Рішення № 56770506, 22.03.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16577/13-ц

Провадження № 2/344/2699/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Ковалюк І.П..

секретаря Перун І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до МВ УМВС м. Івано-Франківська, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1, ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції про звільнення майна з-під арешту , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся із позовом до відповідача про зобовязання зняти арешт із транспортного засобу марки Мерседес-Бенц, модуль Vito, рік випуску 1996, тип ТЗ: легковий пасажирський-В, №кузова/шасі: VSA63806413007180, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2.

Представник позивача подав суду заяву,в якій просить проводити розгляд справи за його відсутності, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання жодного разу не з'явився, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Інші учасники в судове засідання також не з'явилися.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані суду докази на обґрунтування доводів сторін, з'ясувавши таким чином всі обставини справи, суд приходить до переконання про підставність позовних вимог, виходячи із наступного.

Так, судом встановлено, що згідно договору застави автотранспорту від 23.08.2006року, укладеного між ОСОБА_2 та ЗАТ КБ Приватбанк, в заставу банку цим було передано належний ОСОБА_2. автомобіль ОСОБА_3, д.н.з. АТ 2983АН, для забезпечення виконання зобов'язань за договором №IFU0AE00000253 від 23.08.2006року (а.с.6-8).

У ОСОБА_2 перед ПАТ КБ Приватбанк наявна заборгованість за договором про надання кредиту від 23.08.2006р., що підтверджується рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30.03.2012року у справі №2/0417/3244/2012, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.10-11).

Частиною першою статті 60 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт,, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду із позовом про визнання права власності на це майно і про зняття із нього арешту.

15.10.2007року Івано-Франківським УМВС слідчим Двібородчиним В.В.. було накладено арешт рухомого майна.

13.03.2012року ВДВС Івано-Франківського МУЮ при примусовому виконанні постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт на автомобіль, який належить на праві власності відповідачу.

Враховуючи те, що право застави виникло 28.08.2006року, а постанови про відкриття виконавчого провадження були винесені з жовтня 2007року, тобто пізніше, ніж було укладено договір застави.

Судом встановлено, що ПАТ КБ Приватбанк не був учасником кримінального провадження, у рамках якого слідчим МВ УМВС м. Івано-Франківська було накладено арешт на рухоме майно ОСОБА_2, а тому має правові підстави для звернення до суду про визнання права власності на таке майно.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що дане кримінальне провадження, в рамках якого слідчим було накладено арешт на майно ОСОБА_2, уже завершене, що не позбавляє позивача, який є заставодержателем спірного майна, звернутися до суду із даним позовом про звільнення майна з-під арешту.

Позивачем доведено, що на спірний автомобіль ним, як заставодержателем може бути звернуто стягнення в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за договором від 23.08.2006року.

Відповідно до ст. 391 і 392 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Стаття 16 ЦКУ встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодекс України, право власності є непорушним. Ніхто не можу бути позбавленим цього права чи обмеженим у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону України Про заставу, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду.

Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістом ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи із наведеного, суд вважає позовні вимоги про звільнення майна з-під арешту підставними та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 572 Цивільного кодексу України, ст.ст. 54,60 ЗУ Про виконавче провадження, керуючись ст. 10, 11, 57, 60, 88, 174, 212 215, 224-233 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до МВ УМВС м. Івано-Франківська, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1, ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції про звільнення майна з-під арешту задоволити.

Звільнити з-під арешту, накладеного постановою від 15.10.2007року Івано-Франківським УМВС слідчим Двібородчиним В.В. автомобіль Мерседес-Бенц, модуль Vito, рік випуску 1996, тип ТЗ: легковий пасажирський-В, №кузова/шасі: VSA63806413007180, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2, АДРЕСА_1).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.П. Ковалюк