Постанова № 56768535, 17.03.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2016 року (о 10 год. 20 хв.)

Справа № 808/7531/15

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Лялько Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «ДОКЛЕР ЮКРЕЙН»

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «ДОКЛЕР ЮКРЕЙН» (далі – ТОВ ПІІ «ДОКЛЕР ЮКРЕЙН», відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 24 157,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПК України) та зазначає, що згідно облікової картки платника у відповідача наявна заборгованість, яка виникла в результаті несплати узгоджених сум податкових зобов’язань, самостійно визначених платником податків з податку на додану вартість за березень, квітень, травень, червень 2015 року. Крім того, за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань відповідачу нарахована пеня з податку на додану вартість у розмірі 9 402,80 грн. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачено. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 24 157,80 грн.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, проте 17.03.2016 надав до суду клопотання (вх. № 9004) про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, 30.11.2015 надав суду заперечення на адміністративний позов (вх. №53028), в якому зазначає, що позовні вимоги підлягають задоволення частково на суму 3 855,00 грн. Пояснює, що відповідно до чинного законодавства з 01.07.2015 система електронного адміністрування ПДВ розпочала свою дію у штатному режимі, до цього діяв так званий «тестовий» режим адміністрування. Для підприємства Казначейством України в системі електронного адміністрування податку на додану вартість був відкритий рахунок №37511000099706. Вказує, що у липні 2015 року до закінчення встановленого законом строку для сплати ПДВ відповідачем здійснено погашення податкових зобов’язань з податку на додану вартість за червень 2015 року у сумі 10 900,00 грн. (4 100+6 800). Як вбачається з Витягу з системи електронного адміністрування з ПДВ №12 від 15.07.2015 стан рахунку ТОВ ПІІ «ДОКЛЕР ЮКРЕЙН» складає 3 286,00 грн. Однак, як вбачається з наступного витягу з системи електронного адміністрування з ПДВ №30303417 від 30.07.2015 стан рахунку відповідача з ПДВ складає 0 грн. Вважає, що оскільки сума переплати в розмірі 3 759,00 не залишилась на казначейському рахунку підприємства, то вся сума коштів фактично перерахованих до державного бюджету в розмірі 10 900,00 грн. повинна була зменшити податкові зобов’язання платника податку, відтак узгоджені податкові зобов’язання підприємства повинні були зменшитись на суму 10 900,00 грн. Щодо стягнення пені зазначає, що оскільки очевидним є факт, що певні суми ПДВ які фактично сплачені підприємством в одвіку податкового органу відсутні, сума основного боргу на яку нараховується пеня визначена невірно, а відтак пеня нарахована на таку суму боргу також визначена невірно. Відсутність детального розрахунку суми пені робить неможливим встановлення суми пені, яка фактично підлягає стягненню. Ураховуючи викладене, просить позовні вимоги у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області задовольнити частково.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Рекомендоване поштове відправлення, яке містило ухвалу про зупинення провадження у справі та повістку про виклик, надсилалось відповідачу за його місцезнаходженням, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, було повернуто до суду з відповідною відміткою відділення поштового зв’язку, а відтак на підставі ст.ст. 33, 167 КАС України вважається таким, що було вручено відповідачу.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

У зв’язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ ПІІ «ДОКЛЕР ЮКРЕЙН» (ідентифікаційний код 34067089) є юридичною особою, яка зареєстрована 22.01.2006, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідачем до контролюючого органу було подано податкові декларації, відповідно до яких підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, у тому числі:

від 16.04.2015 за березень 2015 року на суму 2 829,00 грн.;

від 19.05.2015 за квітень 2015 року на суму 3 791,00 грн.;

від 18.06.2015 за травень 2015 року на суму 994,00 грн.;

від 16.07.2015 за червень 2015 року на суму 7 141,00 грн.

Крім того, за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань відповідачу нарахована пеня з податку на додану вартість у загальному розмірі 9 402,80 грн.

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме 05.04.2014 на адресу відповідача поштою направлено податкова вимога від 02.04.2014 №222-25 на суму 114 032,71 грн., яка вручена уповноваженому представнику підприємства 09.04.2014.

Згідно облікової картки платника податків встановлено, що станом на 31.12.2015 у ТОВ ПІІ «ДОКЛЕР ЮКРЕЙН» наявна заборгованість з податку на додану вартість 186 592,77 грн., у тому числі пені 17 691,45 грн., із яких у даному провадженні заявлено позивачем до стягнення 24 157,80 грн., у тому числі пені 9 402,80 грн.

