Ухвала суду № 56765624, 29.03.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу "29" березня 2016 р.

Справа № 320/1815/16-ц

У х в а л а

"29" березня 2016 р. Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Міщенко Т.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «АВТО ПРОСТО» про визнання правочину недійсним та застосування реституції,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з позовом про визнання правочину недійсним та застосування реституції.

Дану позовну заяву треба залишити без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст. 121 ЦПК України.

При подачі позову позивачкою не був сплачений судовий збір за подання позовних вимог: визнання недійсним з моменту укладення договору та стягнення коштів.

В силу до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених в статтях 119 і 120 ЦПК, або якщо не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Відповідно до п. 1.2.2 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011 в редакції чинній з 01.09.2015 за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати 551,20 грн.

Згідно до п. 1.1.2 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011 в редакції чинній з 01.09.2015 за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем повинно бути сплачено судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

В силу абз. 1 ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011 в редакції чинній з 01.09.2015 за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Посилання позивачки на ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо звільнення від сплати судового збору вважаю безпідставними.

Закон України «Про судовий збір» у даному випадку є спеціальним законом і тому слід застосовувати саме його. В ст.5 цього Закону наведено вичерпний перелік випадків коли особи звільняються від сплати судового збору і розширювальному тлумаченню цей перелік не підлягає. З 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», № 484-VIII. Відповідно до цього Закону споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, не звільняються від сплати судового збору.

Крім того, відповідно до п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 4-зп від 03 жовтня 1997 року конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Виходячи з цього положення за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, при вирішенні спорів у цих відносинах необхідно застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Закони України «Про захист прав споживачів» та «Про судовий збір» є нормативними правовими актами однакової сили.

А тому, оскільки норма Закону щодо сплати судового збору споживачами за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, в Законі України «Про судовий збір» прийнята пізніше, а саме: з 01 вересня 2015 року, то застосовувати слід саме цей Закон.

Зазначені обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачці надати строк для виправлення недоліків, а саме сплатити судовий збір в сумі 1102,40 грн., який складається з наступного: позовні вимоги немайнового та майнового характеру: визнання недійсним з моменту укладення договору в сумі 551,20 грн.; стягнення коштів 551,20 грн.(Судовий збір, що сплачується за розгляд цивільних справ Мелітопольським міськрайонним судом, код ЄДРПОУ суду 36969096, Мелітопольське УДК ГУДКУ у Запорізькій обл., Одержувач коштів: Державний бюджет м. Мелітополь 22030001, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37968956, МФО 813015, № доходного рахунку щодо судового збору: 31215206700013) призначення платежу: судовий збір та надати суду оригінал квитанції.

Керуючись ст. ст. 119-121 ЦПК України, ЗУ «Про с удовий збір», суддя

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «АВТО ПРОСТО» про визнання правочину недійсним та застосування реституції залишити без руху.

Надати позивачці строк 5 днів з дня отримання нею копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Якщо позивачка у встановлений строк не виконає вимоги суду, позовна заява буде вважатися неподаною та повернена їй.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: