Рішення № 56765045, 22.03.2016, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/4085/15-ц

2/310/102/16

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 березня 2016 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі: головуючого- судді Ліхтанської Н.П.

при секретарі: Олійник Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 приватного підприємства « Азовнаукпром НВО» до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції, 3% річних, пені та суми завданої шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Як видно з позовної заяви, 01.02.2013року між позивачем ОСОБА_1 приватним підприємством «Азовнаукпром НВО» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено Договір на обслуговування автомобіля №1/14 , відповідно до п. 1.1. якого позивачем відповідачу було надано на обслуговування автомобіль «ЗАЗ ТF699Р Lаnоs СПГ», державний номер НОМЕР_1, що підтверджується ОСОБА_3 приймання-передачі майна до договору на обслуговування автомобіля від 01.02.2013 року.

ОСОБА_3 приймання-передачі майна до договору на обслуговування автомобіль від 01.02.2013 року сторони склали відповідно до п. п. 1.1., 1.2., 2.1. Договору № 1/14, який серед іншого також містить інформацію про технічний стан та комплектність автомобіля, а саме згідно ОСОБА_3 позивач передав відповідачу укомплектований автомобіль у справному технічному стані, що також підтверджується відсутністю зі сторони відповідача будь-яких скарг. Таким чином, прийняті зобов'язання за Договором № 1/14 позивачем було виконано у повному обсязі та належним чином.

Згідно п. 3.1. Договору № 1/14 сторони погодили розмір плати за користування автомобілем в сумі 225,00 грн. за добу. Даним пунктом Договору № 1/14 сторони також погодили, що відповідач буде сплачувати плату за користування автомобілем щоденно, шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок позивача або безпосередньо в касу позивача, починаючи з дати приймання автомобіля. Однак, починаючи з 02.02.2013року відповідачем систематично порушувались прийняті зобов'язання щодо здійснення плати за користування автомобілем, визначені умовами Договору № 1/14. Так, станом на 01.04.2015 року основний борг відповідача по сплаті за користування автомобілем перед позивачем, згідно Договору № 1/14, складає 39 175,00 грн. Пунктом 3.1 Договору №1/14 визначено, що у разі прострочення внесення плати відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 10 % від суми несвоєчасно сплаченої або простроченої плати за кожен день прострочення. Сума пені позивачем розрахована із застосуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, а тому сума пені за несвоєчасно сплачену плату за Договором № 1/14 за термін прострочення платежів (з 01.08.2013 року по - 01.04.2015 року) складає 14 134,00 грн. Сума 3 % річних за сумою боргу, що виник у відповідача перед позивачем за Договором №1/14 складає 2 540,58 грн., сума інфляційних нарахувань складає 15 239,08 грн. Строк дії цього договору закінчився 01.08.2013 року і відповідач був зобов'язаний після закінчення терміну дії цього договору не пізніше 2-х календарних днів повернути автомобіль позивачу в техкічно-справному стані з врахуванням нормального зносу на підставі акту приймання-передачі, який підписується обома сторонами. Однак автомобіль позивачу відповідачем повернуто не було. По зазначеному питанню позивач звертався до Приморського РВ МДУ ГУМВС України в Донецькій області. Згідно Заключення про результати перевірки ЖЕУ-5898 від 18.09.2013року за заявою генерального директора «Азовнаукпром НВО» ОСОБА_4 Приморського РВ МДУ УМВС України в Донецькій області ОСОБА_2 повідомив, що приблизно наприкінці серпня 2013 року останній потрапив у дорожньо-транспортну пригоду біля м. Дніпродзержинська, в результаті чого автомобіль позивача отримав серйозні пошкодження та ремонту не підлягав. Вказаний автомобіль відповідач, з його слів, здав на брухт за 1600грн., гроші, потратив на лікування після ДТП. Відповідно до п. 1.3 Договору № 1/14 вартість автомобіля сторонами була погоджена в сумі 40000,00грн., таким чином позивачу був спричинений збиток на суму 40000,00грн. У зв»язку з цим позивач просить стягнути з відповідача : суму основного боргу з розмірі 39 175,00 грн.; суму пені в розмірі 14 134.00 грн. ; суму 3 % річних за сумою боргу в розмірі 2 540,58 грн. ; суму інфляційних нарахувань 15 239,08 грн. ; суму прямих матеріальних збитків в розмірі 40 000,00 грн., а всього 111 088,66 грн.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 підтримав позовні вимоги в повному обсязі .

У судове засідання відповідач не з"явився, причини неявки не повідомив, заперечень проти позову не надав і згідно ч. 4 ст.169 ЦПК України суд вважає за можливе справу розглянути на підставі наявних в ній доказів.( заочне рішення).

