Постанова № 56773658, 28.03.2016, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/1517/16-а

Провадження № 2-а/727/52/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2016 року. року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого - судді - Літвінової О.Г.

При секретарі - Петричук М.А.

. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Чернівцях про визнання протиправною відмову у призначенні пенсії та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

В березні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях про визнання протиправною відмову у призначенні пенсії та зобов'язання вчинити дії.

Посилається на те, що позивач звернулася 18.01.2016р. до управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях із заявою про призначення пенсії за вислугу років її чоловікові ОСОБА_2, який тимчасово перебуває за межами держави, на підставі нотаріально посвідченої довіреності.

До заяви додала усі необхідні для призначення пенсії документи, в тому числі: нотаріально посвідчені копії паспорта ОСОБА_2, його диплома про вищу освіту, нотаріально посвідчену довіреність від чоловіка, якою позивач уповноважена бути його представником у всіх державних і недержавних установах, трудову книжку та довідку про заробітну плату. Посадовим особам відповідача позивач пред'явила свій паспорт.

На своє звернення позивач отримала відмову відповідача від 05.02.2016р. №1770/10. Відмова мотивована виключно тим, що позивачем було подано не оригінал, а нотаріально засвідчену копію паспорта чоловіка. Проте у відмові не заперечується право ОСОБА_2 на отримання пенсії за вислугу років. Таким чином, позивачу відмовлено лише з підстав неподання оригіналів документів.

Вважає відмову відповідача незаконною з наступних підстав, а саме відмова мотивована Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 (у редакції постанови правління ПФУ від 07.07.2014р. №13-1) та зареєстрованим у Мінюсті 27.12.2005р. за №1566/11846. У відмові відповідач вказує, що відповідно до п.2.9 Порядку особа, яка звертається за пенсією, повинна пред'явити паспорт або інший документ, що засвідчує особу, місце її проживання (реєстрації) та вік.

Разом з тим, в даному випадку не було порушено вимоги п.2.9 Порядку, оскільки за пенсією зверталася позивач і тому відповідно до вказаної норми Порядку пред'явила посадовим особам управління ПФУ свій паспорт, який є документом, що засвідчує особу, місце проживання (реєстрації-) та вік.

Позивач зверталася до відповідача в інтересах свого чоловіка ОСОБА_2 на підставі довіреності, тому пред'явила свій паспорт в оригіналі та оригінал нотаріально посвідченої довіреності. Оскільки чоловік позивача перебуває; за межами держави, оригінал паспорта при ньому, і у неї немає можливості його надати. Проте позивач надала відповідачу нотаріально посвідчену копія його паспорта.

Згідно ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до п.1.1 Порядку, заява про призначення пенсії непрацюючим особам подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі за місцем проживання (реєстрації).

Таким чином, законодавством передбачено подання заяви про призначення пенсії через представника на підставі нотаріально посвідченої довіреності.

Згідно п.2.23 Порядку, документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і в копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи чи організації. Подані копії позивачем документів нотаріально посвідчені, тому відмова відповідача суперечить Порядку.

Позивач також надала відповідачу оригінал довідки лікарні швидкої медичної допомоги від 27.10.2015р. №21, що підтверджує розмір заробітної плати чоловіка ОСОБА_2

ОСОБА_1 подала до управління ПФУ в м. Чернівцях заяву про призначення ОСОБА_2 пенсії за вислугу років на підставі п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відмова відповідача обгрунтована недотриманням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Разом з тим, виходячи з назви і змісту вказаного Порядку, він регулює лише правовідносини, пов'язані з оформленням пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і не поширюється на відносини, що виникають при призначенні пенсій за Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, спірні правовідносини не регулюються Порядком, а тому відмова відповідача є необгрунтованою і незаконною.

Як було вказано вище, відповідач у своїй відмові від 05.02.2016р. №1770/10 не заперечує право ОСОБА_2 на отримання пенсії за вислугу років на підставі ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Тобто відмова надана не по суті звернення, а лише щодо процедури подання документів. Зокрема, відповідач у даному листі визнає, що загальний страховий стаж ОСОБА_2 складає 39 років 6 місяців 7 днів, а його спеціальний трудовий стаж на медичних посадах складає 45 років 21 день.

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_2, він в період з 01.09.1984 року по 26.06.1992 року він навчався в Чернівецькому медичному інституті. Відповідно до диплому серії НОМЕР_1, ОСОБА_2 26 червня 1992 року закінчив Чернівецький державний медичний інститут по спеціальності лікувальна справа і здобув кваліфікацію лікаря.