Зважаючи на несплату відповідачем у добровільному порядку узгодженого зобов’язання в установлені законодавством строки ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області звернулась із даним адміністративним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов’язаний, зокрема:

подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Підпунктами 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал (п. 202.1 ст. 202 ПК України).

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 203.1 ст. 203 ПК України).

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 ПК України).

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ТОВ ПІІ «ДОКЛЕР ЮКРЕЙН» самостійно визначено податкові зобов’язання з податку на додану вартість за березень – червень 2015 року, які в установлені законодавством строки відповідачем сплачені не були.

Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу (пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України).

Так, за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань відповідачу нарахована пеня з податку на додану вартість у розмірі 9 402,80 грн.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення..

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що 05.04.2014 на адресу відповідача поштою направлено податкова вимога від 02.04.2014 №222-25 на суму 114 032,71 грн., яка вручена уповноваженому представнику підприємства 09.04.2014.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суму податкового боргу відповідачем повністю погашено не було, у зв’язку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.

За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Отже, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.

Щодо посилань представника відповідача на той факт, що ТОВ ПІІ «ДОКЛЕР ЮКРЕЙН» перераховано з поточного банківського рахунку підприємства на рахунок Казначейства України суму у розмірі 10 900,00 грн. в рахунок погашення податкових зобов’язань з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

З метою повного та всебічного розгляду справи ухвалами від 30.11.2015, від 28.12.2015, від 28.01.2016 та від 22.02.2016 судом витребувано у Державної казначейської служби докази, а саме: документальне підтвердження надходження на рахунок відповідача №37511000099706 коштів у розмірі 4 100,00 грн., які були перераховані 09.07.2015 та коштів у розмірі 6800,00 грн., які були перераховані 15.07.2015.

Згідно наданих органом казначейської служби відповідей та документів судом встановлено, що 09.07.2015 відповідачем платіжним дорученням №341 перерахувало суму 4 100,00 грн. в рахунок погашення заборгованості із податку на додану вартість, що також відображено у обліковій картці платника податків за 09.07.2015, кошти зараховані в рахунок погашення боргу минулих років.

15.07.2015 відповідачем платіжним дорученням №352 перерахувало суму 6 800,00 грн. в рахунок погашення заборгованості із податку на додану вартість, які зараховані на рахунок, відкритий у системі електронного адміністрування ПДВ ТОВ ПІІ «ДОКЛЕР ЮКРЕЙН» за №37511000099706. Вказаний рух коштів не відобразився у обліковій картці платника податків за 15.07.2015.

При цьому, з набранням чинності з 1 січня 2011 року Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI з’явився обов’язок контролюючого органу щодо перерозподілу коштів, за правилами п.87.9 ст.87 ПК України якого у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Як вбачається з облікової картки платника станом на 15.07.2015 у відповідача була наявна податкова заборгованість у розмірі 162 457,41 грн., у тому числі залишок несплаченої пені 13 856,41 грн., а тому у будь-якому випадку кошти у розмірі 6 800,00 грн. повинні були зараховані в рахунок погашення боргу минулих років.

Згідно облікової картки платника податків встановлено, що станом на 31.12.2015 у ТОВ ПІІ «ДОКЛЕР ЮКРЕЙН» наявна заборгованість з податку на додану вартість 186 592,77 грн., у тому числі пені 17 691,45 грн., із яких у даному провадженні заявлено позивачем до стягнення 24 157,80 грн., а саме узгоджених сум податкових зобов’язань, самостійно визначених ТОВ ПІІ «ДОКЛЕР ЮКРЕЙН» з податку на додану вартість за березень, квітень, травень, червень 2015 року, а також нарахованої пені з податку на додану вартість у сумі 9 402,80 грн.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 – 95.4 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На момент розгляду справи в суді сума податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 24 157,80 грн. відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «ДОКЛЕР ЮКРЕЙН» (ідентифікаційний код 34067089) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 24 157,80 грн. (двадцять чотири тисячі сто п’ятдесят сім гривень 80 копійок) на р/р 31119029700006, код платежу 14010100, отримувач – УК у Ленінському районі м. Запоріжжя, код отримувача 38025423, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак