Постанова № 56772393, 24.03.2016, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 2-а/641/9/2016 Справа №641/4/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2016 року

Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Мельник І.М.

при секретарі - Севост'яновій О.М.

розглянувши у судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова про визнання дій протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова, в якому просить: визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та в пільгових розмірах протиправною, скасувати рішення № 375/14-15 від 29.07.2015 року Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова щодо відмови в підтверджені стажу роботи та відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до ст. 13 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення», зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова зарахувати позивачу до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії згідно ст. 13 п. «б» ЗУ «Про пенсійне забезпечення», період роботи 05.11.1984 р.- 31.08.1988 р. за професією електромонтером по ремонту устаткування в цеху № 2; 01.09.1988 р. - 11.03.1991 р. - за професією електромонтер по ремонту металургійного устаткування в цеху № 2; 12.03.1991 р. - 14.08.1991 р. за професією бригадир електромонтерів по ремонту металургійного устаткування в цеху № 2, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова призначити та провести нарахування та виплату пенсії на пільгових умовах позивачу за Списком № 2 починаючи з дня звернення до суду, стягнути з Державного бюджету України на користь позивача сплачені судові витрати в розмірі 487, 20 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку з роботою на ВО «Харківвторинкольормет»:

05.11.1984р. - 31.08.1988р. за професією електромонтером по ремонту устаткування в цеху № 2;

01.09.1988р. - 11.03.1991р. . за професією електромонтер по ремонту металургійного устаткування в цеху№ 2;

12.03.1991р. - 14.08.1991р. за професією бригадир електромонтерів по ремонту металургійного устаткування в цеху № 2.

Відомим мені правонаступником ВО «Харківвторинкольормет» було підприємство ВАТ «УКРГЕРМЕТ» ЄДРПОУ 14280486, яке на цей час уже припинено, місце розташування архівів підприємства мені не відоме.

За наслідками розгляду його заяви, відповідачем не було у повному обсязі підтверджено його пільговий стаж та рішенням Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова від 17 серпня 2015 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком, відповідно до ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах за списком № 2.

В якості мотивування своєї відмови відповідач зазначив, що Списком №2 виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, відповідно по Постанови Ради Міністрів СРС від 22.08.1956р. № 1173 професії електромонтер по ремонту устаткування, електромонтер по ремонту металургійного устаткування не передбачено. Списком №2 відповідно до постанови Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991р. №10 такі професії передбачені.

Також роботи за професією бригадир електромонтерів по ремонту металургійного устаткування не зарахований до пільгового, оскільки відповідач не знайшов підстав для підтвердження, що я працював в цеху №2 на рівні з моїми тодішніми підлеглими робітниками, тобто був не звільненим бригадиром.

Позивач повністю не погоджується з висновками Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова, що й стало причиною його звернення до суду за захистом своїх прав.

В період роботи за професією бригадир електромонтерів по ремонту металургійного устаткування він був незвільненим бригадиром та працював в гарячому цеху (цех № 2) на рівні з іншими працівниками та виконував всі передбачені функції відповідно до своїх трудових обов'язків.

Професія електромонтер передбачена в Списку №2 IX. «Металургійне виробництво» (кольорові метали), що затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від ZL0S.1956 року № 1173, та який був чинний на час моєї роботи в гарячому цеху підприємства.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився надавши на адресу суду письмові заперечення, щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1, вказуючи, що позивач право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_1 не має, так як професія електромонтер устаткування за період роботи з 05.11.1984 року по 31.08.1988 рік, професія електромонтер по ремонту металургійного устаткування за період роботи з 01.09.1988 року по 11.03.1991 рік списками не передбачена.

Робота з 12.03.1991 року по 14.08.1991 рік за професією бригадир електромонтерів по ремонту металургійного устаткування не зараховується так як не підтверджується документами, в яких зазначено, що позивач працював без звільнення від основного місця роботи по професії, яка дає право на пільгове пенсійне забезпечення по списку № 2.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає адміністративний позов ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Тобто Конституція України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими умовами праці та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, здійснюється за нормами цього закону та Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до п. п. "а", "б" ч. ч. 1, 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими умовами праці та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації місць за умовами праці.

Стаття 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлює, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 20 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років установлених для окремих категорій працівників для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Судом встановлено, що відповідно до п. б ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за «Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше ЗО років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Вказаною статтею Закону також визначено, що працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових fiaoeax призначаються із зменшенням пенсійного віку на 1 рік кожний рік такої роботи.

В ст. 100 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, пегедбзчених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються особам, які юють на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Проведення атестації робочих місць за списками №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників було передбачено також положеннями статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Проте, Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці було затверджено постановою Кабінету Міністрів України лише 1 серпня 1992 року, а тому роботи, професії та посади, передбачені зазначеними списками, за період до 1 серпня 1992 року мають бути враховані призначенні пільгових пенсій без результатів атестації робочих місць.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 року N 58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 року «Про затвердження Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за -іком на пільгових умовах», для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.