Відповідно до записів №№5-11 трудової книжки, ОСОБА_2 працював в міській клінічній лікарні №1, яка пізніше була перейменована на Лікарню швидкої медичної допомоги, у період з 01.08.1992 року по 31.07.1995 року - на посаді інтерна, і у період з 01.08.1995 року по 28.02.2015 року - на посаді лікаря-анестезіолога. Всього спеціальний стаж на медичних посадах складає понад 22,5 роки.

Згідно пункту «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років за цим Законом мають працівники охорони здоров'я після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що утверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, а саме у період звернення з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим пункту «е», право на пенсію за вислугу років мають працівники охорони здоров'я, які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим пункту «е» статті 55, тобто не менше 25 років 6 місяців.

Посада лікаря входить до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909.

Відповідно до положень ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», робота у реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Таким чином, у ОСОБА_2 наявний спеціальний стаж роботи на медичних посадах, передбачений пунктом «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в обсязі понад 45 років.

Управління ПФУ в м. Чернівцях у своєму листі від 05.02.2016р. №1770/10 визнає спеціальний трудовий стаж ОСОБА_2 на медичних посадах в обсязі 45 років 21 день, а тому дана обставина не підлягає додатковому доказуванню і не є предметом спору.

Таким чином, ОСОБА_2 має право на отримання пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а отже відмова відповідача є незаконною.

Просить визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України у місті Чернівцях призначити ОСОБА_2 пенсію за вислугу років за зверненням ОСОБА_1 на підставі довіреності, зобов'язати управління Пенсійного фонду України у місті Чернівцях призначити та виплачувати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за заявою його представника за довіреністю ОСОБА_1, на підставі нотаріально посвідченої копії паспорта ОСОБА_2, починаючи з моменту звернення - з 18.01.2016 року.

Представник позивача в судове засідання з'явився, просив позов задовольнити в повному обсязі

Представник відповідача в судове засідання з'явився заперечував проти задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася 18.01.2016р. до управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях із заявою про призначення пенсії за вислугу років її чоловікові ОСОБА_2, який тимчасово перебуває за межами держави, на підставі нотаріально посвідченої довіреності.

До заяви додала усі необхідні для призначення пенсії документи, в тому числі: нотаріально посвідчені копії паспорта ОСОБА_2, його диплома про вищу освіту, нотаріально посвідчену довіреність від чоловіка, якою позивач уповноважена бути його представником у всіх державних і недержавних установах, трудову книжку та довідку про заробітну плату. Посадовим особам відповідача позивач пред'явила свій паспорт.

На своє звернення позивач отримала відмову відповідача від 05.02.2016р. №1770/10. Відмова мотивована виключно тим, що позивачем було подано не оригінал, а нотаріально засвідчену копію паспорта чоловіка. Проте у відмові не заперечується право ОСОБА_2 на отримання пенсії за вислугу років. Таким чином, позивачу відмовлено лише з підстав неподання оригіналів документів.

Вважає відмову відповідача незаконною з наступних підстав, а саме відмова мотивована Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 (у редакції постанови правління ПФУ від 07.07.2014р. №13-1) та зареєстрованим у Мінюсті 27.12.2005р. за №1566/11846. У відмові відповідач вказує, що відповідно до п.2.9 Порядку особа, яка звертається за пенсією, повинна пред'явити паспорт або інший документ, що засвідчує особу, місце її проживання (реєстрації) та вік.

Разом з тим, в даному випадку не було порушено вимоги п.2.9 Порядку, оскільки за пенсією зверталася позивач і тому відповідно до вказаної норми Порядку пред'явила посадовим особам управління ПФУ свій паспорт, який є документом, що засвідчує особу, місце проживання (реєстрації-) та вік.

Позивач зверталася до відповідача в інтересах свого чоловіка ОСОБА_2 на підставі довіреності, тому пред'явила свій паспорт в оригіналі та оригінал нотаріально посвідченої довіреності. Оскільки чоловік позивача перебуває; за межами держави, оригінал паспорта при ньому, і у неї немає можливості його надати. Проте позивач надала відповідачу нотаріально посвідчену копія його паспорта.

Згідно ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до п.1.1 Порядку, заява про призначення пенсії непрацюючим особам подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі за місцем проживання (реєстрації).

