Ухвала суду № 56775377, 19.02.2016, Центральний районний суд м. Миколаєва

19.02.2016 Справа № 490/648/16-к

н\п 1-кс/490/416/2016

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

Іменем України

19 лютого 2016 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

слідчий суддя - Лагода К.О.,

при секретарі - Афоніної О.В.,

за участю прокурора - Деміда А.В.,

захисника - ОСОБА_1,

за участю зацікавленої третьої особи - ОСОБА_2,

розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Миколаївської області радника юстиції Іщук А.О., про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015150000000361 від 14.12.2015 року, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Миколаївської області радника юстиції Іщук А.О., про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015150000000361 від 14.12.2015 року, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно вказаного клопотання, у вересні 2015 року, більш точну дату слідством встановити не представилось можливим, начальник Баштанського міжрайонного управління водного господарства ОСОБА_4, являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, почав вимагати у ОСОБА_5 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 40 000 гривень за вчинення ним в інтересах ОСОБА_5 дій з використанням наданої йому влади та службового становища, а саме списання з балансу Управління об'єктів державної власності у вигляді металобрухту чорних металів - комбайну «Дон 1500 А» та жатки до нього, та в подальшому реалізації йому цих об'єктів за ціною металобрухту. ОСОБА_5, розуміючи, що саме від ОСОБА_4 залежить вирішення питання щодо реалізації йому цих об'єктів, вимушений був погодитись на вимогу ОСОБА_4 про надання йому неправомірної вигоди у розмірі 40 000 гривень.

Після цієї зустрічі, з метою конспірації своїх злочинних дій та не викриття в подальшому правоохоронними органами у вчинені злочину, ОСОБА_4 вирішив залучити для передачі йому неправомірної вигоди інших осіб.

З цією метою ОСОБА_4 звернувся до підлеглого йому працівника головного механіка Управління ОСОБА_6 та попросив останнього отримати від ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 40 000 гривень, посилаючись на відсутність вільного часу.

При цьому, ОСОБА_4 не повідомляв ОСОБА_6 про свій злочинний умисел, та про те, що грошові кошти будуть передаватися йому в якості неправомірної вигоди. ОСОБА_6, будучи не обізнаний про злочинний, корисливий умисел ОСОБА_4, та виконуючи вказівку свого безпосереднього керівника, погодився прийняти грошові кошти в сумі 40 000 гривень для ОСОБА_4

Обравши такий спосіб отримання неправомірної вигоди, 25.01.2016 о 13.50 год., з метою реалізації свого злочинного, корисливого умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди в сумі 40 000 гривень, ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_5 у приміщенні свого службового кабінету Управління, розташованого по вул. Соборна, 127 у м. Баштанка Миколаївської області. В ході зустрічі ОСОБА_7, діючи умисно, з корисливих мотивів, являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, на аркуші паперу зробив розрахунок сум грошових коштів, які як офіційно, так і неофіційно, в якості неправомірної вигоди для нього, повинен сплатити ОСОБА_5 При цьому, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_5, що неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 40 000 гривень йому необхідно буде передати ОСОБА_6

ОСОБА_5, усвідомлюючи, що ОСОБА_4 в силу займаної ним посади та наданих повноважень зможе вчинити дії, в результаті яких він не зможе придбатикомбайн «Дон 1500 А» та жатку до нього, погодився передати кошти ОСОБА_4 в обраний ним спосіб.

Виконуючи оговорені раніше умови, 08.02.2016 о 10.40 год. ОСОБА_5, попередньо домовившись з ОСОБА_6 про зустріч, прибув до адміністративної будівлі Управляння, розташованого по вул. Соборній, 127 у м. Баштанка Миколаївської області. В ході зустрічі, яка відбулась у кабінеті начальника дільниці машинного двору Управління, за вище вказаною адресою, ОСОБА_5, діючи під контролем правоохоронних органів, виконуючи обговорені раніше з ОСОБА_4 умови щодо передачі для нього неправомірної вигоди, передав, а ОСОБА_6, не будучи обізнаним про злочинний умисел ОСОБА_4, отримав для нього грошові кошти у розмірі 40 000 гривень.

В такий спосіб, ОСОБА_4, діючи умисно, з корисливих мотивів, являючись службової особою, яка займає відповідальне становище, використовуючи надану йому владу та своє службове становище, отримав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 40 000 гривень, за вчинення ним в інтересах ОСОБА_5 дій з використанням наданої йому влади та службового становища, а саме списання з балансу Баштанського міжрайонного управління водного господарства об'єктів державної власності у вигляді металобрухту чорних металів - комбайну «Дон 1500 А» та жатки до нього, та реалізації йому цих об'єктів за ціною металобрухту.

08.02.2016 о 15.53 год. ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, при цьому при його особистому обшуку знайдено та вилучено наступне: Мобільний телефон SM-J700 H/DS, серійний номер SSN: - НОМЕР_7, imei: НОМЕР_5, imei: НОМЕР_6, S/N: НОМЕР_8; Сім-карта оператора мобільного зв'язку МТС та ACE card НОМЕР_12, НОМЕР_11; Чохол чорного кольору; Мобільний телефон NOKIA модель № 72-5, imei: НОМЕР_9; Сім-карта оператора мобільного зв'язку Life (НОМЕР_10.

09.02.2016 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, санкція якої передбачає конфіскацію майна.

За даними бази даних реєстрації транспортних засобів регіонального сервісного центру МВС України в Миколаївській області, за ОСОБА_4 зареєстровані наступні транспортні засоби: автомобіль НОМЕР_1; автомобіль НОМЕР_2; автомобіль НОМЕР_3.

У своєму клопотанні слідчий просив суд накласти арешт мобільний телефон SM-J700 H/DS, серійний номер SSN: - НОМЕР_7, imei: НОМЕР_5, imei: НОМЕР_6, S/N: НОМЕР_8; сім-карти оператора мобільного зв'язку МТС та ACE card НОМЕР_12, НОМЕР_11; чохол чорного кольору; мобільний телефон NOKIA модель № 72-5, imei: НОМЕР_9; сім-карту оператора мобільного зв'язку Life (НОМЕР_10, які перебувають у приватній власності підозрюваного ОСОБА_4, тимчасово вилучені у нього 08.02.2016 при проведенні особистого обшуку затриманого; автомобіль НОМЕР_1; автомобіль НОМЕР_2; автомобіль НОМЕР_4, які перебувають у приватній власності підозрюваного ОСОБА_4.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання частково, оскільки автомобіль НОМЕР_4, не перебуває у приватній власності підозрюваного ОСОБА_4, а тому прокурор просив не накладати арешт на вказане майно. Разом із тим, прокурор зазначив, що в період розгляду клопотання підозрюваний продав належний йому автомобіль НОМЕР_1 своєму сину ОСОБА_2, що свідчить про намір ОСОБА_4 уникнути можливої конфіскації, а тому просив суд накласти арешт на вказаний автомобіль, відповідно до вимог ст. 170 КПК України. Прокурор також в обґрунтування своїх доводів надав суду протокол огляду речей від 13.02.2016 року, які було вилучено у ОСОБА_4 08.02.2016 року, у зв'язку із чим зазначені у клопотанні мобільні телефони, на думку прокурора, належить арештувати, оскільки вони мають доказове значення у кримінальному провадженні.

Захисник у судовому засіданні неодноразово наполягав на присутності підозрюваного при розгляді клопотання з метою не порушення його законних прав та інтересів. В останнє судове засідання для розгляду клопотання по суті не з'явився, зі слів присутнього сина підозрюваного ОСОБА_2, від послуг захисника ОСОБА_1 його батько відмовився.

ОСОБА_2 просив у задоволенні клопотання в частині накладення арешту на автомобіль НОМЕР_1, який на теперішній час з 13.02.2016 року є його власністю, а також автомобіль НОМЕР_4 - відмовити, оскільки вказане майно належить не підозрюваному ОСОБА_4, а йому.