В судовому засіданні встановлено, що позивач працював в період роботи з 05.11.1984р. - 31.08.1988р. за професією електромонтером по ремонту устаткування в цеху № 2; 01.09.1988р. - 11.03.1991р. . за професією електромонтер по ремонту металургійного устаткування в цеху № 2; 12.03.1991р. - 14.08.1991р. за професією бригадир електромонтерів по ремонту металургійного устаткування в цеху № 2, про що свідчать відомості трудової книжки, суд вважає, що професійні обов'язки які виконував ОСОБА_1 пов'язані з ремонтом єлектро обладнання на металургійному устаткуванні, що жодним чином не спростовує назву професії визначену в Списку № 2 єлектромонтер електрообладнання, так як електромонтер не може ремонтувати іншого обладнання, а ні ж електрообладнання металургійного устаткування. Про вказані умови свідчать відомості надані суду, щодо встановлення в 1996 році на даному підприємстві саме професії визначеної Списком № 2 як електромонтер електрообладнання.

Відомості трудової книжки свідчать про роботу ОСОБА_1 в цеху, ВО «Харківвторинкольормет», а саме на підприємстві з умовами праці які підпадают під Список № 2.

До такої ж думки суд прийшов стосовно заперечень відповідача, щодо відсутності в Списку № 2 професії бригадир електромонтерів по ремонту металургійного устаткування, тоді як відповідач висловлює припущення, щодо виконання ОСОБА_1 своїх професійних обов'язків як звільнений робітник, тоді як в трудовій книжці є чітко визначена його професія 12.03.1991р. - 14.08.1991р. за професією бригадир електромонтерів по ремонту металургійного устаткування в цеху № 2, відсутні будь які відомості, щодо звільнення його від виконання всіх робіт які виконували його підлеглі, які користуються правом на отримання пільгової пенсії за Списком № 2.

Таким чином, усі умови передбачені в пункті «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для призначення Позивачу пенсії за віком на пільгових умовах - дотримано:позивачу виповнилось 55 повних років, його загальний стаж роботи складає 37 років 9 місяців з них 18 років 02 місяці 26 днів. на роботах що надають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій та бездіяльності.

Відповідно до п. 3.3. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" орган, що призначає пенсію, надає допомогу особам, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії. Відповідно до п. 4.1. цього ж Порядку орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Позивач, в свою чергу здійснив всі можливі дії для підтвердження свого стажу. Позивач надав до УПФ України в Комінтернівському районі м. Харкова та до суду трудову книжку яка підтверджує стаж роботи з 05.11.1984р. - 31.08.1988р. за професією електромонтером по ремонту устаткування в цеху № 2; 01.09.1988р. - 11.03.1991р. . за професією електромонтер по ремонту металургійного устаткування в цеху № 2; 12.03.1991р. - 14.08.1991р. за професією бригадир електромонтерів по ремонту металургійного устаткування в цеху № 2 на посаді що надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку № 2 та надав копії первинних документів.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийнятті рішення.

Згідно ч. 2 ст. 162 КАСУ у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про неправомірність відмови управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова Позивачу в призначені пенсії за віком на пільгових умовах. Тому права Позивача потребують судового захисту шляхом зобов'язання Відповідача зарахувати в пільговий стаж період роботи ОСОБА_1 з 05.11.1984р. - 31.08.1988р. за професією електромонтером по ремонту устаткування в цеху № 2; 01.09.1988р. - 11.03.1991р. . за професією електромонтер по ремонту металургійного устаткування в цеху № 2; 12.03.1991р. - 14.08.1991р. за професією бригадир електромонтерів по ремонту металургійного устаткування в цеху № 2, та призначити Позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, затвердженого Постановою Ради міністрів СРСР від 22.08.56 № 1173 "Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах", Постановою КМУ від 11.03.94 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", Постановою КМУ від 16.01.2003 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" з моменту звернення із заявою до відповідача.

На підставі викладеного, у відповідності до ст. 8, 49 Конституції України, ч. 1 ст. 45 та п. 2 Прикінцевих положень ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 13, 62, Закону України "Про пенсійне забезпечення", Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМ України від 12 серпня 1993 N 637, Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою КМ України від 01.08.92 № 442, Списками виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, керуючись ст. ст. 11, 159-163, КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова про визнання дій протиправними - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного Фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова у нарахуванні пенсії за віком на пільгових умовах та в пільгових розмірах ОСОБА_1.

Скасувати рішення № 375/14-15 від 29.07.2015 року Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова щодо відмови в підтверджені стажу роботи та відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до ст. 13 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_1.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії згідно ст. 13 п. «б» ЗУ «Про пенсійне забезпечення», період роботи 05.11.1984 р.- 31.08.1988 р. за професією електромонтером по ремонту устаткування в цеху № 2; 01.09.1988 р. - 11.03.1991 р. - за професією електромонтер по ремонту металургійного устаткування в цеху № 2; 12.03.1991 р. - 14.08.1991 р. за професією бригадир електромонтерів по ремонту металургійного устаткування в цеху № 2.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова призначити та провести нарахування та виплату пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 за Списком № 2 починаючи з дня звернення до суду

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 487,20 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом.

Постанову може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з моменту її проголошення, а особою, яка не брала участь в судовому засіданні при проголошенні постанови протягом десяти днів з моменту її отримання.

Суддя - І. М. Мельник