Розглянувши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню з наступних підстав:

01.02.2013року між позивачем ОСОБА_1 приватним підприємством «Азовнаукпром НВО» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено Договір на обслуговування автомобіля №1/14 , відповідно до п. 1.1. якого позивачем відповідачу було надано на обслуговування автомобіль «ЗАЗ ТF699Р Lаnоs СПГ», державний номер НОМЕР_1, що підтверджується ОСОБА_3 приймання-передачі майна до договору на обслуговування автомобіля від 01.02.2013 року.

ОСОБА_3 приймання-передачі майна до договору на обслуговування автомобіля від 01.02.2013 року сторони склали відповідно до п. п. 1.1., 1.2., 2.1. Договору № 1/14, який серед іншого також містить інформацію про технічний стан та комплектність автомобіля, а саме згідно ОСОБА_3 позивач передав відповідачу укомплектований автомобіль у справному технічному стані.

Таким чином, прийняті зобов'язання за Договором № 1/14 позивачем було виконано у повному обсязі та належним чином.

Згідно п. 3.1. Договору № 1/14 сторони погодили розмір плати за користування автомобілем в сумі 225,00 грн. за добу. Даним пунктом Договору № 1/14 сторони також погодили, що відповідач буде сплачувати плату за користування автомобілем щоденно, шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок позивача або безпосередньо в касу позивача, починаючи з дати приймання автомобіля.

Пунктом 3.1 Договору №1/14 визначено, що у разі прострочення внесення плати відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 10 % від суми несвоєчасно сплаченої або простроченої плати за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. З Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 року № 543/96-ВР «Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.»

Згідно п. 5.2. Договору № 1/14 строк дії цього договору закінчився 01.08.2013 року.

Відповідно до п. 2.3. Договору № 1/14 відповідач був зобов'язаний після закінчення терміну дії цього договору не пізніше 2-х календарних днів повернути автомобіль позивачу в техкічно-справному стані з врахуванням нормального зносу на підставі акту приимання-передачі, який підписується обома сторонами. Однак автомобіль позивачу відповідачем повернуто не було.

Згідно Заключення про результати перевірки ЖЕУ-5898 від 18.09.2013року за заявою генерального директора «Азовнаукпром НВО» ОСОБА_4 Приморського РВ МДУ УМВС України в Донецькій області відповідач ОСОБА_2 повідомив працівникам міліції, що приблизно наприкінці серпня 2013 року він потрапив у дорожньо-транспортну пригоду біля м. Дніпродзержинська, в результаті чого автомобіль позивача отримав серйозні пошкодження та ремонту не підлягав. Вказаний автомобіль відповідач, з його слів, здав на брухт за 1600грн., гроші, потратив на лікування після ДТП.

Відповідно до п. 1.3 Договору № 1/14 вартість автомобіля сторонами була погоджена в сумі 40000,00грн., таким чином позивачу був спричинений збиток на суму 40000,00грн.

Також, починаючи з 02.02.2013року відповідачем систематично порушувались прийняті зобов'язання щодо здійснення плати за користування автомобілем, визначені умовами Договору № 1/14. Так, станом на 01.04.2015 року основний борг відповідача по сплаті за користування автомобілем перед позивачем, згідно Договору № 1/14, складає 39 175,00 грн.

Сума пені позивачем розрахована із застосуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, а тому сума пені за несвоєчасно сплачену плату за Договором № 1/14 за термін прострочення платежів (з 01.08.2013 року по - 01.04.2015 року) складає 14 134,00 грн.

Сума 3 % річних за сумою боргу, що виник у відповідача перед позивачем за Договором №1/14 складає 2 540,58 грн., сума інфляційних нарахувань складає 15 239,08 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України -Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Ззгідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України- договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами 1, 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якшо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 614 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку (штраф, пеню), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Враховуючи, що відповідач у встановлений договором термін повністю не повернув позивачу суму боргу, з урахуванням індексу інфляції, 3% річних, пені та суми завданої шкоди, суд вважає необхідним стягнути з відповідача суму боргу 111088,66грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,11, 212- 215,224-228 ЦПК України, ст. ст.509,525,526, 610,612,625,614,629 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, 16.11.1953року народження, ІПН. НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 приватного підприємства « Азовнаукпром НВО», (код ЄДРПОУ 13482839; р/р 26004215005084 ДОФ ПАТ «Укрсоцбанк» м. Донецьк, МФО 334011) суму основного боргу з розмірі 39 175,00 грн.; суму пені в розмірі 14 134.00 грн. ; суму 3 % річних за сумою боргу в розмірі 2 540,58 грн. ; суму інфляційних нарахувань 15 239,08 грн. ; суму прямих матеріальних збитків в розмірі 40 000,00 грн., а всього 111 088,66 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, 16.11.1953року народження, ІПН. НОМЕР_2 на користь держави судовий збір в сумі 1110,89грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня оголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

СуддяОСОБА_6