Вивчивши матеріали кримінального провадження № 42015150000000361, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, вислухавши доводи захисника, прокурора, третьої особи, суд вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 170 ч .2, 3 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Згідно статті 173 ч.2 Кримінального процесуального кодексу України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Враховуючи те, що клопотання в частині накладення арешту на мобільні телефони відповідає вимогам статті 167 КПК України, суд вважає необхідним накласти арешт на мобільний телефон SM-J700 H/DS, серійний номер SSN: - НОМЕР_7, imei: НОМЕР_5, imei: НОМЕР_6, S/N: НОМЕР_8; сім-карти оператора мобільного зв'язку МТС та ACE card НОМЕР_12, НОМЕР_11; чохол чорного кольору; мобільний телефон NOKIA модель № 72-5, imei: НОМЕР_9; сім-карту оператора мобільного зв'язку Life (НОМЕР_10.

Так, відповідно до наданих суду документів автомобіль НОМЕР_4 є власністю ОСОБА_8 з 23.08.2011 року, а тому законних підстав для накладення арешту на зазначене майно, суд не вбачає, у зв'язку із чим у вказаній частині клопотання задоволенню не підлягає.

Разом із тим, при розгляді клопотання від 10.02.2016 року про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4, в тому числі і автомобіль НОМЕР_1, в судове засіданні двічі було викликано підозрюваного ОСОБА_4, який був повідомлений належним чином про час, дату на місце слухання справи, за клопотанням захисника ОСОБА_1, однак у судове засідання жодного разу не з'явився, причини не явки суду не повідомив.

18.02.2016 року у судове засідання з'явився син підозрюваного ОСОБА_2, який надав суду свідоцтво про реєстрацію автомобіля ВАЗ 211440 XTA21144074460659 на підставі договору купівлі-продажу від 13.02.2016 року, тобто на момент, коли судом розглядалося клопотання про накладення арешту на вказане майно, яке належало підозрюваному ОСОБА_4 на праві власності, з метою можливої конфіскації.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України треті особи, майно яких може бути заарештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинувачуваної чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

По-перше, підозрюваному ОСОБА_4 було відомо про розгляд клопотання щодо накладення арешту на належне йому майно, яке було продано його сину ОСОБА_2 13.02.2016р.

По-друге, у судовому засіданні син підозрюваного, який придбав автомобіль НОМЕР_1 у свого батька, підозрюваного ОСОБА_4, не надав суду договір купівлі-продажу, а тому суд був позбавлений можливості встановити чи за ринковою ціною було придбано зазначений автомобіль.

По-третє, з урахуванням обставин по справі, суд приходить до висновку, що підозрюваний ОСОБА_4, який неодноразово викликався у судові засідання за клопотанням його захисника, був належним чином двічі повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання про арешт його майна, тобто будучі обізнаний про судовий розгляд клопотання про арешт належного йому майна, продав сину зазначений автомобіль в період судового розгляду, що може бути розцінено як спробу уникнення можливої конфіскації по вказаному кримінальному провадженню.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про можливість накладення арешту на майно, а саме автомобіль НОМЕР_1 XTA21144074460659, яке на момент подачі клопотання належало ОСОБА_4, а на момент розгляду клопотання було продано ОСОБА_9 і зареєстровано 13.02.2016 року д.н. ВЕ 9088ВМ, для забезпечення можливої конфіскації по кримінальному провадженню.

Керуючись статтями 170 -173 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Миколаївської області радника юстиції Іщук А.О., про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015150000000361 від 14.12.2015 року, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - задовольнити частково.

Накласти арешт на мобільний телефон SM-J700 H/DS, серійний номер SSN: - НОМЕР_7, imei: НОМЕР_5, imei: НОМЕР_6, S/N: НОМЕР_8; сім-карти оператора мобільного зв'язку МТС та ACE card НОМЕР_12, НОМЕР_11; чохол чорного кольору; мобільний телефон NOKIA модель № 72-5, imei: НОМЕР_9; сім-карту оператора мобільного зв'язку Life (НОМЕР_10, які перебувають у приватній власності підозрюваного ОСОБА_4, тимчасово вилучені у нього 08.02.2016 при проведенні особистого обшуку затриманого, а також автомобіль НОМЕР_1 (на теперішній час НОМЕР_13); автомобіль НОМЕР_2.

Апеляція на ухвалу може бути подана безпосередньо до Апеляційного суду Миколаївської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Лагода К. О.