Ухвала суду № 56768998, 09.03.2016, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/2155/15-ц

Провадження № 2-с/209/9/16

УХВАЛА

Іменем України

09 березня 2016 року Дніпровський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбари Г.А.,

при секретарі Герасимчук І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпродзержинська заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого за заявою Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2015 року за заявою Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» видано судовий наказ у справі № 209/2155/15-ц, провадження №2-н/209/320/15, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за теплопостачання в розмірі 12059,74 грн., сплаченого заявником судового збору в розмірі 121,80 грн.

01 березня 2016 року боржник ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просить скасувати судовий наказ від 20 травня 2015 року про стягнення з неї боргу за послуги з теплопостачання в розмірі 12059,74 грн. та судового збору в розмірі 114,70 грн.

В обґрунтування заяви зазначає, що 20 травня 2015 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за заявою Комунального підприємства «Дніпродзержинськтепломережа» видано судовий наказ про стягнення з неї 12059,74 грн. в рахунок погашення боргу за надані послуги з теплопостачання та сплачений заявником судовий збір в розмірі 121,80 грн. Вважає, що вимоги стягувача щодо стягнення не неї заборгованості за послуги теплопостачання є неправомірними, оскільки квартиру за адресою: АДРЕСА_1, куди надавалися послуги з теплопостачання, вона придбала 18 липня 2013 року, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири. В цей же день, 18 липня 2013 року, вона подарувала 1/2 частку квартири своїй дочці ОСОБА_2, а іншу 1/2 частку квартири своєму сину ОСОБА_3. Таким чином, право власності на квартиру вона набула 18 березня 2013 року, а заборгованість за послуги з теплопостачання стягнута з неї за період з 01 листопада 2007 року по 18 липня 2013 року, тобто за той період часу, коли вона не була власником вказаної квартири. Крім цього, 25 жовтня 2013 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська вже видавався судовий наказ про стягнення з неї на користь КП ДМР «Дніпродзержинськтепломережа» заборгованості за надані послуги з теплопостачання до вказаної квартири, який 1 4 листопада 2014 року був скасований Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська, і заявнику було розяснено про його право звернення до суду в порядку позовного провадження.

Сторони у справі в судове засідання не зявилися, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 8 ст. 105-1 ЦПК України за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право: 1) залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення; 2) скасувати судовий наказ та розяснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо предявлення позову; 3) змінити судовий наказ.

Вивчивши заяву про скасування судового наказу та матеріали справи, суд вважає, що судовий наказ підлягає скасуванню, оскільки між сторонами вбачається спір про право.

Керуючись ст. 105-1 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скасувати судовий наказ у справі 209/2155/15-ц, провадження № 2-н/209/320/15 від 20 травня 2015 року, виданий Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська за заявою Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» про стягнення заборгованості по оплаті за теплопостачання з ОСОБА_1 у розмірі 12059,74 грн. та сплаченого судового збору в розмірі 121,80 грн.

Роз'яснити КП ДМР «Дніпродзержинськтепломережа», що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо предявлення позову.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.А.Байбара