/н НОМЕР_1 в умовах пригоди був технічно справним, експертом не вбачається об'єктивних причин, які б позбавили водія належним виконанням вимог ПДР, тобто безпечно керуючи автомобілем або знизити швидкість до швидкості автопоїзду, що виїхав на значній від нього відстані на його смугу, або перестроїтись в праву, вільну смугу та втримати керування (а. с.51-53);

- висновком судово-медичної експертизи № 952 від 18.05.2015 року (а.с.54-55) ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді: відкритого перелому обох кісток (великої та малої гомілкових) лівої гомілки в середній третині зі зміщенням уламків, рвані рани передньої і задньої поверхонь лівої гомілки в середній третині, синця лівої гомілки, садна лівої гомілки, рваної рани передньої поверхні правої гомілки в середній третині з великим відшаруванням шкіри, синця правої гомілки, що належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя;

- висновком судово-медичної експертизи № 1076 від 25.05.2015 року (а. с. 56-57) ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритих переломів великогомілкових кісток обох гомілок в верхніх третіх з задовільним стоянням відламків, які належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості;

- з висновком судово-медичної експертизи № 1295 від 23.06.2015 року (а. с. 58-60) ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритих компресійних переломів тіл IV і V поперекових хребців 1 ст., закритого перелому малогомілкової кістки лівої гомілки, забою (проявився набряком) м'яких тканин колінного суглоба, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Суд вважає ОСОБА_1 винним у скоєнні вказаного злочину і його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження та середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

Обставиною, що пом'якшує покарання, є щире каяття.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного - він раніше не судимий, характеризується позитивно, обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття, його батьки потребують сторонньої допомоги, а також враховуючи думку потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які просили призначити обвинуваченому покарання, яке не пов'язане з позбавленням волі, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе без відбування покарання, із застосуванням ст. 75 КК України.

Вирішуючи питання про призначення додаткового покарання, суд вважає можливим не призначати обвинуваченому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки батьки обвинуваченого потребують сторонньої допомоги, при цьому проживають в іншому населеному пункті, зокрема матір - ОСОБА_6 перенесла операцію з трансметатарзальної резекції правої стопи і потребує щотижневої перев'язки в обласній лікарні, куди її возить ОСОБА_1, обвинувачений офіційно не працює, але займається продажем сільськогосподарської продукції, а тому автомобіль є єдиним джерелом доходу його сім'ї, крім того, потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 просили не позбавляти обвинуваченого права керування транспортними засобами.

Цивільні позови прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі КУ «Одеської обласної клінічної лікарні», КУ «Міської клінічної лікарні №1» суд вважає обґрунтованим і доведеними в ході судового розгляду, а тому вони підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до довідки КУ «Одеська обласна клінічна лікарня» ОСОБА_3 знаходилася на стаціонарному лікуванні протягом 8 днів у відділенні ортопедії і травматології, вартість лікування склала 8 ліжко-днів по 406 грн. кожний, разом 3248,00 грн. (а. с. 14).

З рахунку № 231 від 25 травня 2015 року КУ «Міська клінічна лікарня № 1» вбачається, що за перебування ОСОБА_2 на лікуванні в травматологічному відділенні лікарні з 14.04.2015 року по 30.04.2015 року за 16 ліжко-днів необхідно сплатити 4000 грн. (а. с. 19), з рахунку № 232 від 25 травня 2015 року за перебування ОСОБА_4 на лікуванні в травматологічному відділенні лікарні з 15.04.2015 року по 16.04.2015року за 1 ліжко-день необхідно сплатити 250 грн. (а. с. 20). Згідно Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року № 545 сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день.

Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із

стаціонара лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один

ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

З вказаних вище довідок вбачається, що до суми, яка нарахована, не входить вартість ліків, а лише вартість ліжко-днів, а тому враховуючи, що потерпілі у судовому засіданні підтвердили ту обставину, що вони у вказаний період знаходились у названих лікарнях, суд вважає, що позовні заяви прокуратури Одеської області в інтересах держави обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, з ОСОБА_1 на користь держави в особі КУ «Одеська обласна клінічна лікарня» має бути стягнуто 3248,00 грн., в особі КУ «Міська клінічна лікарня № 1» - 4250,00 грн.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

У відповідності зі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.

У відповідності зі ст. 76 КК України покласти на засудженого обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і періодично з'являтися до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Комунальної установи «Одеська обласна клінічна лікарня» (р/р 35420201024194, код ЄДРПОУ 01998526, МФО 828011 в ГУГКСУ в Одеській області в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого 3248,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Комунальної установи «Міська клінічна лікарня № 1» (р/р 35412004032476, код ЄДРПОУ 01998986, МФО 828011 в ГУГКСУ в Одеській області в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого 4250,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення експертизи у розмірі 1782,00 грн.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Одеської області через Біляївський районний суд Одеської області, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Біляївського районного суду

Одеської області: Трушина О.І.