Рішення № 56774415, 22.03.2016, Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/1432/15-ц

Провадження № 2/144/56/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2016 р. Теплицький районний суд Вінницької області

в складі: головуючої - судді Задорожної Л.І.,

секретаря судового засідання - Кошмелюк А.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теплик справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановив:

В жовтні 2015 року ПАТ КБ ПРИВАТБАНК звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 158 739 грн. 52 коп., судових витрат у справі, мотивуючи свої вимоги тим, що 31 травня 2007 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір № VIV7AU07741749, відповідно до якого відповідачеві було надано кредит в розмірі 87988 грн. 63 коп. строком до 29 травня 2014 року. За умовами договору відповідач зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Вказує на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання, кредит у визначені договором строки не повертає і станом на 26 серпня 2015 року має заборгованість, яка складається з 39 683 грн. 57 коп. заборгованості за кредитом, 88 139 грн. 93 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 5 084 грн. 80 коп. заборгованість за комісією, 236 893 грн. 32 коп. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань по договору. Оскільки, відповідно заочного рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 16 вересня 2013 року з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача було стягнуто заборгованість за цим кредитом в розмірі 211062 грн. 10 коп., просить стягнути різницю між загальною сумою заборгованості 369801 грн. 62 коп. та сумою боргу, яку було стягнуто за рішенням суду від 16 вересня 2013 року, 211062 грн. 10 коп..

В судовому засідання представник позивача ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від 03 грудня 2015 року за №4823-К-О, підтримав заявлені вимоги, посилаючись на підстави, що викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав. Пояснив, що спочатку він сплачував щомісячні платежі у встановлені договором строки. Останній платіж ним було здійснено в березні 2009 року. У звязку з матеріальним станом він не зміг продовжувати виплати і передав банку заставний автомобіль в лютому 2010 року. Йому сказали, що реалізація автомобіля покриє його борг перед банком. З того часу жодного разу банк до нього не заявляв претензій. Просить застосувати строк позовної давності і відмовити позивачеві у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 31 травня 2007 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № VIV7AU07741749, за умовами якого було надано кошти в розмірі 87988 грн. 64 коп. на купівлю автомобіля, зі сплатою за користування кредитом відсотків в розмірі 1,34% на місяць на суму залишку заборгованості, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту та винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,14% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати відсотків(п.7.1 кредитного договору).

Відповідач зобовязався погашати заборгованість за договором щомісяця, сплачуючи 1390 грн. 22 коп.(щомісячний платіж), що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди(п.7.1 та п.2.2.2 договору).

Враховуючи, що кредит був виданий строком на 7 років до 29 травня 2014 року, то відповідач мав здійснити 84 обовязкових щомісячних платежів (7 років х 12 місяців).

Відповідно наданої позивачем виписки по рахунку відповідача ОСОБА_2, починаючи з 31 травня 2007 року відповідач здійснив 31 щомісячний обовязковий платіж. Отже, відповідач ОСОБА_2 станом на 29 травня 2014 року(дата закінчення строку кредитного договору) мав 53 прострочених обовязкових платежі.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього кодексу, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.ст. 1049, 1050 зазначеної вище глави ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього кодексу.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за його користування і комісії належним чином не виконує, і станом на 26 серпня

- 2 -

2015 року заборгованість за договором складає 369 801 грн. 62 коп., з яких: 39 683 грн. 57 коп. - заборгованість за кредитом, 88 139 грн. 93 коп. сума процентів за користування кредитом, 5 084 грн. 80 коп. заборгованість за комісією; 236 893 грн. 32 коп. пеня за несвоєчасність виконання зобовязання за договором.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровськ від 16 вересня 2013 року, яке набуло чинності, з відповідача ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було стягнуто заборгованість за кредитним договором №VIV7AU07741749 від 31 травня 2007 року в сумі 211062 грн. 10 коп., яка складається з 39683 грн. 57 коп. заборгованості за кредитом, 79676 грн. 31 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 4540 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, та 87162 грн. 22 коп. пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

Враховуючи викладене, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути борг по процентам за користування кредитом в розмірі 8463 грн. 62 коп.(88139 грн. 93 коп. 79676 грн. 31 коп.) та 544 грн. 80 коп. заборгованості за комісією(5084 грн. 80 коп. 4540 грн.).

Щодо вимог про стягнення пені за несвоєчасність виконання зобовязань в розмірі 149731 грн. 10 коп. (236 893 грн. 32 коп. - 87 162 грн. 22 коп.), суд виходить з такого.

Підставою, яка породжує обовязок сплатити неустойку, є порушення боржником зобовязання, яке визначається ст. 610 ЦК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 551 ЦК України та умов договору п. 4.1 - у випадку порушення будь-якого зобовязання, з передбачених п.2.2.2, 2.2.3, 7.5 договору банк має право нарахувати, а позичальник зобовязався сплатити пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн. за кожний день прострочки. За загальним правилом, що випливає із Цивільного кодексу України, період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобовязання, не обмежується.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобовязання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Отже, аналіз норм ст. 266, ч. 2 ст. 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

На підставі викладеного суд вважає, що вимога про стягнення пені в розмірі 149 731 грн. 10 коп. має бути задоволена тільки в межах позовної давності перед зверненням позивача до суду(за 10 місяців, оскільки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулось до суду з позовом 26 жовтня 2015 року, а розмір заборгованості за позовними вимогами обрахований станом на 26 серпня 2015 року). Отже, пеню за несвоєчасність виконання зобовязань за договором необхідно стягнути в розмірі 33692 грн. 10 коп.(1390 грн. 22 коп.(обовязковий щомісячний платіж) х 0,15% х 365 днів) : 12 місяці х 10 місяці) х 53(прострочені платежі)).

Отже, з відповідача необхідно стягнути 8463 грн. 62 коп. заборгованості за процентами, 544 грн. 80 коп. заборгованості за комісією та 33692 грн. 10 коп. пені, а всього 42700 грн. 52 коп..

Така правова позиція щодо випадку наявності судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, яке не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобовязання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України, висловлена в постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року № 6-1206цс15, яка відповідно до частини другої статті 3607 ЦПК України має враховуватись судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Щодо судових витрат, які складаються із сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2381 грн.09 коп., які документально підтверджені(.а.с.1), то вони відповідно до вимог ст.88 ЦПК України присуджуються позивачевіпропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позивачем було заявлено до стягнення 158739 грн. 52 коп. заборгованості за кредитним договором, а до задоволення підлягає стягнення 42700 грн. 52 коп., що становить 26,90% від заявлених вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню в розмірі 640 грн. 51 коп.(2 381 грн. 09 коп. х 26,90%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,10,15,60,88,209,213,215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути заборгованість в розмірі 42 700 грн. 52 коп.(сорок дві тисячі сімсот гривень, 52 коп.) з ОСОБА_2, 14 березня 1977 року

- 3 -

народження, ІПН НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1

району Вінницької області, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (рах.№29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судові витрати в розмірі 640 грн. 51 коп..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 25 березня 2016 року.

СУДДЯ