Ухвала суду № 56774367, 28.03.2016, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/228/16-ц

У Х В А Л А

28 березня 2016 року смт Муровані Курилівці

Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Коломійцева В.І., розглянувши заяву відповідача ТОВ «Богатир» про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

В провадженні Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Богатир" про визнання недійсними договорів оренди.

28 березня 2016 року представник відповідача ТОВ «Богатир» звернувся із заявою про забезпечення позову та просить заборонити ПП «Влад» та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 обробіток (в тому числі, але не виключно: посів, оранку, культивацію, рекультивацію, збирання врожаю та інші дії щодо знищення наявних посів ТОВ «Богатир» чи заволодіння врожаю з них) земельних ділянок: площею 6,5345 га, кадастровий номер 0522883300:04:001:0103; площею 2,4262 га, кадастровий номер 0522883300:04:001:0180; площею 2,3986 га, кадастровий номер 0522883300:04:001:0095; площею 2,4959 га, кадастровий номер 0522883300:04:001:0094; площею 1,7686 га, кадастровий номер 0522883300:04:001:0075; площею 2,1160 га, кадастровий номер 0522883300:04:003:0107; площею 2,1112 га, кадастровий номер 0522883300:04:001:0106; площею 2,6138 га, кадастровий номер 0522883300:04:001:0108, які знаходяться в межах Котюжанівської сільської ради до закінчення розгляду судом даної цивільної справи (набранням рішенням суду законної сили, закриття провадження у справі).

Суд, дослідивши заяву, прийшов до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. В заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який необхідно застосувати з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. До заяви про забезпечення позову додаються як її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову, так і документ, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позву.

Звертаючись з клопотанням про забезпечення позову представник відповідача зазначив причини, у зв'язку з якими він вважає потрібним забезпечити позов небезпека втрати культур та порід, які ним засівалися; вид забезпечення позову заборона позивачам та ПП «Влад» обробітку земельних ділянок; вказав ідентифікуючі ознаки нерухомого майна (земельних ділянок площа, кадастровий номер, місцезнаходження), щодо якого просив вжити заходи забезпечення позову.

Таким чином, представником відповідача було дотримано вимог ч.2 ст. 151 ЦПК України щодо форми заяви про забезпечення позову.

Разом з тим, з'ясування обставин обґрунтованості вимог про забезпечення позову, а також оцінка наданих сторонами доказів та їх достатності, здійснюється судом безпосередньо під час розгляду заяви про забезпечення позову по суті, на підставі чого суд робить висновок про задоволення чи про відмову у задоволенні заяви.

Судом встановлено, що 21.12.2015 року ТОВ «Богатир» звернулось до Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області із позовною заявою до Реєстраційної служби Мурованокуриловецького РУЮ у Вінницькій області, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, третя особа приватне підприємство "Влад", про визнання договорів оренди землі недійсними та визнання незаконними рішень державного реєстратора та скасування рішень про державну реєстрацію іншого речового права. Вимоги мотивовані тим, що 01 січня 2006 року між відповідачами та позивачем укладено договори оренди землі, згідно яких в оренду ТОВ «Богатир» передаються земельні ділянки, встановленою договором площею, які знаходяться в межах Котюжанівської сільської ради, та які належать орендодавцям на підставі Державного акта на право власності на земельні ділянки. Усі договори оренди, у період з березня по травень 2007 року були зареєстровані у Мурованокуриловецькому відділі Вінницької регіональної філії «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідні записи. Вказані договори оренди було укладено на 10 років. Разом з тим, з Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна, позивачу стало відомо, що орендодавцями було передано земельні ділянки, які їм належать на підставі Державних актів на право власності на земельні ділянки, та які орендував ТОВ «Богатир», іншій юридичній особі в оренду, а саме Приватному підприємству «Влад», в жовтні 2015 року, та проведено реєстрацію іншого речового права за ПП «Влад». Отже відбулася подвійна реєстрація декількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку, а саме ТОВ «Богатир» і ПП «Влад», які уклали з позивачами договори оренди земельних ділянок. ТОВ «Богатир» вважає, що договори оренди землі укладені з ПП «Влад» є недійсними. (Справа №139/1058/15-ц)

17.03.2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулись до Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Богатир" про визнання недійсними договорів оренди. Позов мотивований тим, що після отримання копії позовної заяви ТОВ «Богатир» про визнання договорів оренди землі недійсними та скасування рішень про державну реєстрацію з доданими до неї договорами їм стало відомо про те, що відповідач подав на реєстрацію не ті договори, які вони підписали з відповідачем, а інші договори, підпис в яких вони не ставили. Подані відповідачем на реєстрацію договори суттєво відрізняються від справжніх договорів оренди землі, які вони 01.01.2006 року уклали з відповідачем, зокрема в оспорюваних договорах відсутні погоджені сторонами 01.01.2006 року істотні умови, в тому числі п. 3.2: початок дії Договору 01 січня 2006 року, закінчення 31 грудня 2015 року. Підписи в оспорюваних договорах позивачі не ставили, а відтак була відсутня їх воля на укладення їх з такими істотними умовами, зокрема, як строк дії договору 10 років з дня його державної реєстрації. (Справа №139/228/16-ц)

Ухвалою суду від 22.03.2016 року провадження по цивільній справі № 139/1058/16-ц за позовом ТОВ «Богатир» зупинено до вирішення справи № 139/228/16-ц.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Відповідно до положень ч.3 ст.151-152 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто бути повязаними з предметом спору, бути співмірними, необхідними і достатніми.

В клопотанні про забезпечення позову представник відповідача зазначає, що на даний час на спірних земельних ділянках знаходиться майно ТОВ «Богатир» - незавершене виробництво (посіви сільськогосподарських культур), однак жодних доказів цього не надає.

Також заявник вказує на те, що ПП «Влад» та позивачі не визнають право ТОВ «Богатир» на оренду земельних ділянок і своїми протиправними діями чинять перешкоди ТОВ «Богатир», а саме перешкоджають підприємству використовувати вказані земельні ділянки, наполягаючи на своїх правах щодо користування та розпорядження ними до закінчення договору оренди з ПП «Влад». Водночас заявником не зазначено, які саме протиправні дії вчиняють позивачі та ПП «Влад», а також не надано будь-яких доказів, що вказані особи перешкоджають підприємству використовувати орендовані ним земельні ділянки.

Крім того, доказів позасудового вирішення питання про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками на які відповідач посилається та фактів погроз знищення належного йому майна суду не надано. Існування ж будь-якого позову жодним чином не може вказувати на зловживання тією чи іншою особою своїми правами, оскільки ст.3 ЦПК України передбачає право кожного звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З огляду на наведене, посилання представника відповідача на те, що у разі відмови суду у задоволенні позовних вимог позивачів, буде встановлена обставина, відповідно до якої, договори оренди землі між позивачами та ТОВ «Богатир» є чинними, а відтак останній змушений буде докладати значних зусиль для відновлення втрачених культур та порід, які ними засівалися, є безпідставним, оскільки ним не доведено наявність перешкод у його господарській діяльності, які б обмежували можливість господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися орендованим майном, що може призвести до незворотних наслідків та заподіяння стороні матеріальної шкоди та не доведено, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 151- 153 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

В задоволенні заяви представника відповідача ТОВ «Богатир» про забезпечення позову у цивільній справі №139/228/16-ц за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Богатир" про визнання недійсними договорів оренди відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: