Рішення № 56764920, 02.03.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12039/15-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2016 м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Світлик О.М.,

при секретарі судового засідання Гайданці Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивує тим, що 22.03.2006 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № DNH4KP30090634, згідно з умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 10842,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

В клопотанні про уточнення позовних вимог від 23.02.2016 року, позивач ПАТ КБ «Приватбанк» зазначив, що ОСОБА_1 взяті на себе зобовязання по договору належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 04.09.2015 року, після віднімання суми задоволеної судовим наказом від 04.09.2006 року та рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровськ від 30.09.2013 року, має заборгованість перед банком в сумі 28827,29 грн., яка складається з наступного: 26978,37 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також 500 грн. штраф (фіксована частина), 1348,92 грн. штраф (процентна складова).

Виходячи з вищевикладеного, просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 28827,29 (двадцять вісім тисяч вісімсот двадцять сім) гривень 29 коп. за кредитним договором № DNH4КP30090634 від 22.03.2006 року та судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з'явився, подав клопотання від 02.03.2016 року, в якому просить розглянути справу без їх участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом надіслання судових повісток рекомендованими поштовими відправленнями, що підтверджується оригіналами рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (штрих кодовий ідентифікатор 88000 1613113 5), що повернулося на адресу суду 28.10.2015 року за закінченням терміну зберігання, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення виплату поштового переказу, надісланого повторно (штрихкодовий ідентифікатор 88000 1619582 6), що повернулося на адресу суду 11.11.2015 року за закінченням терміну зберігання, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (штрихкодовий ідентифікатор 88000 1630086 7), що повернулося на адресу суду 01.12.2015 року за закінченням терміну зберігання, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення справи до суду не надходило.

За приписами ч. 5 ст. 74 ЦПК України в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Оскільки відповідачу судові повістки, направлені судом на її ім'я за адресою, за якою зареєстровано її місце проживання, не одержані, внаслідок чого повернуті суду за закінченням терміну зберігання через відсутність адресата, суд вважає відповідача таким, що був належним чином повідомленим по час та місце судового розгляду.

Частиною 4 ст. 169 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що представник позивача не заперечував проти прийняття заочного рішення, суд, керуючись ч. 1 ст. 224 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи та вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2006 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № DNH4КP3009063, згідно з яким ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 10842,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Як встановлено судом, 04.09.2006 р. Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області було видано судовий наказ у справі №2п-648/06 відносно ОСОБА_1, згідно з яким заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 12459,61 грн., а також 30.09.2013 р. Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська було винесено заочне рішення суду по справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості по вищезазначеному кредиту, в результаті чого було задоволено позовні вимоги та стягнуто з відповідачів суму боргу, яка виникла станом на 15.05.2013 року, в розмірі 139497,22 грн.

В клопотанні про уточнення позовних вимог, позивач ПАТ КБ «Приватбанк» зазначив, що ОСОБА_1 взяті на себе зобовязання по договору належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 04.09.2015 року має заборгованість перед банком в сумі 178935,20 грн. Враховуючи суми боргу, які були задоволені судовим наказом та заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30.09.2016 року, сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 04.09.2015р. складає 28827,29 грн., яка складається з наступного: 26978,37 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також 500 грн. штраф (фіксована частина), 1348,92 грн. штраф (процентна складова).

Відповідно до п. п. 3.2.2., 3.2.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), позичальник зобовязується погашати кредит у порядку та строки відповідно до заяви та сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до заяви та п. п. 4.1, 4.2 даних Умов та Тарифів. Повну сплату відсотків здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення кредиту.

Згідно з п. 3.2.7. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), позичальник зобовязаний погасити заборгованість по кредиту в повній сумі, сплатити нараховані за весь період користування кредитом відсотки, винагороду й неустойку (штраф, пеню), не пізніше дати, зазначеної в повідомленні Банку, передбаченого п. п. 3.3.1, 3.3.2, 3.3.3 даних Умов.

Відповідно до п. 5.1 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених Заявою та п.п. 3.2.2, 3.2.3 даних Умов, банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити Банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу; але не менше 1 гривні за кожний день прострочки платежу.

Відповідно до п. 5.2. даних Умов, при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.

За положеннями ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. За нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити прострочене тіло кредиту та комісію.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу, якою визначено відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Зокрема, за ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовим наслідком порушення зобов'язання ст. 611 ЦК України встановлює сплату неустойки, яка у розумінні ст. 549 цього кодексу може бути штрафом чи пенею. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Частиною 2 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Судом встановлено, що позивач просить застосувати до боржника подвійну цивільно - правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобов'язання (порушення позичальником грошового зобов'язання за кредитним договором), що суперечить приписам ч. 1 ст. 61 Конституції України, а також положенням ч. 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Зокрема, відповідно до правової позиції Верховного Суду України від 21.10.2015 року у справі № 6-2003цс15 штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 26978,37 гривень заборгованості по пені за несвоєчасність виконання за кредитним договором № DNH4КP30090634, від 22.03.2007 року, водночас, у задоволенні вимог про стягнення штрафу належить відмовити,

У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача належить стягнути понесені позивачем судові витрати в сумі 1139,93 грн. пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 61 Конституції України, ст. ст. 509, 526, 549, 610-612, 625, 627, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 14, 60, 88, 209, 212-215, 223, 224-226, 233, 294, 296 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299) заборгованість по пені за несвоєчасність виконання зобовязань за кредитним договором № DNH4КP30090634 від 22.03.2006 року за період з 30.09.2013 р. по 04.09.2015 року в сумі 26978 (двадцять шість тисяч девятсот сімдесят вісім) гривень 37 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, (код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299) судовий збір в розмірі 1139 (одна тисяча сто тридцять девять ) гривень 93 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуюча О.М. Світлик