Ухвала суду № 56768731, 24.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 березня 2016 рокусправа № 808/534/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Прокопчук Т.С. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкор ЛТД" до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень - рішень та зобов'язання вчинити певні дії-,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкор ЛТД" до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, в якому позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 12.11.2014 № 0007071700 та № 0001001700;

- визнати задоволеною скаргу ТОВ "Алкор ЛТД" № 97 від 24.11.2014 в повному обсязі;

- визнати скасованими з 16.12.2014 податкові повідомлення-рішення № 0001001700 та № 0007071700 від 12.11.2014.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 р. адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення, винесені Вільнянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області від 12.11.2014 № 0007071700 та № 0001001700. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не повне з'ясування судом обставин справи, просив постанову суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, фахівцями Вільнянської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку підприємства позивача з питань, викладених у скарзі ТОВ "Алкор ЛТД" від 19.08.2014 № 69 на податкові повідомлення-рішення Вільнянської ОДПІ від 05.08.2014 № 0000402200, № 0000412200, № 0004101700.

На підставі актів перевірки №378/08-06-22/36803702 від 06 червня 2014 року, №454/08-06-22/36803702 від 31 липня 2014 року та № 535/08-06-22/36803702 від 03 жовтня 2014 року були винесені:

- податкове повідомлення-рішення №0001001700 від 12 листопада 2014 року, яким ТОВ "Алкор ЛТД" було визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у вигляді заробітної плати всього на суму 94 380,49 грн. (в т. ч. за основним платежем - 55 385,38 грн. та застосовані штрафні (фінансові санкції) у розмірі 38 995,11 грн.);

- податкове повідомлення-рішення №0007071700 від 12 листопада 2014 року, яким ТОВ "Алкор ЛТД" було визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у вигляді заробітної плати всього на суму 5 849,44 грн. (в т. ч. за основним платежем - 10,73 грн. та застосовані штрафні (фінансові санкції) у розмірі 5 838,71 грн.).

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем нараховано податок з доходів фізичних осіб в розмірі 15% (17%) вартості використаних товарно-матеріальних цінностей фізичними особами - працівниками підприємства, які на думку відповідача використовували придбані товарно-матеріальні цінності у власних цілях.

Як вбачається з акту перевірки ФОП ОСОБА_1 придбано етикетки, ФОП ОСОБА_2 надано авто послуги, ФОП ОСОБА_3 надано транспортні послуги. ФОП ОСОБА_4 придбано дріт та ФОП ОСОБА_5 придбано тканину фільтрувальну.

Дані особи являються працівниками ТОВ "Алкор ЛТД".

Відповідно до пп. 140.1.7 п. 140.1 ст.140 ПКУ до складу витрат платника податку відносяться витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, в межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат.

Зазначені в абзаці першому цього підпункту витрати можуть бути включені до складу витрат платника податку лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Таким чином, суд звертає увагу на те, що норми ПКУ не містять обмежень щодо виду транспорту, витрати на оплату яких відрядженим працівником можуть бути віднесені до складу витрат платника податку. Крім того, норми ПКУ надають право платнику податків включати до податкових витрат витрати працівника на проїзд як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження

Відповідно до пп.165.1.11 п.165.1 ст.165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із пунктом 170.9 статті 170 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіряючими встановлено, що Товариством на розрахунковий рахунок ТОВ "Трускавецьінвест" (код за ЄДРПОУ - 30439207) перераховано кошти - платіжним дорученням №139 від 12.10.2012 року на суму - 10040,00 грн., призначення платежу - за проживання; та платіжним дорученням №151 від 19.10.2012 року на суму - 6000,00грн., призначення платежу - за путівку; Товариством на розрахунковий рахунок ТОВ "Туристична фірма "Сам" перераховано кошти - платіжним дорученням №300 від 30.11.2011 року на суму - 1000,00 грн., призначення платежу - за авіаквиток.

Так, відповідно до статті 162 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні особи - резиденти, нерезиденти та податкові агенти: які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно пункту 163.2 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Підпунктом 164.3 статті 164 Податкового кодексу України передбачено, що при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах.

Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами цього Кодексу).

Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді проживання, надання путівки та за авіаквиток визначено підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України. Якщо додаткові блага надані у не грошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 цієї статті.

П. 165.1.35. п. 165.1 ст. 165 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку - члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, щодо визнання неправомірними винесення податкових-повідомлень рішень від 12.11.2014 № 0007071700 та № 0001001700 у повному обсязі.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, погоджуючись з його висновками, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - залишити без змін.

Крім того, при подачі апеляційної скарги Вільнянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області не сплачено судовий збір.

Відповідно до ч.2 ст.87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI.

Згідно ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на дату звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою розмір мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про державний бюджет України на 2015 рік", становить 1218 грн.

У відповідності до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції від 01.09.2015, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду заявником апеляційної скарги мало бути сплачено судовий збір у розмірі 2205, 06 грн. (100229,39*2%= 2004,60) (2004,60 *110%=2205,06).

У зв'язку з зазначеним, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути з Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2205, 06 грн.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 р. - залишити без змін.

Стягнути з Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 2205, 06 грн. (УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області; 37989274; МФО 805012; рахунок отримувача 31217206781004).

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: О.М. Лукманова