Рішення № 56771862, 28.03.2016, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/6252/14-ц

провадження №2/619/43/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2016 року Дергачівський районний суд

Харківської області

у складі: головуючого судді Якименко Л.О.

за участю: секретаря судового засідання Ломанової І.А.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача

ОСОБА_4 ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, третя особа Реєстраційна служба Дергачівського районного управління юстиції у Харківській області про переведення співвласникові прав та обовязків покупця при продажі частки у праві спільної часткової власності.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до приватного нотаріуса Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, третя особа Реєстраційна служба Дергачівського районного управління юстиції у Харківській області про переведення співвласникові прав та обовязків покупця при продажі частки у праві спільної часткової власності.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що вона є власником 63/100 частин житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованих за адресою: Харківська область м. Дергачі пров. Харківський № 11.

Власником інших 37/100 частин будинку та господарських будівель і споруд до 17.07.2014 року являлась ОСОБА_6.

Незважаючи на те, що позивач, як співвласник, має переважне право покупки, позивачу продавцем ОСОБА_6 не було запропоновано придбати відчужувану частину будинку на підставі ст. 362 ЦК України.

Договір купівлі-продажу був посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного округу Харківської області ОСОБА_3, зареєстрований у реєстрі за № 666.

Згідно п. 3 копії даного договору, 17.07.2014 року продаж проводився за домовленістю сторін за ціною 120000 грн.

Право власності за ОСОБА_4 було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 6371859, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 14520909 від 17.07.2014 року, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна: 409686963220.

Згідно п. 1 копії даного договору, ОСОБА_6 продала ОСОБА_4 37/100 частин житлового будинку, нічого не зазначено про земельну ділянку, на якій розташований будинок та надвірні будівлі і споруди, не зазначений кадастровий номер земельної ділянки, а також її форма власності. Нотаріусом не перевірена форма власності земельної ділянки, на якій розташована відчужувана частина будинку та надвірні будівлі та споруди, внаслідок чого залишений поза увагою той факт, що вказана земельна ділянка на праві приватної власності належить позивачу одноособово.

Субєктивне право на продаж частки сторонній особі виникає у співвласника з моменту одержання відмови усіх інших співвласників від здійснення переважного права на купівлю, якщо предметом договору купівлі-продажу є нерухоме майно.

Позивач вважає, що 17.07.2014 року при продажі частки у праві спільної часткової власності було порушено переважне право купівлі співвласника й дана нотаріальна дія вчинена з порушеннями закону, а саме нотаріусом не перевірено, чи надсилала продавець ОСОБА_6 на адресу позивача, як співвласника, письмове повідомлення про намір продати свою частку, як це передбачено ч. 2 ст. 362 ЦК України. Так відповідно до ч. 1, 2 ст. 362 ЦК України, у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Для забезпечення здійснення переважного права інших співвласників на купівлю продавець зобовязаний повідомити інших співвласників про свій намір продати частку. У повідомленні обовязково має бути визначена ціна, а інші умови продажу мають бути вказані, якщо вони визначаються продавцем як істотні для укладення даного договору (наприклад, строки розрахунків, форма, у якій співвласники бажає укласти договір, та інші умови, досягнення згоди з яких є необхідним для укладення договору). Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

Таким чином приватний нотаріус Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 повинна була відмовити ОСОБА_6 у вчиненні нотаріальної дії, так як нею не надані всі необхідні документи для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

На запит позивача до нотаріуса від 18.09.2014 року про надання інформації чи надсилала ОСОБА_6 ОСОБА_1 письмове повідомлення про намір продати свою частку із зазначенням ціни та інших умов, на яких вона продає частину будинку, як це передбачено ч. 2 ст. 362 ЦК України», останньою надано відповідь, що нотаріальна дія вчинялася згідно чинного законодавства України та являється нотаріальною таємницею.

При продажі частки у праві спільної часткової власності було порушено переважне право купівлі співвласника за відсутності в договорі відомостей про те, що інші учасники спільної часткової власності відмовились одержати надіслані на їх адреси заяви продавця про його намір продати свою частку. Про цю обставину повинна свідчити зроблена на зворотному повідомленні відмітка органу звязку. Повідомлення іншим співвласникам доцільно відправляти цінним листом з описом вкладення з метою уникнення можливих непорозумінь з приводу зясування змісту листа, адресованого співвласникам; у разі якщо адреса інших учасників спільної часткової власності невідома. На підтвердження цього повинен бути поданий документ відповідного компетентного органу.