Таким чином, законодавством передбачено подання заяви про призначення пенсії через представника на підставі нотаріально посвідченої довіреності.

Згідно п.2.23 Порядку, документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і в копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи чи організації. Подані копії позивачем документів нотаріально посвідчені, тому відмова відповідача суперечить Порядку.

Позивач також надала відповідачу оригінал довідки лікарні швидкої медичної допомоги від 27.10.2015р. №21, що підтверджує розмір заробітної плати чоловіка ОСОБА_2

ОСОБА_1 подала до управління ПФУ в м. Чернівцях заяву про призначення ОСОБА_2 пенсії за вислугу років на підставі п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відмова відповідача обгрунтована недотриманням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Разом з тим, виходячи з назви і змісту вказаного Порядку, він регулює лише правовідносини, пов'язані з оформленням пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і не поширюється на відносини, що виникають при призначенні пенсій за Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, спірні правовідносини не регулюються Порядком, а тому відмова відповідача є необгрунтованою і незаконною.

Як було вказано вище, відповідач у своїй відмові від 05.02.2016р. №1770/10 не заперечує право ОСОБА_2 на отримання пенсії за вислугу років на підставі ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Тобто відмова надана не по суті звернення, а лише щодо процедури подання документів. Зокрема, відповідач у даному листі визнає, що загальний страховий стаж ОСОБА_2 складає 39 років 6 місяців 7 днів, а його спеціальний трудовий стаж на медичних посадах складає 45 років 21 день.

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_2, він в період з 01.09.1984 року по 26.06.1992 року він навчався в Чернівецькому медичному інституті. Відповідно до диплому серії НОМЕР_1, ОСОБА_2 26 червня 1992 року закінчив Чернівецький державний медичний інститут по спеціальності лікувальна справа і здобув кваліфікацію лікаря.

Відповідно до записів №№5-11 трудової книжки, ОСОБА_2 працював в міській клінічній лікарні №1, яка пізніше була перейменована на Лікарню швидкої медичної допомоги, у період з 01.08.1992 року по 31.07.1995 року - на посаді інтерна, і у період з 01.08.1995 року по 28.02.2015 року - на посаді лікаря-анестезіолога. Всього спеціальний стаж на медичних посадах складає понад 22,5 роки.

Згідно пункту «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років за цим Законом мають працівники охорони здоров'я після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що утверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, а саме у період звернення з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим пункту «е», право на пенсію за вислугу років мають працівники охорони здоров'я, які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим пункту «е» статті 55, тобто не менше 25 років 6 місяців.

Посада лікаря входить до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909.

Відповідно до положень ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», робота у реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Таким чином, у ОСОБА_2 наявний спеціальний стаж роботи на медичних посадах, передбачений пунктом «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в обсязі понад 45 років.

Управління ПФУ в м. Чернівцях у своєму листі від 05.02.2016р. №1770/10 визнає спеціальний трудовий стаж ОСОБА_2 на медичних посадах в обсязі 45 років 21 день, а тому дана обставина не підлягає додатковому доказуванню і не є предметом спору.

Таким чином, ОСОБА_2 має право на отримання пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а отже відмова відповідача є незаконною.

За таких обставин суд вважає, що позов підлягає до задоволення, а тому слід визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в м.Чернівці щодо відмови ОСОБА_2 признання пенсії за вислугу років за зверненням ОСОБА_1 на підставі довіреності, зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м. Чернівці призначити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст.55 Закону України « Про пенсійне забезпечення» за заявою його представника за довіреністю - ОСОБА_1, на підставі нотаріально посвідченої копії паспорта ОСОБА_2, починаючи з моменту звернення, а саме з 18.01.2016 року, а також стягнути з Держави на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 551 гривні 20 коп.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 2, 6,11,104-106, 158-163, 167 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в м. Чернівці щодо відмови ОСОБА_2 признання пенсії за вислугу років за зверненням ОСОБА_1 на підставі довіреності.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м. Чернівці призначити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію за вислугу років відповідно до п.»е» ст.55 Закону України « Про пенсійне забезпечення» за заявою його представника за довіреністю - ОСОБА_1, на підставі нотаріально посвідченої копії паспорта ОСОБА_2, починаючи з моменту звернення, а саме з 18.01.2016 року.

Стягнути з Держави на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 551 гривні 20 коп.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду Апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її оголошення за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

СУДДЯ О.Г. Літвінова