Постанова № 5676599, 20.10.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2009 р. Справа № 16/386-07

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді ,

При секретарі Тяпкіній В.А.

За участю представників сторін :

позивача не зявився

відповідача - ОСОБА_1 ( копія дов. у справі)

треті особи : не зявились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів” (вх. №1973С/2-5)

на рішення господарського суду Сумської області від 19.06.2009 р. по справі №16/386-07

за позовом фізичної особи ОСОБА_2, м.Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів”, м.Суми

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1)Державний реєстратор виконкому Сумської міської ради ОСОБА_3, 2)ОСОБА_4, 3)ОСОБА_5, 4)ОСОБА_6, 5)ОСОБА_7 6)ОСОБА_8, 7)ОСОБА_9, 8)ОСОБА_10, 9)ОСОБА_11, 10)ОСОБА_12, 11)ОСОБА_13, 12)ОСОБА_14, 13)ОСОБА_15, 14)ОСОБА_16, 15)ОСОБА_17, 16)ОСОБА_18, 17)ОСОБА_19, 18)ОСОБА_20, 19)ОСОБА_21, 20)ОСОБА_22, 21)ОСОБА_23, 22)ОСОБА_24, 23)ОСОБА_25, 24)ОСОБА_26, 25)ОСОБА_27, 26)ОСОБА_28, 27)ОСОБА_29, 28)ОСОБА_30, 29)ОСОБА_31, 30)ОСОБА_47, 31)ОСОБА_32, 32)ОСОБА_33, 33)ОСОБА_34, 34)ОСОБА_35, 35)ОСОБА_36, 36)ОСОБА_37, 37)ОСОБА_38, 38)ОСОБА_39, 39)ОСОБА_40

Про визнання рішення загальних зборів від 18.06.2007 р. недійсними та про зобовязання вчинити певні дії, -

встановила:

Позивач, фізична особа ОСОБА_2, звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою та, з урахуванням уточнень, прийнятих судом, просив визнати рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів” від 18.06.2007 року недійсним; зобовязати державних реєстраторів виконкому Сумської міської ради провести внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не повязані зі змінами в установчих документах Єдиний державний реєстр юридичних та фізичних осіб підприємців, зазначивши директором Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів” Пархоменка Олега Миколайовича.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 03.03.2008р. (суддя Левченко П.І.) вказаний позов задоволено частково, постановлено: визнати рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів” від 18 червня 2007 року недійсними, в іншій частині позову відмовити, скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті господарським судом Сумської області ухвалою від 22.06.2007 року у справі № 16/386-07, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів” (м. Суми, вул. Лінійна, 22, код 21104301) на користь фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) витрати по держмиту в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.05.2008р. (колегія суддів у склад: головуючого судді Карбань І.С., суддів Бабакова Л.М., Шутенко І.А.) рішення господарського суду Сумської області від 03.03.2008 року по справі 16/386-07 скасовано в частині визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів від 18.06.2007 року; відмовлено в позові в частині визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю “Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів” від 18.06.2007 року; в іншій частині рішення господарського суду Сумської області від 03.03.2008 року по справі № 16/386-07 залишено без змін; стягнуто з фізичної особи ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.10.2008 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.05.2008 року у справі № 16/386-07 та рішення господарського суду Сумської області від 03.03.2008 року у даній справі скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Рішенням господарського суду Сумської області від 19.06.2009 року (суддя Лущик М.С.) позов задоволено частково. Визнано рішення загальних зборів ТОВ “Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів від 18.06.2007 року недійсним. Стягнуто з ТОВ “Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів” на користь ОСОБА_2 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач, ТОВ „Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів”, з рішенням господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду в частині визнання рішення загальних зборів учасників від 18.06.2007 р. недійсним і прийняти нове рішення, яким повністю відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог. Так, на думку відповідача, господарським судом, при винесенні оскаржуваного рішення, були неправильно застосовані норми діючого законодавства, а саме: статті 1, 2 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу .

Представник позивача у судове засідання не зявився, хоча особисто під розпис був повідомлений про час, місце та дату розгляду справи, про що є відповідні докази в матеріалах справи.

Представник відповідача у судовому засіданні надав письмову заяву від представників третіх осіб : ОСОБА_7, ОСОБА_18, ОСОБА_24,ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_17, в якій зазначено, що вони повідомлені про розгляд справи та прохають суд проводити розгляд справи за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши постанову господарського суду Сумської області щодо вірності застосування норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

18 червня 2007 року відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів», про що складено відповідний протокол, відповідно до якого статутний фонд товариства становить 10027,50 грн., 955 голосам .Один голос дорівнює 0,1 % в статутному капіталі підприємства. Як вбачається з протоколу зборів від 18.06.2007 року на зборах були присутні 38 учасників , що володіють у сукупності 60,7 %, статутного капіталу, що відповідає 580 голосам та зафіксовано у відомості учасників загальних зборів .

Пі номерами 36, 37, 38 в протоколі зазначені:

36. ОСОБА_38 дружина померлого ОСОБА_46 свідоцтво про спадщину за законом № 3-692, свідоцтво про право власності № 3-691.

37. ОСОБА_39 син померлого ОСОБА_46 свідоцтво про спадщину за законом № 3-696.

38. ОСОБА_40 онук померлого ОСОБА_46 свідоцтво про спадщину за законом № 3-697.

В реєстраційній відомості учасників загальних зборів товариства від 18.06.2007р. під № 57 значиться (надруковано) учасник товариства ОСОБА_46, частка якого у статутному капіталі зазначена в розмірі 30,5 %, кількість його голосів 291.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців серії АА № НОМЕР_2 станом на 21.06.2007р. розмір статутного фонду ТОВ “Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів” становить 10027,50 грн. До переліку засновників (учасників) товариства входить ОСОБА_46 з розміром внеску до статутного фонду 3055,50 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на неправомочність загальних зборів учасників товариства, оскільки під час цих зборів не були присутні учасники, які володіють більш як 60 відсотками голосів від загальної кількості голосів, як того вимагають п. 7.7 Статуту товариства та ст. 60 Закону України “Про господарські товариства ”.Це підтверджується на думку позивача протоколом загальних зборів товариства від 18.06.2007 р. Зокрема в проколі зазначено , що на зборах були присутні учасники, що в сукупності володіють 60,7 % статутного капіталу, що дорівнює 580 голосам з 955 голосів.

Проте, на думку позивача , ОСОБА_38, ОСОБА_39 та ОСОБА_40 не є учасниками товариства. Згадані особи є спадкоємцями учасника товариства ОСОБА_46, частка якого в статутному капіталі становить 30,5 %, що дорівнює 291 голосам, але товариство рішення про включення спадкоємців померлого учасника ОСОБА_46 до складу учасників не приймало.

А тому кількість учасників, що приймали участь у голосуванні на загальних зборах товариства 18.06.2007 року була значно меншою ніж 60 % статутного капіталу , на підставі чого позивач дійшов висновку про відсутність кворуму і неправомочність загальних зборів.

Відповідач у своєму відзиві на позов та в апеляційній скарзі зазначає , що ОСОБА_38, ОСОБА_40, ОСОБА_39 були присутні на зборах учасників не як спадкоємці померлого ОСОБА_46, а як власники часток у статутному фонді товариства, що підтверджується свідоцтвами на право власності, виданими державним нотаріусом., а тому на думку апелянта ці особи є учасниками товариства.

В обґрунтування своїх тверджень апелянт посилається на ч. 5 ст. 147 ЦК України, якою передбачено, що частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи, якщо статутом не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Статутом товариства в даному разі не передбачено, що перехід частки померлого учасника здійснюється лише за згодою інших учасників товариства.

Виходячи з аналізу фактичних обставин справи ,надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між позивачем та відповідачем, колегія Харківського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ст. 1219 Цивільного Кодексу України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.

Частиною 5 статті 147 Цивільного Кодексу України передбачено , що частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 цього Кодексу.

Проте під заборону пункту 2 частини 1 статті 1219 Цивільного Кодексу України не підпадає спадкування частки учасника підприємницького товариства , що здійснюється за приписами статей 130,147,166 Цивільного Кодексу України, статей 55,69 Закону України «Про господарські товариства», однак, при цьому спадкується не право на участь у товаристві (що є особистим немайновим правом у відповідності зі статтею 100 Цивільного кодексу України), а право спадкодавця на частку в статутному (складеному) капіталі товариства . Саме на ці факти звертав увагу Вищий господарський суд України в постанові від 07 жовтня 2008 року, посилаючись на п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування».

У відповідності з приписами статті 55 Закону України «Про господарські товариства» спадкоємець, одержавши право на частку у статутному капіталі набуває переважного права не тільки вступу до товариства , а і відмови від вступу до нього , але чинне законодавство не встановлює порядок та процедуру виходу спадкоємця зі складу учасників товариства для одержання його успадкованої частки у товаристві.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про волевиявлення спадкоємців щодо прийняття до учасників товариства, а тому колегія суддів дійшла висновку, що участь спадкоємців у загальних зборах не може свідчити , що вони автоматично набули статусу учасників товариства.

Окрім цього в матеріалах справи також відсутні докази пропозиції товариства щодо вступу спадкоємців до товариства.

Що ж до вказівок Вищого господарського суду України щодо зясування які саме права позивача порушено спірним рішенням зборів учасників товариства, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, зокрема, в наступному.

Як вбачається з матеріалів справи для участі в зборах акціонери ТОВ «Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів» проходили реєстрацію , яка була завершена до початку зборів .

В реєстраційній відомості учасників загальних зборів товариства від 18.06.2007 року під № 57 значиться (надруковано) учасник товариства ОСОБА_46 , частка якого у статутному капіталі зазначена в розмірі 30,5%, що відповідає 291 голосу. У цю ж графу вручну дописані ОСОБА_38 - 146 голосів та ОСОБА_40 - 145 голосів , а в примітках зазначені свідоцтва про право власності №№ 691,692,697 ( тобто 291 голос померлого учасника товариства ОСОБА_46 розділені між дружиною та онуком померлого). Саме ці особи і брали участь у загальних зборах товариства 18.06.2007 року.

Таким чином , колегія суддів дійшла висновку, що правомочність загальних зборів товариства визначається виключно за результатом реєстрації, якою встановлюється кількість учасників товариства, які беруть участь у зборах, належні їм голоси ( ч.1 ст. 41 Закону України «Про господарські товариства») За принципом ст. 42 вказаного закону рішення на загальних зборах приймаються простою більшістю голосів учасників товариства , які беруть участь у зборах . При цьому закон не встановлює обовязковою присутності при прийнятті рішення акціонерів понад вказану більшість з числа тих , що беруть участь у зборах , тобто таких , що зареєстровані. Таким чином фактична присутність учасника товариства на загальних зборах, його участь в обговоренні питань порядку денного і в прийнятті рішень не мають юридичного значення для правомочності загальних зборів . Цієї думки дійшов Верховний Суд України в узагальненні практики розгляду судами корпоративних спорів.

З вищенаведеного вбачається, що присутність на загальних зборах спадкоємців (статус яких як учасників товариства не доведений та які не були зареєстровані як учасники товариства) та їх голоси не мають вирішального значення для прийняття зборами рішень .

Недотримання вимог закону господарськими товариствами під час скликання і проведення їх загальних зборів є порушенням права на участь у роботі цього органу. Цим правом відповідно до законодавства наділено лише учасників господарських товариств.

Відповідно до ст.ст. 99, 161 ЦКУ, ст.ст. 47,62 Закону України «Про господарські товариства»виконавчим органом товариства, якій здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління (дирекція) або інший орган ( колегіальний чи одноособовий ), визначений статутом , Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства . Утворення і відкликання виконавчого органу товариства статтями 145,159 ЦКУ, статтями 41,59 Закону України «Про господарські товариства» віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства. Ці повноваження не можуть бути надані або делеговані іншим органам товариства.

Таким чином, враховуючи, що матеріалами справи доведений факт відсутності кворуму при проведенні загальних зборів ТОВ «Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів»18.06.2007 року, чим порушено право позивача на управління товариством надане йому як законом, так і приписами статті 7 Статуту ТОВ «Сумська фабрика по ремонту та виготовленню меблів», що є підставою для визнання прийнятого на цих зборах рішення недійсним.

Що ж до посилання апелянта на відсутність позивача на загальних зборах 18.06.2007 року, колегія суддів зазначає, що участь учасника товариства у загальних зборах є його правом, а не обовязком. У законі відсутні норми, які зобовязували б учасника товариства, у тому числі власників значних цінних паперів, брати участь у загальних зборах.

Інших підстав для скасування оскаржуваного судового акту в апеляційній скарзі не зазначено.

З огляду на вищевикладене, рішення господарського суду Сумської області від 19.06.2009 року є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99,101,п.1.ст. 103,ст. 105 Господарського процесуального Кодексу України, колегія Харківського апеляційного господарського суду

постановила :

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 19.06.2009 року у справі № 16/386-07 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом місяця до Вищого господарського суду України .

Повний текст постанови підписаний 19 жовтня 2009 року

Головуючий суддя

Судді