В підтвердження, що ніяких поштових повідомлень про надходження листа від приватного нотаріуса ОСОБА_3 за адресою ОСОБА_1 - м. Дергачі пров. Харківський № 11 не надходило, і таких повідомлень ОСОБА_1 не отримувала, під час очного спілкування підтвердила листоноша відділення поштового звязку Дергачі-3 ОСОБА_7, яка обслуговує дільницю.

Таким чином, ОСОБА_1 не змогла реалізувати своє першочергове право на придбання частини будинку, який відчужувався громадянкою ОСОБА_6

На запит до Поштампу ЦПЗ №1 Харківської дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 05.11.2014 року з проханням перевірити чи здійснювалося відвідування представниками поштового звязку для вручення позивачу листа (30.05.2014 р., 03.06.2014р., 02.07.2014 р.) за адресою позивача: м. Дергачі пров. Харківський буд. 11, було надано відповідь, що для отримання такої інформації позивачу потрібно було надати 13-символьний буквенно-цифровий номер поштового відправлення, але приватний нотаріус не надала позивачу такої інформації щодо надходження до позивача поштової кореспонденції, посилаючись на «нотаріальну таємницю». Таким чином, позивач позбавлена можливості самостійно підтвердити факт неодержання поштової кореспонденції і тільки суд може перевірити наявність чи відсутність доказів.

Позивач разом зі своєю донькою мешкають за адресою: Харківська область м. Дергачі пров. Харківський № 11 постійно, помешкання не змінювала, бо має тільки його. Якщо б продавець та нотаріус вважали, що позивач відсутня на протязі певного часу, або перебуває за кордоном, та належним чином не цікавиться своєю власністю, то повинні були визнати позивача безвісно відсутньою, та згідно до ст.ст. 43-45 ЦК України та ст.ст. 246-250 ЦПК України, звернутися до суду із заявою, де суд виніс би рішення стосовно позивача ОСОБА_1 про те, що фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування». Таких дій не було вчинено і позивач вважає, що за попередньою змовою відповідачів, вони навмисно із корисливою зацікавленістю на свою користь, позбавили позивача першочергового права на придбання частини будинку.

Відповідно до ч. 4 ст. 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. Якщо договір купівлі-продажу частки у праві спільної часткової власності був укладений без попереднього повідомлення інших співвласників, до закінчення строків, визначених законодавством, частка була продана за ціною, нижчою, ніж була запропонована іншим співвласникам, або зі зміною інших умов, про які вони були повідомлені, а також у разі наявності інших порушень переважного права інших співвласників на купівлю частки, останні наділені правом на предявлення позову про переведення на них прав та обовязків покупця за укладеним договором. До таких вимог застосовується спеціальна позовна давність в один рік. Закон не визначає, чи визнається договір, за умови доведення порушень переважного права співвласників, недійсним, проте підстави для визнання договору здійсненим з порушенням існують (ч. 1, 2 ст. 203, ст. 215, ст. 362 ЦК України). Одночасно з поданням позову про визнання договору здійсненим з порушенням, закон зобовязує співвласників внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. Словосполучення «суму, яку за договором повинен сплатити покупець» слід розуміти як зобовязання позивача внести на депозит суму, за якою частка була відчужена іншій особі згідно договору купівлі-продажу, а якщо частка була продана за ціною, вищою, ніж була запропонована іншим учасником спільної часткової власності у повідомленні, - за ціною, вказаною у повідомленні.

У багатьох випадках позивач може не знати, за якою ціною був здійснений продаж частки, а відтак реально може бути позбавлений можливості виконати вищезазначений обовязок. В цих випадках суд приймає позов до розгляду, в процесі якого робить запит до нотаріальної контори про видачу копії укладеного договору з метою зясування розміру сплаченої покупцем ціни. Лише після цього можна вимагати від позивача внесення конкретної грошової суми на депозит суду.

Таким чином, продаж частки у праві спільної часткової власності був здійснений з порушенням переважного права купівлі, і позивач, як співвласник, дуже хотіла, але не змогла реалізувати своє першочергове право на придбання частини будинку, який відчужувався громадянкою ОСОБА_6

В уточненій позовній заяві від 21 січня 2015 року ОСОБА_1 посилається на вищевказані обставини справи, викладені в первісній позовній заяві та залучає до участі у справі третю особу Реєстраційну службу Дергачівського районного управління юстиції у Харківській області

Під час ознайомлення з наданими нотаріусом доказами позивачу стало відомо про надсилання за адресу позивача рекомендованого листа з інформацією про наміри продавця, із зазначеним на конверті 13-значного номеру внутрішнього поштового відправлення (індифікатора), а також дані про відмітки органу звязку для вручення позивачу листа (30.05.2014 р., 03.06.2014р., 02.07.2014 р.). Також, позивач дізналася, що на рекомендованому повідомленні від 28.05.2014 року про вручення поштового відправлення, відсутній позивача підпис або підпис працівника поштового звязку про вручення позивачу листа особисто, але додатково приватний нотаріус суду надала виписку пошукової форми Укрпошти про відслідкування листа за №6230301129910 із зазначенням, що 18.07.2014 року лист позивачу (адресату) було вручено особисто.

Таким чином із наданих документів вбачається, що 17.07.2014 року приватний нотаріус не мала законних підстав для посвідчення та реєстрації зазначеного договору, бо він був посвідчений раніше, ніж було здійснено вручення листа. Є ще інше пояснення приватного нотаріуса, що суперечить поданим доказам, де вона стверджує, що позивач не отримувала листа та посвідчення договору № 666 вона здійснила на підставі поверненого за спливом строку зберігання рекомендованого листа. Копії зазначених доказів позивач додає до матеріалів справи. Однак під час позивача особистого спілкування із працівником поштового відділення, що обслуговує дільницю на якій розташований будинок, позивачу стало відомо, що як стверджує працівник, особистих вручень позивачу стосовно зазначеного листа за №6230301129910 вона не здійснювала, та зазначений рекомендований лист позивачу не направляла.

В додатковій уточненій позовній заяві від 24 лютого 2015 року ОСОБА_1 посилається на вищевказані обставини справи, викладені у попередніх позовних заявах та просить зобовязати Державну судову адміністрацію у Харківській області передати суму в розмірі 120000 грн., внесену 24.02.2015 року ОСОБА_1 за квитанцією № 0.0.353370625.1, з депозитного рахунку 37318008000164 ТУ ДСА України у Харківській області, на користь продавця ОСОБА_6.

Як вбачається, в п. 3 зазначеного вище договору купівлі-продажу № 666, який 17.07.2014 року був посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3, продаж проводився за домовленістю сторін за ціною 120000 грн.

Уточнюючи позовні вимоги позивач вказала, що на депозитний розрахунковий рахунок суду, на реквізити територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області, що знаходиться за адресою: м. Харків, пл. Руднєва № 36, корп. 2, було внесено грошову суму у розмірі 120000 грн. на підставі забезпечення своїх позовних вимог за цивільною справою №619/6252/14-ц та виконання рішення суду за вказаною цивільною справою.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов з підстав, які зазначені у позовних заявах, пояснивши, що жодного поштового повідомлення про необхідність отримати рекомендований лист вона в період травня-липня 2014 року не отримувала.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги і просила їх задовольнити.

Відповідач приватний нотаріус Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 заперечувала проти позову, просила в позові відмовити і пояснила, що 17.07.2014 року вона посвідчила угоду купівлі-продажу, яка відповідає вимогам чинного законодавства. Відносно неї була проведена перевірка і ніяких порушень встановлено не було.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не зявилася, згідно наданої суду заяви позовні вимоги не визнала і просила справу розглядати за її відсутності, що суд вважає за можливе.

Представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5 позовні вимоги не визнала і пояснила, що позивач не довела жодної з обставин, на які посилається в позові, а навпаки, досліджені в судовому засіданні докази свідчать про безпідставність та надуманість претензій позивача, в звязку з чим просить в позові відмовити.

Третя особа представник Реєстраційної служби Дергачівського районного управління юстиції у Харківській області в судове засідання не зявився, згідно наданих пояснень в.о. начальника реєстраційної служби Дергачівського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_8 останній просить справу вирішити відповідно до вимог чинного законодавства України, ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі, а справу розглянути за відсутності представника реєстраційної служби Дергачівського районного управління юстиції у Харківській області, що суд вважає за можливе.

Суд, вислухавши пояснення сторін, пояснення свідків, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідивши матеріали справи, як докази, вважає позов ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 належить 63/100 частини житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованих за адресою: Харківська область м. Дергачі пров. Харківський № 11. Власником 37/100 частин цього ж будинку, господарських будівель та споруд до 17.07.2014 року була ОСОБА_6. (а.с. 143 том 1).

17.07.2014 року ОСОБА_6 продала свою частину будинку ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим №666, та було зареєстровано право власності за ОСОБА_4 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 6371859, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 14520909 від 17.07.2014 року, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна: 409686963220. (а.с. 6-8 том 1).

Позивач ОСОБА_1 вважає, що продаж ОСОБА_6 частки у праві спільної часткової власності здійснено з порушенням її переважного права купівлі, так як вона бажала придбати частку ОСОБА_6, але її такого права було позбавлено.

У період з 02 липня 2014 року до 27 серпня 2014 року ОСОБА_1 перебувала у щорічній відпустці згідно до довідки від 12.05.2015 року за № 01-19\546. (а.с. 156 том 1).

У відповідності до ст. 362 ЦК України у разі продажу у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на їїх купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобовязаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна протягом 10 днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

Згідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України, а саме визнання права; визнання правочине недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Доказами відповідно до ст. 57 ЦПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази мають бути належними (ст. 58 ЦПК України) та допустимими (ст. 59 ЦПК України).

Суд приходить до висновку про те, що доказів на пітдвердження належного повідомлення ОСОБА_1 про бажання та наміри ОСОБА_6 продати свою частку майна не надано.

Приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу ОСОБА_3 28 травня 2014 року направляла заява ОСОБА_6 на імя ОСОБА_1, згідно якої ОСОБА_6 повідомляла про продаж нею належної їй на праві приватної власності 37/100 частин житлового будинку № 11 по провулку Харківському в м. Дергачі Харківської області. Дана заява зареєстрована в реєстрі за №509, направлена рекомендованим листом 28 травня 2014 року, але на адресу нотаріуса повідомлення про вручення не повернулося, а повернувся лист з вказівкою за закінченням встановленого терміну зберігання 18.07.2014 року, згідно до форми пошуку поштампту ЦПЗ №1 Харківської дирекції УДППЗ «Укрпошта» (а.с. 65, 167 том 1).

За повідомленням начальника поштампту ЦПЗ №1 Харківської дирекції УДППЗ «Укрпошта» ОСОБА_9 від 01.12.2014 року за № 09-07-2351 вказано, що 30.05.2014 року рекомендований лист №6230301129910 був виданий в доставку листоноші відділення поштового звязку Дергачі-3 ОСОБА_7 На момент доставки адресата вдома не було, листоношею було виписане повідомлення форми 22 23.05.2014 року та вкладене в абонентську поштову скриньку, що передбачено п. 99 Правил надання послуг поштового звязку, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270. Повторне повідомлення про надходження листа було оформлене 03.06.2014 року. 01.07.2014 року за неявкою адресата та за закінченням встановленого строку зберігання рекомендований лист з повідомленням був повернутий на зворотну адресу. 16.07.2014 року рекомендований лист з повідомленням про вручення №6230301129910 був вручений у відділенні поштового звязку Дергачі-3 ОСОБА_3 (а.с. 164-165 том 1).

Свідок ОСОБА_7 суду показала, що працюючи листоношею у відділенні поштового звязку у 2014 році мабуть носила лист з суда ОСОБА_1 ОСОБА_2 було багато на імя позивача чи був лист з нотаріальної контори вона не памятає.

Свідок ОСОБА_10 суду показала, що працює начальником поштового відділення Дергачі-3 з 2012 року, контролює роботу своїх співробітників. За визначеними нормами Інструкції якщо листоноша приніс рекомендований лист, а адресата не має вдома, або адресат не бажає його отримувати, тоді адресат повинен написати відмову листоноші від отримання рекомендованого листа з повідомленням, це пишеться на конверті. Через місяць поштове відділення повертає лист, якщо адресат його не отримав, за закінченням терміну зберігання.

Свідок ОСОБА_11 показала, що на травень 2014 року вона працювала листоношею у відділенні Дергачі-3 по обслуговуванню організацій, а взагалі працювала листоношею з 2012 року по 2014 рік, звільнилася у жовтні 2014 року. Приватним особам листи рекомендовані не носила. Листи на прізвище ОСОБА_3 не памятає. Позивача ОСОБА_1 бачить вперше.

Свідок ОСОБА_12 показала, що працювала оператором поштового відділення Дергачі-3 і зазвичай форму 22 виписувала вона, бланків часто не було. 16.07.2014 року лист було повернуто нотаріусу ОСОБА_3 Журнали зберігаються в архіві. ОСОБА_1 свідок знає, як клієнта поштового відділення, інколи бували випадки, коли ОСОБА_1 відмовлялася отримувати рекомендовані листи. Стверджувати, що ОСОБА_1 відмовилася отримати лист від приватного нотаріуса ОСОБА_3 вона не може, так як конкретно цього не памятає.

Судом не встановлено, що ОСОБА_1 належним чином повідомлялася про заяву ОСОБА_6 продати належну їй частку будинку з надвірними будівлями. Досліджені судом докази не спростували твердження позивача, що у період з травня 2014 року по липень 2014 року вона не отримувала відповідне повідомлення з поштового відділення форми 22 про необхідність зявитися за отриманням рекомендованого листа з повідомленням.

ОСОБА_6 через приватного нотаріуса Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 подавала заяву на імя позивача ОСОБА_1 (а.с. 214 том 1), згідно якої повідомляла останню про продаж нею належної їй на праві приватної власності 37/100 частин житлового будинку № 11 по провулку Харківському в м. Дергачі Харківської області. Дана заява зареєстрована в реєстрі за №509, направлена рекомендованим листом 28 травня 2014 року, але на адресу нотаріуса повідомлення про вручення не повернулося, а повернувся лист з вказівкою за закінченням встановленого терміну зберігання.

Згідно ч. 4 ст. 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може предявити до суду позов про переведення на нього прав та обовязків покупця, одночасно позивач зобовязаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець, що і зробила позивач ОСОБА_1, перерахувавши на депозитний рахунок 37318008000164 ТУ ДСА України у Харківській області суму в 120000 грн.

Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Постанові № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» у п. 18 зазначив, що під час розгляду позову про переведення на підставі статті 362 ЦК прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу, укладеним з порушенням переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності, суду слід виходити з дійсної вартості частки на час розгляду справи. Невнесення одночасно з пред'явленням позову на депозитний рахунок суду грошової суми, яку за договором повинен сплатити покупець, є підставою для відмови в позові.

Представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5 суду надала звіт про оцінку майна від 14.09.2015 року про те, що ринкова вартість 37\100 частин житлового будинку № 11 по провулку Харківському в м. Дергачі Харківської області складає 364519 грн. На підтвердження виконаних ОСОБА_4 ремонтних робіт були надані чеки, квитанції за придбані будівельні матеріали та виконані ремонтні роботи, але суд звертає увагу на те, що частина чеків та квитанції датовані 2008, 2009 та 2010 роками, коли договір про купівлі-продаж ще не був укладений. (а.с. 20-28, 40-57 том 2). Крім того, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом 17 грудня 2014 року, провадження у справі було відкрито 26 грудня 2014 року. ОСОБА_4 про поданий позов знала, але на власний ризик здійснювала ремонт частини будинку, яку придбала 17.07.2014 року, тому суд не може прийняти як доказ звіт про оцінку майна від 14.09.2015 року, оскільки відповідна оцінка проводилася не на підставі призначеної судом експертизи, а з відповідним клопотанням до суду про призначення судово-будівельної експертизи відповідач ОСОБА_4 не зверталася.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57, 58, 59, 60, 88 ЦПК України, ст. 15, 16, 362 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 переважне право на придбання у власність 37\100 частин житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: Харківська область м. Дергачі пров. Харківський № 11.

Визнати договір купівлі-продажу від 17.07.2014 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, засвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 за реєстровим номером 666 таким, що порушує переважне право на придбання співвласника ОСОБА_1.

Перевести права та обовязки покупця 37\100 частин житлового будинку з надвірними будівлями, розташованими за адресою: Харківська область м. Дергачі пров. Харківський № 11 вартістю 120000 грн. із ОСОБА_4 на ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 17.07.2014 року, укладеним між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, засвідченим приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 за реєстровим номером 666.

Перерахувати суму в розмірі 120000 грн., внесену 24.02.2015 року ОСОБА_1 за квитанцією № 0.0.353370625.1, з депозитного рахунку 37318008000164 ТУ ДСА України у Харківській області, де вони зберігаються, на користь продавця ОСОБА_6.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 6371859 щодо 37\100 частин житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: Харківська область м. Дергачі пров. Харківський № 11, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 409686963220, та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 14520909 від 17.07.2014 року.

Стягнути солідарно з кожного в рівних частинах з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати: судовий збір у сумі 263 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення апеляційної скарги через Дергачівський районний суд, а особами, які приймають участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення у той же строк з моменту отримання копії рішення. Строк виготовлення мотивувальної частини рішення 28 березня 2016 року.

Суддя Л. О. Якименко